Ухвала № 141387664 у справі № 554/15613/26 від 02.11.2026

Дата документу 02.11.2026 Справа № 554/15613/26

Провадження № 2-а/554/168/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Савченко Л.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить скасувати постанову 6АВ17785745 від 14 жовтня 2026 року щодо вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та закриття провадження по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач при подачі даного позову не надав до суду документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 (оприлюднено 28.04.2020) відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, Другий сенат Конституційного Суду України 9 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою щодо конституційності абз. 7 пп. 1, пп. 5 п. 3, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).

Суд установив, що Закон України „Про судовий збір» не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.

Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що право на судовий захист охоплює реальний та дієвий доступ до правосуддя. Особливого значення ця гарантія набуває у спорах між особою і державою, коли особа звертається до суду для захисту від застосованого до неї публічно-владного примусу. Суд наголосив, що оскарження постанови про адміністративне правопорушення є реалізацією гарантованого ч. 2 ст. 55 Конституції України права на судове оскарження актів органів публічної влади.

Суд підкреслив, що визначення об`єктів, ставок, умов і порядку справляння судового збору належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Судовий збір має бути домірним, а його розмір та умови справляння не повинні становити для особи надмірного тягаря або створювати фактично нездоланні перешкоди для звернення до суду.

Проаналізувавши структуру та зміст Закону України „Про судовий збір», Суд установив, що законодавець передбачив лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас Закон не встановлює окремого обов`язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Суд звернув увагу на те, що обов`язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17. Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов`язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

Конституційний Суд України закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України неприйнятність конституційної скарги.

Як встановлено з мотивувальної та резолютивної частин Рішення Конституційного Суду України № 10-р(ІІ)/2026, Конституційний Суд України закрив конституційне провадження в частині перевірки на відповідність Конституції України положень Закону України «Про судовий збір» щодо норми, яка визначала ставки збору, та не визнавав відповідні положення закону неконституційними.

Конституційним Судом України було застосовано інструмент конституційно-правового тлумачення норм права.

Водночас, Конституційний Суд України наголошував, що «забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду (частина 1 статті 36 Закону України „Про судоустрій і статус суддів), яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України» [абзац четвертий пункту 8 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022]. Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду, є обов`язковими для врахування іншими судами і самим Верховним Судом."

З урахуванням наведеного та з огляду на приписи ч. 5 ст.242 КАС України, до спірних правовідносин належить застосувати вказані висновки, які Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17, за змістом необхідно сплачувати судовий збір за подання апеляційний скарг на судові рішення, ухвалені за результатом розгляду справ такої категорії.

Враховуючи вище викладене, дана позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України: до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Сума не сплаченого судового збору по даному позову складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що станом на 01.01.2026 рік становить 665,60 грн.)

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 665,60 грн. та надати до суду квитанцію про його сплату.

Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що позовну заяву складено з порушенням вимог ст. 161 КАС України , суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення наведених недоліків.

Керуючись: ст. ст. 12, 48, 123, 133, 161, 169 КАС України,сд,-

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог, визначених ст. 161 КАС України у наданий строк встановлений в ухвалі , позовна заява повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І.Савченко