Постанова № 141388906 у справі № 910/3228/26 від 12.10.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Справа № 910/3228/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Биховцова О.А.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Демченко М.М.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури Язикова Олександра Володимировича

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 (повне рішення складено 20.07.2026) (суддя Ярмак О.М.)

у справі № 910/3228/26 Господарського суду міста Києва

за позовом Заступника керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави

до: 1. Державної служби геології та надр України (відповідач-1);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙ" (відповідач-2),

третя особа Фізична особа-підприємець Виговський Євген Аркадійович,

про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами, визнання права власності на грошові кошти в сумі 188 660,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У березні 2026 року Заступник керівника Конотопської окружної прокуратури (далі також - прокурор, позивач) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадра, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙ" (далі також - ТОВ "РАЙ", відповідач-2), в якому просив:

- визнати недійсними результати електронного аукціону, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20210920-33660 від 09.11.2021;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ підземних вод Ділянки надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2), яка знаходиться в Конотопському районі Сумської області, від 07.12.2021 № 5/16-21 (далі також - Договір);

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами "Ділянка надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2)" від 28.01.2022 № 5361, виданий ТОВ "РАЙ";

- застосувати правові наслідки недійсності правочину, визначені ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шляхом визнання права власності за державою на грошові кошти в сумі 188 660,00 грн, сплачені ТОВ "РАЙ" за придбання спеціального дозволу на користування надрами від 28.01.2022 № 5361.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що результати аукціону, оформлені протоколом електронного аукціону та укладений за його результатами між відповідачами договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами суперечать інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ "РАЙ", антиконкурентні узгоджені дії якого призвели до усунення конкуренції під час торгів, у зв`язку із чим прокурор просив суд визнати недійсними результати аукціону, визнати недійсним Договір на підставі ст. 203, 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом визнання права власності за державою на грошові кошти в сумі 188 660,00 грн, сплачені ТОВ "РАЙ" за придбання спеціального дозволу на користування надрами.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі № 910/3228/26 у задоволенні позову Заступника керівника Конотопської окружної прокуратури відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що доводи прокурора про наявність правових підстав для визнання спірного договору недійсним з огляду на допущення учасниками спірної закупівлі при її проведенні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, принципу добросовісної конкуренції, вчинення антиконкурентних узгоджених дій, не є підставами для визнання недійсним спірного договору з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства. Також суд вказав, що прокурор не доводив у позові, що внаслідок укладення оспорюваного правочину держава понесла майнову шкоду, переплатила кошти, отримала товар/роботу неналежної якості тощо, а також що сам правочин за своєю суттю є протиправним, спрямованим на порушення інтересів держави та суспільства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі № 910/3228/26, Перший заступник керівника Сумської обласної прокуратури Язиков Олександр Володимирович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що прийняте з неправильним застосуванням ст. ст. 16, 19, 28 Кодексу України про надра (далі також - КУпН), ст. 3, 203, 215, 228 ЦК України, п. 2, 19, 22 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 (далі - Порядок № 993), ст. 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", порушенням ст. 74, 76, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що цінова поведінка ТОВ "РАЙ" та Фізичної особи-підприємця Виговського Євгена Аркадійовича (далі також - ФОП Виговський Є.А., третя особа) вказує, що в дійсності учасники аукціону, в тому числі його переможець, не торгувалися між собою, що виключає змагальність між ними як ознаку конкуренції; антиконкурентними узгодженими діями ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговського Є.А. нівельовано конкурентне ціноутворення спеціального дозволу на користування надрами, яке в силу ст. 16, 19 КУпН, п. 2, 19, 22 Порядку № 993 в їх системному взаємозв`язку з наведеними положеннями ст. 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" повинне бути в основі механізму формування та визначення вартості спеціального дозволу на користування надрами; вказані дії призвели до незабезпечення раціонального надання надр у користування під час визначення розміру плати (збору) за надання спеціального дозволу на користування надрами від 28.01.2022 № 5361; антиконкурентні узгоджені дії, що мали місце під час аукціону, позбавили державу права на отримання такої плати (збору), визначеної конкурентним механізмом її ціноутворення.

Прокурор також наголошує на тому, що антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Держгеонадрами за лотом: "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2)" (ідентифікатор аукціону в електронній торговій системі "Prozorro.Продажі" - SUE001-UA-20210920-33660) підтверджуються рішенням Відділення Антимонопольного комітету України (далі також - АМК) від 08.05.2025 № 70/96-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/01-47-23, яким визнано, що ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговський Є.А. вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно з висновками Адміністративної колегії Відділення Антимонопольного комітету України та встановленими у кримінальному провадженні обставинами узгоджені дії зазначених учасників аукціону полягали в тому, що: ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговський Є.А. (відповідачі у справі АМК) є пов`язаними особами; фактичне місцезнаходження ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговського Є.А. за однією і тією ж адресою; подання цінових пропозицій відповідачами для участі в аукціоні з одного електронного майданчика та однієї і тієї ж IP-адреси; використання відповідачами однієї і тієї ж ІР-адреси під час входу до автоматизованої системи дистанційного банківського обслуговування (клієнт-банк) для проведення операцій по банківських рахунках; наявність однакових метаданих у файлах, поданих відповідачами для участі в аукціоні, та синхронність дій під час подання цінових пропозицій; комунікація між відповідачами шляхом телефонних переговорів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі № 922/2462/25, яке набрало законної сили 19.01.2026, рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення залишено в силі.

Також прокурор вказує, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23, може бути застосована до спірних у справі № 910/3228/26 правовідносин.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2026, з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 про виправлення описок (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури Язикова Олександра Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі № 910/3228/26; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.09.2026 об 11:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.10.2026 о 09:30.

Позиції учасників справи

Відповідач-1 подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити в її задоволенні, вказуючи, що Держгеонадра діяли на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також відповідач-1 наголошує на доцільності та правомірності застосування місцевим господарським судом правових висновків з питання застосування частини третьої статті 228 ЦК України, які викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23.

Крім того, відповідач-1 просить проводити слухання апеляційної скарги у даній справі без участі представника Держгеонадр.

Відповідач-2 також подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що судом першої інстанції правильно встановлено, що Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішенням наклало на ТОВ "РАЙ" (переможця спірної закупівлі) штраф, а отже ТОВ "РАЙ" понесло відповідальність за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Висновок місцевого господарського суду про те, що прокурор не довів належними та допустимими доказами, що результати аукціону, укладений за його результатами між відповідачами договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами суперечать інтересам держави та суспільства, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, є законним та обґрунтованим. Як наслідок, відсутні підстави для застосування наслідків недійсності правочину.

Також, відповідач-2 подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у даній справі.

Третя особа не скористалася своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подала, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 12.10.2026 з`явились представники прокуратури (позивача) та відповідача-2.

Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з`явились.

Відповідач-1 та третя особа належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання.

Суд враховує клопотання відповідача-1 про проведення слухання апеляційної скарги у даній справі без участі представника останнього.

Враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників відповідача-1 та третьої особи (чи третьої особи особисто) не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без їхньої участі в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник відповідача-2 проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, на електронному порталі "Прозорро. Продажі" (https://prozorro.sale/auсtion/SUE00l-UA-20210920-33660/) розміщено дані про аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Ділянка надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2) строком на 5 років.

Стартова ціна продажу: 178 656,00 грн без ПДВ.

Організатором електронного аукціону є Держгеонадра.

Електронні торги проведено 09.11.2021 у формі трираундового англійського аукціону.

У торгах взяли участь 2 учасники: ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговський Є.А.

Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону, сформованого 09.11.2021 о 13:24, аукціон відбувся та його переможцем визнано відповідача-2, який запропонував найбільшу цінову пропозицію.

07.12.2021 на підставі протоколу електронного аукціону відповідачі уклали договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами.

Також відповідачем-1 видано відповідачу-2 спеціальний дозвіл на користування надрами від 28.01.2022 № 5361.

Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглядалася справа № 2/01-47-23 за ознаками вчинення ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговським Є.А. порушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону.

За результатами розгляду справи № 2/01-47-23 Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 08.05.2025 прийнято рішення № 70/96-р/к.

Згідно з вказаним рішенням ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговський Є.А. вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Держгеонадрами за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка надр в с. Пиротчі (трубчасті колодязі № 1, № 2)".

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказував, що результати аукціону, оформлені протоколом електронного аукціону, та укладений за його результатами між відповідачами договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами суперечать інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ "РАЙ", антиконкурентні узгоджені дії якого призвели до усунення конкуренції під час торгів, у зв`язку із чим прокурор просив суд визнати недійсними результати аукціону та договір на підставі ст. 203, 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом визнання права власності за державою на грошові кошти в сумі 188 660,00 грн, сплачені ТОВ "РАЙ" за придбання спеціального дозволу на користування надрами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України).

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписом статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин сторін і до 28.08.2025, далі - ГК України) розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. ЦК України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись у кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, беручи до уваги положення ЦК України та ГПК України, позивачем (у даній справі прокурором) при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК України та статті 20 ГК України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Згідно зі статтю 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частиною першою статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 2 КУпН (тут і надалі - в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради (статті 1 і 4 КУпН).

Згідно зі статтею 14 КУпН надра надаються у користування, зокрема, для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин.

Відповідно до частини першої статті 6 КУпН корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно із частиною першою статті 13 КУпН користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 19 КУпН надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

За статтею 16 КУпН, аукціони щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою апаратно-програмного комплексу, що функціонує в Інтернеті та забезпечує заявникам, учасникам і організатору аукціону та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та/або Раді міністрів Автономної Республіки Крим можливість користуватися сервісами такої системи з автоматичним обміном інформацією про процедури проведення аукціону.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 650 ЦК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

Відповідно до пункту 2 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615, який був чинний до 26.07.2023) дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Пунктом 24 Порядку № 615 передбачено, що про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Держгеонадра інформують Міндовкілля про надходження заяв і документів, зазначених у додатку 1, про надання та продовження строку дії дозволів з одночасним надсиланням копій цих документів не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дня їх реєстрації.

Міндовкілля в строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, надсилає до Держгеонадр пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів разом із зазначенням умов, за яких можливе користування надрами на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства або зауваження щодо надання чи продовження строку дії дозволів. Зауваження надсилаються у таких випадках: ненадання до Міндовкілля копій документів у повному обсязі згідно з вимогами цього Порядку або виявлення в поданих документах недостовірної інформації або документів чи інформації, що не узгоджується між собою; встановлення законодавством обмежень щодо провадження діяльності з користування надрами на території, на якій запланована така діяльність; невиконання умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою, у разі продовження строку дії дозволу на користування надрами (крім випадку, визначеного абзацом тринадцятим пункту 14 цього Порядку); наявність рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства у разі продовження строку дії дозволу на користування надрами; невиконання вимог природоохоронного законодавства щодо підтримання належного стану навколишнього природного середовища під час користування надрами.

У разі ненадання Міндовкіллям пропозицій щодо надання чи продовження строку дії дозволів разом із зазначенням умов, за яких можливе користування надрами на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства протягом 15 робочих днів з дня надходження від Держгеонадр документів у повному обсязі вважається, що пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів відсутні.

Пропозиції та зауваження Міндовкілля щодо надання чи продовження строку дії дозволів, передбачені абзацами третім - восьмим цього пункту, є обов`язковими для врахування Держгеонадрами під час прийняття рішень щодо надання чи продовження строку дії дозволів.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 затверджено Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок № 993), який визначає процедуру продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Згідно з підпунктом 16 пункту 2 Порядку № 993 переможець аукціону - це учасник аукціону, що запропонував найвищу цінову пропозицію за результатами його проведення.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України "Про нафту і газ" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Частинами першою - третьою статті 26 КУпН передбачено, що право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Згідно із частиною першою статті 4 КУпН надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними.

Відповідно до пункту 38 Порядку № 993 спори, пов`язані з проведенням аукціону, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 56 КУпН передбачено, що основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При вирішенні справ у спорах про визнання недійсними договорів згідно зі статтею 228 ЦК України, зокрема, частини третьої цієї норми, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою (зокрема, постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17).

Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів аукціону. Водночас, оскільки надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється з додержанням, зокрема, принципів відкритості конкурсної системи при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та забезпечення максимально ефективного і раціонального використання надр, а узгоджені дії учасників аукціону та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозорий та відкритий аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, чим порушуються інтереси держави та суспільства, суд вважає, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, що зумовлює недійсність дозволу на користування надрами та укладеного з переможцем договору купівлі-продажу відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України.

Договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, укладений за результатами аукціону, проведеного за відсутності добросовісної конкуренції серед учасників, є недійсним відповідно до частини першої статті 203, частини третьої статті 215 та частини третьої статті 228 ЦК України як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства щодо необхідності додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування та забезпечення добросовісної конкуренції при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 зі справи № 922/2645/20.

Як вбачається з матеріалів справи, на електронному порталі "Прозорро. Продажі" (https://prozorro.sale/auсtion/SUE00l-UA-20210920-33660/) розміщено дані про аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Ділянка надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2) строком на 5 років.

Стартова ціна продажу: 178 656,00 грн без ПДВ.

Організатором електронного аукціону є Державна служба геології та надр України (відповідач-1).

Електронні торги проведено 09.11.2021 у формі трираундового англійського аукціону.

У торгах взяли участь 2 учасники: ТОВ "РАЙ" (відповідач-2) та ФОП Виговський Є.А. (третя особа).

Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону, сформованого 09.11.2021 о 13:24, аукціон відбувся та його переможцем визнано відповідача-2, який запропонував найбільшу цінову пропозицію.

07.12.2021 на підставі протоколу електронного аукціону відповідачі уклали договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами.

Також відповідачем-1 видано відповідачу-2 спеціальний дозвіл на користування надрами від 28.01.2022 № 5361.

Разом із тим, рішенням АМК визнано, що ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговський Є.А. вчинили правопорушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - ділянка надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2) (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro.Продажі": SUE001-UA-20210920-33660).

За порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК, накладено на ТОВ "РАЙ" штраф у розмірі 51 000,00 грн. За порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК, накладено на ФОП Виговського Є.А. штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, тощо.

Статтею 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції. Порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порядок звільнення від відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порядок врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії та зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку визначаються Антимонопольним комітетом України та повинні забезпечувати дотримання прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і держави.

Згідно із частиною першою статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Преамбулою Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що цей Закон визначає правові засади захисту суб`єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції.

Недобросовісною конкуренцією, відповідно до ст. 1 вказаного Закону, є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Досягненням неправомірних переваг у конкуренції, відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", є отримання таких відносно іншого суб`єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням органу державної влади, органу місцевого самоврядування, наділеного відповідною компетенцією.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що можливість застосування положень зазначеної статті обумовлено наявністю рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, наділеного відповідною компетенцією, яким встановлено порушення чинного законодавства суб`єктом господарювання та досягнення неправомірних переваг у конкуренції відносно іншого суб`єкта господарювання.

Так, Східним міжобласним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, зокрема, що:

- згідно з інформацією, наданою Головним управлінням ДПС у Сумській області та Головним управлінням ДПС у місті Києві, учасники аукціону мають відкриті рахунки в АТ КБ "ПриватБанк";

- відповідно до інформації ДП "Прозорро.Продажі" (адміністратор електронної системи онлайн аукціонів з продажу та здачі в оренду майна) учасники аукціону для участі в ньому завантажували цінові пропозиції з одного і того ж електронного майданчика Smarttender (оператор ТОВ "Смарттендер");

- подання цінових пропозицій для участі в аукціоні учасники аукціону здійснювали з однієї і тієї ж ІР-адреси, вказана ІР-адреса протягом вересня - у період проведення аукціону, була виділена в користування ТОВ "РАЙ" за адресою: Сумська область, Конотопський район, село Пиротчине (оптична муфта) відповідно до договору про надання телекомунікаційних послуг;

- ТОВ "Омега Телеком" повідомило, що ним із ТОВ "РАЙ" укладено договір надання доступу до мережі Інтернет за адресою: Сумська область, Кролевецький (Конотопський) район, село Пиротчине (оптична муфта); точка надання, адреса: Сумська область, Кролевецький (Конотопський) район, село Пиротчине (оптична муфта). При цьому, ТОВ "Омега Телеком" зазначило про відсутність будь-яких відносини щодо доступу до мережі Інтернет з ФОП Виговським Є.А;

- ФОП Виговський Є.А. повідомив АМК, що протягом 2021 року (в тому числі в період проведення аукціону) доступ до мережі Інтернет здійснювався за допомогою мобільного Інтернету 4G та технології WI-FI. Вхід до системи Інтернет-банкінгу для керування банківськими рахунками відповідачами здійснювався з однієї і тієї ж ІР-адреси, яка була виділена у користування ТОВ "РАЙ";

- учасники аукціону здійснювали подання цінових пропозицій для участі в аукціоні з одного електронного майданчика Smarttender та однієї і тієї ж ІР-адреси, яка надавалася у користування ТОВ "РАЙ" протягом 2021 року (в тому числі в період проведення аукціону), що свідчить про спільне здійснення господарської діяльності та узгоджені дії під час участі в аукціоні;

- в ході аналізу цінових пропозицій, завантажених учасниками аукціону для участі у аукціоні, Відділенням встановлено, що ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговський Є.А. на аукціон завантажили до системи "Prozorro.Продажі" документи в електронному вигляді, які створені в один і той же день із незначною різницею в часі, та дані файли створені в одному PDF форматі за допомогою однакової офісної техніки. З інформації, наведеної в таблиці № 4 рішення АМК, вбачається, що позивачі завантажили документи до системи "Prozorro.Продажі" з метою участі в аукціоні, які створені з однаковими параметрами "Виробник PDF" та "Програма". При цьому послідовний час створення в один день (27.10.2021) з різницею у часі 3 хвилини поданих цінових пропозицій: спочатку завантажувались на аукціон документи ТОВ "РАЙ" (12:41:42), а потім документи ФОП Виговського Є.А. (12:44:10);

- документи, подані учасниками аукціону у складі цінових пропозицій на аукціон, мають однакові властивості, зокрема файли PDF створені за допомогою одного і того ж програмного забезпечення (Panasonic Multi-Function Station 2.30 RUS) та створення файлів здійснювалось в один і той же день з невеликою різницею у часі (3 хвилини), що виключає можливість випадкового збігу і свідчить про однакове походження документів та про спільну (угоджену) підготовку до аукціону;

- ФОП Виговський Є.А. встановив початкову цінову пропозицію в розмірі 178 656,00 грн без ПДВ, що відповідає стартовій ціні продажу, а ТОВ "РАЙ" - у розмірі 188 660,00 грн, тобто на 10 004 грн або 5,6 %, яка є близькою до розміру мінімального кроку підвищення ціни;

- відповідно до протоколу електронного аукціону від 09.11.2021 переможцем аукціону визнано ТОВ "РАЙ" із ціновою пропозицією 188 660,00 грн без ПДВ, з яким укладений договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ підземних вод Ділянки надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2), яка знаходиться в Конотопському районі Сумської області, від 07.12.2021 № 5/16-21;

- ТОВ "РАЙ" повідомило АМК, що подання заявки будь-якими суб`єктами господарювання для участі в електронному аукціоні з продажу спеціального дозволу, у тому числі дослідно-промислової розробки підземних вод трубчастих колодязів № 1 і № 2 (ідентифікатор аукціону в системі Prozorro продажі": SUE001-UA-20210920-33660) було вкрай малоймовірним. Подача заявки на участь в аукціоні ФОП Виговським Є.А. була вимушеним кроком, продиктованим пунктом 34 Порядку проведення електронних аукціонів, щодо наявності менше двох заявок для проведення аукціону. Тобто, ТОВ "РАЙ" стверджувало, що аукціон відбувся завдяки подачі заявки на участь в аукціоні ФОП Виговським Є.А, оскільки відповідно до пункту 34 Порядку аукціон вважався таким, що не відбувся у зв`язку з поданням до нього менше двох заявок;

- згідно з інформацією, наданою ДП "Прозорро.Продажі", учасники аукціону не здійснювали вхід до аукціону, що свідчить про формальну участь ФОП Виговського Є.А. в аукціоні та його незацікавленість у перемозі в аукціоні, а також про існування спільних інтересів між позивачами та створення умов ФОП Виговським Є.А. для перемоги ТОВ "РАЙ" в аукціоні;

- ПАТ "Київстар" та ПрАТ "ВФ Україна" надало відомості про те, що між мобільними номерами телефонів, які належали ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговському Є.А., відбувалися з`єднання, зокрема, в період між датою проведення аукціону та датою укладання договору між замовником та ТОВ "РАЙ";

- між ФОП Виговським Є.А. та засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ТОВ "РАЙ" ОСОБА_1 існують родинні відносини, а саме ОСОБА_1 є батьком Виговського Євгенія Аркадійовича;

- ТОВ "РАЙ" також повідомило, що між ним та ФОП Виговським Є.А. існували та існують родинні стосунки між батьком і сином, які разом займаються розбудовою господарської діяльності ТОВ "РАЙ".

Наведені вище обставини наявності між ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговським Є.А. спільних інтересів і взаємозв`язків, обізнаність і системність їх поведінки під час підготовки та участі в аукціоні свідчать про те, що ці суб`єкти узгодили свої дії, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію.

Така координація призвела до усунення між ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговським Є.А. конкуренції під час проведення Держгеонадрами аукціону з продажу спецдозволу.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що в проваджені Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/2462/25 за позовом ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговського Є.А. до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/01-47-23 від 08.05.2025 № 70/96-р.к.

Господарський суд Харківської області рішенням від 14.10.2025, залишеним без змін Східним апеляційним господарським судом постановою від 19.01.2026, у позові ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговського Є.А. відмовив повністю.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2026 у справі № 922/2462/25 касаційні скарги ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговського Є.А. залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 у справі № 922/2462/25 - без змін.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що інтереси держави під час продажу спеціального дозволу на користування надрами полягають в отриманні найбільш можливої плати (збору) за надання спеціального дозволу на користування надрами. З урахуванням передбаченого нормами законодавства способу такого продажу, вбачається, що визначення найвищої ціни за надання дозвільного документа відбувається шляхом проведення аукціону (електронних торгів), тобто на конкурентних засадах.

У постанові від 16.04.2020 у справі № 826/6766/18 Верховний Суд зазначив про те, що видача спецдозволів на використання надр через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників такого аукціону найкращих умов, що безумовно максимально відповідатиме суспільним інтересам в розумінні ст. 13 Конституції України. При цьому, видача спецдозволів на користування надрами через аукціон повною мірою відповідатиме такому передбаченому принципу прийняття рішення суб`єктом владних повноважень як рівність перед законом та запобігання всім формам дискримінації, а також принципам відкритості, прозорості та відповідальності.

Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц викладено такий висновок: "Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.".

У постанові від 22.02.2022 у справі № 904/6293/20 Верховний Суд навів такі висновки: "Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.".

Таким чином, порушення принципу реалізації права на користування надрами на конкурентних засадах є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, що зумовлює недійсність дозволу на користування надрами та укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

За таких обставин, виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання недійсними результатів аукціону.

Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення аукціону та прийняття спірного рішення, не може мати правомірного наслідку - укладення договору та отримання спеціального дозволу, а тому позовні вимоги про визнання недійсним Договору та, відповідно, визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами "Ділянка надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2)" від 28.01.2022 № 5361, виданого ТОВ "РАЙ", є також обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції вищевказаного не врахував, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку, що допущення учасниками спірної закупівлі при її проведенні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, принципу добросовісної конкуренції, вчинення антиконкурентних узгоджених дій, не є підставами для визнання недійсним спірного договору з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства.

Щодо вимоги прокурора про застосування правових наслідків недійсності правочину, визначених частиною третьою статті 228 ЦК України, шляхом визнання права власності за державою на грошові кошти в сумі 188 660,00 грн, сплачені ТОВ "РАЙ" за придбання спеціального дозволу на користування надрами, від 28.01.2022 № 5361, слід зазначити таке.

Ухвалюючи рішення в цій частині, суд враховує, що частинами першою і другою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 зі справи № 904/1907/15).

Відповідно до частини п`ятої статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно зі статтями 215 і 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки абзацом другим частини п`ятої статті 216 ЦК України передбачено, що зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80 - 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 зі справи № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 зі справи № 925/1276/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 зі справи № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в статті 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

ЦК України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.

Частиною третьою статті 228 ЦК України передбачено, що якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У постанові від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 об`єднана палата касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що норма частини третьої статті 228 ЦК України не може бути застосована як правова підстава для визнання договору недійсним та застосування санкції, передбаченої цією нормою, у випадку порушення суб`єктом господарювання норм законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір наразі є оплаченим.

Колегія суддів зауважує, що незважаючи на притягнення ТОВ "РАЙ" до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки укладеного з ТОВ "РАЙ" Договору залишаються не усунутими.

Замовником та однією зі сторін спірного Договору є Держгеонадра, які на момент проведення аукціону та укладення Договору не могли знати, що ТОВ "РАЙ" та ФОП Виговський Є.А. до та під час проведення аукціону діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою.

Таким чином, оскільки умисел щодо укладення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наявний лише в однієї зі сторін, відповідно до вимог частини третьої статті 228 ЦК України все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У даному випадку задоволення позовних вимог прокурора є підставою для припинення права користування надрами у ТОВ "РАЙ", відповідно, Держгеонадра зможуть вільно розпорядитися ним, зокрема, шляхом виставлення на торги. Фізичне повернення дозвільного документа Держгеонадрам не вплине на його права та обов`язки і є недоцільним, оскільки не відповідатиме меті застосування частини третьої статті 228 ЦК України в частині наслідків недійсності правочину.

Крім того, суд апеляційної інстанції також враховує, що однією із сторін спірних правовідносин фактично є Держава в особі уповноваженого органу - Держгеонадр. Тому стягнення з ТОВ "РАЙ" у дохід держави коштів за спецдозвіл вже відбулося за результатами аукціону на підставі Договору, відтак ці кошти є стягнутими в дохід держави на підставі частини третьої статті 228 ЦК України та не підлягають поверненню Держгеонадрами.

У зв`язку із цим вказана позовна вимога не належить до задоволення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із статтею 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури Язикова Олександра Володимировича підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, який передбачає, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури Язикова Олександра Володимировича задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі № 910/3228/26 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. Позов Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури Язикова Олександра Володимировича задовольнити частково.

5. Визнати недійсними результати електронного аукціону, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20210920-33660 від 09.11.2021.

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ підземних вод Ділянки надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2), яка знаходиться в Конотопському районі Сумської області, від 07.12.2021 № 5/16-21.

7. Визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами "Ділянка надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі № 1, № 2)" від 28.01.2022 № 5361, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "РАЙ".

8. В іншій частині позову відмовити.

9. Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код 03527891, р/р [рахунок приховано] в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 коп. судового збору за подання позовної заяви та 5 990 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙ" (41317, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Пиротчине, вул. Джерельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30954376) на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код 03527891, р/р [рахунок приховано] в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 коп. судового збору за подання позовної заяви та 5 990 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

11. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

12. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

13. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 11.11.2026.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко