Рішення № 141387060 у справі № 369/8634/26 від 11.11.2026

Справа № 369/8634/26

Провадження № 2/369/12444/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11.11.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з літа 2014 року позивач та відповідач спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство.

17.06.2023 сторонами було укладено договір №ДРТ-Р-729 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій з Медичним центром «Мати та дитина» (м. Київ, вул. Юрія Литвинського, 54/15) Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007». Вартість послуг, зазначена у договорі, відповідно до пункту 1.4 становила 114 050,00 грн, які були сплачені позивачем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилися сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

31.01.2025 Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актові записи про народження №189 та №190 відповідно. Відомості про батька дітей внесені відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України - за вказівкою матері.

Позивач зазначає, що від дня народження дітей ставиться до них як до своїх синів, піклується про них, цікавиться їхніми потребами, постійно спілкується з ними та проводить час разом. На підтвердження викладених обставин позивачем також зазначено про наявність спільних фотографій та відеозаписів із дітьми.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить визнати його батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також внести відповідні зміни до актових записів про народження №189 та №190 від 31.01.2025.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 18.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

09.11.2026 від відповідача надійшла заява про визнання позовної заяви . У даній заяві відповідач зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій позов визнала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився був належним чином повідомлений про день та час проведення судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України).

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30.09.2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання відповідачкою позову в порядку ст. 206 ЦПК України, суд вирішив ухвалити рішення за результатами підготовчого судового засідання.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України до суду може звернутися кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 31.01.2025 виданого Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зазначені відомості про дитину: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком визначено ОСОБА_7 , матір`ю ОСОБА_2 , про що складено актовий запис за № 189.

Також судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 31.01.2025, виданого Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зазначені відомості про дитину: ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком визначено ОСОБА_7 , матір`ю ОСОБА_2 , про складено актовий запис за № 190.

Позивач та відповідачка у період з літа 2014 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільний побут. 17.06.2023 сторонами укладено договір №ДРТ-Р-729 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, вартість яких становила 114 050,00 грн та була сплачена позивачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилися сини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відомості про батька яких внесено до актових записів №189 та №190 від 31.01.2025 відповідно до ст. 135 СК України.

Крім того, на підтвердження спільного проживання позивача та відповідачки з дітьми, до суду фотокартки та відеозаписи спільного проживання та проведення часу позивача з дітьми.

Відповідачка визнає, що біологічним батьком дітей є позивач, не заперечує проти встановлення батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей.

Також судом встановлено те, що позивач та відповідачка 08.05.2026 офіційно уклали шлюб.

Дослідивши надані суду докази, вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно із положеннями ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності спільної заяви матері та батька дитини батьківство може бути визнане за рішенням суду. Згідно з ч. 4 ст. 128 СК України суд приймає позов про визнання батьківства, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу, що має місце у даній справі.

У відповідності до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Щодо предмету доказування у даній категорії справ, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливе за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18).

Крім того, за правилами частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Як вбачається із позовної заяви, метою визнання батьківства є юридичне закріплення походження дітей від позивача та захист їхніх прав.

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно зі статтею 7 цієї Конвенції дитина з моменту народження має право знати своїх батьків і право на їх піклування. Судом враховано, що встановлення батьківства позивача та відповідні зміни до актового запису про народження дітей спрямовані на реалізацію права дітей знати своїх батьків та на визначення їх правового статусу відповідно до дійсного походження, що відповідає найкращим інтересам дітей.

З огляду на викладене та з приводу порядку внесення змін до актових записів цивільного стану суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 20 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до підпункту 2.16.4 пункту 2.16 розділу II зазначених Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах ДРАЦС.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, та врахувавши повне визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної заяви.

Враховуючи, що позивачем не заявлено вимоги про розподіл судових витрат у справі, суд відповідний розподіл не здійснює.

На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 126, 128, 134 СК України, статтями 12-13, 81, 89, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна.

Внести до актового запису №189, складеного 31.01.2025 Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини ОСОБА_5 , наступні зміни:

в графі «Прізвище дитини» змінити з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »;

в графі «Відомості про батька» зазначити « ОСОБА_1 , громадянство - Україна».

Інші відомості залишити без змін.

Визнати Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна.

Внести до актового запису №190, складеного 31.01.2025 Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини ОСОБА_6 , наступні зміни:

в графі «Прізвище дитини» змінити з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »;

в графі «Відомості про батька» зазначити « ОСОБА_1 , громадянство - Україна».

Інші відомості залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 11.11.2026 року.

Суддя А.В. Янченко