Ухвала № 141389003 у справі № 922/1661/26 від 11.11.2026

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

11 листопада 2026 року м. Харків Справа № 922/1661/26

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Лавренюк Т.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (вх. №2396 Х) на рішення господарського суду Харківської області від "12" жовтня 2026 р. у справі № 922/1661/26

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс", м. Харків

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Харківської області (суддя Усата В.В.) рішенням від 12.10.2026 позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про стягнення 5 498 426,97грн штрафних санкцій задовольнив частково, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" штрафні санкції у розмірі 2 749 213, 49грн, з яких: 1 366 859,09грн пені, 1 382 354,40грн штрафу; витрати зі сплати судового збору у розмірі 65 981,12 грн. В решті позовних вимог, а саме щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 749 213,48грн, з яких: 1 366 859,08грн пені, 1 382 354,40грн штрафу - відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій вважає, що в частині стягнення штрафу 20% (1 067 774,40грн) суд неправильно застосував ч.2 ст.231 Господарського кодексу України (застосував норму, яка в силу власного застереження "якщо інше не передбачено законом чи договором" не підлягала застосуванню), не застосував статті 6, 627-629 Цивільного кодексу України та умови договору, що регулюють наслідки невідповідності товару за якістю, застосував відповідальність одного виду двічі за одне порушення всупереч ст.61 Конституції України, а його висновок про "подвійне порушення умов договору щодо якості" не відповідає встановленим обставинам (п.3, п.4 ч.1, ч. 2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України). У частині пені та штрафу 7% суд, визнавши наявність усіх обставин, що зумовлюють зменшення неустойки, не мотивував обраний розмір зменшення, не надав оцінки доказам і доводам відповідача (ст.ст.86, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України), не дослідив ступінь вини боржника та поведінку кредитора (ст.ст.613, 614, 616 Цивільного кодексу України) та неправильно застосував ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, внаслідок чого стягнув неустойку в розмірі, що зберігає каральний, а не компенсаційний характер (п.1, п.4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України), внаслідок цього суд неправильно розподілив судові витрати (ст.129 Господарського процесуального кодексу України). На підставі зазначеного, заявник просить суд апеляційної інстанції прийняти апеляційну скаргу до розгляду, відкрити апеляційне провадження; рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2026 у справі № 922/1661/26 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" штрафу у розмірі 1 067 774,40грн, нарахованого на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України за актами приймального контролю товару за якістю № 1 від 14.12.2024 та № 1/1 від 23.12.2024, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в відмовити. У разі не скасування рішення в цій частині змінити оскаржуване рішення, зменшивши нарахований штраф на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України на 95%, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" штраф у розмірі 106 777,44грн, відмовивши у стягненні штрафу у розмірі 2 028 771,36грн, рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2026 змінити в частині розміру стягнутих пені та штрафу 7%, зменшивши їх на 95% на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" пеню у розмірі 273 371,82грн та штраф у розмірі 62 916,00грн, відмовивши у стягненні пені у розмірі 1 093 487,27грн та штрафу у розмірі 251 664,00грн. Рішення змінити в частині розподілу судового збору за подання позовної заяви, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь позивача судовий збір у розмірі 40 354,53грн; у решті (25 626,59грн) судовий збір за подання позовної заяви покласти на позивача. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги. В іншій частині рішення залишити без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з наступного.

За приписами п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до підп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру визначається у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що застосовується при поданні позовної заяви (підп.6 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

За приписами ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

При цьому, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, заявник просить рішення Господарського суду Харківської області по справі № 910/4242/26 від 20.08.2026 скасувати частково в частині задоволених позовних вимог у розмірі 1 067 774,40грн штрафу, 1 093 487,27грн пені та 251 664,00грн штрафу та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 273 371,82грн пені та 62 916,00грн штрафу, у зв`язку з чим оспорюваною сумою є 2 412 925,67грн.

Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги з урахуванням понижувального коефіцієнта становить 43 432,66грн (2 412 925,67грн*1,5%*150%*0,8).

Заявником апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скаржником не було виконано вимоги п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якої зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.26 року у справі № 922/1661/26 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та у розмірі 43 432,66грн.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А. Лавренюк