Рішення № 141389299 у справі № 906/1232/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1232/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Ткач Наталії Ярославівни

до Фізичної особи-підприємця Чорноокої Олександри Олександрівни

про стягнення 172376 грн .

Зміст позовних вимог та заперечень.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 172376,30 грн., з яких: 100000,00грн. в повернення попередньої оплати, 70000,00грн. в повернення помилково перерахованих коштів, 1202,60 грн. інфляційних, 1173,70 грн. 3% річних.

У відзиві на позовну заяву фізична особа-підприємець Чорноока Олександра Олександрівна визнає факт укладення договору та отримання від позивача коштів у розмірі 170000,00 грн., однак вимоги позовної заяви не визнає. Заперечення грунтуються на тому, що позивач не прибув на склад відповідача для отримання товару, який був придбаний та підготовлений для позивача на виконання умов договору; всі кошти були отримані від позивача на виконання умов договору; відповідач не погоджується з нарахуванням річних та інфляційних поки не буде встановлено дату виникнення зобов`язання з повернення коштів.

У відповіді на відзивФізична особа-підприємець Ткач Наталія Ярославівна , зазначила, що в порушення п.4.3 договору, відповідач не направила позивачу Повідомлення про готовність партії товару, тому у позивача не було підстав для направлення на склад відповідача транспорту щоб забрати товар; відповідач зобов`зана була повідомити позивача про готовність товару до відвантаження та відпустити товар у строк до 11.05.26; 100000,00 грн. були сплачені по рахунку відповідача №105/1 від 01.05.26 на суму 100000,00грн., 70000,00грн. були сплачені безпідставно.

Рух справи.

05.10.2026 до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою від 08.10.26 суд відкрив провадження у справі №906/1232/26 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

26.10.26 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Фізичної особи-підприємця Чорноокої Олександри Олександрівни (а.с.24).

29.10.26 до суду надійшла відповідь на відзив від Фізичної особи-підприємця Ткач Наталії Ярославівни(а.с.44).

Встановлені судом обставини.

12 березня 2025 року між Фізичною особою-підприємцем Ткач Наталією Ярославівною (покупець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Чорноокою Олександрою Олександрівною (продавець/відповідач) укладено Договір поставки №4.1125 (а.с.10).

Згідно п.1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити дошку обрізну дубову (1-4 сорт).

За п.1.2 договору, постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, зазначених у рахунках на оплату.

Згідно п.5.2 договору, розрахунок за товар здійснюється за попередньою оплатою до завантаження, або за домовленістю в день розвантаження.

Для здійснення попередньої оплати відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №105/1 від 01.05.2026 на суму 100000,00 грн.

Вказаний рахунок був оплачений позивачем згідно платіжної інструкції №176 від 01.05.26 на суму 100000,00 грн.(а.с.13).

Крім того, 07.05.2026 позивач перерахував відповідачу 70000,00 грн. за платіжною інструкцією №177, в якій призначенням платежу зазначено про оплату рахунку №105/1 від 01.05.26 (а.с.14).

Згідно п.4.3 договору, поставка здійснюється у строк, що не перевищує 10 днів з моменту оплати товару. За фактом готовності партії товару, постачальник повідомляє покупця про готовність товарної партії, а покупець зобов`язаний протягом 14 календарних днів з моменту отримання повідомлення про готовність партії товару, забрати її.

Таким чином, на протязі 10 днів з моменту оплати товару (01.05.26) відповідач мав повідомити позивача про готовність товару до відгрузки , тобто до 11.05.26, і з моменту повідомлення відповідачем на протязі 14 днів позивач мав забрати товар у відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та позивач вказали про недотримання відповідачем умов договору щодо направлення позивачу повідомлення про готовність товару до відгрузки. Таким чином, відповідач порушив порядок передачі товару позивачу.

На доказ наявності товару у відповідача для передачі позивачу, відповідач надав товарно-транспортну накладну від 22.05.26 про придбання товару на біржі 10.03.26, який мав поставити позивачу; 20.10.26 відповідачем складено відомість фактичної наявності готової продукції на складі; фотознімки (а.с.31-40).

21.08.2026 позивач направив відповідачу лист-вимогу №7 про повернення коштів протягом трьох календарних днів з моменту отримання цієї вимоги. 31.08.26 відповідач отримав вимогу однак кошти не повернув (а.с.15,16).

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 1202,60 грн. інфляційних та 1173,70 грн. 3% річних .

Висновки суду та норми права.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч.1 ст.664 ЦК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, відповідач не виконав свого зобов`язання по договору. Отримавши попередню оплату за товар 01.05.26 не надіслав повідомлення позивачу про готовність товару до відвантаження у строк до 11.05.26, внаслідок чого позивач не отримав товар та втратив інтерес до нього, у зв`язку з чим з 12.05.26 відповідач зобов`язаний повернути отримані кошти.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто ст.693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.02.2019 у справі №912/2275/17, умовою застосування ч.2 ст.693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Кошти у розмірі 100000,00 грн., які були сплачені на підставі рахунку №105/1 від 01.05.26 підлягають поверненню на підставі ст.693 ЦК України, з 12.05.2026.

Платіжною інструкцією №177 від 07.05.26 про сплату 70000,00 грн., як зазначено в ній, відповідач оплатив рахунок №105/1 від 01.05.26 на суму 100000,00грн., який вже був оплачений 01.05.26 платіжною інструкцією №176 на суму 100000,00грн.

Зазначення у платіжному документі призначення платежу та посилання на певний рахунок підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі та саме по собі не звільняє суд від обов`язку встановити дійсний характер спірних правовідносин, а також перевірити наявність чи відсутність достатньої правової підстави для набуття майна.

Сторони не формували Специфікацію на поставку товару, рахунок на оплату також не містить даних про отовар, тому неможливо встановити кількість товару та загальну вартість договору, щоб вважати оплату 70000,00 грн. здійсненою по договору, що свідчить про те, що кошти у розмірі 70000,00 грн. сплачені без достатньої правової підстави. Доказів сплати вказаних коштів на виконання умов договору №4.1125 від 12.03.2025 не надано.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Обов`язок повернути безпідставно одержані грошові кошти на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України виникає у боржника на наступний день після їх безпідставного одержання.

Оскільки 70000,00грн. відповідач отримав безпідставно, вказані кошти підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України, з 08.05.26.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

У постанові від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду від 02.02.2021 у справі № 330/2142/16-ц та постановах Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 17.08.2021 у справі № 913/371/20 та від 27.03.2019 у справі № 905/1313/18, щодо моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна на підставі статті 1212 ЦК України, визначивши, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.

З цього моменту виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача річні та інфляційні нараховані :

- на 100000,00 грн. , річні за період з 12.05.26 по 21.09.26, інфляційні за період з травня по серпень 2026;

- на 70000,00 грн., річні за період з 08.09.26 по 21.09.26.

Правильним періодом для нарахування річних , з врахуванням розрахунку позивача є:

- на 100000,00 грн., з 12.05.26 по 21.09.26 ;

- на 70000,00 грн., з 08.05.26 по 21.09.26.

Разом з тим, суд не вправі змінювати обраний позивачем період нарахування річних та інфляційних, якщо такий розрахунок не порушує вимог закону, тому перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються доказами і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129,236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чорноокої Олександри Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Ткач Наталії Ярославівни( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_2 ) - 170000,00 грн. боргу, 1202,60 грн. інфляційних, 1173,70 грн. 3% річних, 2662,40 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.11.26

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

- позивачу до ЕК

2- відповідачу рек. з повідом.