Рішення № 141389281 у справі № 905/593/26 від 10.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.11.2026 Справа № 905/593/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення (виклику) сторін

справу за позовом: Фізичної особи - підприємця Карпенко Вікторії Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів «Дніпро-М» (ідентифікаційний код 41609173) про стягнення 41264,90грн, що складається з інфляційних втрат у розмірі 32342,00грн та 3% річних у сумі 8 922,90грн

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

27.08.2026 шляхом застосування підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Фізична особа - підприємець Карпенко Вікторія Анатоліївна (далі - ФОП Карпенко В.А.) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів «Дніпро-М» (далі - ТОВ «ММ «Дніпро-М») про стягнення 41 264,90грн, що складається з інфляційних втрат у розмірі 32342,00 грн та 3% річних у сумі 8 922,90 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 06.08.2025 року у справі №905/521/24, яке в цій частині залишено без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2026, позовні вимоги в частині сплати компенсації за ремонтні роботи по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. заборгованість у розмірі 103000,00грн. Дане рішення суду відповідачем не виконано, що стало підставою для нарахування згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на цю суму інфляційних втрат у розмірі 32342,00грн та 3% річних у розмірі 8922,90грн за період з 11.09.2023 по 31.07.2026, які позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору у розмірі 2662,40грн. Вказує, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 20000,00грн.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/593/26. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Сторони отримали ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 07.09.2026 після 17:00, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, що сформовані у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду».

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України від 26 жовтня 2026 року

№ 1060/2026, що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 26 жовтня 2026 року

№ 5029-IX продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 31 жовтня 2026 року строком на 90 діб.

Приймаючи до уваги наведене суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Крім того, суд зауважує, що у період з 03.11.2026 по 06.11.2026 суддя Устимова А.М. перебувала у відпустці за сімейними обставинами, що також унеможливило прийняття судового рішення у межах встановленого ч. 1 ст. 248 ГПК України строку.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування своєї правової позиції ФОП Карпенко В. А. заявляє, що 18.06.2019 року між ФОП Карпенко В.А. (Орендодавець) та ТОВ «ММ «Дніпро-М» (Орендар) укладено договір № 1/6 від 18.06.2019 про оренду, тимчасове користування, нежитлового приміщення загальною площею 137,9 кв.м. для розміщення магазину та здійснення торгівельної діяльності з продажу непродовольчих товарів, розташованого за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Шовковична ( в минулому вул. Іскри),буд. 29. За змістом Додаткової угоди №3 від 01.03.2022 до остатнього ТОВ «ММ «Дніпро-М» взяло на себе зобов`язання сплатити на банківський рахунок ФОП Карпенко В.А. грошові кошти у розмірі 103 000,00 грн як компенсацію за ремонтні роботи по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду, кінцевим строком виконання даного грошового зобов`язання сторони узгодили дату 10.09.2023. Рішенням Господарського суду від 06.08.2025 року у справі №905/521/24, яке в цій частині залишено без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2026 року, позовні вимоги в частині сплати компенсації за ремонтні роботи по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду було задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. борг у розмірі 103 000,00 грн. Факт наявності та прострочення основного боргу відповідача перед позивачем є преюдиційним та не потребує доведення. Станом на 01.08.2026 заборгованість в сумі 103000,00 грн позивачу не сплачено. З метою досудового врегулювання спору позивач листом вих. №1/06 від 26.06.2026 (поштове відправлення № 074[телефон приховано] від 26.06.2026) позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення-вимогу (претензію) з вимогою сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3%річних від простроченої суми на банківський рахунок позивача, вимога відповідачем не виконана. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України ФОП Карпенко В.А. просить стягнути з ТОВ «ММ «Дніпро-М» інфляційні втрати у розмірі 32342,00грн, 3% річних у

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на положення статей ст. ст. 15, 16, 525, 526, 610, 612,625 ЦК України, статтями 20, 46, 75, 162, 164, 172 ГПК України.

10.09.2026 шляхом застосування підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позивач надав письмові пояснення, в яких наведено інформацію щодо виконання судового рішення у справі №905/521/24, та надано копію договору оренди нежитлового приміщення №1/6 від 18.06.2019. Крім того, заявив, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду позивачем будуть подані докази, щодо розміру судових витрат, які ФОП Карпенко В.А. понесені під час розгляду справи №905/593/26.

28.09.2026 шляхом застосування підсистеми "Електронний суд" відповідач надіслав відзив на позовну заяву в якому заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву внаслідок відсутності правової визначеності в питанні виконання судового рішення у пов`язаній справі №905/521/24.

Ухвалою від 04.09.2026 судом встановлено строк подачі відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали.

Відповідно до довідки з підсистеми «Електронний суд» про доставку електронного документу відповідач отримав ухвалу 07.09.2026. Таким чином, відповідач мав подати відзив до суду 22.09.2026 включно. Відповідачем подано відзив 28.09.2026, а отже, з порушенням строку встановленого судом. До нього надані докази направлення відзиву позивачу у підсистемі «Електронний суд».

Розглянувши клопотання про поновлення строку для подачі відзиву, що заявлене ТОВ «ММ «Дніпро-М», суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 118, 119 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заяви, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Клопотання обґрунтоване тим, що позовні вимоги у даній справі № 905/593/26 безпосередньо пов`язані з виконанням судового рішення у пов`язаній справі № 905/521/24, як наслідок, перш ніж подавати до суду відзив на позовну заяву у справі № 905/593/26, відповідач повинен був дочекатися результату розгляду судом заяви ТОВ «ММ «Дніпро-М» про поворот у виконанні судового рішення - постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 905/521/24.

Приймаючи до уваги обставини, на які посилається відповідач в якості обґрунтування пропуску строку, суд клопотання задовольняє, приймає до розгляду відзив.

Заперечення позивача щодо відсутності підстав для задоволення клопотання, викладені у відповіді на відзив, судом не приймаються, оскільки ґрунтуються на суб`єктивному розумінні останнього можливості своєчасного надання відзиву незважаючи на обставини, пов`язані з розглядом заяви про поворот виконання рішення суду у справі №905/521/24.

Відповідач у відзиві вказав, що ТОВ «ММ «Дніпро-М» у добровільному порядку виконало постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №905/521/24 у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями: № DMEU2002 від 22.01.2026; № DMEU2003 від 22.01.2026; № DMEU2004 від 22.01.2026; № DMEU2005 від 22.01.2026, сукупно сплативши ФОП Карпенко В.А. 305 290,27грн. Однак у подальшому постанова частково скасована судом касаційної інстанції, за результатами касаційного перегляду задоволено позовні вимоги про стягнення компенсації ремонтних робіт у розмірі 103 000,00 грн; присуджено до стягнення неустойку - 237 066,62 грн; присуджено до стягнення витрати на правничу допомогу - 5 325,55 грн; присуджено до стягнення судовий збір за позовну заяву - 5 101,00 грн, за апеляційну скаргу - 6 121,20 грн, за касаційну скаргу - 8 161,60 грн. Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню за остаточним судовим рішенням Верховного Суду, становить 364 775,97 грн. На думку відповідача, ТОВ «ММ «Дніпро-М» надмірно сплачені грошові кошти в сумі 54 634,83 грн, в тому числі: 39 013,38 грн надмірно стягнутої неустойки (276 080,00 грн - 237 066,62 грн); 8 703,00 грн надмірно стягнутих витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви (13 804,00 грн - 5 101,00 грн); 6 918,45 грн надмірно стягнутих витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції (12 244,00 грн - 5 325,55 грн). Відповідач заперечує проти наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку з його необґрунтованістю та наводить контррозрахунок інфляційних втрат та 3% річних: за період з 11.09.2023 по 21.01.2026 включно на суму 103 000,00грн; за період з 22.01.2026 по 31.07.2026 включно на суму 48365,17 грн(103 000,00 - 54 634,83), який просить врахувати при винесенні рішення.

05.10.2026 шляхом застосування підсистеми "Електронний суд" позивач надав відповідь на відзив, у якій підтримав первісно заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Відповідь на відзив надана в строк, встановлений судом ухвалою від 04.09.2026, до неї надані докази направлення відзиву відповідачу у підсистемі «Електронний суд», як наслідок документ приймається судом до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що відповідач не оспорює законність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, заперечення його ґрунтуються на зменшенні бази нарахування зі 103000,00 грн до 48 365,17 грн з 22.01.2026, що суперечать фактичним обставинам справи. Зокрема, сам факт отримання коштів за іншими задоволеними вимогами не доводить, на переконання позивача, виконання зобов`язання зі сплати 103 000,00 грн. Відповідач не надав доказів переказу 54 634,83 грн у рахунок компенсації, погодженої зміни призначення платежів чи іншого правочину, який припинив би відповідну частину боргу в межах розрахункового періоду, а навпаки звернувся до суду заявою про поворот виконання, яка судом задоволені ухвалою від 17.09.2026.

Виклад обставин справи, встановлених судом

У справі №905/521/24 судом розглядались позовні вимоги ФОП Карпенко В.А. до ТОВ «ММ «Дніпро-М» про зобов`язання повернути нерухоме майно шляхом підписання акта приймання-передачі фактичною датою повернення майна, стягнення 1 269 935,00грн неустойки за несвоєчасне повернення майна за договором оренди за період з 06.05.2022 по 26.03.2024 та 103 000,00 грн компенсації за виконання ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.08.2025 у справі №905/521/24 позовні вимоги ФОП Карпенко В.А. до відповідача ТОВ «ММ «Дніпро-М» про повернення майна, стягнення 1269935,00грн неустойки та 103000,00грн компенсації з ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду задоволені частково. Повернуто ФОП Карпенко В.А. нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов 'янськ, вул. Шовковична (в минулому вул. Іскри), буд. 29 за актом приймання-передачі. Стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. неустойку за несвоєчасне повернення нерухомого майна в сумі 542718,28грн, компенсацію вартості ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду в сумі 103000,00грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 12713,77грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 заяву ФОП Карпенко В. А. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ТОВ «ММ «Дніпро-М» витрат на правничу допомогу на загальну суму 21500грн задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В. А. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00грн, у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 апеляційні скарги сторін у справі задоволено частково, рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 у справі №905/521/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В. А. неустойку за несвоєчасне повернення нерухомого майна в сумі 276 080,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 13804,00 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 у справі №905/521/24 змінено, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В. А. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 244,00 грн, у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3162,27 грн.

Ухвалою від 24.12.2025 Східний апеляційний господарський суд у задоволенні заяви ФОП Карпенко В. А. про ухвалення додаткового рішення у справі №905/521/24 відмовив.

Постановою Верховного суду від 15.04.2026 касаційну скаргу ФОП Карпенко В.А. задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 905/521/24 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення компенсації вартості ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду в сумі 103 000,00 грн скасовано, а рішення Господарського суду Донецької області від 06.08.2025 в цій частині залишено в силі. Вказану постанову в частині задоволення позовних вимог про стягнення неустойки - скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. неустойку за несвоєчасне повернення нерухомого майна в сумі 237 066,62 грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовлено. Постанову в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про повернення об`єкта оренди шляхом підписання акта приймання-передачі залишено без змін.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 в частині зміни додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 у справі №905/521/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ФОП Карпенко В.А. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу на загальну суму 21 500,00 грн задовольнено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 5325,55 грн, у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 у справі №905/521/24 залишено без змін.

Стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5101,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 6121,20 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 8161,60 грн.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішеннями суду у справі №905/521/24 встановлено наступні обставини, які не доказуються при розгляді справи №905/593/26.

18.06.2019 між ФОП Карпенко В.А. (Орендодавець) та ТОВ «ММ «Дніпро-М» (Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1/6, відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове відплатне користування (оренду) нежитлового приміщення загальною площею 137,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Шовковична (Іскри), 29.

Договір оренди нежитлового приміщення підписаний уповноваженими особами: Орендодавцем - ФОП Карпенко В.А. та Орендарем - директором ТОВ «ММ «Дніпро-М» Звягінцевою Т.С. та скріплений відтисками печаток сторін.

Відповідно до пункту 1.2 договору об`єкт оренди надається для організації в ньому магазина та здійснення торговельної діяльності з продажу непродовольчих товарів.

Згідно з пунктом 2.1 договору передача об`єкта оренди здійснюється через тиждень після підписання цього договору шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі № 1, який свідчить про фактичну передачу його орендарю в користування. В момент підписання акта приймання-передачі № 1 орендодавець передає орендарю ключі від об`єкта оренди. В акті приймання-передачі № 1 об`єкта оренди вказується характеристика і технічний стан об`єкта оренди.

У пункті 2.2 договору передбачено, що після завершення дії цього договору орендар повертає об`єкт оренди протягом 5 днів. Передача орендарем об`єкта оренди оформляється актом приймання-передачі № 2.

За змістом пункту 3.1 договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі та строки, визначені цим договором. Орендна плата включає в себе плату за користування об`єктом оренди, а також плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди.

Відповідно до пункту 3.3 договору розмір орендної плати без урахування ПДВ становить 28 000,00 грн за один календарний місяць за весь об`єкт оренди.

Вартість комунальних послуг орендар відшкодовує орендодавцю окремо за фактично спожиті послуги (пункт 3.6 договору).

Після підписання договору протягом 3 банківських днів орендар здійснює оплату за використання об`єктом оренди за останній місяць. Починаючи з дати, визначеної у пункті 3.2 даного договору, орендар здійснює оплату за використання об`єктом оренди за перший місяць протягом 5 банківських днів. Усі наступні платежі здійснюються до 10 числа поточного місяця, за який підлягає оплата орендної плати, на підставі рахунка від орендодавця (пункт 3.4 договору).

У підпункті 4.2.6 пункту 4.2 договору встановлено, що у випадку припинення дії цього договору орендар зобов`язується передати орендодавцю об`єкт оренди у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду протягом 5 днів з дня припинення дії даного договору.

Приписами пункту 5.1 договору визначено, що у випадку неналежного виконання орендарем своїх зобов`язань з повернення приміщень після закінчення строку дії договору оренди, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне виконання зобов`язань по цьому договору, якщо це невиконання було наслідком обставин непереробної сили, що виникла після укладення договору в результаті подій надзвичайного характеру (форс-мажор), настання яких сторона, яка не виконала зобов`язань повністю чи частково, не могла ні передбачити, ні запобігти розумними методами (події надзвичайного характеру встановлені діючим законодавством) (пункт 5.2. договору).

Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.05.2020 (пункт 6.1 договору).

На виконання договору сторони склали та підписали Акт приймання-передачі приміщень від 19.06.2019 (Додаток до Договору №1/6 від 18.06.2019), згідно якого Орендодавець у відповідності до умов Договору передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 137,9 кв.м., розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Шовковична (у минулому - Іскри), буд.29, позначене на план-схемі №1-1. Орендар перевірив стан приміщення, яке передається в оренду, та не має претензій до Орендодавця. Цей Акт приймання-передачі є невід`ємною частиною Договору.

Додатковими угодами №1 від 01.04.2020, №2 від 24.05.2021 сторони продовжили строк дії Договору оренди нежитлового приміщення №1/6 від 18.04.2019 відповідно до 01 квітня 2020 року та 30 квітня 2022 року.

Сторонами у Додатковій угоді №3 від 01.03.2022 узгоджено пункт 2, в якому зазначено, що Орендар здійснює компенсацію Орендодавцю ремонтних робіт з відновлення об`єкту оренди у первісний вигляд. Розмір компенсації Сторони оцінили в 103 000,00 грн (сто три тисячі). Зазначену в даному пункті компенсацію Орендатор зобов`язується здійснити на банківський рахунок Орендодавця у термін до 10 вересня 2023 року.

Під час розгляду справи сторони визнали факт укладення Додаткової угоди №3 від 01.03.2022, її зміст, додаткова угода на час судового розгляду є чинною.

Умови зазначеної додаткової угоди не ставлять обов`язок відповідача сплатити 103000,00 грн компенсації за ремонтні роботи у залежність від попереднього проведення ремонту позивачем та надання ним підтверджуючих документів. Виконання цього грошового зобов`язання обумовлено виключно настанням календарної дати (10.09.2023).

Матеріалами справи встановлено, що погоджений сторонами строк сплати відповідачем позивачу компенсації на відновлювальний ремонт - до 10.09.2023 сплинув. Докази перерахування відповідачем компенсації у розмірі 103 000,00 грн на банківський рахунок Орендодавця в матеріалах справи відсутні, тому вимога позивача про стягнення компенсації за виконання ремонтних робіт з відновлення об`єкта оренди до первісного вигляду судом першої інстанції була задоволена. Суд касаційної інстанції зазначивши, що в цій частині рішення місцевого господарського суду про стягнення зазначеної суми є законним та обґрунтованим, залишив його без змін.

Таким чином, рішення Господарського суду Донецької області від 06.08.2025 у справі №905/521/24 в частині стягнення з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП КарпенкоВ.А. компенсації вартості ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду в сумі 103000,00грн набрало законної сили 15.04.2026.

14.01.2026 Господарським судом Донецької області на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №905/521/24 видано накази про примусове виконання рішення.

ТОВ «ММ «Дніпро-М» у добровільному порядку виконало постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №905/521/24 у повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними інструкціями:

№ DMEU2002 від 22.01.2026 на суму 276 080,00 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «Сплата по постанові САГС від 11.12.2025. Справа №905/521/24 неустойка»;

№ DMEU2003 від 22.01.2026 на суму 13 804,00 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «Сплата по постанові САГС від 11.12.2025. Справа №905/521/24 витрати по оплаті судового збору»;

№ DMEU2004 від 22.01.2026 на суму 12 244,00 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «Сплата по постанові САГС від 11.12.2025. Справа №905/521/24 витрати на правничу допомогу»;

№ DMEU2005 від 22.01.2026 на суму 3 162,27 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «Сплата по постанові САГС від 11.12.2025. Справа №905/521/24 по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги».

01.06.2026 Господарським судом Донецької області на виконання постанови Верховного суду від 15.04.2026 у справі № 905/521/24 видано накази про примусове виконання рішення.

Суд касаційної інстанції не розглядав питання щодо повороту виконання рішення суду у відповідності до приписів ч.9 ст. 333 ГПК України.

Ухвалою від 17.09.2026 у справі №905/521/24 Господарським судом Донецької області заяву ТОВ «ММ «Дніпро-М» №1608-26-01 від 16.08.2026 про поворот виконання рішення суду у справі №905/521/24 задоволено, стягнуто з ФОП Карпенко В.А. на користь ТОВ «ММ «Дніпро-М» грошові кошти в сумі 54 634,83 грн, в тому числі, 39 013,38 грн неустойки, 8 703,00 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви, 6 918,45 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції. Ухвала набрала законної сили 17.09.2026, в апеляційному порядку не оскаржувалась.

У матеріалах справи відсутні докази, що після того, як вказана ухвала суду набрала законної сили, сторони здійснили зарахування зустрічних вимог.

ФОП Карпенко В.А. звернулась до ТОВ «ММ «Дніпро-М» з претензією №01/06 від 26.06.2026, в якій просила сплатити заборгованість у розмірі 143 762,60грн, що складається з суми основного боргу 103 000,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 32136,00 грн, 3% річних в сумі 8626,60 грн. Претензія відповідачем отримана. Відповідь на претензію відсутня.

Матеріали справи не містять доказів оплати 103 000,00грн

Наведене стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за цим зобов`язанням.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Дослідивши обставини справи та надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, надавши оцінку доводам сторін, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, зважаючи на таке.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, наявність судового рішення про стягнення основної заборгованості не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору то зазначене не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі №902/330/17).

Отже, наявність судового рішення не свідчить про припинення зобов`язання, а тому наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права отримати передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України суми. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Крім того, у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У справі №905/521/24 Господарським судом Донецької області встановлена наявність правовідносин між ФОП Карпенко В.А. та ТОВ «ММ «Дніпро-М» на підставі договору №1/6 від 18.06.2019, додатковою угодою №3 від 01.03.2022 до якого Орендар взяв на себе зобов`язання здійснити Орендодавцю компенсацію ремонтних робіт з відновлення об`єкту оренди у первісний вигляд у розмірі 103 000,00грн у термін до 10 вересня 2023 року, неналежне виконання відповідачем умов якої зумовило виникнення заборгованості у означеній сумі, що стягнута за рішенням суду.

Дані обставини мають преюдиційний характер для цієї справи, з огляду на що не повинні доводитися знову у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, у розумінні положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 8 922,90 грн, що нараховані на за період з 11.09.2023 по 31.07.2026, інфляційні втрати в розмірі 32342,00грн за період вересень 2023 - липень 2026. Нарахування здійснені на суму заборгованості 103 000,00грн.

Відповідач заперечує проти наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних та наводить контррозрахунок, який здійснено за період з 11.09.2023 по 21.01.2026 включно на суму 103 000,00грн; за період з 22.01.2026 по 31.07.2026 включно на суму 48365,17 грн(103 000,00 - 54 634,83). Позиція відповідача базується на тому, що надмірно сплачені грошові кошти в сумі 54 634,83 грн внаслідок добровільного виконання постанови апеляційного суду, в тому числі: 39 013,38 грн надмірно стягнутої неустойки (276 080,00 грн - 237 066,62 грн); 8 703,00 грн надмірно стягнутих витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви (13 804,00 грн - 5 101,00 грн); 6 918,45 грн надмірно стягнутих витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції (12 244,00 грн - 5 325,55 грн), мають бути враховані позивачем у рахунок суми заборгованості 103 000,00 грн, що останнім безпідставно не зроблено.

Дійсно, як зазначено судом вище, постановою Верховного суду від 15.04.2026 у справі №905/521/24 внаслідок часткового задоволення касаційної скарги ФОП Карпенко В.А. в частині задоволення позовних вимог про стягнення неустойки скасовано постанову суду апеляційної інстанції, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. неустойку за несвоєчасне повернення нерухомого майна в сумі 237 066,62 грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовлено. Також постанову скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення компенсації вартості ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду в сумі 103 000,00 грн, в цій частині залишено в силі рішення Господарського суду Донецької області від 06.08.2025 щодо стягнення вказаної суми. Одночасно постанову в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про повернення об`єкта оренди шляхом підписання акта приймання-передачі залишено без змін.

Судом касаційної інстанції скасовано рішення суду апеляційної інстанцій в частині зміни додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 у справі № 905/521/24, прийнято нове рішення яким стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 5325,55 грн, у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Наведене спричинило здійснення іншого розподілу судових витрат з оплати судового збору, зокрема, постановою Верховного суду ухвалено стягнути з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5101,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 6121,20 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 8161,60 грн.

Як встановлено матеріалами справи суми, які були сплачені на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду, зараховані сторонами у рахунок аналогічних сум, які стягнуті постановою Верховного суду. Сукупна різниця складає 54 634,83 грн, в тому числі, 39 013,38 грн неустойки, 8 703,00 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви, 6 918,45 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

З цього приводу суд зазначає, що виходячи з п. 37, п. 41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України №163 від 29.07.2022, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція.

Отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Отже, погашення сплачених відповідачем сум ставиться в залежність від змісту реквізиту платіжного доручення «Призначення платежу», яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів з чітким призначенням платежу щодо погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), то сплачені кошти спрямовуються саме на погашення боргу (оплата товару, робіт, послуг) за конкретним актом. У випадку, якщо платіж буде отриманий без реквізиту «Призначення платежу» або чи якщо зазначена загальна підстава - на виконання договору чи погашення кредиторської заборгованості, зарахування сплачених коштів, за загальним правилом, здійснюється в порядку черговості, яка виникла хронологічно раніше.

Наведена правова позиція є сталою у судовій практиці та викладена у постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/12527/16, від 26.09.2019 у справі № 910/12934/18, від 10.10.2023 у справі № 916/2357/22, від 01.04.2026 у справі № 904/426/25 та ін.

ТОВ «ММ «Дніпро-М» у платіжних інструкціях № DMEU2002 від 22.01.2026, №DMEU2003 від 22.01.2026, № DMEU2004 від 22.01.2026, № DMEU2005 від 22.01.2026 зміст графи «Призначення платежу» визначено чітко, а саме: «Сплата по постанові САГС від 11.12.2025. Справа №905/521/24 неустойка»; «Сплата по постанові САГС від 11.12.2025. Справа №905/521/24 витрати по оплаті судового збору»; «Сплата по постанові САГС від 11.12.2025. Справа №905/521/24 витрати на правничу допомогу»; «Сплата по постанові САГС від 11.12.2025. Справа №905/521/24 по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги», тому позивач не мав права за наслідками зміни сум, що стягнути за рішенням суду касаційної інстанції, залишок переплати віднести у рахунок іншої стягнутої заборгованості.

ТОВ «ММ «Дніпро-М», як платник, не ініціював внесення змін до графи «призначення платежу» платіжних інструкцій у відповідній надмірній частині з метою їх віднесення у рахунок іншої суми заборгованості шляхом звернення до стягувача з листом.

У будь-якій іншій формі сторони не дійшли згоди щодо віднесення надмірно сплачених сум у рахунок інших, зокрема, заборгованості з компенсації вартості ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду в сумі 103 000,00 грн, в частині стягнення якої залишено в силі рішення суду першої інстанції та яка не сплачена боржником.

Натомість ТОВ «ММ «Дніпро-М», реалізуючи своє право, звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення суду в цій частині, яка судом з аналогічних підстав задоволена, сума 54 634,83грн стягнута з ФОП Карпенко В.А. на його користь.

Будь-яких інших належних доказів на підтвердження припинення зобов`язання його виконанням або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, суд вважає, що контрозрахунок, який до матеріалів справи подано відповідачем, є необґрунтованим. Заперечення відповідача щодо розрахунку, що здійснений позивачем, судом не приймаються.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на заборгованість за визначений період, за допомогою програми "Калькулятор підрахунку штрафів" Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН судом встановлено, що він здійснений методологічно та арифметично правильно, відтак позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в цій частині підлягають задоволенню в сумі 8 922,90 грн.

Розмір інфляційних втрат, що розрахований судом у аналогічний спосіб становить 32372,08 грн, однак оскільки у відповідності до ч.2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги задовольняються в розмірі 32342,00грн.

Проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, дійшов висновку про задоволення заявленого позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 8 922,90 грн, інфляційних втрат в сумі 32342,00грн.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Внаслідок задоволення позовних вимог повністю, приймаючи до уваги застосування позивачем при зверненні з позовом підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2662,40грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Карпенко Вікторії Анатоліївни про стягнення 41264,90грн, що складається з інфляційних втрат у розмірі 32342,00грн та 3% річних у сумі 8 922,90грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів «Дніпро-М» (ідентифікаційний код 41609173; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 102) на користь Фізичної особи підприємця Карпенко Вікторії Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) інфляційні втрати у розмірі 32342,00грн, 3% річних у сумі 8 922,90грн, судовий збір в сумі 2662,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 10.11.2026.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова