Рішення № 141389282 у справі № 906/1127/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1127/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу

за позовом Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асорті Медіа"

про стягнення 53714,79 грн.

Зміст позовних вимог та заперечень.

09.09.2026 до Господарського суду Житомирської області, через підсистему "Електронний суд", надійшла позовна заява Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асорті Медіа" безпідставно збережених коштів у розмірі 53714,79 грн.

Позов обґрунтовано безпідставним збереженням відповідачем коштів унаслідок сплати плати за користування місцями розташування рекламних засобів комунальної власності у меншому розмірі, ніж відповідало фактичній площі такого користування, оскільки при її визначенні не було враховано площу фундаментів рекламних конструкцій, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Асорті Медіа"позов не визнало (а.с.1 т.2). Заперечення грунтуються на тому, що визначення площі місця розташування рекламного засобу є виключною компетенцією виконавчого комітету за приписами Закону України "Про рекламу" та Постанови Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 "Про затвердження Типових правил розміщення реклами"; відповідач добросовісно виконував умови договору та сплачував орендну плату; акт ревізії не може змінювати чи припиняти договірні правовідносини сторін та не є доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором; виявленні порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору; вимога про стягнення з відповідача не передбачених договором коштів, суперечить нормам чинного законодавства.

Рух справи.

09.09.2026 до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою від 14.09.26 суд відкрив провадження у справі №906/1127/26 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

30.09.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю "Асорті Медіа" (а.с.1 т.2).

Встановлені судом обставини.

01 серпня 2016 року між Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асорті Медіа" (розповсюджувач/відповідач) укладено Договір №41 на розміщення зовнішньої реклами, за умовами якого розповсюджувачу дозволено розмістити рекламні засоби на умовах, визначених Договором, перелік яких вказаний в Додатку №1 (а.с.16 т.1).

Додатки №1 та №2 до договору №41, містять перелік адрес 3 місць розташування реклами, їх площі, місячну оплату - 51,00 грн. за 1 м.кв., зональний коефіцієнт та розмір плати за оренду на загальну суму 1615,68 грн. за місяць (а.с.18).

В подальшому сторони укладали Додаткові угоди до Договору №41, якими змінювались площа місць розташування конструкцій, термін дії дозволу, місячна плата (а.с.19-25).

Вказаний Договір на розміщення зовнішньої реклами укладено сторонами на існуючий рекламний засіб по діючим Дозволам зі встановленою в них площею місць розміщення рекламних засобів №1722, №1723, №2148.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради за період з 01.01.2018 по 30.11.2022, за результатами якої складено Акт ревізії від 17.02.2023 № 06-11-30/001 та направлено директору Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради Вимогу від 29.03.2023 №260608-14/989-2023 "Про усунення виявлених порушень" (а.с.227 т.1).

В Акті ревізії від 17.02.2023 № 06-11-30/001 зазначено про виявлені порушення вимог п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, пункту 13.2 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Житомирі, затверджених рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.03.2010 № 168, п. 2 Договорів, які укладені Розповсюджувачами зовнішньої реклами, при визначені розміру площі горизонтальної проекції місця розташування рекламного засобу в Дозволах та в Додаткових угодах № 2 до Договорів, укладених з 31 Розповсюджувачем зовнішньої реклами, занижено технічні характеристики рекламного засобу, а саме площу горизонтальної проекції місця розташування рекламного засобу, на яку повинна нараховуватися плата за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та яку визначено без врахування площі таких елементів наземної конструкції, як фундамент, що призвело до заниження розміру рекламних засобів та плати за розташування рекламних засобів в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг)..., що призвело до недоотримання доходів загальним фондом бюджету Житомирської міської територіальної громади (за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження") в сумі 5 180 092,72 грн. (а.с.166 т.1).

Вимогою від 29.03.2023 №260608-14/989-2023 "Про усунення виявлених порушень" зобов`язано Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради забезпечити надходження на користь бюджету Житомирської міської територіальної громади коштів від недоотримання плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в сумі 5180092,72 грн, недоотриманих доходів бюджетом Житомирської міської територіальної громади; інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень і недоліків надати до 28.04.2023 (а.с.227 т.1).

Під час розгляду справи №240/17778/23 за позовом Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання незаконною та скасування Вимоги Сьомим апеляційним судом встановлено, що фундамент є невід`ємним елементом рекламного засобу, а отже площа його горизонтальної проекції має враховуватись при визначенні загальної площі місця розташування рекламного засобу та що по Договору при визначені загальної площі місця розташування рекламного засобу не було враховано такі елементи наземної конструкції, як фундамент, що відповідно занизило загальну площу горизонтальної проекції рекламного засобу, на яку повинна нараховуватися плата за розміщення зовнішньої реклами. Як наслідок, було занижено плату за розташування рекламних засобів, що призвело до недоотримання доходів загальним фондом бюджету Житомирської міської територіальної громади (за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження") в сумі 5 180 092,72 грн, зокрема, по договору №41 від 01.08.2016, який укладено з ТОВ "Асорті Медіа" в сумі 53714,79 грн.(а.с.70 т.1).

З акту від 17.02.2023 № 06-11-30/001, вбачається, що в ході ревізії за період з 01.01.2018 по 30.11.2022 суцільним способом досліджено договори на розміщення зовнішньої реклами, укладені Департаментом з Розповсюджувачами зовнішньої реклами в місті Житомирі.

Пунктами 1, 2 Договорів передбачено, що згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради Розповсюджувачу дозволено розмістити рекламні засоби на умовах, визначених Договором, перелік яких вказаний в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Житомирі від 11.03.2010 №168, Розповсюджувач зобов`язується виконувати їх та проводити оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 8.3 Договорів визначено, що Розповсюджувач зобов`язується проводити оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів відповідно до тарифів, встановлених виконавчим комітетом Житомирської міської ради у відповідності до зони розташування рекламних засобів.

Аналогічне вказане в п. 9 Договорів, згідно якого оплата по цьому Договору здійснюється Розповсюджувачем на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради.

Згідно Розділу 14 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Житомирі, затверджених рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.03.2010 № 168, вбачається, що тарифи оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які знаходяться на території м. Житомира, визначено за 1 кв.м. спеціальної конструкції зовнішньої реклами.

Водночас, згідно пункту 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (далі - Типові правила) плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Так, пунктом 13.2 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Житомирі, затверджених рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.03.2010 № 168 (далі - Правила розміщення зовнішньої реклами в м.Житомирі) визначено, що площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу (всіх елементів рекламного засобу) на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу (з усіма елементами).

Також ч.2 ст. 16 Закону України Про рекламу та п. 34 Типових правил, визначено вимоги до зовнішньої реклами, в тому числі до елементів наземної зовнішньої реклами - фундаментів та опор.

Із вказаного вбачається, що фундамент є невід`ємним елементом рекламного засобу, а отже площа його горизонтальної проекції має враховуватись при визначенні загальної площі місця розташування рекламного засобу.

Однак, в ході ревізії встановлено, що по 31-ому Договору, в томі числі щодо договору, укладеного з відповідачем у цій справі, при визначені загальної площі місця розташування рекламного засобу не було враховано такі елементи наземної конструкції, як фундамент, що відповідно занизило загальну площу горизонтальної проекції рекламного засобу, на яку повинна нараховуватися плата за розміщення зовнішньої реклами.

Як наслідок, було занижено плату за розташування рекламних засобів, що призвело до недоотримання доходів загальним фондом бюджету Житомирської міської територіальної громади (за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 Інші надходження).

На виконання вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про усунення порушень законодавства Департаментом направлено рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на юридичну адресу 30 суб`єктам господарювання (розповсюджувачам реклами), в тому числі відповідачу, які визначені в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту за період з 01.01.2018 року по 30.11.2022 року від 17.02.2023 за №06-11-30/001, претензії про сплату суми недоотриманої плати за право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності м. Житомира.

Станом на момент подання вказаного позову відповідач не сплатив вказаної суми, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до розрахунків, наведених у матеріалах ревізії, сума недоотриманої плати від ТОВ "Асорті Медіа" становить 53714,79 грн.

Висновки суду та норми права.

Для правильного вирішення даного спору визначальним є встановлення правової природи спірних правовідносин та з`ясування того, чи є заявлена до стягнення сума наслідком неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору, чи коштами, безпідставно збереженими відповідачем у зв`язку з фактичним користуванням комунальним майном.

Господарський суд враховує, що правовідносини, пов`язані з розміщенням зовнішньої реклами, регулюються Законом України "Про рекламу", Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, а також нормативними актами органів місцевого самоврядування, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах здійснюється на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами міських рад у порядку, встановленому такими органами на підставі Типових правил.

Згідно з пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, яке перебуває у комунальній власності, встановлюється органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2010 року рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №168 затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Житомирі, якими визначено порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, технічні вимоги до рекламних засобів, а також порядок нарахування та сплати плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності.

Отже, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу має правову природу плати за користування об`єктом комунальної власності та справляється відповідно до встановлених органом місцевого самоврядування правил, а не виключно на підставі домовленості сторін договору.

З огляду на заявлені позивачем предмет та підстави позову між сторонами у даній справі виникли спірні правовідносини щодо стягнення коштів які, були безпідставно збережені відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз положень статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що ця стаття стосується позадоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого, збереженого майна (кондикційні зобов`язання), що виникають за наявності одночасно таких умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

При цьому, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, основна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі №916/2478/20, від 04 травня 2022 року у справі №903/359/21, від 05 жовтня 2022 року у справі №904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №910/13271/18, від 23 січня 2020 року у справі №910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі №918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі №904/2444/18, від 16 вересня 2022 року у справі №913/703/20).

Як вбачається з матеріалів справи, порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Житомира врегульовано Правилами розміщення зовнішньої реклами в місті Житомирі, затвердженими рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11 березня 2010 року №168.

Відповідно до пункту 1.1 зазначених Правил вони розроблені на підставі Закону України "Про рекламу", Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а також Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, і регулюють правові відносини у сфері розміщення зовнішньої реклами на території міста Житомира.

Згідно з пунктом 1.2 Правил вони визначають порядок здійснення діяльності з розміщення зовнішньої реклами в місті Житомирі та є обов`язковими для виконання усіма учасниками рекламної діяльності.

Пунктом 3.3 Правил передбачено, що підставою для розміщення зовнішньої реклами є Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, який видається на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради.

При цьому відповідно до пункту 3.7 Правил після прийняття рішення про розміщення рекламного засобу між розповсюджувачем зовнішньої реклами та робочим органом укладається Договір на право тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності.

Як встановлено судом, між Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради та відповідачем укладено договір на право тимчасового користування місцем розташування рекламних засобів, відповідно до якого відповідачу надано право користування місцями розташування спеціальної конструкції зовнішньої реклами.

Згідно з умовами зазначених договорів та відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами були визначені площі місць розташування рекламних засобів виходячи з площі горизонтальної проєкції рекламного щита, що використовувалася для нарахування плати за користування місцем розташування рекламних засобів.

Водночас розділом 13 Правил визначено порядок справляння плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Так, згідно з пунктом 13.2 Правил площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проєкції усіх елементів рекламного засобу на поверхню землі та прилеглої ділянки шириною 0,5 метра за периметром горизонтальної проєкції засобу.

Відповідно до пункту 13.4 Правил плата за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами справляється на підставі договору та підлягає внесенню розповсюджувачем реклами.

Згідно з пунктом 13.5 Правил розмір плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу визначається шляхом множення: розміру площі місця розташування рекламного засобу; коефіцієнтів диференціації базового тарифу залежно від місця розташування рекламного засобу; коригуючих коефіцієнтів.

Крім того, розділом 14 Правил встановлено базові тарифи плати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території міста Житомира.

Отже, із наведених положень Правил вбачається, що розмір плати за користування місцем розташування рекламного засобу безпосередньо залежить від площі місця розташування рекламного засобу, яка повинна визначатися з урахуванням усіх елементів конструкції рекламного засобу, а не лише площі рекламної поверхні.

Під час проведення ревізії, оформленої актом від 17 лютого 2023 року №06-11-30/001, Управлінням Північного офісу Державної аудиторської служби України в Житомирській області встановлено порушення порядку визначення площі місця розташування рекламних засобів, що призвело до заниження плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів. На підставі зазначеного акта контролюючим органом було направлено вимогу від 29 березня 2023 року №260608-14/989-2023 про усунення виявлених порушень.

За таких обставин, використання відповідачем місць розташування рекламних засобів та сплата ним грошових коштів, у визначеному договором розмірі, здійснювалися на достатній правовій підставі.

Водночас, сам по собі акт ревізії Держаудитслужби та проведений на його підставі перерахунок, не є правовою підставою для виникнення у відповідача грошового обов`язку зі сплати вказаної суми коштів, оскільки такі обставини не змінюють умов договору, дозволів на розміщення реклами та погоджених сторонами додатків до договору.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту фактично ґрунтується на ототожненні спору про правильність визначення розміру договірної плати з позадоговірним кондиційним зобов`язанням. Однак, за встановлених судом обставин, підстави для застосування статті 1212 ЦК України відсутні.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума не може бути кваліфікована як безпідставно збережені кошти, а тому положення статті 1212 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Суд враховує підхід Європейського суду з прав людини, сформульований у рішенні від 26.04.2018 у справі "Cakarevic проти Хорватії" щодо меж допустимого покладення на приватну особу негативних майнових наслідків помилки, допущеної компетентним органом публічної влади. У цій справі Європейський суд з прав людини виходив із того, що особа, яка отримувала відповідні виплати на підставі рішення компетентного адміністративного органу та не вводила цей орган в оману щодо обставин, які мали значення для таких виплат, мала легітимні підстави вважати їх правомірними. Органи влади не позбавлені можливості виправляти власні помилки, однак такі помилки, як правило, не повинні виправлятися виключно за рахунок добросовісної особи.

Відтак за обставин, коли відповідач дотримався встановленої процедури отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, уклав відповідний договір та належним чином виконував його умови шляхом оплати рахунків, сформованих самим позивачем, на відповідача не можуть бути покладені негативні майнові наслідки помилки, допущеної уповноваженим органом під час визначення площі місць розташування рекламних засобів та розрахунку плати за користування ними.

Виявлене актом ревізії заниження площі горизонтальної проекції рекламних засобів, у тому числі без урахування площі фундаментів наземних конструкцій, стосується порядку реалізації позивачем власних повноважень і саме по собі не створює для відповідача нового грошового зобов`язання за відсутності доказів його недобросовісної поведінки.

За таких обставин покладення на відповідача обов`язку сплатити додаткову суму лише у зв`язку з виявленням контролюючим органом помилки у діяльності позивача суперечило б принципам правової визначеності, добросовісності, належного урядування та справедливого балансу між публічним інтересом і майновими інтересами особи.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку, що заявлена Департаментом до стягнення сума у розмірі 53714,79 грн не є несплаченою договірною платою за право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів за договором №41 від 01.08.2016, при цьому позивач не довів наявності у відповідача обов`язку сплатити її як безпідставно збережені кошти на підставі статті 1212 ЦК України, у зв`язку з чим, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.11.26

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1 - в справу

- сторонам до ЕК