номер провадження справи 17/89/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2026 Справа № 908/1357/26
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1357/26
за позовною заявою: заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача: фізичної особи-підприємця Буртового Дмитра Олександровича, АДРЕСА_1
про стягнення 148 650,86 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від прокуратури: не з`явився
від позивача: Мінкова С.І., витяг з ЄДР від 14.10.26, посвідчення від 02.10.26 № 2412
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
04.06.26 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 04.06.26 № 53-102-2434-25 заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (залі Запорізька МР) до фізичної особи-підприємця Буртового Дмитра Олександровича (надалі ФОП Буртовий Д.О.) про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 11.09.24 по 30.11.25 у розмірі 148 650,86 грн.
Разом з позовною заявою 04.06.26 до суду в системі "Електронний суд" надійшла заява за вих. від 04.06.26 № 53-102-2434-25 про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. А, споруди, літ. Б, В автостоянки № 12, розташовані за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 627778323101), які належать на праві власності Буртовому Дмитру Олександровичу.
05.06.26 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1357/26 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.06.26 заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 08.06.26 судом задоволено заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області за вих. від 04.06.26 № 53-102-2434-25 (документ сформований в системі "Електронний суд" 04.06.26) про забезпечення позову у справі № 908/1357/26 та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить Буртовому Дмитру Олександровичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105а, а саме: будівля літ. А, споруди літ. б, В автостоянки № 12, загальна площа 32,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 627778323101.
Ухвалою від 10.06.26 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/1357/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
23.06.26 до суду в системі "Електронний суд" надійшла заява за вих. від 23.06.26 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, в якій представник відповідача просить суд внести свої дані до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 908/1357/26 та перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі № 908/1357/26, що надійшли до суду в паперовому вигляді.
27.06.26 до суду в системі "Електронний суд" надійшов відзив за вих. від 27.06.26 на позовну заяву (зареєстрований канцелярією суду та переданий судді 29.06.26), в якому представник відповідача заперечує проти позову та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
03.07.26 до суду в системі "Електронний суд" надійшла відповідь за вих. від 03.07.26 № 53-102-2434-25 на відзив, в якій заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області заперечив проти відзиву представника відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 10.08.26 судом вирішено:
1. Розгляд справи № 908/1357/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження.
2. Розпочати провадження у справі № 908/1357/26 в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
3. Підготовче судове засідання призначити на 08.09.26 о/об 11 год. 00 хв.
07.09.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про виконання вимоги п. 5 резолютивної частини ухвали суду від 10.08.26.
Представник відповідача в судове засідання 08.09.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 08.09.26 з`ясувавши думку прокурора та представника позивача, які (заперечили проти прийняття до розгляду відзиву відповідача, через пропущений відповідачем процесуальний строк), судом, з підстав визначених ч. 8 ст. 80 ГПК України, не прийнято до розгляду відзив відповідача (сформований в системі "Електронний суд" 27.06.26) на позовну заяву,
Крім того, з огляду на те, що відзив відповідача на позовну заяву до розгляду не прийнято, судом залишено без розгляду відповідь прокурора (сформовану в системі "Електронний суд" 03.07.26) на відзив.
Ухвалою від 08.09.26 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 09.11.26 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/1357/26 на 21.09.26 о 12 год. 00 хв.
18.09.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про відсутність кореспонденції щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 11.09.24 по 30.11.25 у розмірі 148 650,86 грн.
21.09.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання з проханням відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 21.09.26 не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
В засіданні 21.09.26 на питання суду (головуючого), прокурор не заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача (сформованого в системі "Електронний суд" 21.09.26) щодо відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату.
Ухвалою від 21.09.26 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/1357/26 на 30.09.26 об 11 год. 00 хв.
29.09.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання з проханням поновити строк на подання доказів та долучити їх (докази) до матеріалів справи № 908/1357/26, а саме: сканкопії довіреності від 28.10.22 реєстраційний № 570/4/4-3285, яка була підписана відповідачем в Італії, переклад вироку Апеляційного суду м. Реджио Калабрія від 26.10.23 та розпорядження про звільнення 307/2024 на італійській мові.
Ухвалою від 30.09.26 судом задоволено клопотання представника відповідача (сформоване в системі "Електронний суд" 29.09.26) про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи № 908/1357/26. Поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк та долучено до матеріалів справи № 908/1357/26 докази, а саме: сканкопії довіреності від 28.10.22 реєстраційний № 570/4/4-3285, яка була підписана відповідачем в Італії, переклад вироку Апеляційного суду м. Реджио Калабрія від 26.10.23 та розпорядження про звільнення 307/2024 на італійській мові.
В засіданні 30.09.26 судом з`ясовано положення ст. ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Прокурором, представниками позивача та відповідача повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
На питання суду (головуючого), прокурор та представник позивача вважають за доцільне перейти до розгляду цієї справи по суті у даному судовому засіданні, представник відповідача віддав вирішення вказаного на розсуд суду.
Судом в засіданні 30.09.26 розпочато розгляд справи по суті.
У вступному слові прокурор, представники позивача та відповідача в усній формі стисло виклали зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову. Суд перейшов до з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
Згідно з актом Господарського суду Запорізької області від 30.09.26 про неможливість проведення (продовження) судового засідання у призначений час у зв`язку з технічними проблемами доступу до системи "Електронний суд", 30.09.26 секретарем судового засідання було констатовано відсутність технічної можливості доступу до системи "Електронний суд" через несправність з`єднання з сервером.
У зв`язку із зазначеними технічними проблемами, проведення (продовження) судового засідання у справі № 908/1357/26 стало неможливим.
Зазначена технічна проблема унеможливила належне здійснення правосуддя у призначений час.
Даний акт складено для фіксації факту технічної несправності та долучення до матеріалів справи № 908/1357/26.
Тобто, зазначена технічна проблема, з причин не залежних від суду, унеможливило фіксування судового засідання у справі № 908/1357/26 технічними засобами та ведення протоколу.
Ухвалою від 30.09.26 судом вирішено закрити підготовче провадження у справі № 908/1357/26, розпочати розгляд справи по суті з 30.09.26 та з метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, судове засідання призначене судом на 30.09.26 об 11 год. 00 хв. перенести (відкласти) на 20.10.26 о 14 год. 10 хв.
Представники участинів справи в судовому засіданні 20.10.26 надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
В засіданні 20.10.26 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 02.11.26 о 14 год. 10 хв.
01.11.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання в якому відповідач не заперечує проти проведення судового засідання 02.11.26 о 14 год. 10 хв. без його участі.
Представник відповідача в судове засідання 02.11.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 02.11.26 завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 219 ГПК України, судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на 10.11.26 о 10 год. 50 хв.
Прокурор та представник відповідача в судове засідання 10.11.26 не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
У засіданні 10.11.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Прокурор та позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 04.06.26 № 53-102-2434-25. Просили суд стягнути з відповідача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 11.09.24 по 30.11.25 у розмірі 148 650,86 грн.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у клопотанні за вих. від 29.09.26. Просив суд відмовити позивачу в задоволенів позовних вимог в повному обсязі.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
17.12.03 між відкритим акціонерним товариством «Автотехсоюз» (Продавець) та громадянином ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. та зареєстровано у реєстрі за № 4483, згідно з яким (п. 1. вказаного договору), Продавець продав, а Покупець купив будівлю літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105-а, загальною площею 32,4 кв.м., на земельній ділянці площею 10220 кв.м. (Об`єкт).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.12.03 № 2349883, будівля літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .
04.03.15 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Буртовим Олександром Володимировичем (Орендар) укладено договір оренди землі № 201504000100078, згідно з яким (п. 1. Вказаного договору) Орендодавець відповідно до рішень 50 сесії 6 скликання Запорізької міської ради № 74/291 від 10.09.14 та 53 сесії 6 скликання Запорізької міської ради від 10.12.14, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування платної охороняємої автостоянки, яка знаходиться: АДРЕСА_2 . В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0090 га, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:04:027:0177 (п. 3 договору). Договір укладено до 10.09.24 (п. 11. Договору).
Згідлно із актом приймання-передачі земельної ділянки Орендодавець передав (Запорізька міська рада) земельну ділянку кадастровий № [номер приховано]:04:027:0177, загальною площею 1,0090 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105-а, а Орендар (Буртовий Олександр Володимирович) прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.
30.06.15 Запорізькою МР прийнято рішення № 6 "Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)", згідно з яким вирішено, зокрема в п. 4, встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3). В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить 6.
30.06.15 Запорізькою МР прийнято рішення № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", згідно з яким вирішено, зокрема в п. 3 зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.13 становить 239,50 грн, та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.16.
15.11.16 між ОСОБА_1 (Дарувальник) та ОСОБА_2 (Обдарований) укладено договір дарування, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. та зареєстровано у реєстрі за № 3337, згідно з яким (п. 1. та п. 2. вказаного договору), за цим договором Дарувальник передає майно (Об`єкт нерухомого майна) у власність Обдаровуваного безоплатно. Об`єкт нерухомого майна - будівля літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, що відчужуються за цим договором, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 1,0090 га, кадастровий № [номер приховано]:04:027:0177.
28.11.18 Запорізька МР прийняла рішення № 26 "Про встановлення розміру орендної плати за землю", яким встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності в межах міста Запоріжжя (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, становить 6 % від їх нормативної грошової оцінки.
04.09.19 між ОСОБА_2 (Дарувальник) та ОСОБА_3 (Обдарована) укладено договір дарування, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. та зареєстровано у реєстрі за № 5512, згідно з яким (п. 1. та п. 2. вказаного договору), за цим договором Дарувальник передає майно (Об`єкт нерухомого майна) у власність Обдаровуваного безоплатно. Об`єкт нерухомого майна - будівля літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, що відчужуються за цим договором, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 1,0090 га, кадастровий № [номер приховано]:04:027:0177.
У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.22, засвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нароха О.В., на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_2 , у т.ч. з урахуванням 2/3 часток у спадщині, від яких відмовились дочка спадкодавця ОСОБА_4 та чоловік спадкодавця ОСОБА_5 . Спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з: будівлі літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105 а, опис: площа будівлі літ. А складає 32,4 кв.м., що належить спадкодавцю на підставі договору дарування, посвідченого Кукурудз Т.Ю., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 04.09.19, зареєстрованов реєстрі за № 5512, та в подальшому проведено реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 33081564, реєстраційний № обєкта нерухомого майна 627778323101. Будівля літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, розташовані на земельній ділянці площею 1,009 га., кадастровий № земельної ділянки [номер приховано]:04:027:0177.
Згідно із листом державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за вих. від 12.01.24 № 6-28-0.222-600/2-24 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік» (дослівно):
«… Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить; 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1.02; 2005 рік - 1.035; 2007 рік - 1.028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1.0; 2013 рік - 1,0: 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1.433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1.0; 2018 рік - 1.0; 2019 рік - 1.0. 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських уіідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).
Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003. 2004 та 2006 роки не здійснювалася. …».
Листом за вих. від 10.01.24 № 09.1-03/4-24 державна служба статистики України повідомила державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, що індекс споживчих цін по Україні (без урахування тимчасово окупованих рф територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії) у 2023 році (грудень до грудня попереднього року) становить 105,1 %.
Згідно із Витягом № НВ-230[телефон приховано] із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177 (станом на 09.12.24) становить 3 723 109,10 грн.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 18.12.25 за № 457333813, ОСОБА_2 09.12.22 набув право власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: будівлі літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, опис: площа будівлі літ. А складає 32,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 1,009 га., кадастровий № земельної ділянки [номер приховано]:04:027:0177.
У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 18.12.25 за № 457327851, земельна ділянка з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177, площею 1,009 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить Тереторіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві власності.
Згідно до листа головного управління ДПС у Запорізькій області за вих. від 16.01.26 № 612/5/08-01-24-05-11 (дослівно):
«… Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна та даних Держгеокадастру відсутня інформація реєстрації за Буртовим Дмитром Олександровичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності або користування земельною ділянкою, з кадастровим номером [номер приховано]:04:027:0177.
За даними інформаційної бази Головного управління ДПС у Запорізькій області Буртовий Дмитро Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 ) не звітує та не сплачує земельний податок та/або орендну плату за землю з фізичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:027:0177 за період 2024-2025 року, податковий борг відсутній. …».
Листом за вих. від 28.05.26 № 7154/5/08-01-12-02-04 головне управління ДПС у Запорізькій області повідомило Дніпровську окружну прокуратуру м. Запоріжжя Запорізької області, що (дослівно):
«… Буртовий Дмитро Олександрович (податковий номер НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як фізична особа-підприємець у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області. Запорізька ДПІ з 02.12.2016. Дата державної реєстрації 02.12.2016.
З 01.01.2023 по теперішній час перебуває на спрощеній системі оподаткування, реєстрація в якості платника єдиного податку друга група, ставка 19 відсотків.
Види економічної діяльності, які обліковуються за ФОП Буртовим Д.О. з дати державної реєстрації по теперішній час та у 2024-2026 роках:
- Код ВЕД 68.20 (основна) - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- Код ВЕД 52.21 (основна) - допоміжне обслуговування наземного транспорту.
У додатку надано витяг поданої платником податкової звітності за 2024-2026 роки, а саме:
Податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця:
за 2024 рік;
за 2025 рік - звітність не подавалась;
за 2026 рік - звітність не подавалась.
Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками до нього:
за 2024 рік - І, ІІ, ІІІ та IV квартали;
за 2025 рік - січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень;
за 2026 рік - звітність не подавалась.
За даними інформаційних систем ДПС України та Інформації з Державного реєстру речових праів на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно фізична особа Буртовий Дмитро Олександрович (податковий номер НОМЕР_1 ) є власником обєктів нерухомого майна, які підлягають оподаткуванню:
… будівля літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105а, загальною площею 32,4 кв.м; …
… Відомості про об`єкти оподаткування платника згідно даних до головного управлінн ДПС у Запорізькій області повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП:
… автостоянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105 а, яка експлуатується на праві користування, дата взяття на облік: 28.12.21, реєстраційний номер обєкта оподаткування: [номер приховано]:04:027:0177.».
Враховуючи те, що як стверджує позивач у своїх позовних вимогах у цій справі, ФОП Буртовий Дмитро Олександрович користувався земельною ділянкою з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177 загальною площею 1,009 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105а без достатньої правової підстави в період з 11.09.24 по 30.11.25, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про відшкодування відповідачем Запорізькій МР безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді несплаченої орендної плати за землю у розмірі 148 650,86 грн у відповідності до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Згідно із ст. 83 Земельного кодексу України (далі ЗК України), землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Матеріалами справи підтверджується, що власником земельної ділянки площею 1,009 га, з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105а, є Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915), тобто позивач у справі.
У відповідності до ч. 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності юридичним особам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.
Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п. "ґ" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій").
За змістом ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону, замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Згідно із ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 9 ст. 791 цього Кодексу, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового №. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
Так, згідно із ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).
Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" унормовано, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
Як свідчать наявні матеріали цієї господарської справи, земельна ділянка площею 1,009 га з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105а, відноситься до категорії земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: 12.09 для розміщення та експлуатації будівель і спорудіншого наземного транспорту.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 18.12.25 за № 457333813, Буртовий Дмитро Олександрович 09.12.22 набув право власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105а, а саме: будівлі літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, опис: площа будівлі літ. А складає 32,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 1,009 га., кадастровий № земельної ділянки [номер приховано]:04:027:0177.
Учасники в процесі розгляду цієї справи не заперечували, що нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, розташоване саме за адресою м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105а.
Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Земельним кодексом України в ст. 206 визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), податок на майно складається з плати за землю.
У пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України визначено, що податок на майно належить до місцевих податків.
Приписами п.п. 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України унормовано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у т.ч. право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно із пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Положення ст.ст. 1212-1215 ЦК України визначають такий позадоговірний спосіб захисту права власності як кондикція.
Кондикційний позов - це вимога повернення безпідставно набутого або збереженого особою у себе майна за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) або якщо правова підстава згодом відпала.
Якщо тлумачити приписи ст. 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).
Вказаної думки дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.10.21 у справі № 910/17324/19 та від 09.11.21 у справі № 905/1680/20).
За змістом норм цивільного та земельного законодавства, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у постанові від 23.04.25 у справі №629/4628/16-ц).
Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Вказаної думки дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.22 у справі № 922/2060/20.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення такого спору.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду викладеній у постанові від 05.08.22 у справі № 922/2060/20.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як слідує з матеріалів цієї господарської справи, між Запорізькою міською радою та фізичною особою-підприємцем Буртовим Олександром Володимировичем 04.03.15 укладено договір оренди земельної ділянки № 201504000100078, з кадастровим номером [номер приховано]:04:027:0177, розташованої по вул. Прогресивна, 105а в м. Запоріжжя. Земельну ділянку передано в оренду строком до 10.09.24 для розташування платної охороняємої автостоянки.
В подальшому, 15.11.16 між Буртовим Олександром Володимировичем (Дарувальник) та ОСОБА_2 (Обдарований) укладено договір дарування, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. та зареєстровано у реєстрі за № 3337, згідно з яким (п. 1. та п. 2. вказаного договору), за цим договором Дарувальник передає майно (Об`єкт нерухомого майна) у власність Обдаровуваного безоплатно. Об`єкт нерухомого майна - будівля літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, що відчужуються за цим договором, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 1,0090 га, кадастровий № [номер приховано]:04:027:0177.
04.09.19 між ОСОБА_2 (Дарувальник) та ОСОБА_3 (Обдарована) укладено договір дарування, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. та зареєстровано у реєстрі за № 5512, згідно з яким (п. 1. та п. 2. вказаного договору), за цим договором Дарувальник передає майно (Об`єкт нерухомого майна) у власність Обдаровуваного безоплатно. Об`єкт нерухомого майна - будівля літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, що відчужуються за цим договором, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 1,0090 га, кадастровий № [номер приховано]:04:027:0177.
У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.22, засвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нароха О.В., на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_2 , у т.ч. з урахуванням 2/3 часток у спадщині, від яких відмовились дочка спадкодавця ОСОБА_4 та чоловік спадкодавця ОСОБА_5 . Спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з: будівлі літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , опис: площа будівлі літ. А складає 32,4 кв.м., що належить спадкодавцю на підставі договору дарування, посвідченого Кукурудз Т.Ю., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 04.09.19, зареєстрованов реєстрі за № 5512, та в подальшому проведено реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 33081564, реєстраційний № обєкта нерухомого майна 627778323101. Будівля літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, розташовані на земельній ділянці площею 1,009 га., кадастровий № земельної ділянки [номер приховано]:04:027:0177.
Також судом встановлено, що листом за вих. від 28.05.26 № 7154/5/08-01-12-02-04 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило Дніпровську окружну прокуратуру м. Запоріжжя Запорізької області, що Буртовий Дмитро Олександрович (податковий номер НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як фізична особа-підприємець у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області. Запорізька ДПІ з 02.12.2016. Дата державної реєстрації 02.12.2016. З 01.01.2023 по теперішній час перебуває на спрощеній системі оподаткування, реєстрація в якості платника єдиного податку друга група, ставка 19 %. Види економічної діяльності, які обліковуються за ФОП Буртовим Д.О. з дати державної реєстрації по теперішній час та у 2024-2026 роках:
- Код ВЕД 68.20 (основна) - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- Код ВЕД 52.21 (основна) - допоміжне обслуговування наземного транспорту.
У відповідності до відповіді № 3588966 від 10.11.26 (09:42:53) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Буртовий Дмитро Олександрович зареєстрований 02.12.16 в реєстрі за № 2103000[телефон приховано] як фізична особа-підприємець та має види економічної діяльності:
- 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний).
Згідно із кваліфікацією коду ВЕД:
- 68.20 - це офіційний код економічної діяльності в Україні, який означає «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Цей клас включає: надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном: багатоквартирними будівлями та житлом, нежитловими будівлями, у т.ч. виставковими залами, складськими приміщеннями, земельними ділянками; надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати; діяльність ринків; розроблення будівельних проектів для власного використання; експлуатацію житлових мобільних комплексів; надання приміщень виключно для утримання тварин;
- 52.21 - це «Допоміжне обслуговування наземного транспорту». Цей клас включає: діяльність, пов`язану із перевезенням пасажирів, тварин або вантажів наземним транспортом: діяльність терміналів, таких як залізничні вокзали, автостанції, автовокзали, перевантажувальні товарні станції, діяльність залізничної інфраструктури, функціонування доріг, мостів, тунелів, паркувальних майданчиків, платних автостоянок або гаражів, стоянок для велосипедів, зберігання житлових автофургонів і причепів у зимовий період; маневрові роботи та формування потягів; буксирування та надання допомоги на шляхах; утримання та поточний ремонт мереж електротранспорту: трамвайних, тролейбусних, фунікулерних, метро тощо; поточний ремонт і утримання автодоріг, мостів, тунелів тощо; скраплення та регазифікацію газу поза місцем видобування задля транспортування.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 18.12.25 за № 457333813, Буртовий Дмитро Олександрович 09.12.22 набув право власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: будівлі літ. А, споруди літ. Б, В автостоянки № 12, опис: площа будівлі літ. А складає 32,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 1,009 га., кадастровий № земельної ділянки [номер приховано]:04:027:0177.
Згідно із ч. 1 ст. 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідачем зі свого боку, не було вчасно оформлено право користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди та державної реєстрації права оренди.
Отже, відповідач користувався земельною ділянкою у період з 11.09.24 (дата закінчення договору оренди землі від 04.03.15 № 201504000100078) по 30.11.25 включно без достатніх на те правових підстав.
Судом прийнято до уваги те, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.
Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ФОП Буртовим Д.О., не може бути визнане як її самовільне використання. Однак, не надає права на її безоплатне використання та не є підставою для звільнення ФОП Буртового Д.О. від обов`язку сплачувати орендну плату власнику за користування сформованою земельною ділянкою.
Як встановлено судом, позивачем в позовній заяві за вих. від 04.06.26 № 53-102-2434-25, на підставі рішень Запорізької МР № 6 від 30.06.15 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», № 7 від 30.06.15 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», № 26 від 28.11.18 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», додано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ФОП Буртовим Д.О. (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) земельною ділянкою площею 1,009 га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 11.09.24 по 30.11.25 включно на загальну суму 148 650,86 грн.
Згідно із Витягом № НВ-230[телефон приховано] із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177 (станом на 09.12.24) становить 3 723 109,10 грн.
З приводу застосування нормативної грошової оцінки землі суд зазначає наступне.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (ст. 18 Закону України "Про оцінку землі").
За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ст. 20 Закону України "Про оцінку землі").
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які містяться у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.05.20 у справі № 922/2843/19, від 02.06.20 у справі № 922/2845/19, від 07.07.20 у справі №922/3208/19, від 07.09.20 у справі № 922/3671/19, від 28.09.20 у справі № 922/4073/19, від 02.06.21 у справі № 904/2269/19, від 09.12.21 у справі № 922/4264/20.
Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору (постанова Верховного Суду від 01.03.23 справі №751/1543/19).
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.
Використовуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки за Витягом № НВ-230[телефон приховано] із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177 станом на 09.12.24, значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період за 2024 рік, рішення Запорізької міської ради № 6 від 30.06.15 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», № 7 від 30.06.15 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" та № 26 від 28.11.18 "Про встановлення розміру орендної плати за землю", судом перевірено наданий позивачем розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ФОП Буртовим Д.О. (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) земельною ділянкою площею 1,009 га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105а, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 11.09.24 по 30.11.25 включно та визнано його правильним.
Судом прийнято до уваги ту обставину, що ФОП Буртовий Д.О. власного контррозрахунку суду не надано та в матеріалах справи № 908/1357/26 такий розрахунок відсутній.
З огляду на викладене, доводи представника відповідача, викладені у клопотанні за вих. від 29.09.26 на позов є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Зокрема, посилання представника відповідача на те, що відповідач з 11.09.24 по 30.11.25 перебуває (знаходиться) за кордоном та не користувався земельною ділянкою у вказаний період, спростовується вищенаведеними нормами законодавства та тим, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд дійшов висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.
Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги у відповідній частині (а саме зазначеній вище в тексті цього рішення) є доведеними, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.
Статтею 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або ін. інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Згідно із ч. 3 даної статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 26.05.20 у справі № 912/2385/18).
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, в т.ч. в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи ін. суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Прокурор обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що таке звернення зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки ФОП Буртовим Д.О. у період часу з 11.09.24 по 30.11.25 користувався земельною ділянкою з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177, яка належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим бюджет міста не доотримав грошові кошти від сплати орендної плати. Не повернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.
Запорізька міська рада, у відповідності до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.
Матеріалами цієї справи встановлено, що у відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 18.12.25 за № 457327851, земельна ділянка з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177, площею 1,009 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прогресивна, 105 а, належить Тереторіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві власності.
Запорізька міська рада, як власник землі комунальної власності, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомого майна, та як суб`єкт, уповноважений на розпорядження цією землею, повинна була бути обізнана про її використання ФОП Буртовим Д.О. без укладення договору оренди.
Натомість, протягом розумного строку Запорізькою міською радою жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом, вжито не було.
На виконання вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Дніпровська окружна прокуратура м. Запоріжжя Запорізької області листом за вих. від від 19.12.25 № 53-101-9070вих25 повідомила Запорізьку міську раду про порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом.
Листом за вих. від 12.01.26 № 212/01/01/-07/15369 департамент управління активами Запорізької МР повідомив Дніпровську окружну прокуратуру м. Запоріжжя Запорізької області, що розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування Буртовим Д.О. земельною ділянкою з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177, по вул. Прогресивна, 105а, за період з 11.09.24 не здійснювався, вжиття заходів претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ФОП Буртового Д.О. недоотримання доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим № [номер приховано]:04:027:0177 в період з 11.09.24 не здійснювались.
У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок згідно з яким прокурору достатньо дотриматись порядку передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що внаслідок не здійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишались не захищеними, а тому у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду позову у цій справі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.19 у справі № 924/349/18, від 16.04.19 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.20 у справі № 912/2385/19.
Підсумовуючи наведене вище в тексті цього рішення, суд приходить до висновку, що вказане спростовує всі доводи відповідача щодо правових підстав для відмови у задоволенні позову у цій справі.
Враховуючи встановлені обставини у цій справі судом, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Буртового Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, рахунок (IBAN) [рахунок приховано], отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) - 148 650 (сто сорок вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн 86 коп. доходу отриманого від безпідставно набутого майна за період з 11.09.24 по 30.11.25. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Буртового Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14, код ЄДРПОУ 02909973, р/р № [рахунок приховано], відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) - кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 10.11.2026.
Суддя В.Л. Корсун