Ухвала № 141389018 у справі № 922/2622/26 від 11.11.2026

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

11 листопада 2026 року м. Харків Справа № 922/2622/26

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича (вх. № 2274 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2026, ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Бураковою А.М. (повне рішення складено 09.10.2026) у справі № 922/2622/26

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Міністерства фінансів України, м. Київ,

до фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Мала Данилівка,

про стягнення 1010088,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерства фінансів України, в якій просило суд стягнути з фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість, яка виникла за кредитним договором № [номер приховано]-КД-4 від 28.08.2024 в сумі 1 010 088,19 грн, з яких: 450 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 110 088,19 грн - заборгованість за процентами; 450 000,00 грн - заборгованість перед державою за сплаченою гарантією, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2026 задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерства фінансів України до фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованість за Кредитним договором № [номер приховано]-КД-4 від 28.08.2024 в сумі 1 010 088,19 грн, з яких: 450 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 110 088,19 грн - заборгованість за процентами; 450 000,00 грн - заборгованість перед державою за сплаченою гарантією.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" витрати зі сплати судового збору у розмірі 12121,07 грн.

Відмовлено у задоволенні клопотання відповідача та представника фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича - адвоката Тарасенко В.Ю. про розстрочення сплати заборгованості строком до 30.12.2028.

Фізична особа-підприємець С`єдін Роман Борисович не погодився з рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2026 та 26.10.2026 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2026 у справі № 922/2622/26 у частині стягнення з фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича заборгованості за процентами у розмірі 110 088,19 грн та в частині відмови у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення щодо заборгованості за тілом кредиту у розмірі 450 000,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким:

- у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 110 088,19 грн відмовити;

- позовну вимогу про стягнення з фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича заборгованості за тілом кредиту у розмірі 450 000,00 грн задовольнити, але надати можливість С`єдіну Роману Борисовичу сплачувати дану заборгованість із розстроченням платежу строком, що не перевищує одного року з дня ухвалення.

Розстрочити її оплату до 30.08.2027 та надати С`єдіну Роману Борисовичу можливість сплачувати її частково наступним чином:

- до 30.11.2026 - 45 000,00 грн;

- до 30.12.2026 - 45 000,00 грн;

- до 30.01.2027 - 45 000,00 грн;

- до 28.02.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.03.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.04.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.05.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.06.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.07.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.08.2027 - 45 000,00 грн.

Таким чином, станом на 30.08.2027 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 450 000,00 грн буде погашена у повному обсязі в межах встановленого законом річного строку;

- позовні вимоги про стягнення зі С`єдіна Романа Борисовича заборгованості в частині заборгованості перед Державним бюджетом (у рахунок відшкодування суми, сплаченої Гарантом) у розмірі 450000,00 грн задовольнити, але надати можливість С`єдіну Роману Борисовичу сплачувати дану заборгованість з розстроченням платежу наступним чином:

- до 30.11.2026 - 45 000,00 грн;

- до 30.12.2026 - 45 000,00 грн;

- до 30.01.2027 - 45 000,00 грн;

- до 28.02.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.03.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.04.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.05.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.06.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.07.2027 - 45 000,00 грн;

- до 30.08.2027 - 45 000,00 грн.

Одночасно апелянт просить судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Також до апеляційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2026 у справі № 922/2622/26, а в разі неможливості звільнення - про відстрочення його сплати до ухвалення постанови за наслідками апеляційного перегляду справи.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2026 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/2622/26 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

06.11.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/2622/26.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом майнового характеру про стягнення 1 010 088,19 грн, який судом задоволено повністю. З мотивувальної частини рішення суду від 05.10.2026 у справі № 922/2622/26 також вбачається, що відповідач звернувся з клопотанням про розстрочення сплати заборгованості строком до 30.12.2028, у задоволенні якого судом було відмовлено.

Зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що заявник оскаржує рішення місцевого суду в частині стягнення з нього заборгованості за процентами у розмірі 110 088,19 грн, також відмови у задоволенні клопотання про розстрочення сплати заборгованості.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Положення Закону України "Про судовий збір" визначають ставку судового збору за оскарження рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4) або виходячи з розміру оскаржуваної суми (частина четверта статті 6). Водночас положення вказаного Закону не визначають порядок обрахунку ставки судового збору за оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12.03.2019 у справі №809/1029/18 сформував висновок, що питання про надання відстрочення виконання рішення є процедурним питанням, пов`язаним з вирішенням клопотання особи, яка бере участь у справі, з огляду на що у випадку оскарження судового рішення, прийнятого за результатом розгляду клопотання про надання відстрочення виконання рішення, судам при визначенні розміру ставки судового збору слід застосовувати положення підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №905/1053/23.

Враховуючи характер вимог, а також приписи чинного законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 8 320,00 грн (3 328,00 грн *150% (в частині оскарження рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості за процентами) + 3328,00 грн (в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення сплати заборгованості).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана у цій справі в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 6 656,00 грн (8320,00 грн * 0,8).

Заявником не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Натомість, до апеляційної скарги апелянт додав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2026 у справі № 922/2622/26, а в разі неможливості звільнення - про відстрочення його сплати до ухвалення постанови за наслідками апеляційного перегляду справи, в якому зазначає, що у нього склалося вкрай складне майнове та сімейне становище: його батько є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебуває на утриманні й постійному догляді відповідача, що обмежує його можливість повної зайнятості та отримання стабільного доходу; на утриманні відповідача також перебувають двоє дітей - донька, яка навчається за контрактом у навчальному закладі, та малолітній син, який тільки розпочав навчання в школі; господарська діяльність відповідача зазнала істотних негативних наслідків внаслідок невиконання зобов`язань його контрагентами та пошкодження товару і обладнання, що вже підтверджено матеріалами справи та стало предметом дослідження суду першої інстанції.

Таким чином відповідач вказує, що наразі не має доходів, достатніх для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується доданою до цього клопотання декларацією про доходи ОСОБА_1 за 2025 - 2024 роки.

Розглянувши клопотання апелянта про звільнення/відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати здійснюється з урахуванням майнового стану сторони та за наявності передбачених цією статтею умов. Застосування зазначених заходів є правом суду, реалізація якого потребує індивідуальної оцінки наведених заявником обставин і поданих на їх підтвердження доказів.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в ухвалі від 31.07.2024 у справі №922/2830/23, відмовляючи фізичній особі-підприємцю у відстроченні сплати судового збору, зазначив, що наведені заявником доводи щодо неможливості його сплати мають підтверджуватися належними та допустимими доказами. Самі посилання на значний розмір судового збору та наявність відкритих виконавчих проваджень без документального підтвердження неспроможності здійснити відповідний платіж не були визнані достатніми для задоволення клопотання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.

З податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2025 рік убачається, що загальна сума задекларованого ОСОБА_1 доходу становить 3 740 631,34 грн, 5 % від якого складають 187 031,57 грн. Натомість розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 6 656,00 грн, що складає лише 0,178 % від задекларованого річного доходу.

Отже, передбачена пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" умова щодо перевищення судовим збором п`яти відсотків річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік у цьому випадку відсутня.

У цьому випадку подані апелянтом декларації підтверджують розмір доходу за відповідні звітні періоди, однак не дають достатніх відомостей для встановлення неможливості сплати судового збору в розмірі 6656,00 грн на момент подання апеляційної скарги. Зокрема, до клопотання не додано актуальних відомостей про залишки коштів на рахунках та документів, які дозволяли б визначити обсяг необхідних витрат на утримання членів сім`ї й оцінити їх співвідношення з доступними заявнику коштами.

Надана апелянтом виписка АТ КБ "ПриватБанк" від 20.10.2026 щодо оборотів за період з 20.06.2026 по 20.10.2026 також не може вважатися належним доказом повного зупинення господарської діяльності чи абсолютного браку коштів. Зазначений у виписці загальний від`ємний вихідний залишок у розмірі -1 289 212,41 грн сформовано за рахунок внутрішніх заборгованостей за кредитними та овердрафтними рахунками підприємця перед позивачем (зокрема, за рахунком НОМЕР_1 на суму - 450 000,00 грн, що є безпосереднім предметом стягнення у даній справі).

Наявність кредитних зобов`язань перед банком відображає лише стан взаєморозрахунків сторін за договором, проте не підтверджує реального обсягу залишків власних (не позикових) обігових коштів на поточних рахунках, що використовуються для розрахунків.

Крім того, заявником не надано довідок Державної податкової служби України про всі відкриті розрахункові рахунки в інших банківських установах України, що позбавляє суд можливості оцінити загальний фінансовий стан ФОП С`єдіна Р.Б. на момент звернення з даною апеляційною скаргою.

Сама по собі наявність збитків чи заборгованостей у межах окремого кредитного ліміту є наслідком комерційного ризику і не звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи заявника щодо скрутного сімейного та майнового стану - зокрема, здійснення догляду за батьком з інвалідністю, утримання дітей та наявності збитків від пошкодження товару - суд зазначає, що ці обставини не мають визначального впливу на господарські правовідносини, з яких виник спір. Відповідач виступає у процесі як фізична особа-підприємець, тобто як самостійний суб`єкт господарювання, а не як фізична особа у приватноправових відносинах. Соціально-побутові труднощі скаржника, як і його майнові втрати у відносинах із контрагентами, охоплюються звичайними комерційними ризиками підприємницької діяльності. Відтак такі чинники не є підставою для відступу від імперативних вимог процесуального закону щодо сплати судового збору, оскільки інше порушило б баланс інтересів сторін та принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

Щодо посилань апелянта на невиконання зобов`язань контрагентами та пошкодження товару й обладнання суд зазначає, що твердження про підтвердження цих обставин матеріалами справи та їх дослідження судом першої інстанції не замінює обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати. Зі змісту клопотання та доданих до нього документів неможливо встановити конкретний вплив зазначених обставин на спроможність апелянта сплатити судовий збір на момент звернення з апеляційною скаргою.

Стосовно альтернативного прохання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не наведено конкретних джерел і строків очікуваного надходження коштів та не подано доказів, які підтверджували б реальну можливість сплатити збір до ухвалення постанови за результатами апеляційного перегляду.

Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ФОП С`єдіна Р.Б. про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги п. 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, ст. 234, 256, п. 2 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити фізичній особі-підприємцю С`єдіну Роману Борисовичу в задоволенні клопотання про звільнення (або відстрочення) від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця С`єдіна Романа Борисовича на рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2026 у справі № 922/2622/26 залишити без руху.

3. Фізичній особі-підприємцю С`єдіну Роману Борисовичу усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

4. Роз`яснити фізичній особі-підприємцю С`єдіну Роману Борисовичу, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Лакіза