Постанова № 141388808 у справі № 920/1061/23 від 26.10.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. Справа№ 920/1061/23(920/738/26)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Пантелієнка В.О.

Доманської М.Л.

за участі секретаря Вага В.В.

та за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: ОСОБА_1.

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Сумської області від 18.08.2026

у справі №920/061/23(920/738/26) (суддя Яковенка В.В.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до відповідачів: 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

про стягнення 15750 грн 74 коп.,

в межах справи № 920/1061/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (код 34113412),

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа №920/1061/23 про Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт".

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Сумської області із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) та ОСОБА_3 (далі - відповідач 3) про солідарне стягнення 15750,74 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 15.10.2006 забезпечує тепловою енергією на опалення підприємств, установ, організацій та населення у м.Шостка, у тому числі для багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в якому в квартири АДРЕСА_2 проживають відповідачі. Вказана квартира відключена від системи централізованого опалення будинку, однак це не звільняє відповідачів від оплати послуги у частині відшкодування витрат на частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб опалення, але відповідачі не здійснюють оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого за період з 01.11.2021 по 28.02.2026 утворилась заявлена до стягнення заборгованість. Також вказує, що 01.10.2021 на офіційних веб-сайтах позивача і Шосткинської міськради був оприлюднений публічний договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії, від співвласників вказаного будинку у 30-ти денний строк не надходило жодних рішень про обрання моделі організації договірних відносин, тому типові договори з індивідуальними споживачами вважаються укладеними з 01.11.2021.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що належна відповідачам квартира АДРЕСА_2 відключена від мереж централізованого опалення; позивачем пропущений строк позовної давності і підлягають застосуванню наслідки його спливу; є необґрунтованими надані позивачем обсяги споживання із безпідставним застосуванням максимального коефіцієнту; строк повірки приладу обліку закінчився у ІІІ кварталі 2024 року, тому всі подальші розрахунки є незаконними; відсутні докази належного надання послуг у будинку АДРЕСА_1 за актом від 03.11.2025, оскільки він стосується інших будинків; між сторонами відсутній договір і незгоджені нарахування щодо місць загального користування (далі - МЗК); відсутнє досудове врегулювання спору; відповідач 1 є особою з інвалідністю та громадянином, віднесеним до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому звільнений від сплати судового збору.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18 серпня 2026 року позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 15750грн 74 коп. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 по 28.02.2026.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" у порядку компенсації за рахунок держави 887 грн 47коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 130 грн витрат на направлення поштової кореспонденції.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 887 грн 47 коп. судового збору та 130 грн витрат на направлення поштової кореспонденції.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 887 грн 47 коп. судового збору та 130 грн витрат на направлення поштової кореспонденції.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом проігноровано Методику №315 Розділ IV пункт 7 Формула (24) та безпідставно застосовано спрощений порядок; суд помилково погодився з доводами позивача про те, що сама лише відсутність у його розпорядженні технічного паспорта будинку автоматично дає йому право застосовувати спрощений порядок нарахування відповідно до пунктів 8 та 9 Розділу IV Методики № 315 (у розмірі максимальних 25%); позивач не надав доказів звернення до органів БТІ, балансоутримувача (ЖЕКу/ОСББ) або державних архівів про витребування технічної документації чи типового проєкту серії будинку; позивач не надав суду жодних належних доказів та порівняльних розрахунків, які б підтверджували, що вартість нарахування за 1 кв.м. для відповідача квартири (з індивідуальним опаленням) є рівною вартості 1 кв.м. для квартир сусідів відповідача (з центральним опаленням); суд першої інстанції не врахував, що відповідач є споживачем послуг, а його права мають бути захищені законом, однак застосовані позивачем 25% для формули розрахунку що «автоматично» створило несправедливий фінансовий дисбаланс на шкоду інтересів відповідача як споживача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що фактичний загальний обсяг теплової енергії, спожитої будинком в розрахунковому періоді визначається відповідно до п. 3 розділу І Методики № 315 на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період, тобто за показаннями вузла комерційного обліку; визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі / будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення врегульовано розділом IV Методики № 315 згідно з наведеними в ній формулами, які застосовуються залежно від конкретних обставин, зокрема, наявності / відсутності проекту на будівлю / будинок, результатів енергоаудиту, даних щодо площ МЗК тощо; у позивача відсутня технічна документації на будинок, достовірні дані щодо площ місць загального користування та допоміжних приміщень, також дані щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення, тому обсяг теплової енергії, витрачений на місця загального користування та функціонування внутрішньобудинкової системи опалення; загальнобудинкові потреби визначався з використанням формул Методики №315, спрощено; показник 25% не є максимальним коефіцієнтом, як зазначає відповідач), а є нормативно встановленою величиною для 1-5 поверхової будівлі/будинку; застосування формули (24) п.7 розділу IV Методики № 315 при визначенні та розподілу обсягу спожитої у будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби є неможливим, оскільки у позивача відсутня інформація щодо площ МЗК та допоміжних приміщень; вказаний обсяг розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку, у тому числі власниками приміщень з індивідуальним опаленням; твердження апелянта про те, що позивач був зобов`язаний надати «порівняльні розрахунки» вартості нарахування за 1 кв.м для квартири відповідача та квартир сусідів, є необґрунтованим.

29.09.2026 відповідач 1 подав відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів позивача, а також просив постановити окрему ухвалу щодо фактів відсутності технічної документації на будинок та неналежного виконання позивачем обов`язків щодо її відновлення.

13.10.2026 позивач подав заперечення на відповідь на відзив.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (позивач і відповідач 1) та рекомендованими поштовими відправленнями (відповідачі 2 і 3).

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача і відповідачів 2, 3.

За клопотанням відповідача 1 судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Відповідач 1 (апелянт) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.10.2006 ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради №226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.01.2020 №96 установлено ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" тариф на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення на рівні 1710,72 грн/Гкал.

Наказом ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" від 01.10.2021 №263 встановлено та введено в дію з 01.11.2021 року плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, що надається споживачам за індивідуальними договорами в розмірі 32,18 грн з ПДВ на місяць на одного абонента.

Позивач вказує, що в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, 2024-205, 2025-2026 роки надавав послугу з постачання теплової енергії, у тому числі для багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: акту взяття на абонентський облік вузла обліку теплової енергії від 24.11.2016, свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1760/і від 15.09.2020 (чинне 15.09.2024); акту готовності вузлів обліку теплової енергії до початку опалювального сезону від 08.10.2020; документами щодо показників теплового лічильника за період 2021-2026 рр.; актів приймання теплоносія та перевірки роботи системи опалення за 2021-2025 роки.

Вказані акти та покази теплового лічильника підписані представниками теплопостачальної організації (ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт") та управляючої компанії (ТОВ "Шосткажитлосервіс").

У квартирі АДРЕСА_1, опалювальна площа якої 80,4 кв.м, згідно довідки ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" від 20.03.2026 проживають ОСОБА_1 (наймач), ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (син).

Крім того, вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою про реєстрацію місця проживання осіб наданих Сектором реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Управління "ЦНАП у місті Шостка".

Позивач вказує, що текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії (Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії) 01.10.2021 розміщено на офіційному веб-сайті позивача http://shkhaer.com.ua/ та на офіційному веб-сайті Шосткинської міської ради shostka-rada.gov.ua.

Відповідно до пункту 11 зазначеного договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018 (далі - Методика розподілу).

Згідно з пунктами 30, 32-34 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначену Правилами, та плати за абонентське обслуговування. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Підпунктом 11 пункту 40 договору визначено, що споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. №169. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Позивачем і відповідачем 1 стверджується, що квартира АДРЕСА_3 відключена від системи централізованого опалення будинку.

З обігової відомості по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1, вбачається, що в період з листопада 2021 року по лютий 2026 року за вказаною адресою здійснювалися щомісячні нарахування за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, які відповідачами не оплачувались, внаслідок чого, за доводами позивача, утворилась заборгованість в загальному розмірі 15750,74 грн, яка складається з заборгованості за постачання теплової енергії та з плати за абонентське обслуговування мереж.

Також позивачем надані помісячні розрахунки заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року, з яких вбачається, що нарахування за теплову енергію позивачем для відповідача здійснювалось за теплову енергію, яка була спожита в місцях загального користування і допоміжних приміщеннях, а також для функціонування внутрішньобудинкових систем.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив солідарно стягнути з відповідачів 15750,74 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування.

Заперечуючи проти позову, відповідач 1 посилався на те, що належна відповідачам квартира №70 відключена від мереж централізованого опалення; позивачем пропущений строк позовної давності і підлягають застосуванню наслідки його спливу; є необґрунтованими надані позивачем обсяги споживання із безпідставним застосуванням максимального коефіцієнту; строк повірки приладу обліку закінчився у ІІІ кварталі 2024 року, тому всі подальші розрахунки є незаконними; відсутні докази належного надання послуг у будинку №18 за актом від 03.11.2025, оскільки він стосується інших будинків; між сторонами відсутній договір і незгоджені нарахування щодо місць загального користування.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх доведеності та обґрунтованості, оскільки судом встановлено факт неналежного виконання відповідачами зобов`язань щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 28.02.2026.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані як загальними нормами Цивільного кодексу України, так і нормами спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", а також рядом підзаконних нормативних актів, прийнятих на виконання вказаних Законів.

Відповідно до п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Таким чином, відповідачі є індивідуальними споживачамив розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснються виключно на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг.

Положеннями ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Статтями 633, 634 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При цьому відповідно до ч. 5, 6 ст. 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у системному зв`язку з наведеними вище положеннями ЦК України, встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п. 3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Згідно з ч.7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" (далі -Правила №830), якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Матеріалами справи підтверджується, що текст Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ "Шосткинкське підприємство "Харківенергоремонт" 01.10.2021 та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua.

Тобто договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021).

Позивач вказує, що на його адресу у встановлений Законом порядок та строк не надходило жодних рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги.

Таким чином, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021.

Предметом Договору є надання виконавцем споживачу послуги з постачання теплової енергії, обсяг якої визначається, зокрема, як частина обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідно до п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315.

Обсяги спожитої мешканцями послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку АДРЕСА_1 лічильником. Зауважень щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:

1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Відповідно до п. 14 Правил №830, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика №315) встановлено порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Пунктом 8 розділу IV Методики №315 визначено, що у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.п.оп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Пунктом 9 розділу IV Методики №315 встановлено, що визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку. Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою: (25) Qопз.б.п = zвідкл * Qз.б.поп.проект, Гкал, де Qз.б.поп.проект - визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал; zвідкл - коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Згідно пункту 10 розділу IV Методики №315 для МЗК та допоміжних приміщень не здійснюються донарахування обсягів спожитої теплової енергії, які стосуються претензій щодо кількості та/або якості наданих послуг, споживання обсягу менше мінімальної частки середнього питомого споживання.

У пункті 11 розділу IV Методики №315 визначено, що якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у МЗК та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (пункт 12 розділу IV Методики №315).

У той же час, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 916/2267/17, судом касаційної інстанції зазначено, що "відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Разом з цим, вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі і має істотне значення для її правильного вирішення".

Позивачем в обґрунтування надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 по січень 2026 включно, надані розрахунки заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, акти приймання теплоносія та акти перевірки роботи системи опалення, засвідчені підписами представників позивача та управителя багатоквартирного будинку, показаннями теплового лічильника.

З пояснень позивача та відповідача 1 також вбачається, що квартира №70 в будинку АДРЕСА_1, у якій проживають відповідачі, відключена від системи централізованого опалення будинку, однак це не звільняє відповідачів від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, розрахованого у відповідності до Методики.

Позивач у розрахунках заборгованості за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року зазначає "місця загального користування та допоміжні приміщення (12%)", "функціонування внутрішньобудинкових систем (8%)" та використовує отриману кількість теплової енергії (від загальної кількості спожитої теплової енергії всім будинком) для розрахунку заборгованості відповідачів, а з листопада 2022 року у розрахунках позивач вказує "загальнобудинкові потреби (25%) урахуванням коефіцієнту Zвідкл - 1,27718 (п.8,9 р.IVМетодики) (з січня 2024 року - 1,27722)" та використовує отриману кількість теплової енергії для розрахунку заборгованості відповідача.

Також згідно вказаних розрахунків нарахування відповідачам здійснювались наступним чином:

МЗК = (Опалювальна площа приміщення/Площа для розподілення МЗК) * Гкал на МЗК.

Функціонування = (Опалювальна площа приміщення/Площа для розподілення функціонування) * Гкал на функціонування.

Разом із тим, положеннями Правил №830 розмежовуються такі поняття як "місця загального користування" та "допоміжні приміщення будівлі", "приміщення для забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання", і таке розмежування передбачає застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Тобто, за умов наявності документально підтверджених даних щодо загальної площі об`єкта, на який здійснюється теплопостачання, положення Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг передбачають також порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії за відсутності достовірних даних щодо окремих частин такого приміщення, а саме площ місць загального користування та допоміжних приміщень, також даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення обсяг теплової енергії.

Однак, матеріали справи не містять всієї повноти первинних документів, які б належним чином підтверджували всі дані, зазначені у розрахунках позивача за заявлений період, розрахунки здійснено без належного підтвердження первинними документами загальної опалювальної площі будинку АДРЕСА_1.

У розрахунках заборгованості містяться посилання на різну загальну опалювальну площу будинку: (4378,200 м.кв.; 4378,00 м.кв., 4377,400 м.кв., 4376,200 м.кв.), різну площу приміщень з централізованим опаленням (3164,700 м.кв., 3164,500 м.кв., 3163,900 м.кв.) та різну площу приміщень з індивідуальним опаленням (1213,500, 1212,300 м.кв.), актуальність якої станом на заявлений у позові період не підтверджено в суді, при тому, що сам позивач зазначає про те, що у нього відсутня проектна документація по будинку.

Відсутність в матеріалах справи первинних документів на підтвердження цих даних унеможливлює перевірку правильності здійснених позивачем розрахунків заборгованості із врахуванням формули, яка застосовується ним для нарахувань.

Посилання позивача на те, що він не зобов`язаний доводити технічні характеристики багатоквартирного будинку не спростовує обов`язку обґрунтувати порядок та підстави нарахування, а також відповідність застосованих величин нормам Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правилам № 830 та Методики №315.

На необхідність з`ясовувати вказані обставини і обов`язок, зокрема позивача, доводити їх наявність належними і допустимими доказами, вказував Верховний Суд, зокрема у постанові від 29.07.2026 у справі №920/1061/23 (920/1064/25) за подібних правовідносин.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності та врахувавши наведені норми законодавства, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивач не довів факту надання відповідачам послуг з постачання теплової енергії за спірний період у заявленому обсязі на заявлену суму, та, відповідно, отримання цих послуг відповідачами, оскільки розрахунок заборгованості відповідача не обґрунтовано належними первинними документами, отже, позовні вимоги є недоведеними, що свідчить про відсутність правових підстав для їх задоволення.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Сумської області прийняте з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, отже, відповідно до положень частини 1 статті 277 ГПК України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з пп.9,10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 надав суду копію посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році, серія НОМЕР_2 видане 24.09.2019, строк дії - безстрокове, група інвалідності - 2.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки відповідач 1 звільнений від сплати судового збору, а його апеляційна скарга була задоволена судом, з позивача в дохід Державного бюджету підлягає стягненню 3993,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 18 серпня 2026 року.

3. У позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (вул. Каденюка Леоніда, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) в дохід Державного бюджету України- 3993 (три тисячі дев`ятсот тридцять три) грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

6. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

7. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 10.11.2026.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді В.О. Пантелієнко

М.Л. Доманська