Рішення № 141388468 у справі № 705/5500/26 від 10.11.2026

Справа №705/5500/26

2-др/705/30/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.10.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0107 від 07 травня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» та ОСОБА_2 .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 66 607,92 грн., з якої заборгованість з орендної плати у розмірі 39 831,04 грн., заборгованість 3 % річних та інфляційні витрати у розмірі 26 776,88 грн. Також стягнуто сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2129,92 грн.

При цьому, щодо інших судових витрат суд питання не вирішував.

21.10.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача Крохмальової Я.Е. про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, яку обґрунтовує наступним.

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувала справа №705/5500/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ліга» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості, у якій 16.10.2026 прийнято рішення, ким позов задоволено.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем у позовній заяві повідомлено суд про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи №705/5500/26 в Уманському міськрайонному суді Черкаської області, а саме:

1) витрати на професійну правничу допомогу в сумі - 80 000,00 грн.;

2) судовий збір за подання позовної заяви - 2 129,92 грн.

Окрім того, у позовній заяві зазначено, що докази понесених судових витрат будуть подані в порядку та строки визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Отже, користуючись своїм правом, передбаченим приписами ЦПК України, позивач подає до суду докази понесених судових витрат, у зв`язку з розглядом даної справи.

Відповідно до статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

09.10.2025 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Капітал Партнерс» укладено Договір №ХІВ-09-10/25 про надання правничої допомоги.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 09.10.2025 до Договору № ХІВ-09-10/25 від 09.10.2025 сторони домовилися, що Адвокатське об`єднання надає правничу допомогу з представництва інтересів Клієнта в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ліга» з питання, що стосується договору оренди земельної кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0107 від 07.05.2012.

Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №1 до Договору вартість юридичних послуг, зазначених у п. 1, визначається у фіксованому розмірі і не залежить від тривалості розгляду справи судом першої інстанції та складає 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно з рахунком №85 від 10.10.2025 ОСОБА_1 здійснила оплату послуг на загальну суму 40 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2.352301119.1 від 13.10.2025.

Згідно з рахунком №88 від 20.10.2026 року ОСОБА_1 здійснила оплату послуг в на загальну суму 40 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2.900055783.1 від 20.10.2026.

З метою надання детального опису робіт, в межах розгляду справи №705/5500/26 адвокатами Адвокатського об`єднання «Капітал Партнерс» було надано правничу допомогу у вигляді, зокрема:

1) надання первинної консультації ОСОБА_1 щодо питання можливого подання позовної заяви;

2) здійснення заходів щодо збору доказів, а саме: отримання копії договору оренди від 07.05.2012, отримання інформації з податкового органу щодо відсутності виплати по орендній платі, отримання банківської інформації по відсутності виплат по орендній платі,

3) підготовка та подання Позовної заяви в справі №705/5500/26;

4) підготовка та подання Відповіді на відзив у справі №705/5500/26;

5) підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат в справі №705/5500/26. Актом №93 від 20.10.2026 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Капітал Партнерс» підтверджено, що роботи виконано/послуги на загальну суму 80 000,00 грн., надано якісно, в повному обсязі та в установлені строки.

Таким чином, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ліга» (Ідентифікаційний код 21352559, адреса: 20373, Черкаська обл., Уманський р-н, село Антонівка, вул. Вишнева, буд. 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у розмірі 80 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

22.10.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача Кисіля А.І. про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке обґрунтовує наступним.

Представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат із вимогою стягнути з ТОВ «Агрофірма «Ліга» 80 000,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження надано договір №ХІВ-09-10/25 від 09.10.2025, додаткову угоду №1, рахунки, платіжні інструкції та акт №93 від 20.10.2026.

Відповідач вважає суму компенсації неспівмірною з обсягом робіт, складністю справи та ціною позову.

Так, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Щодо складності справи та виконаних адвокатом робіт.

Предметом спору були розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості орендної плати. Доказування стосувалося договору оренди землі та нарахування та сплати орендної плати.

Суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представники позивачки не брали участі в судових засіданнях, допитах свідків або судових дебатах; не проводилися судові експертизи.

Ці обставини свідчать про обмежений обсяг процесуальної роботи порівняно з розглядом справи за участю сторін.

Щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт.

Додатковою угодою №1 від 09.10.2025 року передбачено фіксований гонорар 80 000,00 грн. незалежно від тривалості розгляду справи.

Представник відповідача вважає, що така форма оплати не виключає оцінки судом співмірності компенсації. Робота адвокатів полягала переважно у підготовці письмових документів та збиранні доказів, без витрат часу на участь у засіданнях.

Позивачка не навела конкретних обставин, які пояснювали б необхідність покладення на відповідача саме 80 000,00 грн.

Щодо обсягу наданих послуг, посилається на наступне.

У заяві перелічено п`ять видів послуг: 1. надання первинної консультації ОСОБА_1 щодо питання можливого подання позовної заяви; 2. здійснення заходів щодо збору доказів, а саме: отримання копії договору оренди від 07.05.2012 року, отримання інформації з податкового органу щодо відсутності виплати по орендній платі, отримання банківської інформації по відсутності виплат по орендній платі, 3. підготовка та подання Позовної заяви в справі №705/5500/26; 4. підготовка та подання Відповіді на відзив у справі №705/5500/26; 5. підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат в справі №705/5500/26.

Отже, основна процесуальна робота охоплювала два документи по суті спору, збирання документальних доказів та заяву щодо витрат.

В акті №93 від 20.10.2026 усі послуги відображені однією позицією вартістю 80 000,00 грн. Сам по собі такий спосіб оформлення акта не є порушенням, проте сукупний фактичний обсяг робіт не обґрунтовує компенсації всієї заявленої суми.

Щодо ціни позову та значення справи. Грошові вимоги позивачки становили 66 607,92 грн., тоді як витрати на адвоката - 80 000,00 грн, тобто приблизно 120 % майнових вимог.

Відповідач враховує, що справа містила також немайнову вимогу про розірвання довгострокового договору оренди. Однак разом із письмовим порядком розгляду та обмеженим обсягом роботи - додатково свідчить про надмірність заявленої компенсації.

Щодо фіксованого розміру гонорару просять взяти до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, якою роз`яснено, що встановлення фіксованого гонорару не позбавляє іншу сторону права доводити неспівмірність витрат.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Також мають відшкодовуватися лише витрати, які мають розумний розмір. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Представник відповідача вказує, що в поданій заяві відсутній детальний опис робіт, зазначено лише загальний опис наданих правничих послуг в акті № 93 від 20.10.2026.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо оцінки співмірності витрат на професійну правничу допомогу у випадку встановлення договором фіксованого розміру адвокатського гонорару. Зокрема, за умови погодження сторонами фіксованого розміру гонорару відсутність у детальному описі наданих послуг відомостей про кількість витраченого адвокатом часу не позбавляє іншу сторону права доводити неспівмірність заявлених до відшкодування витрат.

При цьому неспівмірність витрат може бути обґрунтована складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів справи, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю судових засідань та тривалістю судового розгляду.

Таким чином, встановлення фіксованого розміру гонорару не виключає можливості його зменшення судом під час розподілу судових витрат за наявності обґрунтованого клопотання іншої сторони.

Застосовуючи зазначений правовий висновок до обставин цієї справи, просять звернути увагу Суду, що заявлені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн. є неспівмірними з фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт, складністю справи та ціною позову, оскільки: справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; представники позивачки не брали участі в судових засіданнях; основний обсяг правничої допомоги становила підготовка письмових процесуальних документів та отримання документальних доказів; заявлена сума витрат перевищує розмір майнових вимог позивачки; не наведено конкретних обставин, які б обґрунтовували необхідність покладення на відповідача витрат у сумі 80 000,00 грн. з огляду на фактичний обсяг виконаних робіт.

У зв`язку з цим просять зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Ліга» та визначити розумний розмір компенсації, врахувавши, що подання цього клопотання спрямоване виключно на захист процесуальних прав відповідача під час вирішення питання про розподіл судових витрат і не свідчить про визнання законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції від 16.10.2026 у справі №705/5500/26 або заявлених позивачкою вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи та врахувавши позицію сторін, викладену у заяві та клопотанні, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07.11.2013, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021 по справі №925/1137/19 наголосив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 та Адвокатське об`єднання «Капітал Партнерс» 09.10.2025 уклали договір № ХІВ-09-10/25 про надання правничої допомоги.

09.10.2025 між ними було укладено Додаткову угоду №1, за умовами якої сторони домовилися, що Адвокатське об`єднання надає правничу допомогу з представництва інтересів Клієнта в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ліга» з питання, що стосується договору оренди земельної ділянки.

Дійсно, у відповідності до п. 2 Додаткової угоди №1 вартість юридичних послуг визначається у фіксованому розмірі і не залежить від тривалості розгляду справи судом першої інстанції та складає 80 000 гривень 00 копійок.

Згідно з рахунком №85 від 10.10.2025 ОСОБА_1 здійснила оплату послуг в на загальну суму 40 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2.352301119.1 від 13.10.2025.

Згідно з рахунком №88 від 20.10.2026 року ОСОБА_1 здійснила оплату послуг в на загальну суму 40 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2.900055783.1 від 20.10.2026.

Разом з тим, як вказує представник відповідача у клопотанні про зменшення заявлених стороною позивача витрат на правову допомогу, предметом спору були розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості орендної плати. Доказування стосувалося договору оренди землі та нарахування та сплати орендної плати. Суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Представники позивачки не брали участі в судових засіданнях, допитах свідків або судових дебатах; не проводилися судові експертизи, що свідчить про обмежений обсяг процесуальної роботи порівняно з розглядом справи за участю сторін

Крім того, представник відповідача в підтвердження своєї позиції посилається на те, що робота адвокатів, при підготовці до розгляду справи та при самому розгляді справи полягала переважно у підготовці письмових документів та збиранні доказів, без витрат часу на участь у засіданнях.

Також представник відповідача вважає, що позивач не навела конкретних обставин, які пояснювали б необхідність покладення на відповідача витрат саме у розмірі 80 000,00 грн., оскільки так званний детальний опис робіт включає в себе: надання первинної консультації ОСОБА_1 щодо питання можливого подання позовної заяви; отримання копії договору оренди від 07.05.2012, інформації з податкового органу щодо відсутності виплати по орендній платі, банківської інформації по відсутності виплат по орендній платі; підготовка та подання позовної заяви; підготовка та подання відповіді на відзив у справі та підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат.

Представник відповідача звертає увагу суду, що враховуючи так званий детальний опис робіт, оскільки він не є повним та дійсно детальним, можна зробити висновок, що основна процесуальна робота охоплювала два документи по суті спору, збирання документальних доказів та заяву щодо витрат. В акті №93 від 20.10.2026 року усі послуги відображені однією позицією вартістю 80 000,00 грн. Представник відповідача стверджує, що сам по собі такий спосіб оформлення акта не є порушенням, проте, на думку останнього, сукупний фактичний обсяг робіт не обґрунтовує компенсації всієї заявленої суми.

Вказує, що позивач, крім того, визначив розмір витрат на правову допомогу більше ніж сама ціна позову, а саме приблизно 120 % майнових вимог, але враховуючи письмовий порядок розгляду та обмежений обсяг роботи, є підтсави вважати надмірність заявленої компенсації.

Представник відповідача, в обґрунтування підстав для зменшення заявлених витрат на правову допомогу, просить взяти до уваги позицію Верховного Суду щодо вирішення питання розподілу витрат у разі посилання на наявність фіксованого розміру гонорару, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21.

Так, дійсно судом установлено, що Верховний Суд роз`яснив, що встановлення фіксованого гонорару не позбавляє іншу сторону права доводити неспівмірність витрат. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц наголошено на оцінці дійсності, необхідності та розумності судових витрат. Умови договору між позивачкою та адвокатським об`єднанням не означають автоматичного обов`язку відповідача компенсувати повну суму гонорару.

Крім того, суд враховує, що при визначенні суми відшкодування має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Надання адвокатських послуг позивачу ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи. Судом прийнято до уваги, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації і захисту прав та інтересів клієнта. Однак суд прийшов до висновку, що зазначена адвокатом позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000, 00 гривень, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, приймаючи до уваги складність цієї справи.

Оцінка дій адвоката позивача, як то вбачається з матеріалів справи, вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості, розумності та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії хоч і вимагали певного обсягу юридичної і технічної роботи, однак не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є занадто значними.

При цьому суд звертає увагу учасників справи на те, що суд не втручається у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару, а лише виконує свій обов`язок щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги у розмірі 80 000,00 грн. завищеними та неспівмірними з фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт, складністю справи та ціною позову, враховуючи, що розгляд справи було проведено у спрощеному провадженні без виклику сторін, стороною позивача було витребувано незначний обсяг документів, заявлена сума процесуальних витрат перевищує розмір майнових вимог позивача на 20 %.

Суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, пов`язаних з розглядом справи, та розумності їхнього розміру, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн., які на думку суду відповідають критеріям розумності та справедливості з урахуванням встановлених обставин справи.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 258, 270, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крохмальової Яни Едуардівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ліга» (Ідентифікаційний код 21352559) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

У задоволенні іншої частині вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Р. В. Піньковський