Рішення № 141387299 у справі № 524/7534/26 від 10.11.2026

Справа № 524/7534/26

Провадження №2/524/6433/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчук у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування шкоди, яка була заподіяна внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року до суду звернулося ТОВ «Страхова компанія «Гардін» з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на свою користь з відповідача кошти у повернення виплаченого страхового відшкодування шкоди, яка була заподіяна потерпілій внаслідок ДТП особі.

В обґрунтування позову товариство зазначило, що 17.10.2022 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`якового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АP-3415974, забезпечений транспорт «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_1 .

15.08.2023 року в м.Глобине Кременчуцького району Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 211 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 211 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 07.09.2023 справа №527/2126/23, ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 13.03.2024 527/3454/23, довідкою НПУ.

Згідно з умовами Полісу ОСЦПВ № АР-3415974 на підставі страхового акту № G-29423-1, заяви про страхове відшкодування розмір виплати потерпілому ОСОБА_4 на витрати на лікування становить 26416,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням №187731 від 29.09.2023 року.

Ухвалою судді від 05 серпня 2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, залучено сторони до участі у справі та третю особу.

Ухвалою суду від 10 листопада 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» Капля А.С. не прибула, надала суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, заявлений позов підтримала, просила задовольнити, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибув з невідомих суду причин, був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи належним чином, засобами рекомендованого поштового зв`язку, та шляхом опублікування оголошення про виклик, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1ст.1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом достовірно встановлено, що 17.10.2022 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`якового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АP-3415974, забезпечений транспорт «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_1 .

15.08.2023 року приблизно о 17 год. 00 хв., в світлий час доби, по сухому асфальтобетонному покриттю вулиці Володимирівської в місті Глобине Кременчуцького району Полтавської області, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, зі сторони вулиці Центральної в напрямку вулиці Технічної, керуючи автомобілем «ВАЗ 2105», д.р.н. НОМЕР_4 , рухався водій ОСОБА_1 .

Одночасно, поблизу будинку № 186 Б по вул. Володимирівській в зустрічному напрямку, керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 CD]», д.р.н. НОМЕР_5 , рухався водій ОСОБА_3 . В салоні автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 CDI», д.р.н. НОМЕР_6 в якості пасажира знаходився ОСОБА_4 .

Під час руху у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_1 , перед зміною напрямку руху та виконанням маневру повороту ліворуч, не переконався в безпечності виконання свого маневру, не надав дорогу автомобілю «MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 CDI», д.р.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався в зустрічному напрямку, виїхав на його смугу руху, де допустив з ним зіткнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 CDI», д.р.н. НОМЕР_7 ОСОБА_4 відповідно висновку судово-медичної експертизи № 163 від 02.09.2023 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому тіла правої плечової кістки, синця задньої плечової ділянки зліва, поверхневої травми волосяної частини голови, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Крім того, 15 серпня 2023 року о 17 год. 00 хв. в Кременчуцькому районі, м. Глобине, по вул. Володимирівська, 186, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2105», д.р.н. НОМЕР_8 , без посвідчення водія та будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п.п. 10.1, 10.4, 2.1 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Глобинського районного суду Полтавської області № 527/2126/23 від 07 вересня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області у справі №527/3454/23 від 13 березня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, кримінальне провадження закрито та звільнено у зв?язку з примиренням із потерпілим.

ОСОБА_4 звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із заявою про виплату страхового відшкодування витрат пов`язаним з нанесеною шкодою здоров`ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі умов договору та згідно з умовами Полісу ОСЦПВ № АР-3415974 та страхового акту № G-29423-1 ТДВ «СК «Гардіан» відшкодувало потерпілому ОСОБА_4 витрати на лікування у розмірі 26416,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням №187731 від 29.09.2023 року.

У ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1961-ІV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону № 1961-ІV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1961-ІV страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Регресом є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить із змісту ст. 559 та ст. 1191 ЦК України, згідно яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.12.2020 у справі № 565/1210/19.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону № 1961-ІV виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону № 1961-ІV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) за кожним страховим випадком суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди, а тому стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає виключні випадки, за яких страховик може подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

24.10.2025 року позивачем направлено відповідачу ОСОБА_1 досудову претензію, проте добровільно відшкодувати заподіяний збиток відповідач не бажає.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, тому з відповідача підлягають відшкодуванню кошти в розмірі 26416,74 грн..

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3328,00 грн. Враховуючи факт задоволення судом позовних вимог у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у зазначеному розмірі.

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача кошти у повернення сплачених фактично витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

При цьому суд звертає увагу учасників справи на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п. п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 цього Закону України до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

З матеріалів справи постає, що позивач поніс витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. Так у матеріалах справи наявні копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №2220895, копія акту виконаних робіт №40 від 14.05.2026 року, копія договору про надання правової допомоги від 07.11.2023 року.

Європейський суд з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№ 2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

У справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Обумовлені між позивачем та адвокатом види робіт (послуг), тривалість їх надання та вартісне визначення за висновком суду є безумовно видами правничої допомоги, та що такі розміри витрат на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи, відповідають засадам розумності, не є надмірно завищеними. При цьому суд звертає увагу на те, що відповідач не оспорював вимоги позивача щодо судових витрат та не подавав відповідної заяви про зменшення розміру судових витрат з наданням доказів на підтвердження безпідставного завищення розмірів судових витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу.

Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 15, 16, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 280 -284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» матеріальну шкоду в розмірі 26416 грн.74 коп., судові витрати в розмірі 3328 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп..

Позивач: ТОВ «Страхова компанія «Гардіан», ЄДРПОУ 35417298, місце знаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 96.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_9 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_10 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст заочного рішення виготовлено 10 листопада 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його нескасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: