Постанова № 141388914 у справі № 910/1093/26 від 11.11.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2026 р. Справа№ 910/1093/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «КИЇВ-ЛАДА»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2026

у справі № 910/1093/26 (суддя І.О. Андреїшина)

за позовом Київської міської ради

до Акціонерного товариства «КИЇВ-ЛАДА»

про стягнення 24 269 433,76 грн,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада (далі також - Рада) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «КИЇВ-ЛАДА» (далі також - Товариство) про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 15.10.2012 № 75-6-00560 за користування земельною ділянкою площею 5,3149 га з кадастровим номером [номер приховано]:75:325:0003 по вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва у розмірі 23 448 872,26 грн за період з 01.01.2020 по 31.12.2025 та пені у розмірі 820 561,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 у справі № 910/1093/26 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «КИЇВ-ЛАДА» на користь Київської міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 23 448 872,26 грн, пеню у розмірі 820 561,50 грн та судовий збір в розмірі 291 233,21 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано нормами статей 13, 142 Конституції України, статей 11, 181, 204, 549, 610-612, 627, 628 Цивільного кодексу України, статей 93, 96, 206 Земельного кодексу України, статей 14, 36, 269, 288 Податкового кодексу України, статей 1, 13, 15, 21, 24 Закону України «Про оренду землі» та встановленими судом обставинами неналежного виконання Товариством зобов`язань за договором в частині своєчасного та у повному обсязі внесення орендних платежів у зв`язку з неправильним визначенням Товариством нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:75:325:0003.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Акціонерне товариство «КИЇВ-ЛАДА» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги викладені в апеляційній скарзі, а також поданих Товариством 09.09.2026 та 24.09.2026 через підсистему «Електронний Суд» додаткових поясненнях у справі.

Відповідач наполягає на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми статей 83, 86, 96, 236 ГПК України, а також норми статей 13, 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» та встановив нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки на підставі неналежних та недопустимих доказів, а саме, витягу з ДЗК від 22.12.2025 №НВ-0002558542025 та витягу з ДЗК від 24.12.2025 №НВ-800[телефон приховано].

Судом першої інстанції залишено поза увагою доводи Товариства про те, що на момент укладення Договору оренди нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки була визначена у відповідності до рішення Київської міської Ради від 26.07.2007 №43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оціни земель міста Києва та Порядку її визначення».

Апелянт звертає увагу на те, що 03.07.2014 Київська міська рада прийняла нове Рішення №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», яке було введено в дію з 01.07.2015 рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 565/565.

У зв`язку з прийняттям цього рішення, Товариством було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7777-26-7777.5-655/30-15 від 17.11.2015 в розмірі 62602079,12 грн.

Матеріали справи не містять доказів зміни Радою нормативної грошової оцінки земель міста Києва у встановленому законом порядку.

Отже, належним та допустимим доказом, який підтверджує розмір нормативної грошової оцінки землі є витяг №7777-26-7777.5-655/30-15 від 17.11.2015. Саме на підставі нього, з урахуванням коефіцієнта індексації, і здійснювався Товариством в подальшому розрахунок орендної плати за землю.

Водночас, апелянт у скарзі наголошує на недотриманні судом першої інстанції вимог ст. 18 ГПК України.

Так, Товариство неодноразово звертало увагу суду на рішення, ухвалені судами у справі № 640/13000/19, як на доказ, що підтверджує правомірність дій відповідача щодо здійснених розрахунків орендної плати за земельну ділянку за спірний період.

У межах розгляду спору у справі № 640/13000/19 встановлено, що Головним управлінням державної податкової служби України згідно з повідомленням-рішенням № [номер приховано] від 17.04.2019 було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата та застосовано штрафні санкції із зазначенням, що при визначенні суми орендної плати за землю АТ «Київ-Лада» необхідно було враховувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 199 350 009,65 грн.

Однак, рішенням Окружного Адміністративного суду м. Києва та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/13000/19 податкове повідомлення-рішення було скасовано, висновки податкового органу щодо заниження зобов`язання з орендної плати визнані хибними, а також визнано правомірним розрахунок АТ «Київ-Лада» орендної плати за землю з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 95 091 306,14 грн, а не 199 350 009,65 грн.

Безпідставними є висновки суду першої інстанції про правомірність нарахування пені за період прострочення з 26.01.2025 по 31.12.2025, оскільки Товариством вчасно сплачувались орендні платежі.

Також, підпунктом 69.14. п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Тобто, підстави для нарахування та стягнення орендної плати за період з 01.03.2022-31.12.2022 - відсутні.

Судом першої інстанції також не враховано правової позиції Верховного Суду, викладену у постанові від 10.03.2025 у справі № 320/10183/22, про те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане, за висновком Верховного Суду, свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації, в контексті спірних правовідносин, з відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

29.07.2026 через підсистему «Електронний Суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Рада просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду, - без змін. Також доводи Ради викладені у поданих нею 28.09.2026 через підсистему «Електронний Суд» додаткових поясненнях у справі.

Позивач вважає, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки визначена на підставі належних та допустимих доказів, а саме, витягу з ДЗК від 22.12.2025 №НВ-0002558542025 та витягу з ДЗК від 24.12.2025 №НВ-800[телефон приховано].

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.07.2023 у справі № 918/779/22, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов. Рада наполягає, що нею правильно визначено нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки у період з 2019 року до 2025 року, а також розмір належної до стягнення орендної плати.

У судовому засіданні 05.11.2026 взяли участь представники Ради та Товариства.

Представники Товариства підтримали вимоги і доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник Ради заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її вимог. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду, - без змін.

У судовому засіданні 05.11.2026 у порядку ст. 219 ГПК України колегія суддів оголосила про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, колегією суддів відкладено проголошення судового рішення до 11.11.2026.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, а також інших заяв по суті, поданих сторонами спору, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що є фактичні та правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.07.2012 Київська міська рада прийняла рішення № 821/8158 «Про передачу Публічному акціонерному товариству «КИЇВ-ЛАДА» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями на вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва».

Пунктом 1 означеного рішення Київська міська рада вирішила передати Публічному акціонерному товариству «КИЇВ-ЛАДА», за умови виконання п. 2 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 5,31 га, в тому числі:

- площею 4,42 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20.09.71 № 1556 «Про відвод земельної ділянки Волзькому автомобільному заводу Міністерства автомобільної промисловості для спорудження спеціалізованого автомобільного центру»;

- площею 0,89 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19.07.76 № 756/1 «Про додаткове відведення у постійне користування земельної ділянки Київському спеціальному автоцентру ВАЗ`у під будівництво складських приміщень та стоянки автомобілів».

15.10.2012 між Київською міською радою та ПАТ «КИЇВ-ЛАДА» було укладено договір оренди земельної ділянки № 437 (далі також - Договір оренди). Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.10.2012 за № 75-6-00560 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з договором оренди, об`єктом оренди є земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:75:325:0003, розмір ділянки 5,3149 га по вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями.

Річна орендна плата за Земельну ділянку, згідно пункту 4.2 договору оренди, встановлюється у розмірі:

- 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки частини Земельної ділянки площею 44 135 кв.м (4,4135 га), на якій здійснюється торгівля автомобілями та експлуатація цілісного майнового комплексу;

- 10 (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки частини Земельної ділянки площею 9 014 кв.м (0,9014 га), будівлі та споруди на якій здаються в оренду іншим суб`єктам господарської діяльності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та Верховного Суду від 14.02.2018, внесено зміни до договору оренди від 16.10.2012 № 75-6-00560, а саме: в пункті 4.2 вказаного договору слова та цифри « 10 (десяти) змінено на слова та цифри « 3,6 (трьох цілих шість десятих)».

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 23.12.2025 № 458047601 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) на вищевказаній земельній ділянці знаходиться виробничий та адміністративний корпус літ. «А» та нежитлові приміщення в нежитловій будівлі літ. «О» (група приміщень №ІІ), загальною площею 14209,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1764824380000), що перебуває у власності ПАТ «КИЇВ-ЛАДА», право власності зареєстровано 13.02.2019, номер відомостей про речове право: 30281650.

На запит Київської міської ради Головне управління ДПС у м. Києві листом від 14.01.2026 № 1196/5/26-15-04-15-03 повідомило, що АТ «КИЇВ-ЛАДА» сплачено податкових зобов`язань по орендній платі в такому розмірі:

- за 2020 рік - 2 777 380,47 грн (водночас, уточнююча податкова декларація за 2020 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15 003 105,21 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 31 256 469,18 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 2 777 380,46 грн);

- за 2021 рік - 3 029 869,64 грн (водночас, податкова декларація за 2021 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15 003 105,21 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 31 256 469,18 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 3 029 869,60 грн);

- за 2022 рік - 2 751 655,52 грн (водночас, уточнююча податкова декларація за 2022 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 16 503 415,73 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 34 382 116,10 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 555 476,10 грн);

- за 2023 рік - 1 608 752,42 грн (водночас, податкова декларація за 2023 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 18 978 928,09 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 39 539 433,52 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 3 832 785,04 грн);

- за 2024 рік - 4 092 568,99 грн (водночас, податкова декларація за 2024 рік містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 19 946 853,42 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 41 555 944,63 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 4028257,08 грн);

- 2025 рік - 4 471 365,35 грн (водночас, податкова декларація за 2025 рік (додається) містить таку інформацію: кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 4,3704 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 22 340 475,83 грн, відсоткова ставка - 3%; кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:75:325:0003, площа земельної ділянки - 0,9445 га, задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 46 542 657,99 грн, відсоткова ставка - 3,6%; річна сума орендної плати 4 511 647,93 грн).

Отже, Товариством сплачено 18 731 592,39 грн орендної плати за 2020-2025 роки.

Разом з цим, за розрахунком Ради, Товариством не у повному обсязі сплачено орендні платежі за Договором оренди, оскільки неправильно визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Так, відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.12.2025 № НВ-800[телефон приховано] вартість земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:75:325:0003 на 2025 рік становить 296 843 487,45 грн.

А, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2025 № НВ-0002558542025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату проведення 06.09.2019 становить 199 350 009,65 грн.

Таким чином, за розрахунком Ради нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розрізі років визначалась відповідно до вимог законодавства, та за 2020 рік становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2021 рік становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2022 рік становить 219 285 010,62 грн (199 350 009,65*1,1); за 2023 рік становить 252 177 762,21 грн (219 285 010,62/1,15); за 2024 рік становить 265 038 828,08 грн (252 177 762,21/1,051); за 2025 рік становить 296 843 487,45 грн (відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.12.2025 № НВ-800[телефон приховано]).

За таких обставин, загальна сума недосплаченої орендної плати за користування Земельною ділянкою, за твердженням Ради, становить 23 448 872,26 грн. Також Радою заявлено до стягнення 820 561,50 грн пені за період з 26.01.2025 по 31.12.2025.

Предметом спору у справі, що переглядається, є вимога Ради про стягнення з Товариства на підставі статті 24 Закону України «Про оренду землі» заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,3149 га з кадастровим номером [номер приховано]:75:325:0003 по вул. Сім`ї Сосніних, 17 у Святошинському районі м. Києва згідно договору оренди земельної ділянки від 15.10.2012 № 75-6-00560 у сумі 23 448 872,26 грн за період з 01.01.2020 по 31.12.2025, а також пені в сумі 820 561,50 грн.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

За змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, а також приписів Бюджетного та Податкового кодексів України земельна ділянка є об`єктом нерухомого майна, за який сплачується плата за землю у складі податку на майно (що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності), що належить до місцевих податків. Кошти від такого податку зараховуються до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (пункт 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України).

За умовами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у чинній на час виникнення спору редакції).

Зі змісту наведених приписів вбачається законодавче розмежування понять земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Главою 15 Земельного кодексу України передбачено можливість користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності на підставі права постійного користування або на підставі права оренди.

Так, у разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Умовами статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

За змістом підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування або на умовах оренди.

Об`єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац 1 пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Варто також зазначити, що нормами податкового законодавства визначено й ряд обов`язків платника податку, до яких підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України віднесено обов`язок платника податків (у тому числі Підприємства) сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (пункт 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату на користь власника земельної ділянки (у даному випадку - Ради).

За умовами абзацу 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків протягом спірного у даній справі періоду.

Як було зазначено вище, відповідно до пунктів 4.1-4.3 договору визначена цим договором орендна плата на земельні ділянки становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельними ділянками у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) та 10 (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки, які застосовуються до визначеної у п. 4.2 договору оренди площі. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та Верховного Суду від 14.02.2018, внесено зміни до договору оренди від 16.10.2012 № 75-6-00560, а саме: в пункті 4.2 вказаного договору слова та цифри « 10 (десяти) змінено на слова та цифри « 3,6 (трьох цілих шість десятих)».

Отже, у договорі сторони погодили, що орендар самостійно розраховує розмір орендної плати та вносить її на рахунок орендодавця щомісяця. Крім того, наведені контрагенти погодили й відповідальність (у тому числі орендаря) за порушення строків сплати орендних платежів.

Згідно з п. 4.9 договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.

Згідно з п. п. 4.14 договору оренди земельної ділянки від 01.04.2021 контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені, штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює контролюючий орган, визначений податковим законодавством, за місцезнаходженням земельної ділянки.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, визначальним для обчислення розміру орендної плати є розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як убачається з матеріалів справи, між Радою та Товариством виник спір стосовно визначення дійсного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:75:325:0003.

Радою до матеріалів позову додано витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.12.2025 № НВ-800[телефон приховано], відповідно до якого вартість земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:75:325:0003 на 2025 рік становить 296 843 487,45 грн, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2025 № НВ-0002558542025, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату проведення 06.09.2019 становить 199 350 009,65 грн.

З урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, Радою самостійно обчислено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вказано, що: за 2020 рік нормативна грошова оцінка становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2021 рік становить 199 350 009,65 грн (199 350 009,65*1,0); за 2022 рік становить 219 285 010,62 грн (199 350 009,65*1,1); за 2023 рік становить 252 177 762,21 грн (219 285 010,62/1,15); за 2024 рік становить 265 038 828,08 грн (252 177 762,21/1,051).

Заперечуючи проти такого розміру нормативної грошової оцінки, Товариство посилається на те, що: 1) Радою з 2014 року не проводилась та, відповідно, не затверджувалась нова нормативно-грошова оцінка земель міста Києва, 2) нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки зафіксована у технічній документації на землю, витяг №7777-26-7777.5-655/30-15 від 17.11.2015, дані з якої додано Товариством до матеріалів справи.

Надаючи оцінку додам Товариства та Ради щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, колегія суддів керується таким.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до статті 15 цього ж Закону, підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 23 Закону України, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.

Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Системний зміст наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності.

Водночас технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7823/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 804/2111/14, від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 826/11716/17, від 28 вересня 2020 року у справі № 808/995/18, від 9 лютого 2022 року у справі № № 808/1284/16 та від 1 червня 2022 року у справі № 640/13150/19.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналогічні положення містяться також у пункті 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі також - Порядок № 489), згідно якого за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про Державний земельний кадастр», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року №15 (далі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з підпунктом 29 пункту 4 Положення про Держгеокадастр, останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації - в контексті спірних правовідносин - з відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Отже чинність рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель безпосередньо впливає на чинність витягів, виданих на його підставі.

Під час апеляційного перегляду спору встановлено, що АТ «Київ - Лада» орендує земельну ділянку на підставі рішення Київської міської ради №821/8158 від 12.07.2012 та відповідно до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі 15.10.2012 за № 437 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) 16.10.2012 за № 75-6-00560.

Пунктом 2.2. Договору оренди встановлено, що згідно з витягом з технічної документації № Ю-36870/2012 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 28.09.2012 № 294 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 33514049 (тридцять три мільйони п`ятсот чотирнадцять тисяч сорок дев`ять) грн. 20 коп.

На момент укладення Договору оренди нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки була визначена відповідно до рішення Київської міської Ради від 26.07.2007 №43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оціни земель міста Києва та Порядку її визначення».

03.07.2014 Київська міська рада прийняла нове рішення №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», яке було введено в дію з 01.07.2015 рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 565/565.

У зв`язку з прийняттям даного рішення, Товариством отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7777-26-7777.5-655/30-15 від 17.11.2015 в розмірі 62 602 079,12 грн.

З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7777-26-7777.5-655/30-15 від 17.11.2015 (арк. 84 т. 1) убачається, що його сформовано щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:75:325:0003 площею 53149 кв.м. Нормативна оцінка розрахована на підставі рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва». При цьому, частина земельної ділянки, а саме, у розмірі 9445 кв.м. має функціональне призначення - землі комерційного використання, а решта, у розмірі 43704 кв. м. - землі промисловості. У витязі визначено економіко-планувальну зону - № 275.

Під час розгляду спору у суді першої інстанції та у апеляційному господарському суді, Радою не було надано доказів затвердження та введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста Києва.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що належним та допустимим доказом нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:75:325:0003 площею 53149 кв.м. є витяг, наданий Товариством, а саме, №7777-26-7777.5-655/30-15 від 17.11.2015, оскільки саме зі змісту цього витягу убачається, що він відтворює інформацію, затверджену рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва».

Натомість витяги, долучені Радою до матеріалів справи, а саме, витяг з ДЗК від 22.12.2025 №НВ-0002558542025 та витяг з ДЗК від 24.12.2025 №НВ-800[телефон приховано] колегія суддів відхиляє як неналежні та недопустимі докази розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Так, витяг з ДЗК від 22.12.2025 №НВ-0002558542025 містить посилання на проведення нормативної грошової оцінки земель 06.09.2029, що не відповідає іншим доказам у справі, зокрема, рішенню Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», відтак, витяг містить суперечливі та, відповідно, недостовірні дані.

У свою чергу, витяг з ДЗК від 24.12.2025 №НВ-800[телефон приховано] не містить жодної іншої інформації крім кадастрового номеру земельної ділянки, розміру нормативної оцінки та дати формування витягу, що виключає саму можливість перевірки відображення у цьому витязі саме того розміру НГО, який було затверджено рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва».

Пунктом 4.2 Договору оренди сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Ki = 1:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2025 у справі № № 903/622/24.

Тобто, розмір НГО на поточний рік визначається шляхом множення НГО за попередній рік на коефіцієнт індексації визначений компетентним органом державної влади.

Зокрема, Державною службою статистики України встановлюється індекс споживчих цін. Показник є загальнодоступним, розміщується на їх офіційному сайті, а тому не потребує доказування.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, адже саме цей орган уповноважений реалізовувати державну політику у сфері земельних відносин (https:// land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi- oczinky-zemel-za-2024-rik/) значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за 2016 рік становить 1,06; за 2017 рік - 1,0; за 2018 рік - 1,0; за 2019 рік - 1,0; за 2020 рік - 1,0; за 2021 рік - 1,1; за 2022 рік - 1,15; за 2023 рік - 1,051 ; за 2024 рік - 1,12; за 2025 рік - 1,08.

Таким чином, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки на 2020 рік становить - 66 358 203,8 грн (62 602 079,12 грн * 1,06 * 1 * 1 * 1* 1); на 2021 рік - 72 999 024,18 грн (66 358 203,8 грн * 1,1); на 2022 рік - 83 943 127,81 грн (72 994 024,2 грн * 1,15); на 2023 рік - 88 224 227,33 грн (83 943 127,90 грн * 1,051); на 2024 рік - 98 811 134,60 грн (88 224 227,40 грн * 1,12); на 2025 рік - 106 716 025,04 грн (98 811 134,7 грн * 1,08).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до пункту 3.2 Договору оренди річна орендна плата за Земельну ділянку, згідно пункту 4.2 договору оренди, встановлюється у розмірі:

- 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки частини Земельної ділянки площею 44 135 кв.м (4,4135 га), на якій здійснюється торгівля автомобілями та експлуатація цілісного майнового комплексу;

- 10 (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки частини Земельної ділянки площею 9 014 кв.м (0,9014 га), будівлі та споруди на якій здаються в оренду іншим суб`єктам господарської діяльності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 у справі № 910/10936/17, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та Верховного Суду від 14.02.2018, внесено зміни до договору оренди від 16.10.2012 № 75-6-00560, а саме: в пункті 4.2 вказаного договору слова та цифри « 10 (десяти) змінено на слова та цифри « 3,6 (трьох цілих шість десятих)».

Відповідно, на 2020 рік нормативна грошова оцінка частини земельної ділянки площею 44 135 кв.м становить 55 103 940,30 грн, а для площі 9014 кв.м. - 11 254 263,5 грн, а річна орендна плата за земельну ділянку площею 53149 кв.м. становитиме 2 058 271,7 грн (55 103 940,3 грн * 3% + 11 254 263,5 грн * 3,6%).

Аналогічно, нормативна грошова оцінка на 2021 рік частини земельної ділянки площею 44 135 кв.м становитиме 60 614 334,33 грн, а для площі 9014 кв.м. - 12 379 689,85 грн, а річна орендна плата за земельну ділянку площею 53149 кв.м. становитиме 2 264 098,70 грн (60 614 334,33 грн * 3 % + 12 379 689,85 грн * 3,6 %).

Нормативна грошова оцінка на 2023 рік частини земельної ділянки площею 44 135 кв.м становитиме: 73 261 515,19 грн, а для площі 9014 кв.м. - 14 962 712,14 грн, а річна орендна плата за земельну ділянку площею 53 149 кв.м. становитиме 2 736 503,1 грн (2 197 845,456 грн * 3 % + 538 657,6369 грн * 3,6 %).

Нормативна грошова оцінка на 2024 рік частини земельної ділянки площею 44 135 кв.м становитиме 82 052 897,01 грн, а для площі 9014 кв.м. - 16 758 237,59 грн, а річна орендна плата за земельну ділянку площею 53 149 кв.м. становитиме 3 064 883,46 грн (2 461 586,91 грн * 3 % + 603 296,55 грн * 3,6 %).

За таких обставин, оскільки нормативна грошова оцінка у 2025 році частини земельної ділянки площею 44135 кв.м становитиме 88 617 128,77 грн, а для площі 9014 кв.м. - 18 098 896,6 грн, а річна орендна плата за земельну ділянку площею 53149 кв.м. становитиме 3 310 074,14 грн (88 617 128,77 грн * 3 % + 18 098 896,6 грн * 3,6 %).

Щодо сплати орендної плати за земельну ділянку у 2022 році.

Як правильно наголошено Товариством у апеляційній скарзі, пунктом 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.14. п.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Загальновідомою є інформація про те, що на території міста Києва велись активні бойові дії у період з 24.02.2022 до 02.04.2022.

З урахуванням наведених приписів Податкового кодексу України а також того, що предметом стягнення є орендна плата, нарахована відповідно до умов Договору оренди, колегія суддів дійшла висновку, що Товариство в силу норми пп. 69.14. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України має бути звільнено від сплати оренди у період з 01.03.2022 до 02.04.2022.

Нормативна грошова оцінка на 2022 рік частини земельної ділянки площею 44 135 кв.м становитиме: 69 706 484,48 грн, а для площі 9014 кв.м. - 14 236 643,33 грн, а річна орендна плата за земельну ділянку площею 53149 кв.м. становитиме 2 290 612,47 грн (69 706 484,48 грн * 3 % / 365 * 332 + 14 236 643,33 грн * 3,6 % / 365 * 332).

Враховуючи розрахунки, здійснені судом апеляційної інстанції, загальна сума орендної плати, яку Товариство мало б сплатити за 2020 - 2025 роки становить 15 724 443,73 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується Радою, у період 2020-2025 років Товариством сплачено орендну плату у розмірі 18 731 592,39 грн.

Оскільки Товариство мало б сплатити 15 724 443,73 грн, а фактично сплатило 18 731 592,39 грн, то має місце переплата орендних платежів за договором оренди від 15.10.2012, а не їх недоплата.

За таких обставин, враховуючи що Товариство у повному обсязі сплатило орендну плату за Договором оренди від 15.10.2012 за користування земельною ділянкою у 2020-2025 роках, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог, як про стягнення 23 448 872,26 грн, заявлених як недоплата за договором оренди, так і пені, нарахованої Радою у зв`язку з несвоєчасним внесенням Товариством орендних платежів.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 3-4 ч.1 ст. 277 ГПК України, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи Київської міської ради, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи оцінку обставинам спору, суд першої інстанції не встановив відповідності нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, зазначеної у поданих Радою витягах з ДЗК від 22.12.2025 №НВ-0002558542025 та від 24.12.2025 №НВ-800[телефон приховано] рішенню Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва». Водночас суд першої інстанції проігнорував доводи Товариства та не надав належної правової оцінки витягу, наданому Товариством, а саме, №7777-26-7777.5-655/30-15 від 17.11.2015.

Отже, має місце неправильне застосування судом першої інстанції норм статей 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», статей 13, 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Викладене стало підставою для неправильного визначення розміру НГО спірної земельної ділянки і, як наслідок, нарахування помилкових сум для стягнення як орендної плати за договором оренди від 15.10.2012 за користування земельною ділянкою у 2020-2025 роках.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 з прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Отже, доводи апеляційної скарги Товариства є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, за наслідками апеляційного провадження, колегія суддів здійснює розподіл судового збору. Зокрема, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладаються на Раду.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «КИЇВ-ЛАДА» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 у справі № 910/1093/26 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 у справі № 910/1093/26 скасувати.

У задоволенні позову - відмовити.

3. Стягнути з Київської міської ради (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Акціонерного товариства «КИЇВ-ЛАДА» (03134, м. Київ, вул. Дзюби Івана, 17, ідентифікаційний код 00233030) 436 849 (чотириста тридцять шість тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн 82 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 910/1093/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко