Ухвала № 141388323 у справі № 711/9319/26 від 11.11.2026

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9319/26

Номер провадження 2-з/711/48/26

УХВАЛА

Іменем України

11 листопада 2026 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Демчик Р.В., розглянувши заяву адвоката Заруби Світлани Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Заруби С.О., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову у справі №711/9319/26 шляхом накладення арешту на транспортний засіб - легковий автомобіль Mazda CX-5 Touring, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , із забороною відчуження та здійснення будь-яких дій щодо нього.

Заява мотивована тим, що у провадженні Придніпровського районного суду перебуває цивільна справа № 711/9319/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Одним із предметів спору у даній справі є автомобіль MAZDA CX-5 TOURING, реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль), який на правах власності зареєстрований за відповідачем.

Позивачу стало відомо, що відповідачкою отримано нове свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу НОМЕР_3 від 05.11.2026.

Зазначена обставина викликає обґрунтовану необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою збереження спірного майна та недопущення вчинення щодо нього реєстраційних дій, що можуть привести до зміни його правового статусу або відчуження третім особам.

Оскільки автомобіль є безпосереднім предметом судового спору та перебуває у володінні й розпорядженні відповідачки, враховуючи, що остання перешкоджає в користуванні ним (здійснивши викрадення ключів та самого авто), існує ризик його відчуження, перереєстрації на інших осіб або вчинення інших дій, спрямованих на унеможливлення подальшого виконання судового рішення.

Раніше позивачем уже подавалася заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний транспортний засіб.

Водночас після попереднього звернення до суду виникли нові обставини, які зумовлюють необхідність повторного звернення із відповідною заявою та свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Зокрема, позивачу стало відомо про отримання відповідачкою нового свідоцтва про реєстрацію спірного транспортного засобу, у якому зазначена інша дата реєстрації порівняно з попереднім свідоцтвом. Зазначена обставина раніше не була предметом оцінки суду під час розгляду попередньої заяви про забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заруба С.О. звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 71,73/100 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 86/100 частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності на автомобіль MAZDA CX-5 TOURING (д.н. НОМЕР_2 ), виділивши його у власність ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частки вартості автомобіля в розмірі 405375,50 грн.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати (судовий збір, витрати на проведення експертиз та правничу допомогу).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.09.2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі.

Згідно ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 152 та ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи і до подання позову, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або поновлення порушених прав. Заява подається до суду, якому територіально підсудний позов, який забезпечується. Види заходів забезпечення цивільного позову передбачені в ст.150 ЦПК України.

Суд розглядає заяву про забезпечення позову відповідно до ст. 153 ЦПК України без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на зазначене розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється за відсутності сторін.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Такий правовий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову наведений у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 924/150/17.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Таким чином, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 07.06.2022 у справі № 127/25378/21.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення посилається на те, що відповідачкою отримано нове свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу НОМЕР_3 від 05.11.2026 року. а тому, зазначена обставина викликає обґрунтовану необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою збереження спірного майна та недопущення вчинення щодо нього реєстраційних дій, що можуть привести до зміни його правового статусу або відчуження третім особам.

Проте суд вважає такі доводи заявника передчасними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що факт повторної державної реєстрації автомобіля на ім`я ОСОБА_2 та отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не є беззаперечним свідченням наміру останньої вчинити дії, спрямовані на відчуження, приховування чи перереєстрацію спірного транспортного засобу.

Заявником та його представником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 вчиняє або вчиняла підготовчі чи реальні дії, спрямовані на відчуження автомобіля на користь третіх осіб (розміщення оголошень про продаж транспортного засобу, укладення попередніх договорів, видача довіреностей з правом відчуження, подання заяви до ТСЦ ГСЦ МВС України про зняття транспортного засобу з обліку/перереєстрацію тощо).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статей 60, 65 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відчуження одним із подружжя спільно набутого майна без згоди іншого не позбавляє останнього права на захист своїх майнових прав шляхом пред`явлення вимог про врахування вартості відчуженого майна при поділі спільної сумісної власності або стягнення відповідної грошової компенсації за частку у спільному майні.

Таким чином, заявником та його представником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист і поновлення прав, за захистом яких ОСОБА_1 планує звернутися до суду.

Також суд звертає увагу на те що подача відзиву та невизнання позову не є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Крім того слід зазначити, що позивач просить залишити спірний автомобіль у власності відповідачки, стягнувши з неї на його користь визначену ним грошову компенсацію за його частку в спільному майні, а тому такий вид забезпечення позову як накладення арешту на транспортний засіб - легковий автомобіль Mazda CX-5 Touring, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , із забороною відчуження та здійснення будь-яких дій щодо нього не є співмірним із вказаною позовною вимогою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви адвоката Заруби Світлани Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Р. В. Демчик