Рішення № 141387939 у справі № 563/2099/25 від 10.11.2026

Cправа № 563/2099/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2026 року

Корецький районний суд Рівненської області

в особі: головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Павлишина Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Корецької міської ради Рівненської області, Виконавчий комітет Корецької міської ради Рівненської області як Орган опіки та піклування про звільнення від сплати аліментів, стягнення аліментів та усуненння перешкод у спілкуванні та вихованні неповнолітньої дитини,-

в с т а н о в и в:

Адвокат Ярова С.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, стягнення аліментів та усуненння перешкод у спілкуванні та вихованні неповнолітньої дитини. Вказує, що з позивача на утримання їх чотирьох спільних дітей із відповідачем стягуються аліменти з 02 грудня 2021 року, проте з 29 серпня 2025 року спільний син сторін ОСОБА_3 проживає з нею в Республіці Польща. Саме тому, оскільки місце проживання дитини змінилося і син ОСОБА_3 проживає з нею, то обов`язок утримання дитини та сплати аліментів на користь відповідача з її боку припинився, а у відповідача навпаки такий обов`язок з`явився. Тому просить звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання спільного із відповідачем сина ОСОБА_3 , починаючи від дня пред`явлення позову і стягнути із ОСОБА_2 аліменти на його утримання в твердому розмірі по 4 000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і досягнення дитиною повноліття. А також, просить, зважаючи на принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, визначити ОСОБА_1 можливість її участі у спілкуванні з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 , оскільки вжиті заходи досудового врегулювання спору між сторонами позитивного результату не дали і домовитись із ОСОБА_2 про спілкування і зустрічі з дитиною не вдалося.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задоволити.

Представник позивача адвокат Ярова С.В. в судовому засіданні позов підтримала та просила його задоволити повністю із підстав, викладених в позові.

Представник позивача адвокат Ярова С.В. в судове засідання не з`явилася 10 листопада 2026 року, подала заяву про завершення розгляду справи без її участі, позов просила задоволити повністю та здійснити розподіл судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Турович М.І. в судовому засіданні позов визнали частково. ОСОБА_2 вказав, що визнає позов в частині звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 та згідний сплачувати аліменти на його утримання в розмірі 2 000 грн., щодо вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з неповнолітньою дочкою просить відмовити, оскільки перешкод у спілкуванні з дочкою не чинить і відмова від спілкування із матір`ю це її особисте рішення.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить провести завершеня справи без його участі, на підставі поданих ним заперечень щодо позову і часткового його визнання. Крім того, просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Представник ООП Вершкова Н.В. в судовому засіданні підтримала поданий ВК Корецької міської ради Рівненської області як Органу опіки та піклування висновок і вважала за можливе задоволити позов. В судове засідання 10 листопада 2026 року не з`явилася, подала заяву про завершення справи без її участі.

Заслухана в якості свідка ОСОБА_1 повідомила, що з 2022 року виїхала на постійне місце проживання а Республіку Польща, виняйняла житло та розпочала підприємницьку діяльність. Діти залишились проживати з батьком в м.Корець. Вказує, що аліменти на утримання дітей сплачує своєчасно. Син ОСОБА_3 є дитиною із інвалідністю і постійно потребує лікування, тому з 29 серпня 2025 року за власним вибором змінив своє місце проживання та переїхав жити до неї. До того, ОСОБА_3 періодично приїжджав на лікування до Польщі. Також, вказала, що дочку ОСОБА_4 налаштовує проти неї батько, спроби спілкування з дочкою не вдаються, дитина відмовляється йти на контакт. З ОСОБА_2 домовитись про спілкування та участь у житті дочки не виходить.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що є матір`ю відповідача ОСОБА_2 . Вказала, що, коли ОСОБА_1 поїхала на заробітки, то діти залишилися проживати з батьком в м.Корець. Євгенія дуже хотіла, що батьки жили разом. Підтвердила, що дитина не спілкується з матір`ю, причин відмови не знає.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що є сином сторін по справі. Вказав, що батьки розлучилися, мати поїхала на заробітки до Києва. Одного разу ОСОБА_2 відпустив ОСОБА_4 до ОСОБА_1 в Київ, проте після повернення ОСОБА_4 почала відмовлятися спілкуватись з матір`ю. Сестрі боляче про це говорити, тому уникає з нею розмов про їх матір. Вказав, що він сам з матір`ю зв`язок не підтримує і з 16 років не спілкується через образу на неї, а також через постійні негативні висловлювання матері в бік батька. Наскльки йому відомо, то батько не забороняв ОСОБА_4 спілкуватись з матір`ю, її відмова є самостійним рішенням.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що є сином сторін по справі. Вказав, що батьки розлучилися, мати поїхала на заробітки до Києва. Згодом переїхала на постійне місце проживання до Польщі. На даний час він живе з матір`ю у Польщі, оскільки потребує періодичного лікування у зв`язку із хронічним захворюванням нирок. Зазначив, що сестра не спілкується з матір`ю.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що є сусідкою ОСОБА_2 . ОСОБА_1 залишила дітей на ОСОБА_2 і поїхала спочатку жити до Києва, а потім у 2022 році переїхала до Польщі. Після того, як ОСОБА_2 відпустив ОСОБА_4 на деякий час до ОСОБА_1 до Києва, то дитина повернулася і категорично почала відмовлятися від спілкування з матір`ю. Вважає, що ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні не чинить, дитина сама відмовляється від контакту з матір`ю.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказала, що знаходиться в дружніх відносинах із сім`єю ОСОБА_10 , вони є кумами. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розлучилися, ОСОБА_11 поїхала до Києва, у 2022 році поїхала жити до Польщі. Вказала, що ОСОБА_11 одного разу приїхала з Польщі, щоб побачити ОСОБА_4 , проте, зайшовши в хату, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався конфлікт, ОСОБА_4 дуже плакала. Підтвердила, що ОСОБА_4 відмовляється від спілкування з матір`ю, боїться втратити спілкування з батьком, відмовляється говорити про матір.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 травня 2006 року, проте рішенням Корецького районного суду Рівненської області 22 грудня 2021 року вказаний шлюб було розірвано. Рішення суду набрало законної сили 22 січня 2022 року.

Під час спільного проживання у сторін народилися діти: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 10 січня 2022 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 2 000 (дві тисячі) грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ними повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 02.12.2021 року.

Неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір`ю в м.Краків, Республіка Польща, що визнано сторонами та самим ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

З аналізу статтей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Судом встановлено, що неповнолітній син сторін ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає з матір`ю ОСОБА_1 в м.Краків Республіка Польща з літа 2025 року.

Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Як встановлено, неповнолітній син сторін проживає з матір`ю - позивачем по справі та повністю знаходиться на її утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Корецького районного суду Рівненської області від 10 січня 2022 року.

У зв`язку з тим, що неповнолітній син ОСОБА_3 проживає з матір`ю, то аліменти необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на утримання їх спільного неповнолітнього сина.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлений в розмірі 3 512 грн.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів, суд бере до уваги необхідність утримання батьком дитини, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, розмір грошового забезпечення позивача та розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також необхідність забезпечення балансу прав та інтересів дитини та її батьків, та визначає аліменти в розмірі 3 000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 грудня 2025 року (дати подання позову) до повноліття дитини.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Що стосується вимоги про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Стаття 159 СК України передбачає, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Тобто, мати, яка проживає окремо від дитини, зобов`язана брати участь в її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, а батько, з яким разом проживає дитина не має права першкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не несе негативний вплив на нормальний розвиток дитини.

Згідно висновку №19 від 21 січня 2026 року, наданого та затвердженого ВК Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області, то ООП вважає доцільним надати ОСОБА_1 можливість спілкування з неповнолітньою ОСОБА_13 за встановленим графіком, за умови налагодження необхідного контакту матері з дочкою для можливості спілкування та зустрічей з урахуванням готовності дитини на такі контакти.

Дослідивши подані докази, беручи до уваги досліджені обставини, суд вважає за можливе усунути перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні з неповнолітньою дочкою та надати можливість ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою за затвердженим ООП графіком та визначеним порядком, враховуючи бажання дитини.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з наступного.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір за вимогу про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору в даній категорії справ.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто, при поданні процесуальних документів в електронній формі (через систему «Електронний суд») застосовується знижка 20% - тобто відповідний розмір ставки множиться на коефіцієнт 0,8.

Таким чином, за кожну з вимог позивачу необхідно було сплатити (1 211 грн. 20 х 0,8= 968 грн. 96 коп.)

З огляду на те, що позов задоволено повністю в частині вимог, за які сплачено позивачем судовий збір, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати позивачем судового збору в розмірі 1 937 грн. 92 коп., переплачену частину суд вправі повернути позивачу за наявності відповідного клопотання.

Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи становлять 15 000 грн.

Згідно договору № 28/11/2025 від 21 листопада 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Яровою С.В. сума гонорару за послуги адвоката становить 15 000 грн. На підтвердження оплати вказаної суми Скубік І.Б. подано дві квитанції на суму 5 000 грн. та 10 000 грн.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідачем подано клопотання про відмову у стягненні витрат на правову допомогу на користь позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

З огляду на викладене та беручи до уваги наведені законодавчі приписи та встановлені судом обставини справи та досліджені докази, судом встановлено, що витрати позивача у заявленому розмірі мають характер необхідних і їх розмір є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правничої допомоги у розмірі 15 000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 272-273, 354, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 2 000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, на підставі рішення Корецького районного суду Рівненської області від 10 січня 2022 року у справі № 563/1581/21, починаючи з 02 грудня 2026 року..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 грудня 2025 року до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 брати участь у вільному спілкуванні та вихованні неповнолітньої дитини - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за таким порядком та способом:

- шляхом особистих побачень один раз на місяць у неділю з 12 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. з можливістю відвідувати доньку за місцем її проживання (перебування), а також спільно проводити з нею час поза місцем її проживання без присутності батька, а також за попередньою домовленістю із донькою та батьком в інші дні та часи враховуючи бажання дитини;

- шляхом онлайн зустрічей з використанням відеозв`язку через месенджери, якими користується неповнолітня ОСОБА_13 ( АДРЕСА_1 , тощо) 3 - 4 рази на тиждень, в тому числі телефонних розмов, смс-повідомлень з донькою в будь-який час.

- шляхом проведення спільного відпочинку під час шкільних канікул з правом виїзду ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за кордон разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою відпочинку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 92 коп. та 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа Виконавчий комітет Корецької міської ради Рівненської області як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 05390939, зареєстроване місцезнаходження: 34700, Рівненська область, м.Корець, пл. Київська, 5;

третя особа Служба у справах дітей Корецької міської ради Рівненської області, зареєстроване місцезнаходження: 34700, Рівненська область, м.Корець, пл. Київська, 5.

Суддя: Н.А. Загородько