Рішення № 141387822 у справі № 570/3335/26 від 10.11.2026

Провадження 2/557/1093/2026

Справа 570/3335/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 листопада 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 570/3335/26 ,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 11.04.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № D44.00208.005137738, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 74999,00 грн під 20,00 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі, а відповідач не здійснила повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і станом на день формування позовної заяви заборгованість становить 172061,73 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 61281,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 36638,84 грн, заборгованість за комісіями - 74141,89 грн. Проте, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 97919,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 61281,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 36638,84 грн.

11.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 11-12/25, відповідно до умов якого, ТОВ ««ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № D44.00208.005137738, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 97917,84 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав, своєї позиції щодо позову суду не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

28.07.2026 ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу передано на розгляд до Гощанського районного суду Рівненської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11 вересня 2026 року справа передана на розгляд судді Оленич Ю.В.

17.09.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.11.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом установлено, що 11.04.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено договір кредиту та страхування № D44.00208.005137738 (далі Договір), який підписаний власноручно відповідачем.

Відповідно до умов Договору банк надає позичальнику кредит у сумі 74999,00 грн, процентна ставка 20.00 % річних - змінювана, строк кредиту 60 місяців, тип кредиту - СМАРТ/Розумний (п. 1 Договору).

Дата повернення кредиту - 11.04.2024. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок №29097010701950, відкритий у банку відповідно до графіку, викладеного в додатку №1 до даного договору (п. 1.6 Договору).

Банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 74999,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 позичальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк» та позичальниця доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 8035,61 грн згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього договору (п.1.7 Договору).

Змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки в розмірі 9,5% збільшена на маржу банку в розмірі 10,5% (п. 1.8 Договору).

Нанесенням власноручного підпису під цим договором позичальник, серед іншого, погоджується з тим, що ДКБОФО, тарифи та паспорт споживчого кредиту є невід`ємними складовими цього договору та зобов`язується виконувати їх умови; підтверджує, що ознайомлений з ДКБОФО і тарифами, в тому числі з паперовими версіями розміщеними у відділенні банку або кредитного посередника, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; акцептує публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО АТ «Ідея Банк», яка розміщена на офіційному веб-сайті банку www.ideabank.ua, підтверджує, що ознайомився з інформацією необхідною для отримання споживчого кредиту, з наявними та можливими видами кредитування у банку, для прийняття усвідомленого рішення, а також самостійно обрав страхову компанію з переліку трьох запропонованих банком (п. 3 договору).

Сторони дійшли згоди про те, що в додатку №1, що є невід`ємною частиною договору, зрозуміло та доступно викладено: - детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки; - графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; - сум комісійної винагороди та інших платежів за договором (п. 4 договору).

Перерахування кредитних коштів за договором у сумі 74999,00 грн підтверджується меморіальним ордером № 2915586 від 11.04.2019 та випискою по рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № D44.00208.005137738 від 11.04.2019 року, з якої вбачається рух грошових коштів по рахунку, зокрема, фінансові операції коштами на рахунку за період з 11.04.2019 року по 09.06.2021.

Відповідно довідки - розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором № D44.00208.005137738, станом на 11.12.2025 становить 172061,73 грн, в тому числі 61281,00 грн - заборгованість за основним боргом, 36638,84 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 74141,89 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

11.12.2025 між АТ «Ідея банк» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 11-12/25, відповідно до умов якого АТ «Ідея банк» відступило ТОВ ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № D44.00208.005137738, укладеним між АТ «Ідея банк» та боржником ОСОБА_1 , що підтверджується актом приймання- передачі реєстру боржників від 11.12.2025 року, реєстром боржників № 1 від 11.12.2025 року, платіжними інструкціями кредитового переказу коштів № [номер приховано] від 12.12.2025 та № [номер приховано] від 03.10.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 24.06.2026 за період з 11.12.2025 по 24.06.2026 та витягу з реєстру боржників до договору № 11-12/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.12.2025, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № D44.00208.005137738 на суму 172061,73 грн.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не спростовано факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора АТ «Ідея Банк» до позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за кредитним договором № D44.00208.005137738 від 14.04.2019, що укладеного між АТ «Ідея Банк» та відповідачем.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК Україниклієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Суд установив, що 11.04.2019 відповідач ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» у письмовій формі уклали договір кредиту та страхування № D44.00208.005137738, за яким відповідач отримала грошові кошти у кредит, користувалася ними, однак у строки встановлені договорами їх не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за ним, яка на підставі договору факторингу була відступлена позивачу.

11.04.2019 кредитні кошти були перераховані відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку та меморіальним ордером.

Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем коштів у АТ «Ідея Банк», суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі визначені усі істотні умови договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач своїх зобов`язань за договором кредиту кредиту та страхування № D44.00208.005137738 від 11.04.2019 не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 172061,73 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 61281,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 36638,84 грн; заборгованість за комісіями 74141,89 грн, право вимоги якої перейшло за договором факторингу № 11-12/25 від 11.12.2025 до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 ні на користь первісного кредитора ні на користь позивача.

Розмір вказаної заборгованості за договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку не надала.

При цьому, суд враховує, що позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 97919,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 61281,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 36638,84 грн.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 97919,84 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі директора Сердійчук Я.Я. 02.07.2024 укладено договір про надання правової допомоги №02/07/-2024 з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс». За умовами п. 2.1 договору адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлення у формі заявки на надання юридичної допомоги, взяло на себе зобов`язання надати клієнту юридичну допомогу. Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 2328 від 01.05.2026, витягу з акту № 36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, АО «Лігал Ассістанс» надало клієнтові ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» послуги, пов`язані із наданням усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, письмове вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовки аналітичної довідки щодо судової практики відносно відповідача ОСОБА_1 , на що витрачено 8 годин. Вартість послуг - 25000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з приписів ст. 137 ЦПК України.

Згідно з ч. 1-5 ст ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн, який є завищеним.

Суд, вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, з урахуванням вимог ст. 137, 141 ЦПК України, а саме з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, та обґрунтованості таких витрат відповідно до предмета спору.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № D44.00208.005137738 від 11.04.2019 в сумі 97919 гривень 84 копійки, 5 000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу та 2 662 гривні 40 копійок судового збору, а всього 105 582 (сто п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) гривні 24 копійки.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 10 листопада 2026 року.

Суддя Оленич Ю.В.