Постанова № 141389041 у справі № 908/1291/26 від 05.11.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року м. Дніпро Справа № 908/1291/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Ярешко О.В.

суддів: Кучеренко О.І., Демчини Т.Ю.,

Розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1291/26

за позовом: Фізичної особи-підприємця Нефьодової Світлани Ростиславівни ( АДРЕСА_1 ), відсутній зареєстрований електронний кабінет

Фізичної особи-підприємця Чорненької Лариси Дмитрівни ( АДРЕСА_2 ), відсутній зареєстрований електронний кабінет

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34), наявний зареєстрований електронний кабінет

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

Фізичні особи-підприємці Нефьодова Світлана Ростиславівна та Чорненька Лариса Дмитрівна звернулися до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" про стягнення неустойки за порушення обов`язку повернути орендоване приміщення на користь ФОП Нефьодової Світлани Ростиславівни у сумі 58024,34 грн та на користь ФОП Чорненької Лариси Дмитрівни у сумі 58024,34 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі № 908/1291/26 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" на користь Фізичної особи-підприємця Нефьодової Світлани Ростиславівни неустойку у сумі 40793,82 грн, 1169,87 грн судового збору, сплаченого за подання позову. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" на користь Фізичної особи-підприємця Чорненької Лариси Дмитрівни неустойку у сумі 40793,82 грн, 1169,87 грн судового збору, сплаченого за подання позову. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2026 залишено без задоволення апеляційні скарги Фізичних осіб-підприємців Нефьодової Світлани Ростиславівни та Чорненької Лариси Дмитрівни. Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2026 у справі № 908/1291/26 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладено на скаржників.

2. Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1291/26, в якій просило ухвалити додаткове рішення про стягнення з ФОП Нефьодової С.Р. суми 63200,33 грн та з ФОП Чорненької Л.Д. суми 63200,33 грн на користь ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" понесені останнім судові витрати на стадії апеляційного провадження.

28.10.2026 через систему "Електронний суд" від представника ФОП Нефьодової С.Р. та ФОП Чорненької Л.Д. - адвоката Харламова Д.І. надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми 15000,00 грн у загальному розмірі, тобто до суми по 7500,00 грн щодо кожної з позивачок.

3. Щодо суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч. 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доказами понесення таких витрат подана ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем було викладено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Згідно європейських стандартів, зокрема, пункту 14 Рекомендацій № R(81)7 Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя» (on measures facilitating access to justice), за винятком особливих обставин, сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, у тому числі, гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Також, у пункті 4 цих Рекомендацій зазначено, що жодна зі сторін не повинна бути позбавлена можливості користуватися послугами адвоката.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта у суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи

Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий висновок міститься у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та у п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2025 між Адвокатським об`єднанням "Арцінгер" та ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" укладено договір про надання правничої допомоги № 6909, відповідно до умов якого Арцінгер зобов`язалося надати клієнту (відповідачу) правничу допомогу, а клієнт зобов`язався оплатити правничу допомогу та відшкодувати витрати Арцінгер у відповідності до умов цього договору, додатків (завдань) до нього та загальних умов.

До цього договору був укладений додаток № 4 від 12.06.2026, яким сторони погодили надання Об`єднанням клієнту на умовах та за винагороду таку правову допомогу: представництво клієнта у суді апеляційної інстанції під час розгляду справи № 908/1291/26, що включає наступні види і обсяг правової допомоги: аналіз рішення суду першої інстанції; розробку стратегії представництва інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції, обговорення з клієнтом; складення, обговорення з клієнтом та подання до суду заяв (заперечень, пояснень тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів; формування додатків до заяв (заперечень, пояснень тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань та інших необхідних процесуальних документів; участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції.

За правову допомогу клієнт сплачує об`єднанню гонорар у сумі, що дорівнює 2500 євро (з ПДВ) у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до євро, встановленим НБУ на день виставлення рахунку. Погодинна ставка працівників Об`єднання для розрахунку сукупної вартості правової допомоги на день виставлення відповідного рахунку складає 250 євро/год (у гривневому еквіваленті).

Об`єднанням складено деталізацію суми до рахунку та звіт погодинної роботи юристів, згідно якого виконані роботи: вивчення апеляційної скарги та підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 908/1291/26, 8 год.; подання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 908/1291/26, 0,25 год; аналіз відповіді на відзив на апеляцію та підготовка додаткових пояснень у справі № 908/1291/26, 4,50 год.; подання додаткових пояснень, 0,33 год.; підготовка заяви про стягнення витрат на правову допомогу, 3,00 год., всього на загальну суму 4020,00 євро.

АО "Арцінгер" виставлено ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" рахунок-фактуру від 22.10.2026 на суму 126400,66 грн, з урахуванням сплати годин фахівців (з урахуванням бюджету): 2083,34 євро, еквівалент у валюті рахунку - 126400,99 грн з ПДВ.

У контексті оцінки доказів, поданих відповідачем на обґрунтування заяви, суд зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 наведені такі висновки: "…учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права". "…У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Водночас згідно з приписами частини п`ятої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Таким чином, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як зазначено вище, представник позивачок подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Просив врахувати, що ціна позову у справі складає 116048,68 грн, а в апеляційному порядку оскаржувалась лише спірна сума у розмірі 34461,04 грн. Тобто, заявлена до компенсації сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною з сумою, яка була предметом оскарження в апеляційному порядку. З урахуванням того, що представником відповідача було складено об`єднаний відзив на апеляційні скарги позивачок та об`єднані додаткові пояснення, в якості заперечень на відповідь на відзив, тобто 2 заяви по суті справи, вважає, що співмірним та обґрунтованим розміром витрат на оплату послуг адвоката, професійну правничу допомогу є сума 15000,00 грн, тобто по 7500,00 грн з кожної з позивачок. Зазначив, що відповідачем до його заяви про ухвалення додаткового рішення не було долучено доказів направлення цієї заяви з доданими до неї документами на адресу позивачок. З посиланням на постанову Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 201/8762/23 зазначив, що направлення заяви з додатками до електронного кабінету представника - адвоката Харламова Д.І. не замінює обов`язку направити їх безпосередньо самому учаснику справи, так як представник - адвокат не є стороною у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено таке: "Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). З аналізу статті 30 Закону №5076-VI слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18".

Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі у судах першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Колегія суддів зауважує, що відповідачем при розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій позиція відповідача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тими самими адвокатами і Адвокатським об`єднанням.

Крім того, подання відповідачем 29.09.2026 через систему "Електронний суд" письмових пояснень, в яких були викладені заперечення на доводи позивачок, наведені у відповіді на відзив, не було необхідним, та подання такого процесуального документу на стадії апеляційного розгляду справи не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, правова позиція щодо доводів апеляційної скарги мають викладатися у письмовому відзиві на неї.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 виснував, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Верховний Суд у цій постанові погодився з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі № 922/838/22, від 14.09.2023 у справі № 911/3076/21, від 06.09.2023 у справі № 914/131/22, від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21, від 25.07.2023 у справі № 914/4092/21, від 07.02.2023 у справі № 922/4022/20, від 23.08.2022 у справі № 909/328/18, від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Відтак, колегія суддів вважає необхідною та підтвердженою послугу з надання Адвокатським об`єднанням відповідачу щодо вивчення апеляційної скарги та підготовки відзиву на неї, що становить 2000 євро, із розрахунку 8,00 год. * 250 євро, що складає за офіційним курсом гривні до євро, встановленим НБУ на день виставлення рахунку (22.10.2026): 101120,20 грн (2000 євро * 50,5601 грн) + ПДВ = 121344,24 грн.

Колегія суддів зауважує, що послуга з подання відзиву на апеляційну скаргу (0,25 год.) має охоплюватися послугою з його підготовки.

У справі, що розглядається, апеляційний суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, їх обсягом та значенням справи для сторони), дійшов висновку не присуджувати відповідачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Враховуючи заперечення представника позивачок щодо обсягу робіт та їх співмірністю, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи та оскаржуваної в суді апеляційної інстанції суми, суд дійшов висновку про необхідність покладення на позивачок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, у загальному розмірі 15000 грн (по 7500,00 грн з кожної з позивачок).

Посилання адвоката позивачок на постанову Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 201/8762/23 колегією суддів до уваги не приймається, оскільки справа № 201/8762/23 не є релевантною справі № 908/1291/26. Так, у справі № 201/8762/23 Верховний Суд зауважив: "У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника. Наведене дає підстави для висновку, що за наявності представника (адвоката) сторона не позбавлена можливості самостійно вчиняти процесуальні дії, у тому числі, з метою недопущення ризиків настання негативних наслідків". Тобто, йшлося про можливість виконання вимог суду також і самою стороною у справі, а не лише її представником.

У даному випадку представник позивачок - адвокат Харалмов Д.І. представляв їх інтереси як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді. Отримав заяву про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї документами у системі "Електронний суд" та висловив заперечення щодо цієї заяви від імені позивачок. Такі заперечення також висловлювалися адвокатом і під час перегляду судового рішення апеляційним судом.

А відтак, колегія суддів не вбачає підстав для відмови у задоволенні заяви ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" з тієї підстави, що заява з додатками була надіслана лише адвокату позивачок та не надіслана особисто їм. Крім того, адвокат, отримавши заяву та ухвалу суду про прийняття її до розгляду, мав ознайомити з нею своїх довірительок.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1291/26 задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нефьодової Світлани Ростиславівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чорненької Лариси Дмитрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати накази на виконання цієї додаткової постанови, з зазначенням усіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги визначено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.11.2026

Головуючий суддя О.В. Ярешко

Судді О.І. Кучеренко

Т.Ю. Демчина