Постанова № 141388570 у справі № 926/2270/26 від 11.11.2026

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Львів Справа № 926/2270/26

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Міліціанова Р.В., суддів Іванчук С.В., Ржепецький В.О., розглянувши без повідомлення сторін апеляційну скаргу Чернівецької міської ради на Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026

за позовом Чернівецької міської ради

до Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 8637858,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 зупинено провадження у справі №926/2270/26 до набрання законної сили судовим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/3769/26-а.

Не погодившись з Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026, Чернівецька міська рада звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на подання апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 у справі №926/2270/26, відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 у справі №926/2270/26. Справу №926/2270/26 передати до Господарського суду Чернівецької області для продовження розгляду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецької міської ради на Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (ч. 2 ст. 273 ГПК України).

1. Короткий зміст позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач володіє нерухомим майном загальною площею 29 629,90 кв.м на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:40:001:0038, однак орендної плати не сплачував. За період з 28.11.2023 до 20.02.2026 сума безпідставно збережених коштів, нарахованих позивачем відповідачу становить 8 637 858,99 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного процесуального рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 зупинено провадження у справі №926/2270/26 до набрання законної сили судовим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/3769/26-а.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що справи №926/2270/26 та №600/3769/26-а стосуються однієї земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:40:001:0038, одних і тих ж сторін спору та нормативно-правових актів.

Предмет позову у господарській справі №926/2270/26 - стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування відповідачем без належних на те правових підстав земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:40:001:0038 у періоді з 28 листопада 2023 року до 20 лютого 2026 року у розмірі 8637858,99 грн.

В обґрунтування заявленого до стягнення розміру безпідставно збережених позивач посилається на те, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Чернівецької міської ради яка наділена дискреційними повноваженнями щодо встановлення розміру нормативної грошової оцінки.

У справі №600/3769/26-а відповідач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Чернівецької міської ради з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 року за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510" стосовно затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:40:001:0038, площею 7,6514 га.

- визнати протиправним та скасувати Витяг №НВ-9953976812024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:40:001:0038 станом на 18 листопада 2024 року.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №600/3769/26-а за позовом Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод Карпати" до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування витягу.

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, господарський суд у межах справи №926/2270/26 позбавлений можливості самостійно встановити обставини щодо законності прийнятого Чернівецькою міською радою рішення від 26 лютого 2021 за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510" на підставі якого було визначено суму до стягнення безпідставно збережених коштів заявлених позивачем до примусового стягнення з відповідача.

Окрім того, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 904/4737/18 та від 28 вересня 2020 року у справі №922/4073/19) і витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оскаржений до Чернівецького окружного адміністративного суду і розглядається у межах справи №600/3769/26-а.

Отже під час розгляду адміністративної справи будуть встановлені обставини (факти), що можуть вплинути на оцінку та допустимість такої обставини у господарській справі, як протиправним, або таким, що виданий у відповідності до законодавства Витяг №НВ-9953976812024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:40:001:0038 станом на 18 листопада 2024.

Спірний період охоплює 2023-2026 роки і саме на підставі спірного витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 18 листопада 2024 року позивачем розраховано нормативно грошову оцінку за 2023 рік із застосуванням коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки земель.

Таким чином, якщо спірний витяг буде визнано адміністративним судом неправомірним чи скасовано, це безпосередньо вплине на правову кваліфікацію спірних правовідносин та розмір вимог у межах розгляду господарської справи.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись з Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026, Чернівецька міська рада звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на подання апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 у справі №926/2270/26, відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 у справі №926/2270/26. Справу №926/2270/26 передати до Господарського суду Чернівецької області для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги:

- такий спосіб захисту прав як визнання протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 №118, тобто з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням, орієнтований на майбутні правовідносини сторін та не може вплинути на предмет чи підстави позову у даному спору, що місцевим судом враховано не було.

- навіть у разі задоволення позову в адміністративній справі №600/3769/26-а рішення Ради від 26.02.2021 №118 слід розглядати як чинний нормативно-правовий акт, який мав обов`язкову силу та підлягав застосуванню судом під час вирішення спору до моменту втрати ним чинності.

Враховуючи положення частини другої статті 265 КАС України, до моменту набрання законної сили рішенням суду про скасування нормативно правового акту такий акт вважається діючим із усіма правовими наслідками, які з цього випливають, зокрема підлягає застосуванню та поширюється на правовідносини, коло яких він регулює. Враховуючи вищезазначене, зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №600/3760/26-а, здійснене з порушенням приписів пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, що призведе до безпідставного затягування розгляду справи, нездійснення розгляду справи упродовж розумного строку, що суперечитиме засадам господарського судочинства.

4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідач не подавав відзиву на апеляційну скаргу.

Заяви про приєднання до апеляційної скарги не надходили (ст. 265 ГПК України).

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 року за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:40:001:0038, площею 7,6514 га.

На розгляд Господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява Чернівецької міської ради до Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод "Карпати" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:40:001:0038, за період з 28.11.2023 до 20.02.2026 рр, в сумі 8637858,99 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.06.2026.

Акціонерне товариство "Чернівецький емальзавод" "Карпати" звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької міської ради, в якому просить : визнати протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 року за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008р. №510" стосовно затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:40:001:0038, площею 7,6514 га; визнати протиправним та скасувати Витяг №НВ-9953976812024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:40:001:0038 станом на 18.11.2024 р. з моменту його видачі.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №600/3769/26-а за відповідним позовом Акціонерного товариства "Чернівецький емальзавод Карпати" до Чернівецької міської ради.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.09.2026 у справі №926/2270/26 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/3769/26-а.

7. Визначені судом апеляційної інстанції відповідно до встановлених обставин правовідносини; доводи та мотиви суду апеляційної інстанції, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

7.1. Предметом спірних процесуальних правовідносин є перевірка судом апеляційної інстанції застосування судом першої інстанції положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.

За частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.

У Постанові від 26.03.2024 у справі №907/882/22 Верховний Суд звертає увагу на те, що розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття "розумні строки" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, Верховний Суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина 1 статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина 2 статті 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.

Положення статті 227 ГПК України передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).

Досліджуючи питання про дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, Верховний Суд виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 1, пунктах 1, 4, 10, 11 частини 3 статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:

- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;

- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;

- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, виснував, що:

по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього;

по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо;

по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

7.2. Щодо процесуальних наслідків для вирішення господарської справи обставин оскарження відповідачем рішень Чернівецької міської ради №118 та №510 в частині затвердження нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки до адміністративного суду.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена у Постанові ОП КГС ВС від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 вбачається наступне: суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта, як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.

Вирішення питання про чинність/нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Також колегія суддів враховує правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, яка зазначила, що статтею 265 КАС України визначені наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, за частиною другою цієї статті нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі N 905/1680/20.

Оскарження витягу №НВ-9953976812023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:40:001:0038 є похідною вимогою у справі №600/3769/26-а, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 4 КАС України).

Тобто, рішення Ради від 26.02.2021 №118 про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, на підставі якого було сформовано витяг №НВ-9953976812023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:40:001:0038 станом на 18.11.2024, яке є предметом оскарження та розгляду у адміністративній справі № 600/3769/26-а, у разі задоволення позову може вважатися таким, що втратили чинність лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі КГС у постанові від 30.10.2025 у справі №926/428/23.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки формується Держгеокадастром на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру. Ці відомості, у свою чергу, ґрунтуються, зокрема, на рішенні органу місцевого самоврядування про затвердження відповідної технічної документації і лише фіксують вже затверджені дані. Відтак чинність рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель безпосередньо впливає на чинність витягів, виданих на його підставі.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який ґрунтується на відповідному рішенні про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, також зберігає свою чинність до моменту втрати чинності відповідного рішення органу місцевого самоврядування (Постанова КАС ВС від 10 березня 2025 року у справі №320/10183/22).

З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 210 Господарського процесуального кодексу України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Таким чином, господарський суд уповноважений безпосередньо дослідити та надати самостійну правову оцінку наявним у справі доказам, зокрема й рішенням Чернівецької міської ради від 12 лютого 2008 року №510, від 26.02.2021 №118 та долученим до матеріалів справи витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, дослідити та надати оцінку проведеному позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів за спірний період.

У даному випадку об`єктивна неможливість розгляду господарської справи відсутня.

7.3. Верховний Суд акцентує увагу на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 07.05.2018 у справі № 903/351/16 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без урахування наведених правових висновків Верховного Суду та не містить достатніх мотивів щодо наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливості для суду самостійно встановити обставини, які становлять предмет спірних правовідносин.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

За таких обставин Ухвала Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 у справі №926/2270/26 підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, справа підлягає передачі на розгляд суду першої інстанції для продовження її розгляду.

9. Судові витрати.

За розгляд апеляційної скарги апелянтом сплачено 2 662,40 грн судового збору.

Підпунктом в) п. 4 ч.1 ст. 282 ГПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на передачу судом апеляційної інстанції справи на розгляд до суду першої інстанції, питання щодо розподілу судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, має бути вирішено судом першої інстанції під час розподілу судових витрат за наслідком розгляду справи по суті, з урахуванням вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 129, 227, 232-234, 269, 270, 271, 275, 276, 280, 282, 284-285(1) ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Чернівецької міської ради на Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 у справі №926/2270/26 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 про зупинення провадження у справі №926/2270/26 - скасувати.

3. Справу №926/2270/26 передати на розгляд суду першої інстанції.

4. Копію повного тексту судового рішення (постанови) не пізніше двох днів від дати складення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - засобами поштового зв`язку.

5. Матеріали справи у п`ятнадцятиденний строк повернути до суду першої інстанції..

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення (постанови).

Повна постанова складена 11.11.2026.

Головуючий суддя Міліціанов Р.В.

Суддя Іванчук С.В.

Суддя Ржепецький В.О.