Рішення № 141387410 у справі № 527/2759/26 від 11.11.2026

Справа № 527/2759/26

провадження 2/527/2023/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко К.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ», який подано представником позивача Рудзей Юрієм Володимировичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2026 представник позивача звернувся із вище зазначеним позовом до відповідача.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 12.11.2021 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано Заяву №1002013548901 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб та оформив споживчий кредит, підписанням якого відповідачем акцептував публічну пропозицію АТ «ПУМБ», яка розміщена на веб-сайті останнього: АТ «ПУМБ»»: www.pumb.ua та беззастережно приєднався до умов договору. Згідно умов договору ОСОБА_1 отримав споживчий кредит за умовами якого позичальнику видано кредитну картку з кредитним лімітом, що становить 10000,00 грн, шляхом перерахування коштів на кредитний рахунок відповідача.

Вказував на те, що згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених договором, однак тривалий час відповідач належним чином свої зобов`язання по сплаті кредитних коштів не виконує та взагалі припинив повертати кредит, в зв?язку з чим у нього виникла заборгованість, в загальному розмірі 14177,86 грн., з яких: 9582,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4,02 грн. - заборгованість за процентами, 4591,04 грн. - заборгованість за комісією.

26 червня 2026 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ», отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, Відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за Кредитним договором склала 14177,86 грн., з яких: 9582,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4,02 грн. - заборгованість за процентами, 4591,04 грн. - заборгованість за комісією. Вказана сума боргу була нарахована БАНКОМ та не змінювалась Позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 14177,86 судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2026 року провадження у даній цивільній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви та в поданій заяві просив розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення судова повістка про виклик ОСОБА_1 до суду на 12:50 год 27.10.2026 та на 08:40 год 11.11.2026 повернулася до суду не вручена з відміткою «адресат відсутній».

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається таким, що вручена відповідачу.

Відзиву відповідач не подав.

Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, зокрема в електронному вигляді, давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі наданих суду доказів було встановлено, що 12.11.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1002013548901, шляхом підписання ОСОБА_1 заяви №1002013548901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до заяви №1002013548901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 12.11.2021, з умовами якої погодилася відповідач, про що свідчить наявність його власноручного підпису на ній, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії, тощо.

Відповідно до п.5 заяви розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 % (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).

АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі надавши відповідачу грошові кошти, що підтверджується платіжною інструкцією TR.53587619.37929.8810 від 12.11.2021 (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено Договір Факторингу № 1, відповідно до якого АТ «ПУМБ» передало ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за Кредитним договором №1002013548901 від 12.11.2021, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників № 1 від 26.06.2026 від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» перейшло право вимоги до відповідача у загальному розмірі 14177,86 грн, яка складається з: 9582,80 грн заборгованість за кредитом (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).

Факт оплати ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» вартості прав вимоги за Договором факторингу № 1підтверджуєтьсяПлатіжноюінструкцією № 23 від 26.06.2026 на суму 100000000,00 грн.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» за своїми правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Вказана сума боргу була нарахована БАНКОМ та не змінювалась Позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року.

Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 25.06.2026, відповідач має непогашену заборгованість перед Банком за кредитним договором №1002013548901 від 12.11.2021 в загальному розмірі Загальний розмір заборгованості складає 14177,86 грн., з яких: 9582,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4,02 грн. - заборгованість за процентами, 4591,04 грн. - заборгованість за комісією. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата тіла та процентів за користуванням кредиту по вищезазначеному кредитному договору відповідно до розрахунку заборгованості (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).

Всупереч умовам договору, відповідач не виконував зобов`язання. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Судом встановлено, що кредитний договір між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладено шляхом власноручного підписання останньою заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Підписавши зазначену заяву, відповідач беззастережно підтвердив прийняття публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка була розміщена на офіційному веб-сайті Банку, у повному обсязі, з урахуванням умов надання банківських послуг, як обраних ним безпосередньо при приєднанні до ДКБО, так і тих, що могли надаватися у процесі подальшого обслуговування.

Таким чином, шляхом підписання заяви про приєднання відповідач здійснив акцепт запропонованих Банком умов договору, приєднавшись до них у цілому, що відповідає правовій природі договору приєднання, передбаченого статтею 634 ЦК України.

При цьому розміщення Банком умов ДКБО на офіційному веб-сайті є способом доведення змісту запропонованого договору до відома клієнта, а підписання Позичальником заяви про приєднання свідчить про його волевиявлення щодо прийняття таких умов. Зі змісту заяви вбачається, що відповідач був обізнаний із запропонованими Банком умовами та погодився на їх застосування до правовідносин між сторонами.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

26.06.2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» набуло право грошової вимоги до боржників банку, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №1002013548901 від 12.11.2021.

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 10 000 грн., а також наявність передбачених кредитним договором правових підстав для нарахування процентів за користування кредитом у сумі 0.01% грн.

Згідно зі змістом заяви № 1002013548901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 12.11.2021, укладеної між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 10 000,00 грн. на загальні споживчі цілі строком на 24 місяці. При цьому пунктом 5 заяви визначено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 % щомісячно.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит є видом кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Отже, кредитний договір, укладений між сторонами 12.11.2021, є договором про споживчий кредит, на який поширюються положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, та надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на наведене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може передбачати плату за додаткові послуги кредитодавця, які фактично надаються споживачу та не охоплюються обов`язками кредитодавця, визначеними законом. Водночас надання кредиту є обов`язком кредитодавця відповідно до статті 1054 ЦК України, а надання споживачу інформації про стан кредитної заборгованості в межах, установлених частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», здійснюється безоплатно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 викладено правовий висновок щодо нікчемності умов договору про споживчий кредит у частині встановлення комісії за послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати споживачу безоплатно.

Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у якій зазначено, що до послуг, за які встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, саме по собі визначення в заяві про приєднання розміру комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 % не є достатнім для висновку про правомірність її стягнення. Кредитодавець повинен зазначити, які саме додаткові послуги надаються позичальнику за таку плату, та підтвердити їх фактичне надання.

Якщо кредитодавець не визначив конкретного переліку додаткових послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та не довів, що такі послуги фактично надавалися відповідачу, умова договору про обов`язок сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості в частині оплати послуг, які повинні надаватися безоплатно, є нікчемною відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту права, оскільки нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Враховуючи викладене, за умови відсутності доказів надання відповідачу окремих платних послуг, які могли б бути підставою для стягнення комісії, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості за договором №1002013548901 від 12.11.2021 року в розмірі 4591,04 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 9582,80 грн. та заборгованість за процентами у сумі 4,02 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просив відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» надало договір від 26.03.2026 року про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» та адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем та акт наданих послуг від 16.09.2026 року. Сума наданих послуг складає 10 000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Смарт Пей» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, пропорційно задоволеним вимогам у сумі 6762,00 грн (10 000 грн. х 67,62 %).

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № CF-1002013548901 позивач сплатив 2662,40 грн судового збору (а.с.5). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.7).

Позовні вимоги позивача задоволені частково, а тому на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1800,27 грн. (2662,40 * 67,62%).

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором №1002013548901 від 12.11.2021 у розмірі 9586,82 гривень.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» сплачений судовий збір у розмірі 1800,27 гривень та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 6762,00 гривень.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ: 43696954).

Представник позивача: Рудзей Юрій Володимирович (адреса: 10030, м. Житомир, а/с 25).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік