Рішення № 141387448 у справі № 530/1987/24 від 28.10.2026

Справа № 530/1987/24

2/530/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

28.10.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Ситник О.В., за участю секретаря судових засідань Тараненко Т.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: м.Київ, вул.Симона Петлюри,30 до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: м.Київ, вул.Симона Петлюри,30 до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у позові зазначив, що 10.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4949965.

14.06.2021 між ТОВ«1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 44830 грн., з яких 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34830 грн. - сума заборгованості за відсотками.

05.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76211253.

14.06.2021 між ТОВ«1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 30788,88 грн., з яких 8763,75 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22025,13 грн. - сума заборгованості за відсотками.

14.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №5563791.

27.02.2024 між ТОВ«МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №27022024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 25013,62 грн., з яких 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17313,62 грн. - сума заборгованості за відсотками,700 грн- заборгованість за комісією.

12.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР Файненс Груп » та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 04401-10/2023.

26.02.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №26022024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 35600,00 грн., з яких 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27600 грн. - сума заборгованості за відсотками.

16.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 21476-10/2023 .

29.04.2024 між ТОВ«АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №29042024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 47400 грн., з яких 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 39400 грн. - сума заборгованості за відсотками.

31.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6078604.

11.01.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №11-01/2024 , відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 38639,30 грн., з яких 11900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26739,30 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам зазначених кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення коштів, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«ЄАПБ» заборгованість за вищевказаними договорами на загальну суму 222271,80 грн ., а також судові витрати.

Ухвалою судді Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р. від 07.10.2024 відкрито провадження у даній справі та постановлено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.12.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Калафута Д.В. надійшов відзив на позов, який мотивований тим ,шо по жодному з договорів не доведено факту видачі кредиту та подальшого руху коштів, не доведено розмір заборгованості, по жодному з договорів не надано належних доказів розрахунку заборгованості, оскільки з наведених розрахунків неможливо встановити формування заборгованості та її складові ; не надано належних доказів інформування відповідача про перехід права вимоги від первісних кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, оскільки, долучені до позовної заяви докази, не підтверджують факту переходу права вимоги за усіма кредитними договорами від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Щодо договору позики №4949965 який укладено 10.10.2023 то в ньому відсутня інформація про те, що Договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами. Оскільки законодавство чітко встановлює перелік документів, на підставі яких здійснюється переказ і видача коштів з рахунків, за відсутності таких доказів у Позивача вищевикладене означає недоведеність позовних вимог, що унеможливлює і стягнення будь-яких коштів. Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях. Згідно наданого розрахунку фінансової компанії відповідач має заборгованість у розмірі 44 830 грн., яка складається з наступного: 10 000 грн - сума заборгованості за основним боргом, 34 830 грн - сума заборгованості за відсотками. Наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом суми заборгованості, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові. На думку відповідача, така сума заборгованості є арифметичним розрахунком стягуваної суми, яка повністю залежить від волевиявлення і дій сторони позивача і не має жодного доказу розрахунку заборгованості. Зазначений розрахунок заборгованості відповідач вважає, що суд не може покласти в основу рішення у справі, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Тобто, даний розрахунок не є належним доказом суми заборгованості в розумінні положень ч.1 ст. 77 ЦПК України. Вирішуючи позовні вимоги по договору №4949965 від 10.10.2023, суд має застосувати ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки умови договору є несправедливими, а сума, яку просить стягнути позивач, не є співрозумною сумі кредиту. Щодо нарахування боргу поза строками договору Згідно Договору позики №4949965 від 10.10.2023 строк дії договору 29 днів. Суд має звернути увагу, що позивачем нарахована заборгованість за кредитним договором №4949965 від 10.10.2023 поза межами строку кредитування, а тому нарахування відсотків після 08.11.2023 є безпідставним. Пролонгація вказаного строку умовами договору не передбачена, тобто він є пресічним. Так, згідно з розрахунками заборгованості по відсоткам, за даним договором позики, вбачається, що такі відсотки нараховані поза межами дії кредитного договору, а відтак не можуть бути стягнуті з позичальника. За таких обставин, можна прийти до висновку про максимально можливу вимогу позивача за Договором позики № 4949965 від 10.10.2023 не в розмірі 44830 грн., а в розмірі 10000,00 грн (сума заборгованості за основним боргом).

Щодо повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги про те, що між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06-21 від 14.06.2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, а також про укладення Додаткової угоди №20 до Договору факторингу №14/06-21 від 27 лютого 2024 ОСОБА_1 не був повідомлений - не отримував жодного листа про інформування нових реквізитів для погашення заборгованості, ні телефонних повідомлень. Про повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги позивачем доказів до позову не додано. Позивач не повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором. Щодо відступлення права вимоги Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відступлення прав вимоги за договором від 10.10.2023 за №4949965. Вважає, що вимоги позивача про стягнення коштів є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у позивача відсутнє право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором від 10.10.2023 за №4949965. Договір факторингу №14/06-21, за яким ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», був укладений 14 червня 2021 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 14.06.2021.

На підтвердження переходу права вимоги за договором позики № 4949965 від 10.10.2023 року до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 позивач долучив до позовної заяви: Додаткову угоду № 20 від 27.02.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 19 від 27.02.2024, Витяг з реєстру боржників № 19 від 27.02.2024. Проте, Додаткова угоду №20 від 27.02.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 19 від 27.02.2024, не містять будь-яких даних щодо боржника (відповідача), інформації щодо договору кредиту, суми коштів згідно пункту 1.1 Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, в тому числі у ньому відсутня дата укладення та порядковий номер у такому Реєстрі. Наданий позивачем витяг з реєстру боржників № 19 від 27.02.2024 не містить вказівки на те, що оригінал вказаного витягу було підписано представниками ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» . Оскільки тягар доведення цих обставин покладається на заінтересовану особу, яка саме й звернулась із згаданими вимогами до суду, можна вважати, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надали належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до договору факторингу передало право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості . Отже, враховуючи вищезазначене, по Договору позики № 4949965 від 10.10.2023 вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо договору позики № 76211253 то він укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 05.10.2023. У Договорі позики № 76211253 від 05.10.2023 відсутній розрахунок заборгованості. За розрахунками фінансової компанії відповідач має заборгованість у розмірі 30 788,88 грн., яка складається з наступного: 8 763,75 грн - сума заборгованості за основним боргом, 22 025,31 грн - сума заборгованості за відсотками. Наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом суми заборгованості, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові. На думку відповідача, така сума заборгованості є арифметичним розрахунком стягуваної суми, яка повністю залежить від волевиявлення і дій сторони позивача і не має жодного доказу розрахунку заборгованості, відповідач вважає, що суд не може покласти в основу рішення у справі, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Щодо нарахування боргу поза строками договору Згідно Договору позики №76211253 від 05.10.2023 строк дії договору 30 днів. Суд має звернути увагу, що позивачем нарахована заборгованість за кредитним договором №76211253 від 05.10.2023 поза межами строку кредитування, а тому нарахування відсотків після 03.11.2023 є безпідставним. Пролонгація вказаного строку умовами договору не передбачена, тобто він є пресічним. За таких обставин, можна прийти до висновку про максимально можливу вимогу позивача за Договором позики № 76211253 від 05.10.2023 не в розмірі 30 788,88 грн., а в розмірі 8 763,75 грн (сума заборгованості за основним боргом).

Щодо повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги Про те, що між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06-21 від 14.06.2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, а також про укладення Додаткової угоди №21 до Договору факторингу №14/06-21 від 14.06.2021, ОСОБА_1 не був повідомлений - не отримував жодного листа про інформування нових реквізитів для погашення заборгованості, ні телефонних повідомлень. Про повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги позивачем доказів до позову не додано, тобто позивач не повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором. Договір факторингу №14/06-21, за яким ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», був укладений 14 червня 2021 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 14.06.2021. Отже, по Договору позики № 76211253 від 05.10.2023 вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав: не доведено належними та допустимим доказами факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» будь-яких коштів,- не доведено належними доказами розмір заборгованості не тільки 30 788,88 грн., а й не надано належних доказів відступлення права вимоги 8 763,75 грн (сума заборгованості за основним боргом). Відповідно з вищенаведеного не вбачається, що права позивача порушені. За таких обставин у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід відмовити.

Щодо договору про споживчий кредит №5563791, договір про споживчий кредит № 5563791 був укладений між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 14.10.2023. У копії Договору передбачений порядок надання кредиту у безготівковій формі, проте немає жодного доказу його фактичного виконання, відповідач вважає даний договір є неукладеним (нікчемним), тому вимоги по договору про споживчий кредит № 5563791 від 14.10.2023 мають бути визнані судом незаконними. Даний договір вважає неукладеним (нікчемним), оскільки документ під назвою Договір про споживчий кредит № 5563791 був укладений між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 14.10.2023, не належний доказ шодо спору про стягнення кредитної заборгованості. За розрахунками фінансової компанії відповідач має заборгованість у розмірі 25 013,62 грн., яка складається з наступного: 7 000 грн - сума заборгованості за основним боргом, 17 313,62 грн - сума заборгованості за відсотками, 700 грн - заборгованість за комісією. Наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом суми заборгованості, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові. На думку відповідача, така сума заборгованості є арифметичним розрахунком стягуваної суми, яка повністю залежить від волевиявлення і дій сторони позивача і не має жодного доказу розрахунку заборгованості. Зазначений розрахунок заборгованості відповідач вважає, що суд не може покласти в основу рішення у справі, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Встановивши, що на підтвердження наявності в особи заборгованості за кредитним договором було надано лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду, відповідач вважає, що суд має дійти висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача боргу за спірним кредитним договором. Згідно Договору про споживчий кредит № 5563791 від 14.10.2023 строк дії договору 105 днів, позивачем нарахована заборгованість за кредитним договором №5563791 від 14.10.2023 поза межами строку кредитування, а тому нарахування відсотків після 27.01.2024 є безпідставним. Пролонгація вказаного строку умовами договору не передбачена, тобто він є пресічним. За таких обставин, можна прийти до висновку про максимально можливу вимогу позивача за Договором позики № 5563791 від 14.10.2023 не в розмірі 25 013,62 грн., а в розмірі 7 000 грн (сума заборгованості за основним боргом). Про те, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 27022024 від 27.02.2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, а також про укладення Додаткової угоди №21 до Договору факторингу №27022024 від 27.02.2024, ОСОБА_1 не був повідомлений - не отримував жодного листа про інформування нових реквізитів для погашення заборгованості, ні телефонних повідомлень. Про повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги позивачем доказів до позову не додано. Вимоги позивача про стягнення коштів є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у позивача відсутнє право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором від 14.10.2023 за №5563791. Наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості . Отже, враховуючи вищезазначене, вважає що суд може прийти до висновку, що по Договору позики № 76211253 від 05.10.2023 вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав: не надано укладеного договору, за яким могло б виникнути боргове зобов`язання, не доведено належними та допустимим доказами факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» будь-яких коштів, не доведено належними доказами розмір заборгованості не тільки 25 013,62 грн., а й не надано належних доказів відступлення права вимоги 7 000 грн (сума заборгованості за основним боргом). Відповідно з вищенаведеного не вбачається, що права позивача порушені. За таких обставин у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід відмовити

Щодо договору про надання фінансового кредиту № 04401-10/2023 , то договір про надання фінансового кредиту № 04401-10/2023 був укладений між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 12.10.2023 року. Оскільки законодавство чітко встановлює перелік документів, на підставі яких здійснюється переказ і видача коштів з рахунків, за відсутності таких доказів у Позивача вищевикладене означає недоведеність позовних вимог, що унеможливлює і стягнення будь-яких коштів. Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях. За розрахунками фінансової компанії відповідач має заборгованість у розмірі 35 600 грн., яка складається з наступного: 8 000 грн - сума заборгованості за основним боргом, 27 600 грн - сума заборгованості за відсотками. Наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом суми заборгованості, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові. На думку відповідача, така сума заборгованості є арифметичним розрахунком стягуваної суми, яка повністю залежить від волевиявлення і дій сторони позивача і не має жодного доказу розрахунку заборгованості. Зазначений розрахунок заборгованості відповідач вважає, що суд не може покласти в основу рішення у справі, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Щодо повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги про те, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 26022024 від 14.06.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, а також про укладення Додаткової угоди №21 до Договору факторингу №26022024 від 14.06.2021, ОСОБА_1 не був повідомлений - не отримував жодного листа про інформування нових реквізитів для погашення заборгованості, ні телефонних повідомлень. Про повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги позивачем доказів до позову не додано. Суд має врахував той факт, що позивач не повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відступлення прав вимоги за договором від 12.10.2023 за №04401-10/2023. Наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості . Отже, враховуючи вищезазначене, вважаємо що суд може прийти до висновку, що по Договору про надання фінансового кредиту №04401-10/2023 від 12.10.2023 вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав: не доведено належними та допустимим доказами факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем від ТОВ «Стар Файненс Груп» будь-яких коштів, не доведено належними доказами розмір заборгованості 35 600 грн., не надано належних доказів відступлення права вимоги, а тому не вбачається що права позивача порушені. За таких обставин у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід відмовити.

Щодо договору про надання фінансового кредиту № 21476-10/2023 вбачається, що договір про надання фінансового кредиту № 21476-10/2023 був укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 16.10.2023. Оскільки законодавство чітко встановлює перелік документів, на підставі яких здійснюється переказ і видача коштів з рахунків, за відсутності таких доказів у Позивача вищевикладене означає недоведеність позовних вимог, що унеможливлює і стягнення будь-яких коштів. Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях. Відсутність розрахунку заборгованості 47 400 грн., яка складається з наступного: 8 000 грн - сума заборгованості за основним боргом, 39 400 грн - сума заборгованості за відсотками. Наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом суми заборгованості, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові. На думку відповідача, така сума заборгованості є арифметичним розрахунком стягуваної суми, яка повністю залежить від волевиявлення і дій сторони позивача і не має жодного доказу розрахунку заборгованості. Встановивши, що на підтвердження наявності в особи заборгованості за кредитним договором було надано лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду, відповідач вважає, що суд має дійти висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача боргу за спірним кредитним договором. Щодо повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги про те, що між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 29042024 від 14.06.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, а також про укладення Додаткової угоди №21 до Договору факторингу №29042024 від 14.06.2021, ОСОБА_1 не був повідомлений не отримував жодного листа про інформування нових реквізитів для погашення заборгованості, ні телефонних повідомлень. Про повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги позивачем доказів до позову не додано, позивач не повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором. Щодо відступлення права вимоги Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відступлення прав вимоги за договором від 16.10.2023 за №21476-10/2023. Вважає, що вимоги позивача про стягнення коштів є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у позивача відсутнє право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором від 16.10.2023 за №21476-10/2023. Наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості . По Договору про надання фінансового кредиту №21476-10/2023 від 16.10.2023 вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав: не доведено належними та допустимим доказами факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем від ТОВ «Аванс Кредит» будь-яких коштів, не доведено належними доказами розмір заборгованості 47 400 грн., не надано належних доказів відступлення права вимоги, а тому не вбачається що права позивача порушені. За таких обставин у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід відмовити

Щодо договору позики №6078604 то він був укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 31.08.2023. Оскільки законодавство чітко встановлює перелік документів, на підставі яких здійснюється переказ і видача коштів з рахунків, за відсутності таких доказів у Позивача вищевикладене означає недоведеність позовних вимог, що унеможливлює і стягнення будь-яких коштів. Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях. Відсутність розрахунку заборгованості Згідно наданого розрахунку фінансової компанії відповідач має заборгованість у розмірі 38 639,30 грн., яка складається з наступного: 11 900 грн - сума заборгованості за основним боргом, 26 739,30 грн - сума заборгованості за відсотками. Наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом суми заборгованості, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові. На думку відповідача, така сума заборгованості є арифметичним розрахунком стягуваної суми, яка повністю залежить від волевиявлення і дій сторони позивача і не має жодного доказу розрахунку заборгованості. На підтвердження наявності в особи заборгованості за кредитним договором було надано лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду, відповідач вважає, що суд має дійти висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача боргу за спірним кредитним договором. Щодо нарахування боргу поза строками договору згідно Договору позики №6078604 від 31.08.2023 строк дії договору 80 днів. Згідно Додаткової угоди №1 від 30.090.2023 до Договору позики №6078604 від 31.08.2023, сторони погодили продовжити строк позики шляхом встановлення користування позикою за Додатковою угодою. Дата повернення позики 19.12.2023. Суд має звернути увагу, що позивачем нарахована заборгованість за кредитним договором №6078604 від 31.08.2023 поза межами строку кредитування, а тому нарахування відсотків після 19.12.2023 є безпідставним. Пролонгація вказаного строку умовами договору не передбачена, тобто він є пересічним. За таких обставин, можна прийти до висновку про максимально можливу вимогу позивача за Договором позики № 6078604 від 31.08.2023 не в розмірі 38 639,30 грн., а в розмірі 11 900 грн (сума заборгованості за основним боргом). Щодо повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги про те, що між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 1101/2024 від 11.01.2024, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, а також про укладення Додаткової угоди №20 до Договору факторингу №11-01/2024 від 27 лютого 2024 ОСОБА_1 не був повідомлений - не отримував жодного листа про інформування нових реквізитів для погашення заборгованості, ні телефонних повідомлень. Про повідомлення відповідача щодо переходу права вимоги позивачем доказів до позову не додано, позивач не повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором. Щодо відступлення права вимоги Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відступлення прав вимоги за договором від 31.08.2023 за №6078604. Наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості . Отже, враховуючи вищезазначене, вважає що суд може прийти до висновку, що по Договору позики № 6078604 від 31.08.2023 вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав: не доведено належними та допустимим доказами факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» будь-яких коштів,- не доведено належними доказами розмір заборгованості не тільки 38 639,30 грн., а й не надано належних доказів відступлення права вимоги 11 900 грн (сума заборгованості за основним боргом). Відповідно з вищенаведеного не вбачається, що права позивача порушені. За таких обставин у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід відмовити. Враховуючи зазначене просив відмовити в задоволенні позовних вимог ( т.1 а.с.165-178).

30.12.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив яка мотивована тим, що відповідачем укладено договори щодо отримання кредитних коштів, а саме: Договір позики № 4949965 від 10 жовтня 2023 р відповідно до якого 10 жовтня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 4949965 . Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Договір позики № 76211253 від 05 жовтня 2023р відповідно до якого 05 жовтня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 76211253. Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Кредитний договір № 5563791 від 14 жовтня 2023р відповідно до якого 14 жовтня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5563791 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Кредитний договір № 04401-10/2023 від 12 жовтня 2023р. відповідно до якого 12 жовтня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 04401-10/2023 . Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Кредитний договір № 21476-10/2023 від 16 жовтня 2023р. відповідно до якого 16 жовтня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 21476-10/2023 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Кредитний договір № 6078604 від 31 серпня 2023р відповідно до якого 31 серпня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 6078604 (далі - Договір позики). Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до умов вищевказаних Договорів, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені безпосередньо на сайті Позикодавця, та зі змістом яких Відповідач був ознайомлений на момент укладення Договорів, Відповідач розумів, що Договори укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи Позикодавця, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін Договору позики виникають цивільні права та обов`язки. Порядок укладення (підписання) договорів передбачає направлення електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі. Підписуючи Електронне повідомлення Одноразовим ідентифікатором, Позичальник засвідчує, що його Акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами Оферти. Сформовані таким чином електронні підписи накладаються на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір позики є укладеним. На підписаний Договір накладається кваліфікована електронна печатка Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу. Договір позики зберігається в електронному вигляді в Особистому кабінеті Позичальника, а також направляється Позичальнику на електронну пошту. Також, укладаючи Договори, Позичальник засвідчив, що погоджується, що Електронний підпис з Одноразовим ідентифікатором є аналогом його власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди.

У відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договорів. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа….» Сторони узгодили розмір кредитів та позик, грошову одиницю, в якій надано кредити та позики, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договорів в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Для укладення вищевказаних договорів в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств ПОЗИЧАЛЬНИКОМ ВЛАСНОРУЧ! Отже у відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договорів.

Укладання угоди без заповнення Заявки Клієнтом є неможливим так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено, що і є доказом фактичного підписання оригіналів кредитних договорів та надання йому примірника оригіналів договорів. Отже, Позивачем доведено факт укладання вищевказаних договорів Відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обгрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з Правилами надання коштів, Відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Ніяких застережень або зауважень з боку Відповідача, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час його підписання, до суду не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов Кредитного договору у Відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою він не скористався. Отже укладений Кредитний договір було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Під час укладення договору не було порушено Закон України «Про захист прав споживачів». Таким чином, твердження Відповідача щодо недотримання Первісним кредитором вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», є нічим іншим, як намаганням Відповідача уникнути належного виконання взятих на себе зобов`язань

З метою надання, вичерпної інформації по справі, Позивач, звернувся до первісних кредиторів з відповідним електронним запитом, про надання інформації щодо надання додаткових доказів, а саме детальний розрахунок заборгованості та доказів перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором. ТОВ «ФК «ЄАПБ» від первісних кредиторів отримано відповідь на електронний запит, які Позивач просить долучити до матеріалів справи, а саме: Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4949965 від 10 жовтня 2023р підготовлений первісним кредитором. Розрахунок заборгованості за кредитним договором № № 76211253 від 05 жовтня 2023р. підготовлений первісним кредитором. Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 5563791 від 14 жовтня 2023р. підготовлений первісним кредитором. Інформаційна довідка про перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором № 5563791 від 14 жовтня 2023р. Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 04401-10/2023 від 12 жовтня 2023р. підготовлений первісним кредитором. Інформаційна довідка про перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором № 04401-10/2023 від 12 жовтня 2023р. Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 21476-10/2023 від 16 жовтня 2023р. підготовлений первісним кредитором. Інформаційна довідка про перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором № 21476-10/2023 від 16 жовтня 2023р. Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 6078604 від 31 серпня 2023р. підготовлений первісним кредитором. Інформаційна довідка про перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором № 6078604 від 31 серпня 2023р.

Договорами факторингу передача повідомлення боржнику про відступлення права вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не передбачено. На підтвердження відступлення права вимоги до суду першої інстанції надано та містяться в матеріалах справи: платіжна інструкція № 20905 від 28.02.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 20 від 27.02.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021; платіжна інструкція № 21044 від 26.03.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 21 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021; платіжна інструкція № 20914 від 01.03.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 27022024 від 27.02.2024; платіжна інструкція № 20911 від 29.02.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 26022024 від 26.02.2024; платіжна інструкція № 21234 від 30.04.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 29042024 від 29.04.2024; платіжна інструкція № 20862 від 15.02.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 2 від 15.02.2024 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024

Враховуючи вищевикладене твердження відповідача про не виконання зобов`язань фактором за вищевказаними договорами факторингу та не набуття права вимоги до відповідача є не обґрунтованими та безпідставними. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги, а тому вважає що позовні вимоги слід задоволити в повному обсязі ( т.1 а.с. 187-194).

Ухвалою суду від 10.06.2025 року клопотання представника позивача та витребувано докази ( т.2 а.с.154-155).

Ухвалою судді Ситник О.В. від 30.10.2025 року вищевказану цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання ( т.2 а.с.201).

Ухвалою суду від 04.02.2026 року призначено по справі судовий розгляд ( т.2 а.с.216)

В судові засідання, представник позивача не з`явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. У відповіді на відзив представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача ( т.1 а.с.193).

В судове засідання, призначене на 07.10.2026 року , відповідач та його представник адвокат Калафута Д.В. не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності ( т.3 а.с.5).

Згідно із ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами .

Відповідно до вимог ч. 2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ч. 1 ст. 610 ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Судом встановлено, що 10.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4949965.

14.06.2021 між ТОВ«1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 44830 грн., з яких 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34830 грн. - сума заборгованості за відсотками.

05.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76211253.

14.06.2021 між ТОВ«1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 30788,88 грн., з яких 8763,75 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22025,13 грн. - сума заборгованості за відсотками.

14.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №5563791.

27.02.2024 між ТОВ«МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №27022024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 25013,62 грн., з яких 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17313,62 грн. - сума заборгованості за відсотками,700 грн- заборгованість за комісією.

12.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР Файненс Груп » та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 04401-10/2023.

26.02.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №26022024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 35600,00 грн., з яких 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27600 грн. - сума заборгованості за відсотками.

16.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 21476-10/2023 .

29.04.2024 між ТОВ«АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №29042024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 47400 грн., з яких 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 39400 грн. - сума заборгованості за відсотками.

31.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6078604.

11.01.2024 між ТОВ«МАНІФОЮ » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №11-01/2024 , відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 38639,30 грн., з яких 11900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26739,30 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з частинами першої, четвертої статті 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності, закріплений у статті 12 ЦПК, визначає для сторін ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій. Такий принцип, зокрема, полягає у покладанні на позивача (його представника) обов`язку з доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог. Невиконання такого обов`язку несе процесуально негативні наслідки у вигляді настання ризиків, визначених процесуальним законом (закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, повна або часткова відмова у позові тощо).

За правилами, встановленими частинами першою, третьою статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договори про надання фінансового, споживчого кредиту та позики були укладені в електронному вигляді шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до витягу з реєстру боржників до договорів факторингу:

- №14/6/21 від 14.06.2021 року укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та ТОВ «ФК «ЄАПБ», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 4949965 у розмірі 44830,00 грн.

- №14/6/21 від 14.06.2021 року укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та ТОВ «ФК «ЄАПБ», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 76211253 у розмірі 30788,88 грн.

- №27022024 від 27.02.2024 укладеного між ТОВ«МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 5563791 у розмірі 25013,62 грн.

- №26022024 від 26.02.2024 укладеного між ТОВ«Стар Файненс Груп » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 04401-10/2023 у розмірі 35600,00 грн.

-№29042024 від 29.04.2024 укладеного між ТОВ«АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 21476-10/2023 у розмірі 47400,00 грн.

- №11-01/2024 від 11.01.2024 укладеного між ТОВ«МАНІФОЮ » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 6078604 у розмірі 38639,30 грн.

Договір факторингу №14/06-21, за яким ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», був укладений 14 червня 2021 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 14.06.2021, що в свою чергу унеможливлює встановити правомірність переходу прав вимоги за цими договорами до позивача (фактор), так як грошова вимога, право якої відступається за зазначеним договором факторингу є недійсною.

На підтвердження переходу права вимоги за договором позики № 4949965 від 10.10.2023 рокута договору позики № 76211253 від 05.10.2023 року до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 позивач долучив до позовної заяви: Додаткову угоду № 20 від 27.02.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 19 від 27.02.2024, Витяг з реєстру боржників № 19 від 27.02.2024. Проте, Додаткова угоду №20 від 27.02.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 19 від 27.02.2024, не містять будь-яких даних щодо боржника (відповідача), інформації щодо договору кредиту, суми коштів згідно пункту 1.1 Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, в тому числі у ньому відсутня дата укладення та порядковий номер у такому Реєстрі. Наданий позивачем витяг з реєстру боржників № 19 від 27.02.2024 не містить вказівки на те, що оригінал вказаного витягу було підписано представниками ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» .

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відступлення прав вимоги за договором №27022024 від 27.02.2024 укладеного між ТОВ«МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» , №26022024 від 26.02.2024 укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,№29042024 від 29.04.2024 укладеного між ТОВ«АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» , №11-01/2024 від 11.01.2024 укладеного між ТОВ«МАНІФОЮ » та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» .

Крім того, витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (т.1 а.с.20,30), витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 27022024 від 27 лютого 2024 року ( т.1 а.с. 52). витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 26022024 від 26.02.2024 року (т.1 а.с. 72), витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 29042024 від 29.04.2024 року ( т.1 а.с.91), витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року ( т.1 а.с.112) не підписано та не завірено печатками сторін. Фактично є документом, що надрукований позивачем та підписаний його представником, що не є ідентичним копії оригінального документа. Доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договорами факторингу суду не надано ,тому суд не приймає їх як належний, допустимий та достовірний доказ у розумінні положень статей 77 79 ЦПК України.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Суд бере до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за якими набуває новий кредитор. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу. Останнім є операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.

За змістом ст.ст.1077, 1078 ЦК України фактор вправі передати в розпорядження клієнта лише право дійсної грошової вимоги. При цьому відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються.

Договорами факторингу №14/6/21 від 14.06.2021 року , №27022024 від 27.02.2024 , №26022024 від 26.02.2024 , №29042024 від 29.04.2024 , №11-01/2024 від 11.01.2024 передбачені умови, що клієнт гарантує і відповідає перед фактором за дійсність грошових вимог, які є дійсними, і клієнт зобов`язується передати фактору документи по боржниках протягом 30 днів з моменту підписання акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників. Отже, за змістом наведених нормативних актів і договорів позивач як фактор мав право отримати від клієнтів, 1безпечного агенства необхідних кредитів, ТОВ Мілоан, ТОВ Стар Файненс Груп, ТОВ Аванс Кредит, ТОВ Маніфою докази існування заборгованості за укладеними договорами кредиту та позики із відповідачем.

Що стосується договору позики №4949965,то суд зазначає, що він був укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 10.10.2023 строком на 29 днів Відповідно до п. 1. наданої Позивачем копії Кредитного договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики. У Договорі позики № 4949965 від 10.10.2023 відсутня інформація про те, що Договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами. Нарахування відсотків після закінчення строку договору є безпідставним. Пролонгація вказаного строку умовами договору не передбачена .Відповідач не був повідомлений про перехід права вимоги за договором факторингу № 14/06-21 від 14.06.2021.

Щодо договору позики №6078604 він був укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 31.08.2023 на строк 80 днів. Відповідно до п. 1. наданої Позивачем копії Кредитного договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики. У копії Договору позики № 6078604 від 31.08.2023 передбачений порядок надання кредиту у безготівковій формі, проте немає жодного доказу його фактичного виконання: відповідно до п. 2.5 наданої Позивачем копії Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за реквізитами. Наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом суми заборгованості, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові. Згідно Додаткової угоди №1 від 30.090.2023 до Договору позики №6078604 від 31.08.2023, сторони погодили продовжити строк позики шляхом встановлення користування позикою за Додатковою угодою. Дата повернення позики 19.12.2023, нарахування відсотків після 19.12.2023 є безпідставним. Позивач не повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором ,докази в матеріалах справи відсутні .

Принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє сторону спору, у першу чергу позивача, від обов`язку доведення перед судом тих обставин, на які вона посилається у підтвердження своїх вимог або заперечень (ст.81 ЦПК України).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Судом встановлено, що платіжні доручення, квитанції, тощо про перерахунок ОСОБА_1 грошових коштів за договорами № 4949965 та №6078604 в матеріалах справи відсутні. Відтак, доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаними договорами за зазначеними ним реквізитами позивачем не надано. Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів саме на картку ОСОБА_1 по зазначених двох договорах ,суд приходить до висновку, що в частині стягнення грошових коштів за договорами № 4949965 та №6078604 не підлягають до задоволення.

Що стосується договорів № 76211253 , № 5563791, № 04401-10/2023, № 21476-10/2023, то суд зазначає: позивачем доведено факт укладення відповідачем вищевказаних договорів в електронній формі, які підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписавши вказані договори, відповідач добровільно погодився на визначені у них умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов`язку погашення кредиту.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Таким чином, до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 76211253 ,№ 5563791, № 04401-10/2023,№ 21476-10/2023. Договори факторингу не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Отже, укладений між фінансовою установою та позивачем договір факторингу є належним доказом переходу права вимоги до боржника за кредитним договором.

Окрім того, з матеріалів справи чітко вбачається, що позивачем до позовної заяви додано копії договорів факторингу, акти прийому- передачі реєстру боржників, витяги з реєстру боржників, з якими і пов`язано набуття позивачем права вимоги.

Судом було встановлено, що до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 . Разом з тим, як передбачено умовами договору позики № 76211253 , кредитного договору № 5563791, № 04401-10/2023,№ 21476-10/2023, надання позики та кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.

Доказом надання позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За змістом частини 3 статті12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини 1статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На виконання ухвали суду від 10.06.2025 року АТ "Перший Український Міжнародний Банк" ( МФО 334851,ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вулиця Андріївська,4, ) надано інформацію щодо надходження 05.10.2023 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 ,що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 9000 грн та надходження 14.10.2023 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 ,що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 7000 грн ( т.2 а.с.188).

На виконання ухвали суду від 10.06.2025 року АТ КБ "ПриватБанк" надано інформацію про надходження 16.10.2023 року на картковий рахунок № НОМЕР_3 ,що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 грошових коштів в сумі 8000 грн; та інформацію про надходження 12.10.2023 року на картковий рахунок № НОМЕР_3 ,що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 8000 грн.

За таких обставин суд вважає доведеним факт зарахування на виконання умов кредитного договору №5563791 від 14.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у розмірі 7000 грн, ; кредитного договору № 76211253 від 05.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 у розмірі 9000 грн, кредитного договору № 04401-10/2023 від 12.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР Файненс Груп » та ОСОБА_1 у розмірі 8000 грн ; кредитного договору № 21476-10/2023 від 16.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 у розмірі 8000 грн.

Отже, Кредитор свої зобов`язання за вищевказаними кредитними договорами виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договорами. Відповідач не виконав своїх зобов`язань зі сплати кредитної заборгованості.

Згідно договору позики № 76211253 від 05.10.2023 року вбачається , що він укладений на строк 30 днів ,процентна фіксована ставка 2,5 % ,сума позики 9000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість за договором № 76211253 від 05.10.2023 року у розмірі 30788,88 грн, з яких: 8763,75 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22025,13 грн - сума заборгованості за відсотками.

З матеріалів справи вбачається, що договір позики № 76211253 від 05.10.2023 року, а також додаток №1 до договору позики - таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (kyV11s2aNp).

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), cуд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості за відсотками.

За умовами кредитування сума кредиту становить 9 000,00 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка - 2,5 %, отже, розрахунок процентів проводиться наступним чином: 9 000,00 грн х 2,5 % х 30 днів = 675,00 грн.

Отже, вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 22025,13, грн, суд звертає увагу на те, що вказані проценти були нараховані позивачем поза межами строку кредитування, а тому слід задоволити тіло кредиту у сумі 8763,75 грн та 675,00 грн відсотки в межах строку кредитування.

Згідно договору кредиту № 04401-10/2023 від 12.10.2023 року вбачається, що він укладений на строк 360 днів ,процентна фіксована ставка 2,5 % ,сума позики 8000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість за договором № 04401-10/2023 від 12.10.2023 року у розмірі 35600 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27600 грн - сума заборгованості за відсотками.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 04401-10/2023 від 12.10.2023 року, а також додаток №1 до договору підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (W1286).

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), cуд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості за відсотками.

За умовами кредитування сума кредиту становить 8 000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка - 2,5 %, отже, розрахунок процентів проводиться наступним чином: 8 000,00 грн х 2,5 % х 30 днів =7200 грн.

Отже, вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 27600 грн, суд звертає уваги на те, що вказані проценти були нараховані позивачем поза межами строку кредитування, а тому слід задоволити тіло кредиту 8000 грн. та 7200 грн відсотки в межах строку кредитування.

Згідно договору позики № 5563791 від 14.10.2023 року він укладений на строк 105 днів з яких: пільговий період 15 днів з процентною ставкою 1,65% , ( п.1,5.2) та поточний період 90 днів з процентною ставкою 3,5 % ( п.1.5.3) ,сума позики 7000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість за договором № 5563791 від 14.10.2023 року у розмірі 25013,62 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17313,62 грн - сума заборгованості за відсотками,700 грн - заборгованість за комісією.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 5563791 від 14.10.2023 року, а також додаток №1 до договору позики - таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (406165).

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), cуд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості за відсотками.

За умовами кредитування сума кредиту становить 25013,62 грн, строк кредитування - 105 днів, з яких пільговий період 15 днів з процентною ставкою 1,65% , ( п.1,5.2) та поточний період 90 днів з процентною ставкою 3,5 % ( п.1.5.3) отже, розрахунок процентів проводиться наступним чином: 7 000,00 грн х 1,65 % х 15 днів =1732,50 грн. та 7 000,00 грн х 3,5 % х 90 днів =22050,00 грн. Тобто суд погоджується з нарахованими відсотками та тілом кредиту та вважає що вони підлягають задоволенню.

При цьому, щодо стягнення з відповідача комісії за зазначеним кредитним договором суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за надання кредиту комісія в сумі 700 грн, передбачена в п. 1.5.1 кредитного договору, п. 4 паспорта споживчого кредиту.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Враховуючи, що фінансова установа не зазначила та не надала доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.5.1 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати разову комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 700 грн.

Отже, що стосується даного кредитного договору позовні вимоги підлягають до задоволення у розмірі тіла кредиту та відсотків за його користування.

Згідно договору позики № 21476-10/2023 від 16.10.2023 року він укладений на строк 360 днів ,процентна фіксована ставка 2,5 % ,сума позики 8000 грн

Згідно розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість за договором № 21476-10/2023 від 16.10.2023 року у розмірі 47400 грн, з яких: 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 39400 грн - сума заборгованості за відсотками.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 21476-10/2023 від 16.10.2023 року, а також додаток №1 до договору позики підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (W8468).

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), cуд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості за відсотками.

За умовами кредитування сума кредиту становить 8 000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка - 2,5 %, отже, розрахунок процентів проводиться наступним чином: 8 000,00 грн х 2,5 % х 360 днів =7200 грн.

Отже, вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 39400 грн, суд звертає уваги на те, що вказані проценти були нараховані позивачем поза межами строку кредитування, а тому слід задоволити тіло кредиту 8000 грн та 7200 грн відсотки в межах строку кредитування.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ,а саме :

за кредитним договором № 76211253 в розмірі 9438,75 грн., з яких: 8763,75 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 675,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором № 5563791в розмірі 24313,62 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17313,62 грн. - сума заборгованості за відсотками.

за кредитним договором № 04401-10/2023 в розмірі 15200 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором № 21476-10/2023 в розмірі 15200 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200 грн. - сума заборгованості за відсотками, що в загальному розмірі становить в сумі 64152,37 гривень.

Що стосується судових витрат

Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 3334,08грн

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 28,86 % (64152,37: 222271,80х100%).

Відповідно, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 962,21 грн. (3334,08х28,86 % :100= 962,21).

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: м. Київ, вул.Симона Петлюри,30 до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30 ,код ЄДРПОУ 35625014,IBAN№ НОМЕР_4 у АТ " ТАСкомбанк":

за кредитним договором № 76211253 в розмірі 9438,75 грн., з яких: 8763,75 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 675,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором № 5563791в розмірі 24313,62 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17313,62 грн. - сума заборгованості за відсотками.

за кредитним договором № 04401-10/2023 в розмірі 15200 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором № 21476-10/2023 в розмірі 15200 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200 грн. - сума заборгованості за відсотками.

а всього сума заборгованості за кредитними договорами складає 64152 ( шістдесят чотири тисячі сто п`ятдесят дві) грн 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30 ,код ЄДРПОУ 35625014,IBAN№ НОМЕР_4 у АТ "ТАСкомбанк" - 962 ( дев`ятсот шістдесят дві) грн 21 коп. - сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог- відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд Полтавської області в 30 денний строк з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області О.В. Ситник