Ухвала № 141389213 у справі № 904/6568/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11.11.2026 м. Дніпро Справа № 904/6568/26

Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей БМ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Компліт", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей БМ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Компліт" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 62 496,00 грн., пеню у розмірі 50 775,28 грн., 3% річних у розмірі 5 146,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 070,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № БМ-76 від 11.09.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Дослідивши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3 328,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Так, позивачем в позові заявлено майнову вимогу, за яку, зважаючи подання позову в електронній формі, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 662,40грн.

Позивач в якості доказів оплати судового збору додав до позовної заяви платіжну інструкцію № 1998 від 15.10.2026 на суму 2662,40 грн.

Разом з цим, відповідно до довідки канцелярії суду № 240/26 від 02.11.2026, платіжний документ №1998 від 15.10.2026 вже був використаний в іншій справі, а саме № 904/6031/26, вх. № 4-4563/26 від 06.10.2026.

Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2026 у справі № 904/6031/26 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Арістей БМ" позовну заяву за № б/н від 05.10.2026 і додані до неї документи, а також позовну заяву за № б/н від 16.10.2026, з урахуванням уточнення стосовно повного найменування Відповідача, з додатками.

Таким чином, платіжна інструкція № 1998 від 06.10.2026 не може бути належним доказом сплати позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн. в даній справі.

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 904/6031/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом платіжної інструкції №1998 від 02.11.2026 як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі № 904/6568/26 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 904/6031/26.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №904/4585/22.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник / позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 2442,60 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.

Таким чином, позивачу слід надати докази сплати судового збору в розмірі 2442,60 грн.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позовній заяві зазначено ціну позову у розмірі 137 448,67 грн.

Водночас, у прохальній частині позову Позивач просить суд стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 62 496,00 грн., пеню у розмірі 50 775,28 грн., 3% річних у розмірі 5 146,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 070,46 грн., загальна сума яких становить 137 488,67 грн.

Частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Отже, належним доказом направлення на адресу інших учасників справи копії позовної заяви з додатками є фіскальний чек, поштова накладна опис вкладення або квитанція про надіслання документу до Електронного кабінету учасника справи з поіменним переліком документів.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно відповіді №42278554 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС станом на 09.11.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Компліт" має зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС. Дата реєстрації: 18.02.2024 14:03.

Позивачем не надано доказу направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем в переліку доданих до позовної заяви документів зазначено: "1. ОРДЕР.pdf. 2. СВІДОЦТВО.pdf. 3. ДОДАТКИ ДО ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ.pdf. 4. ПРОТОКОЛ.pdf. 5. ПОШТА.pdf. 6. РОЗРАХУНОК 3 РІЧНИХ (ДОДАТОК 3).zip. 7. РОЗРАХУНОК ІНФЛЯЦІЙНИХ ВИТРАТ (ДОДАТОК 2).zip. 8. РОЗРАХУНОК ПЕНІ (ДОДАТОК 1).zip. 9. ЗБІР.pdf.

Отже, всупереч нормам процесуального закону позивач не конкретизував перелік документів, яких додано до позовної заяви в форматі pdf, zip, із посиланням на реквізити вказаних документів.

Згідно з ч. 7 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Частиною 7 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Натомість позивачем не зазначено в позові реквізитів рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та не додано документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням положень статті 242 Господарського процесуального кодексу України, надати позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви в строк - протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- докази сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.;

- зазначити в позові реквізити рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та надати документ, що підтверджує наявність такого рахунку,

- поіменний перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, із посиланням на реквізити вказаних документів;

- докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками з поіменним переліком документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, із посиланням на реквізити вказаних документів,

- уточнити позов шляхом зазначення вірної загальної суми позовних вимог.

Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення всіх недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повну ухвалу, зважаючи на щоденні відключення світла в суді, складено - 11.11.2026.

Суддя Н.Г. Назаренко