Ухвала № 141388109 у справі № 569/22179/26 від 10.11.2026

Справа № 569/22179/26

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів

В засіданні приймали участь:

позивач: ОСОБА_3 ;

представник відповідача: Л. Суржук

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

09.11.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду через зловживання процесуальними правами, у зв`язку з надісланням позивачем відповідачу позову, який за змістом позовних вимог відрізняється від того, що перебуває на розгляді суду.

Заслухавши думку позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 3 ст. 44 ЦПК України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Такі висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №337/474/14.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Аналізуючи вище викладене, враховуючи доводи учасників та їх преставників, суд вважає, що представником позивача було помилково не надіслано відповідачу матеріали позовної заяви, яка перебуває на розгляді суду, а відтак підстав для задоволення клопотання про залишення позову без розгляду суд не вбачає.

Водночас, перевіривши вказану позовну заяву суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Так, приписами ч.5 ст.43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

За змістом ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Як стверджується матеріалами справи, заяву подано до суду через систему «Електронний суд», проте позивачем не було додано докази направлення копії позовної заяви та документів, що додаються до неї піншій стороні.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.

З огляду на зазначене вище, вказану позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись ст.ст. 44, 175, 177, 187, 258, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху.

Надати позивачу семиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати суду докази надсилання копії позовної заяви та документів, що додаються до неї представнику відповідача.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О. Левчук