Судові рішення

Рішення № 141387595 у справі № 553/2896/26 від 09.11.2026

Рішення від 09.11.2026 у цивільній справі № 553/2896/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Подільський районний суд міста Полтави, суддя Москаленко В. В.

Справа№ 553/2896/26
СудПодільський районний суд міста Полтави
СуддяМоскаленко В. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141387595

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2896/26

Провадження № 2/553/1984/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.11.2026 м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Черняєвої Є.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд». В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 25.03.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 2183903, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 8000,00 грн, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти. Товариство виконало зобов`язання та надало грошові кошти у розмірі та у строк визначені договором. Відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором.

28.11.2025 ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали Договір відступлення права вимоги №28112025, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 2183903 від 25.03.2025.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 448,29 грн, яка складається з 6443,98 грн заборгованості за тілом кредиту, 10004,31 грн заборгованості за відсотками, 16000 грн заборгованості за пенею.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 32448,29 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 10.08.2026 року прийнято до розгляду справу та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Витребувано у Акціонерного товариства «Сенс Банк» інформацію відносно ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 21.09.2026 року витребувано докази у АТ «Універсал Банк», іформацію відносно ОСОБА_1 ..

Представник позивача у судове засідання не з`явився, направив заяву, у позові заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною першою статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

25.03.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 2183903. Відповідно до п. 1.3 Договору, сума кредиту 8000,00 грн. Згідно п. 1.4. Кредит надається строком на 360 днів. Тип процентної ставки - фіксована (п.1.5). Відповідно до п. 1.5.1 підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) з 23.04.2025 включно.. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 23.04.2025 включно. Знижена процентна ставка становить 0,45% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 24.04.2025 включно до останнього дня строку кредиту.

Факт підписання кредитного договору підтверджується його реальним виконанням, а саме отриманням відповідачем кредитних коштів у розмірі встановленому кредитним договором, що підтверджується копією платіжного доручення, а також відповіддю наданою АТ «СЕНС БАНК» на виконання ухвали суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторонни домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладено у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно інформації наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Пейтек» за вих.. № 20251209-792 від 09.12.2025 кошти були успішно перераховано на платіжну картку клієнта ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на суму 8 000,00 грн.

Відповідно до відповіді на виконання ухвали суду, АТ «Універсал банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало зобов`язання за Договором № 2183903 та надало відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн.

28.11.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28112025, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до боржників вказаних у Реєстрах Боржників .

Відповідно до Витягу з додатку до Договору факторингу № 28112025 від 28.11.2025 року, до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2183903 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за Договором укладеним з ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору факторингу.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 6443,98 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем ОСОБА_1 частково виконувались зобов`язання з сплати заборгованості за тілом кредиту та відсотками, а саме за тілом кредиту сплачено коштів на суму 1556,02 грн, за заборгованість за відсотками сплачено на суму 2823,92 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов`язання з їх повернення не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 6443,98 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 10004,31 грн, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.

Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).

Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження N12-16гс22).

Судом встановлено, що відповідач отримав від позивача кредитні кошти в сумі 8000,00 грн, строком на 360 днів (п.1.4). Процентна ставка річних: підвищена процентна ставка, відсотків річних: 15% в день (5475% річних) та застосовується за перший день користування кредитом; стандартна процентна ставка, відсотків річних 3% в день (1095% річних) та застосовується з другого дня користування кредитом (включно); знижена процентна ставка, відсотків річних - 0,450% в день (164,25% річних), пільгова процентна ставка, відсотків річних:0,75% в день (273,75% річних). Тип процентної ставки - фіксована. Реальна процентна ставка, відсотків річних становить 13 574,76% ( разі застосування стандартної процентної ставки), реальна процентна ставка річних становить 1248,47 % річних ( в разі якщо застосовується знижена процентна ставка).

Проте, як вбачається з Відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 2183903, складеної ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», останнє нараховувало відповідачу проценти за кредитним договором, в тому числі за період з 25.03.2025 року по 01.11.2025.

Суд констатує, що позивачем в позовній заяві обґрунтовано та надано достатні докази щодо правомірності та підстав нарахування процентів за вказаним договором ,тже їх нарахування відповідає положенням законодавства та умовам договору.

Суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення процентів за договором підлягає задоволенню на заявлену суму позивачем 10004,31 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 16000 грн пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.3. Договору, У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості пені за кредитним договором в розмірі 16 000,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором пені в розмірі 16000,00 грн до задоволення не підлягає.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1349,59 грн.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Міньковська А.В. надавала правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 6000,00 грн

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, відповідачем не доведено не співмірність заявлених судових витрат, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 3041,45 грн.

Керуючись ст.4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280- 282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженогю відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2183903 від 25.03.2025 у розмірі 16 448 ( шістнадцять тисяч чотириста сорок вісім грн) 29 коп., з яких 6443,98 грн тіло кредиту, 10004,31 грн проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс`витрати по сплаті судового збору в розмірі 1349,59 грн ( одна тисяча триста сорок дев`ять грн) 59 коп та витрати на правову допомогу у сумі 3041 (три тисячі сорок одну грн) 45 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адресою: АДРЕСА_1

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.09.2026 Ухвала № 140004073 Подільський районний суд міста Полтави
10.08.2026 Ухвала № 138851734 Подільський районний суд міста Полтави

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 42649746. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг