Рішення № 141389158 у справі № 904/3915/26 від 05.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 м. Дніпро Справа № 904/3915/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технічного обладнання", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 416 112, 00 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Акімова А.Д.

Представники:

від позивача Козарь Ю.І.

від відповідача Федоренко Р.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод технічного обладнання» (далі - Відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 416 112,00 грн., з яких: 117 312,00 грн. - пеня, 199 200,00 грн. - штраф, 99 600,00 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 21/3100 від 01.11.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 року відкрито провадження у справі №904/3915/26, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаюсь на те, що порушення зобов`язання з поставки товару сталося внаслідок непередбачуваного випадку (казусу), в зв`язку з чим, в силу положень ч. 1 ст. 617 ЦК України, відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді пені та штрафу.

Крім того відповідач зазначив, що підписанням Додаткової угоди № 11 від 30.10.2025, якою було продовжено строк поставки за Специфікацією № СП/114Н до 01.02.2026, позивач визнав, що у відповідача мав місце непередбачуваний випадок, але подальше пред`явлення вимоги про стягнення неустойки, і фактичне заперечення непередбачуваного випадку, свідчить про суперечливу поведінку позивача.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення відсотків за користування чужими коштами відповідач зазначив, що відповідно до умов п. 7.4. Договору поставки, Постачальник сплачує Покупцю відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 5% від суми сплачених грошових коштів (а не попередньої плати) у двох випадках: 1- не передання товару; 2- не здійснення заміни товару у встановлений строк. При цьому, як зазначає відповідач, в даному випадку оплату за Товар позивач здійснив після отримання Товару, а нарахування відсотків за користування попередньою оплатою п. 7.4. Договору не передбачає.

Також відповідач наголошує на тому, що він здійснив поставку в повному обсязі, а остаточний розрахунок за товар було проведено після фактичної поставки, отже, нарахування 5% згідно п. 7.4 Договору є безпідставним.

Позивач у відповіді на відзив наполягав на задоволенні позовних вимог.

08.09.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В засіданні 29.10.2026 року, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, суд відклав його проголошення на 05.11.2026 року, про що повідомив сторін.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 05.11.2026 року оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2021 року між Позивачем (Покупцем) та Відповідачем (Постачальником) укладено Договір поставки №21/3100.

Згідно п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, надалі - Товар. Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків і складають невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору за взаємною згодою Сторін в процесі виконання цього Договору можуть бути змінені найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару, які внесені до положень цього Договору та Додатків до нього. Будь-які зміни мають бути оформлені у вигляді Додаткових угод.

Пунктами 2.1.. 2.2. Договору передбачено, що ціна за одиницю виміру товару, що поставляється за цим Договором, визначається у гривнях, не враховує податок на додану вартість, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України, та зазначається у Специфікаціях. Ціна визначається з урахуванням базисних умов поставки, викладених у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року, та зазначається у Специфікаціях.

Ціна за одиницю виміру товару, яка зазначена в узгоджених Сторонами Специфікаціях, є фіксованою не підлягає збільшенню, якщо інше не передбачено у Специфікаціях до цього Договору. Сума цього Договору визначається як загальна вартість товару, поставленого за весь період дії цього Договору на підставі оформлених Сторонами Специфікацій (п.п. 2.3., 2.4. Договору).

Згідно п. 3.1., 3.2. Договору товар за цим Договором поставляється на умовах, викладених у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року, та зазначених у Специфікаціях. Товар поставляється узгодженими партіями протягом терміну дії цього Договору. Строк поставки товару зазначається у Специфікаціях.

Товар передається Постачальником Покупцю на підставі видаткової накладної з відміткою Покупця про приймання товару, якщо інше не передбачено відповідною Специфікацією. Датою поставки товару і датою переходу права власності на товар є дата, зазначена Покупцем у видатковій накладній при прийманні товару. Сторони у Специфікації можуть обумовити інші умови визначення дати поставки товару і дати переходу права власності на товар (п. п. 3.5., 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за цим Договором Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в порядку та строки, зазначені у Специфікаціях.

При здійсненні оплати на умовах передплати Покупець перераховує грошові кошти у розмірі вартості узгодженої партії товару.

При здійсненні оплати з відстрочкою платежу Покупець перераховує грошові кошти за фактично прийняту вагу/кількість товару.

Відповідно до п. 11.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.10.2023 року, договір діє до 31.12.2025 року.

02.06.2025 року сторони підписали Специфікацію №СП/114Н до Договору, за змістом якої погодили найменування товарів, одиницю виміру, кількість ціну та вартість поставки.

Згідно п. 1 Специфікації №СП/114Н, загальна вартість товару, що постачається по даній Специфікації складає 2 928 000,00 грн з урахування ПДВ.

Умовами п. 3 Специфікації сторони встановили строк поставки товару: 120 календарних днів від дати здійснення передплати.

За змістом п. 4 Специфікації сторони погодили наступний порядок розрахунку за товар по даній Специфікації: передплата 50% постачання протягом 0 календарних днів дата рахунку на передоплату, оплата 50% протягом 10 календарних днів по факту поставки.

На підставі виставленого відповідачем рахунку №389 від 30.05.2025 року, позивач здійснив передплату за запчастини згідно платіжних інструкцій №9254 від 05.06.2025 року на суму 814 000,00 грн та №9493 від 06.06.2025 року на суму 650 000,00 грн. Загальна сума попередньої оплати склала 1 464 000,00 грн, що становить 50% від суми рахунку та погодженої в Специфікації №СП/114Н вартості поставки товару.

Додатковою угодою № 11 від 30.10.2025 року сторони внесли зміни до п. 3 Специфікації № СП/114Н від 02.06.2025 року, зокрема, визначили строк поставки протягом 240 календарних днів від дати здійснення передплати.

Таким чином, відповідно нових умов Специфікації № СП/114Н, враховуючи дату здійснення погодженого сторонами розміру попередньої оплати (06.06.2025), відповідач був зобов`язаний поставити позивачу товар у строк до 01.02.2026.

Як убачається з матеріалів справи, товар по Специфікації № СП/114Н фактично поставлений відповідачем з порушенням встановленого строку, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №120 від 19.02.2026 р. на суму 384 000,00 грн. з ПДВ прострочення поставки склало 17 днів;

- №127 від 19.02.2026 р. на суму 384 000,00 грн. з ПДВ прострочення поставки склало 17 днів;

- №131 від 20.02.2026 р. на суму 480 000,00 грн. з ПДВ прострочення поставки склало 18 днів;

- №139 від 24.02.2026 р. на суму 600 000,00 грн. з ПДВ прострочення поставки склало 22 дні;

- №150 від 26.02.2026 р. на суму 1 080 000,00 грн. з ПДВ прострочення поставки склало 24 дні.

13.08.2025 року сторони підписали Специфікацію №СП/119Н до Договору, за змістом якої погодили найменування товарів, одиницю виміру, кількість ціну та вартість поставки.

Згідно п. 1 Специфікації №СП/119Н, загальна вартість товару, що постачається по даній Специфікації складає 1 056 000,00 грн з урахування ПДВ.

Умовами п. 3 Специфікації сторони встановили строк поставки товару: 120 календарних днів від дати здійснення передплати.

За змістом п. 4 Специфікації сторони погодили наступний порядок розрахунку за товар по даній Специфікації: передплата 50% постачання протягом 0 календарних днів дата рахунку на передоплату, оплата 50% протягом 10 календарних днів по факту поставки.

На підставі виставленого відповідачем рахунку № 611 від 15.08.2025 року, позивач здійснив передплату за запчастини згідно платіжної інструкції № 13815 від 19.08.2025 року на суму 528 000,00 грн, що становить 50% від суми рахунку та погодженої в Специфікації №СП/119Н вартості поставки товару.

Відповідно до умов Специфікації № СП/119Н, враховуючи дату здійснення погодженого сторонами розміру попередньої оплати (19.08.2025), відповідач був зобов`язаний поставити позивачу товар у строк до 17.12.2025 року.

Як свідчать надані у справу докази, поставка товару за Специфікацією № СП/119Н була здійснена відповідачем з порушенням встановленого строку, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №54 від 29.01.2026 р. на суму 528 000,00 грн. з ПДВ прострочення поставки склала 43 дні;

- №121 від 19.02.2026 р. на суму 528 000,00 грн. з ПДВ прострочення поставки склало 64 дні.

Враховуючи факт порушення відповідачем строків поставки товару, позивач розрахував та просить стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 117 312,00 грн. та штраф в сумі 199 200,00 грн.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків поставки Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення. При порушенні строків постачання понад 10 календарних днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 5 % від вартості не поставленого в строк товару.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого не заперечувалася відповідачем під час розгляду справи (контррозрахунок не надано), розмір пені за порушення строків поставки товару по Специфікації № СП/114Н становить 60 816,00 грн, розмір штрафу 145 400,00 грн. Розмір неустойки за порушення строків поставки товару за Специфікацією № СП/119Н становить 56 496,00 грн пені та 52 800,00 грн штрафу.

За підрахунками суду, обчислення заявленої до стягнення суми неустойки здійснено арифметично правильно.

Крім того, на підставі п. 7.4. Договору позивач просить стягнути з відповідача 99 600,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 7.4. Договору, у випадку отримання Постачальником суми оплати за товар і не передання товару або не здійснення заміни товару у встановлений строк, Постачальник сплачує Покупцю відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 5 % від суми сплачених грошових коштів, які нараховуються з дня одержання коштів від Покупця до дня фактичного передання товару Покупцеві або повернення йому коштів.

Оцінюючи розрахунок заявлених до стягнення відсотків, суд виходить із того, що пунктом 7.4 Договору сторони погодили їх розмір у вигляді 5 % від суми сплачених грошових коштів, а також визначили період їх нарахування - з дня одержання коштів Постачальником до дня фактичного передання товару Покупцеві або повернення йому коштів.

При цьому умовами Договору не передбачено, що зазначені 5 % є річною процентною ставкою або нараховуються за кожен день прострочення. Отже, підстави для визначення розміру відсотків шляхом застосування річної ставки та пропорційного обчислення за кількістю днів користування коштами відсутні.

За таких обставин погоджений сторонами розмір відсотків становить 5 % від суми попередньої оплати, а визначений пунктом 7.4 Договору період нарахування окреслює часові межі, протягом яких у Постачальника існувала підстава для їх сплати у зв`язку з непереданням попередньо оплаченого товару.

Відтак розрахунок позивача в частині визначення 5 % від суми отриманої відповідачем попередньої оплати у розмірі 1 992 000,00 грн арифметично є правильним та становить 99 600,00 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність передбачених пунктом 7.4 Договору підстав для нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Як убачається з матеріалів справи, позивач здійснив попередню оплату товару в розмірі 50 % його вартості, тоді як решту вартості сплатив після отримання товару. Отже, твердження відповідача про здійснення оплати за товар виключно після його передачі не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому пункт 7.4 Договору пов`язує виникнення обов`язку постачальника сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами з отриманням ним оплати за товар та його непереданням у відповідний період. Зазначена умова не містить обмежень щодо розміру попередньої оплати та не передбачає, що її застосування можливе виключно у випадку стовідсоткової передоплати.

За таких обставин здійснення позивачем попередньої оплати в розмірі 50 % вартості товару є достатньою підставою для застосування погоджених сторонами наслідків порушення відповідачем строку передачі товару в частині отриманих ним до такої передачі коштів.

Посилання відповідача на те, що зобов`язання з передачі товару зрештою було виконано, хоча й із простроченням, також не спростовує обґрунтованості вимог позивача, оскільки пунктом 7.4 Договору прямо визначено, що відсотки нараховуються з дня одержання коштів від покупця до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому коштів. Отже, фактичне передання товару є моментом припинення нарахування відсотків, а не обставиною, яка усуває право покупця на їх стягнення за період прострочення.

Таким чином, подальше виконання відповідачем зобов`язання з передачі товару не звільняє його від обов`язку сплатити передбачені пунктом 7.4 Договору відсотки за період, протягом якого отримані ним кошти залишалися непокритими зустрічним виконанням зобов`язання.

Посилання відповідача на статтю 629 ЦК України не спростовує наведених висновків, оскільки обов`язковість договору поширюється також на погоджені сторонами наслідки порушення його умов.

Суд також відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій з огляду на відсутність у позивача майнових втрат та наявність обставин, які, на думку відповідача, свідчать про відсутність його вини у порушенні зобов`язань.

Посилання відповідача на те, що господарські санкції мають компенсаційний характер, а позивач не зазнав майнових втрат унаслідок несвоєчасної поставки товару, не спростовують права позивача на стягнення передбаченої договором неустойки.

Так, відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Отже, відсутність доведених майнових втрат кредитора сама собою не є підставою для звільнення боржника від сплати договірної неустойки.

Наведені відповідачем висновки Верховного Суду щодо компенсаційної природи господарських санкцій та обставин, які враховуються під час вирішення питання про зменшення неустойки, не змінюють установленого законом порядку виникнення права на її стягнення та не свідчать про необхідність доведення кредитором фактичних збитків.

Також суд відхиляє посилання відповідача на випадок (казус) як підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як убачається з доводів самого відповідача, пошкодження виробничих приміщень та обладнання внаслідок влучання БпЛА мали місце 15.04.2025, тоді як специфікації № СП/114Н та № СП/119Н, якими погоджено строки поставки товару, укладені відповідно 02.06.2025 та 13.08.2025.

Отже, на момент прийняття на себе відповідних зобов`язань відповідачеві вже було відомо про пошкодження виробничих потужностей, необхідність їх відновлення та пов`язані з цим виробничі труднощі. Незважаючи на це, відповідач погодив конкретні строки поставки товару, прийнявши на себе відповідні договірні зобов`язання.

За таких обставин відповідач, будучи обізнаним про стан виробничого обладнання та необхідність його відновлення, мав оцінити пов`язані з цим ризики, зокрема можливість виявлення додаткових дефектів у процесі ремонту та експлуатації обладнання, і врахувати їх під час погодження строків виконання зобов`язань.

Саме по собі подальше виявлення прихованих дефектів обладнання не свідчить про наявність випадку в розумінні статті 617 ЦК України, оскільки відповідач не довів, що відповідні обставини об`єктивно унеможливлювали своєчасне виконання зобов`язань та що ним було вжито всіх залежних від нього заходів для запобігання порушенню строків поставки.

При цьому суд враховує, що спірні правовідносини виникли з договору поставки, а не договору підряду на виготовлення товару. Відтак обов`язок відповідача полягав у передачі товару покупцеві у погоджені строки, тоді як організація виробничого процесу, забезпечення належного функціонування обладнання та усунення його несправностей належать до сфери господарської діяльності самого постачальника.

Посилання відповідача на укладення додаткової угоди від 30.10.2025, якою змінено строк поставки товару за специфікацією № СП/114Н, також не свідчить про визнання позивачем наявності випадку як юридичної підстави звільнення відповідача від відповідальності. Погодження сторонами зміни строку виконання зобов`язання саме собою не означає відмови кредитора від передбачених договором наслідків його порушення.

Крім того, зазначена додаткова угода стосувалася лише першої специфікації та не змінювала строків поставки товару за специфікацією № СП/119Н.

За таких обставин суд не вбачає у поведінці позивача ознак суперечливої поведінки, яка могла б бути підставою для застосування доктрини venire contra factum proprium.

Отже, наведені відповідачем обставини не доводять наявності передбачених статтею 617 ЦК України підстав для звільнення його від відповідальності за порушення строків поставки товару.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 416 112,00 грн., з яких: 117 312,00 грн. пеня, 199 200,00 грн. штраф, 99 600,00 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технічного обладнання" (51937, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, пр. Перемоги, буд. 57, кв. 136; код ЄДРПОУ 40223231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, буд. 56; код ЄДРПОУ 33537363) 117 312,00 грн. пені, 199 200,00 грн. штрафу, 99 600,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 4 993,34 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.11.2026

Суддя О.В. Ліпинський