Ухвала № 141389261 у справі № 904/6665/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

11.11.2026 м. Дніпро Справа № 904/6665/26

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цетадель Естейт", м. Київ

про забезпечення позову шляхом заборони відчужувати об`єкт нерухомого майна

У справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цетадель Естейт", м. Київ

до відповідача-1: Депертаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттоліс", м. Дніпро

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними результатів аукціону, зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цетадель Естейт" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 02.11.2026 про встановлення порушення вимог законодавства переможцем електронного аукціону та відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону SPE001-UA-20261021-52385 щодо ТОВ "Цетадель Естейт";

- визнати недійсними результати електронного аукціону SPE001-UA-20261021-52385 у частині визначення ТОВ "Аттоліс" (код ЄДРПОУ 34497978) переможцем електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - побутового блоку мартенівського цеху загальною площею 5 072,3 кв. м, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Старозаводська, 21П;

- зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради затвердити протокол про результати електронного аукціону SPE001-UA-20261021-52385 із визначенням ТОВ "Цетадель Естейт" (код ЄДРПОУ 46036242) переможцем електронного аукціону з ціновою пропозицією 9 166 667,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на протиправність дій замовника закупівлі (Департаменту), суперечність його дій вимогам Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку проведення електронних аукціонів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432, а саме: щодо законності визначення переможця конкретного електронного аукціону та правомірність набуття ТОВ "Аттоліс" можливості придбати конкретний об`єкт нерухомого майна за результатами оспорюваної процедури.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2026 справу №904/6665/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

09.11.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цетадель Естейт" про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Аттоліс" (код ЄДРПОУ 34497978) після державної реєстрації за ним права власності на об`єкт малої приватизації - нежитлову будівлю (побутовий блок мартенівського цеху) загальною площею 5 072,3 кв. м, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Старозаводська, 21П, відчужувати зазначений об`єкт нерухомого майна на користь інших осіб до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що 29.10.2026 відбувся електронний аукціон SPE001-UA-20261021-52385 з продажу об`єкта малої приватизації - нежитлової будівлі (побутового блоку мартенівського цеху) загальною площею 5 072,3 кв. м, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Старозаводська, 21П.

ТОВ "Цетадель Естейт" належним чином зареєструвалося для участі в зазначеному аукціоні, подало електронну заявку № 713668, сплатило реєстраційний та гарантійний внески, завантажило документи, необхідні для участі в аукціоні, та взяло участь у цінових раундах. За результатами аукціону Позивач запропонував найвищу ціну за об`єкт приватизації - 9 166 667,10 грн.

Цінова пропозиція ТОВ "Аттоліс" становила 9 166 667,00 грн, тобто була меншою за пропозицію Позивача на 10 копійок.

Однак 02.11.2026 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради прийнято рішення про встановлення порушення вимог законодавства переможцем електронного аукціону та відмову в затвердженні протоколу щодо ТОВ "Цетадель Естейт".

Підставою для такої відмови визначено нібито неподання Позивачем окремої заяви у довільній формі на участь у приватизації. Водночас Департамент не надав належної оцінки повному змісту електронної заявки № 713668 та відомостям, внесеним Позивачем до електронної форми, які, на переконання Позивача, підтверджують належне волевиявлення на участь у приватизації та виконання встановлених вимог.

У подальшому в електронній торговій системі сформовано протокол про результати електронного аукціону SPE001-UA-20261021-52385 від 02.11.2026 о 15:43:16, відповідно до якого переможцем визначено ТОВ "Аттоліс".

Позивач вказує, що станом на дату підготовки цієї заяви в особистому кабінеті учасника електронного майданчика "Агроінвестор" щодо аукціону SPE001-UA-20261021-52385 відображається статус "Очікується оплата".

Зазначений статус підтверджує, що процедура приватизації перебуває на стадії очікування виконання переможцем фінансового зобов`язання, після чого передбачено подальше оформлення результатів приватизації шляхом укладення договору купівлі-продажу. Отже, можливість набуття ТОВ "Аттоліс" права власності на спірний об`єкт нерухомості не є суто гіпотетичною. У разі завершення процедури приватизації та державної реєстрації права власності за ТОВ "Аттоліс" останнє набуде можливості самостійно розпоряджатися придбаним нерухомим майном у межах, установлених законом.

За таких обставин існує ризик подальшого відчуження спірного об`єкта на користь інших осіб до моменту вирішення цього спору судом. У разі такого відчуження можуть виникнути нові правовідносини за участю осіб, які не є учасниками цієї справи, що, своєю чергою, може зумовити необхідність вирішення додаткових питань щодо прав нового набувача та правових наслідків переходу права власності.

Оцінюючи наведені позивачем обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову та надані докази, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Пунктом 2 ч.1 ст. 137 ГПК України передбачено можливість вжиття такого запропонованого Товариством заходу забезпечення позову, як заборонити відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За усталеною правовою позицією Верховного Суду, господарський суд, вирішуючи питання забезпечення позову, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47).

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).

У постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23 викладено висновок про те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 09.09.2019 у справі № 924/433/19.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про:

- визнання незаконним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 02.11.2026 про встановлення порушення вимог законодавства переможцем електронного аукціону та відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону SPE001-UA-20261021-52385 щодо ТОВ "Цетадель Естейт";

- визнання недійсними результатів електронного аукціону SPE001-UA-20261021-52385 у частині визначення ТОВ "Аттоліс" (код ЄДРПОУ 34497978) переможцем електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - побутового блоку мартенівського цеху загальною площею 5 072,3 кв. м, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Старозаводська, 21П;

- зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради затвердити протокол про результати електронного аукціону SPE001-UA-20261021-52385 із визначенням ТОВ "Цетадель Естейт" (код ЄДРПОУ 46036242) переможцем електронного аукціону з ціновою пропозицією 9 166 667,10 грн.

У той час як позивач просить забезпечити вимоги за пред`явленим позовом шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Аттоліс" після державної реєстрації за ним права власності на об`єкт малої приватизації - нежитлову будівлю (побутовий блок мартенівського цеху) загальною площею 5 072,3 кв. м, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Старозаводська, 21П, відчужувати зазначений об`єкт нерухомого майна на користь інших осіб.

Убачається, що вимога про забезпечення позову спрямована на майбутнє. Як зазначає позивач у заяві про забезпечення позову, процедура приватизації не закінчена, а перебуває на стадії очікування переможцем фінансового зобов`язання, і тільки після перерахування коштів буде вирішено питання укладення договору купівлі-продажу.

Позивач не заперечує той факт, що на дату звернення з позовом ТОВ "Аттоліс" не набуло в установленому порядку права власності на об`єкт нерухомого майна. Вказує, що процедура приватизації перебуває на стадії очікування платежу, договір купівлі-продажу не укладений.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" договір купівлі-продажу об`єкта приватизації укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації та протягом 25 робочих днів - для об`єктів малої приватизації, 35 робочих днів - для об`єктів великої приватизації з дня формування протоколу про результати електронного аукціону.

Право розпорядитися об`єктом нерухомого майна виникає у власника цього майна або уповноваженої ним особи. На підставі правоустановчих документів на нерухоме майно державний реєстратор здійснює державну реєстрацію права власності на це майно за відповідачем.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18; постанова Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

За змістом статей 2, 13 ГПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 170 ГПК України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.

За змістом частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Доказів на підтверджені того, що відповідач набув право власності на об`єкт нерухомого майна або вчиняє дії щодо відчуження цього майна позивачем не надано.

За змістом ст.136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням загальних вимог, передбачених ст.73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як зазначено вище, звертаючись з заявою про забезпечення позову позивач просив суд забезпечити позов шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Аттоліс" вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна після того, як за відповідачем-2 буде зареєстровано право власності на це майно.

Втім саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем-2 дій щодо відчуження нерухомого майна після того як буде здійснена державна реєстрація речових прав на це майно без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем жодним чином не обґрунтовано, яким чином невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, як необґрунтовано існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд вважає, що спосіб забезпечення позову, який просить застосувати позивач, не відповідає заявленим позовним вимогам.

З огляду на викладене, позивачем у справі не наведено, а судом не встановлено, чим вжиття зазначеного заходу до забезпечення позову у випадку задоволення позову, забезпечить можливість виконання судового рішення, а також у чому полягає відновлення порушених прав позивача.

Суд відхиляє посилання позивача на виявлену ним інформацію в особистому кабінеті учасника електронного майданчика "Агроінвестор" щодо аукціону SPE001-UA-20261021-52385, де відображено статус "Очікується оплата", так як вказана особа не віднесна до складу учасників цього аукціону.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 73, 74, 136 - 144, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цетадель Естейт" про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили -11.11.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва