номер провадження справи 17/81/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2026 Справа № 908/1236/26
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1236/26
за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача: приватного підприємства "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ", 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 87
про стягнення 467 191,52 грн
У засіданні приймали участь:
від позивача: Мироненко Н.О., посвідчення від 21.07.25 № 1962, виписка з ЄДР
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
25.05.26 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 25.05.26 № 02/03.3-20/01778 Запорізької міської ради до приватного підприємства "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ" (надалі ПП "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ") про стягнення заборгованість за договором оренди землі від 16.05.08 № 04[телефон приховано] за період з 01.01.21 по 28.02.22 та з 01.01.23 по 27.12.25 в розмірі 467 191,52 грн.
25.05.26 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1236/26 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 29.05.26 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/1236/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
09.06.26 до суду в системі "Електронний суд" надійшло клопотання за вих. від 09.06.26, в якому представник позивача уточнює реквізити стягнення заборгованості.
15.06.26 до суду в системі "Електронний суд" надійшов відзив за вих. від 15.06.26, в якому представник відповідача заперечує проти позову та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою від 17.06.26 судом призначено розгляд справи № 908/1236/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 21.07.26 о 10 год. 00 хв.
17.06.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
26.06.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
В засіданні 21.07.26 судом прийнято до розгляду відзив відповідача (сформований в системі "Електронний суд" 15.06.26) на позовну заяву, відповідь позивача (сформовану в системі "Електронний суд" 17.06.26) на відзив, заперечення відповідача (сформовані в системі "Електронний суд" 26.06.26) на відповідь на відзив.
Судом оголошено перерву в розгляді справи до 29.07.26 об 11 год. 00 хв.
22.07.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення.
В засіданні 29.07.26 представники сторін надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи.
Ухвалою від 29.07.26 суд вирішив:
1. Перейти від стадії спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін до розгляду справи № 908/1236/26 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі.
2. Подальший розгляд справи № 908/1236/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження.
3. Розпочати провадження у справі № 908/1236/26 в порядку загального позовного провадження.
4. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів - по 28.10.26 включно.
5. Підготовче судове засідання призначити на 19.08.26 об 11 год. 00 хв.
18.08.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання з проханням підготовче судове засідання, призначене на 19.08.26 об 11 год. 00 хв. відкласти на іншу дату.
Представник відповідача в судове засідання 19.08.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 19.08.26 представник позивача заперечила проти задоволення вказаного вище клопотання представника позивача про відкладення (перенесення) підготовчого засідання.
Ухвалою від 19.08.26 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/1236/26 на 09.09.26 об 11 год. 30 хв.
В засіданні 09.09.26 судом з`ясовано положення ст. ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представниками сторін повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 09.09.26 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1236/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.26 об 11 год. 00 хв.
Судом в судовому засіданні 28.09.26 розпочато розгляд справи по суті.
Представники сторін в судовому засіданні 28.09.26 надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
В судовому засіданні 28.09.26 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 13.10.26 о 12 год. 20 хв.
01.10.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
11.10.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні 13.10.26 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 28.10.26 о 12 год. 00 хв.
Представник позивача в судове засідання 28.10.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.10.26 надав усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
В засіданні 28.10.26 завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів.
Враховуючи положення ст. 219 ГПК України, судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та ухвалою суду від 28.10.26 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 10.11.26 о 09 год. 50 хв.
09.11.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 09.11.26, в якому представник відповідача просить суд провести судове засідання 10.11.26 о 09 год. 50 хв. без участі представника відповідача.
Представник відповідача в судове засідання 10.11.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У засіданні 10.11.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 25.05.26 № 02/03.3-20/01778, у відповіді за вих. від 17.06.26 на відзив, у додаткових поясненнях у справі за вих. від 22.07.26 та від 01.10.26. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди землі від 16.05.08 № 04[телефон приховано] за період з 01.01.21 по 28.02.22 та з 01.01.23 по 27.12.25 в розмірі 467 191,52 грн.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві зап вих. від 15.06.26 на позовну заяву, у запереченні за вих. від 26.06.26 (на відповідь на відзив) та у додаткових поясненнях по справі за вих. від 11.10.26. Просив суд відмовити позивачу в задловоленів позовних вимог в повному обсязі.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
21.04.08 між Запорізькою міською радою /орендодавець/ та приватним підприємством "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ"/орендар/ укладено договір оренди землі, про що у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» вчинено запис у державному реєстрі земель від 16.05.08 за № 04[телефон приховано] (Договір).
Згідно із п. 1. Договору, орендодавець, відповідно до рішення 19 сесії 5 скликання Запорізької міської ради від 13.02.08 № 74/133, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування готельного комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Правди, 19.
Відповідно до п. 2. Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4194 га.
На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: будівля дитсадка, сараї, павільйони, паркан, ворота, хвіртки орендаря, інші об`єкти інфраструктури: відсутні (п. 3. Договору).
У відповідності до п. 5. Договору (з урахуванням додаткової угоди від 14.05.21 № 202105000400035), нормативна грошова оцінка замельної ділянки становить: 26 366 168,16 грн (в цінах 2019 року).
Згідно із п. 8. Договору, договір укладається до 27.12.25.
Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі: 790 985,04 грн, що складає 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2021 року (п. 9. Договору з урахуванням додаткової угоди від 14.05.21 № 202105000400035).
Відповідно до п. 11. Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орджонікідзевського району … .
Пунктом 14 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для: розташування готельного комплексу.
Згідно із п. 15 Договору, цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови.
У відповідності до п. 19 Договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені в договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється в п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Обов`язки орендаря, зокрема, своєчасно вносити орендну плату (п. 30 Договору).
Пунктом 39 Договору визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. …
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки, Запорізька МР /орендодавець/ передала земельну ділянку з кадастровим № [номер приховано]:05:005:0045, загальною площею 0,4194 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Правди, 19, а приватне підприємство "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ" /орендар/ прийняло вищевказану земельну ділнку в оренду. Земельна ділянка знаходиться у стані придатному для розташування готельного комплексу. На земельній ділянці знаходяться: будівля дитсадку, сараї, павільйони, паркан, ворота, хвіртки орендаря.
Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.09.21 № 272904301, ПП "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ" є орендарем, а територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради є орендодавцем земельної ділянки з кадастровим № [номер приховано]:05:005:0045, загальною площею 0,4194 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Правди, 19, на підставі договору оренди землі від 21.04.08, який зареєстровано 16.05.08.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06.04.26 № 471394562, ПП "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ" належить на праві власності будівля готельного комплексу літ. А-4, загальною площею 3156 кв.м. та будівля хозблоку літ. Т, загальною площею 68,5 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 19.
Листом за вих. від 15.04.26 № 06.1-14/701 департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради повідомив департамент правового забезпечення міської ради, що (дослівно):
«… ПП "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ" за період з 01.01.2021 року по 28.02.2026 року за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб до бюджету Запорізької міської територіальної громади в цілому сплачено:
- в 2021 році - 422 046,08 грн;
- в 2022 році - 797 576,56 грн;
- в 2023 році - 322 656,01 грн;
- в 2024 році - 989 155,15 грн;
- в 2025 році - 1 167 304,85 грн;
- з 01.01.2026 року по 28.02.2026 року - 204 155,63 грн.
За період 01.01.2021 року по 28.02.2026 року за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» до бюджету Запорізької міської територіальної громади кошти не надходили. …».
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.05.26 № 477674566, земельна ділянка з кадастровим № [номер приховано]:05:005:0045, площею 0,4194 га, належать на праві власності територіальній громаді м. Заапоріжжя в особі Запорізької міської ради.
У відповідності до претензії за вих. від 07.04.26 № 01/02-11/0700 про сплату заборгованості з орендної плати, департамент правового забезпечення Запорізької МР запропоновано у ПП "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ" невідкладно сплатити суму заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в розмірі 825 928,52 грн за період з 01.01.21 по 27.12.25.
На виконання умов договору щодо орендної сплати за договором оренди землі від 21.04.08, відповідачем надано до суду платіжні документи на суму 3 796 890,39 грн, а саме:
- платіжна інструкція від 25.01.21 № 39 на загальну суму 19 611,34 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за січень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 24.02.21 № 4200583 на загальну суму 19 611,34 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за лютий 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 30.03.21 № 156 на загальну суму 19 611,34 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за березень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 26.04.21 № 196 на загальну суму 19 611,34 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за квітень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 26.05.21 № 264 на загальну суму 19 611,34 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за травень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 29.06.21 № 316 на загальну суму 19 611,34 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за червень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 29.07.21 № 367 на загальну суму 19 611,34 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за липень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 27.08.21 № 405 на загальну суму 19 611,34 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за серпень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 08.09.21 № 437 на загальну суму 1 493,68 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за серпень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 28.09.21 № 456 на загальну суму 65 915,42 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за вересень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 27.10.21 № 510 на загальну суму 65 915,42 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за жовтень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 29.11.21 № 579 на загальну суму 65 915,42 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за листопад 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 28.12.21 № 623 на загальну суму 65 915,42 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за грудень 2021 р.»;
- платіжна інструкція від 27.01.22 № 35 на загальну суму 65 915,42 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за січень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 14.02.22 № 87 на загальну суму 6 591,54 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за січень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 15.06.22 № 159 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за лютий 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 29.06.22 № 174 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за березень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 17.06.22 № 161 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за квітень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 22.06.22 № 164 на загальну суму 32 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за травень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 29.06.22 № 173 на загальну суму 40 000,00 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за травень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 25.07.22 № 195 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за червень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 26.08.22 № 228 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за лмпень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 27.09.22 № 260 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за серпень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 27.10.22 № 293 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за вересень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 25.11.22 № 322 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за жовтень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 29.12.22 № 355 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за листопад 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 27.01.23 № 364 на загальну суму 72 506,96 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за грудень 2022 р.»;
- платіжна інструкція від 24.02.23 № 388 на загальну суму 83 383,01 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за січень 2023 р.»;
- платіжна інструкція від 30.03.23 № 407 на загальну суму 83 383,01 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за лютий 2023 р.»;
- платіжна інструкція від 27.04.23 № 418 на загальну суму 83 383,01 грн з призначенням платежу: «… плата за землю за березень 2023 р.»;
- платіжна інструкція від 26.01.24 № 24 на загальну суму 25 164,43 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за грудень 2023 р.»;
- платіжна інструкція від 28.02.24 № 68 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за січень 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 28.03.24 № 113 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за лютий 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 29.04.24 № 162 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за березень 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 29.05.24 № 211 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за квітень 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 27.06.24 № 277 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за травень 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 26.07.24 № 325 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за червень 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 28.08.24 № 393 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за липень 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 26.09.24 № 453 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за серпень 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 29.10.24 № 532 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за вересень 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 27.11.24 № 580 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за жовтень 2024 р.»;
- платіжна інструкція від 26.12.24 № 636 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за листопад 2024 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 28.01.25 № 26 на загальну суму 87 635,52 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за грудень 2024 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 27.02.25 № 77 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за січень 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 28.03.25 № 113 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за лютий 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 28.04.25 № 164 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за березень 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 28.05.25 № 219 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за квітень 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 27.06.25 № 269 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за травень 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 29.07.25 № 326 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за червень 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 28.08.25 № 372 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за липень 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 29.09.25 № 424 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за серпень 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 29.10.25 № 469 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за вересень 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 26.11.25 № 509 на загальну суму 97 096,63 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за жовтень 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 26.12.25 № 551 на загальну суму 98 151,76 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за листопад 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 23.12.25 № 549 на загальну суму 10 551,30 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за 2025 р.»;
- квитанція про виконання платіжної інструкції від 28.01.26 № 36 на загальну суму 98 151,76 грн з призначенням платежу: «… сплата оренди землі за грудень 2025 р.».
Відповідно до податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та квитанцій № 2 відповідачем подано до ГУ ДПС у Запорізькій області наступні декларації:
- за 2021 рік подано 07.02.21 звітну декларацію по орендній платі за землю, яка прийнята ГУ ДПС у Запорізькій області 08.02.21;
- за 2021 рік подано 08.09.21 уточнюючу декларацію по орендній платі за землю, яка прийнята ГУ ДПС у Запорізькій області 08.09.21;
- за 2022 рік подано 02.02.22 звітну декларацію по орендній платі за землю, яка прийнята ГУ ДПС у Запорізькій області 02.02.22;
- за 2022 рік подано 25.05.23 уточнюючу декларацію по орендній платі за землю, яка прийнята ГУ ДПС у Запорізькій області 25.05.23;
- за 2023 рік подано 07.02.23 звітну декларацію по орендній платі за землю, яка прийнята ГУ ДПС у Запорізькій області 07.02.23;
- за 2024 рік подано 19.01.24 звітну декларацію по орендній платі за землю, яка прийнята ГУ ДПС у Запорізькій області 19.01.24;
- за 2025 рік подано 14.02.25 звітну декларацію по орендній платі за землю, яка прийнята ГУ ДПС у Запорізькій області 14.02.25;
- за 2025 рік подано 25.12.25 уточнюючу декларацію по орендній платі за землю, яка прийнята ГУ ДПС у Запорізькій області 25.12.25.
Як вказує в позовній заяві Запорізька МР, оскільки відповідач у період з 01.01.25 по 21.10.25 не повною мірою сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровими номером [номер приховано]:05:005:0045 згідно з умовами договору оренди землі від 21.04.08 № 04[телефон приховано], то, як наслідок, як стверджує позивач, заборгованість, що підлягає стягненню становить 467 191,52 грн за період з 01.01.21 по 28.02.22 та з 01.01.23 по 27.12.25.
Не виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів за землю стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.
Судом прийнято до уваги, що вказаний договір оренди землі в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.
Крім того, судом враховано, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані суду першої інстанції приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Жодна із сторін у цій справі станом на час прийняття процесуального рішення у справі по суті спору не повідомляли про неможливість подання до суду першої інстанції тих чи інших доказів (та яких саме) з причин, що об`єктивно не залежали від кожної із сторін.
А тому, вказане позбавляє права апеляційний суд приймати такі докази (у випадку спроби сторін їх подати) на стадії апеляційного оскарження.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3).
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Статтею 93 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 9 вказаної норми).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Використання землі (ст. 206 ЗК України) в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ст. 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За приписами ч.ч. 289.1., 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України (далі ПК України), для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Зі змісту наведених статей Закону України «Про оренду землі» вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Нормами статей 287, 288 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Істотною умовою договору оренди землі (за ст. 15 Закону України «Про оренду землі») є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.
Згідно із п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору оренди землі від 21.04.08 № 04[телефон приховано], у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні вказаного договору, або визнання його недійсним внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі суду не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом враховано, що листом за вих. від 15.04.26 № 06.1-14/701 департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради повідомив департамент правового забезпечення міської ради, що (дослівно):
«… ПП "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ" за період з 01.01.2021 року по 28.02.2026 року за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб до бюджету Запорізької міської територіальної громади в цілому сплачено:
- в 2021 році - 422 046,08 грн;
- в 2022 році - 797 576,56 грн;
- в 2023 році - 322 656,01 грн;
- в 2024 році - 989 155,15 грн;
- в 2025 році - 1 167 304,85 грн;
- з 01.01.2026 року по 28.02.2026 року - 204 155,63 грн.
За період 01.01.2021 року по 28.02.2026 року за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» до бюджету Запорізької міської територіальної громади кошти не надходили. …».
Судом враховано, що на виконання умов договору щодо орендної сплати за договором оренди землі від 21.04.08 № 04[телефон приховано], відповідачем у цій господарській справі надано суду платіжні документи на суму 3 796 890,39 грн, які зазначені вище в тексті цього процесуального рішення, а саме:
- за 2021 рік відповідачем сплачено за оренду землі 422 046,08 грн;
- за 2022 рік відповідачем сплачено за оренду землі 870 083,52 грн;
- за 2023 рік відповідачем сплачено за оренду землі 275 313,46 грн;
- за 2024 рік відповідачем сплачено за оренду землі 1 051 626,21 грн;
- за 2025 рік відповідачем сплачено за оренду землі 1 177 821,12 грн.
Судом здійснено перерахунок розрахунку орендної плати відповідача за період з 01.01.21 по 28.02.22 та з 01.01.23 по 27.12.25 та встановлено, що сума орендної плати за землю згідно договору оренди землі від 21.04.08 № 04[телефон приховано] повинна становити 4 153 378,56 грн, а саме:
- за період з 01.01.21 по 31.12.21 - 790 985,04 грн;
- за період з 01.01.22 по 28.02.22 - 145 013,92 грн;
- за період з 01.01.23 по 31.12.23 - 1 000 596,08 грн;
- за період з 01.01.24 по 31.12.24 - 1 051 626,48 грн;
- за період з 01.01.24 по 27.12.25 - 1 165 157,04 грн.
За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю згідно вищевказаного договору.
Відповідач доказів погашення заборгованості зі сплати орендної плати у повному обсязі, або доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої несплати суду не надав.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Запорізької МР в розмірі 356 488,17 грн (а саме: 356 488,17 грн = 4 153 378,56 грн - 3 796 890,39 грн) згідно умов договору оренди землі від 21.04.08 № 04[телефон приховано] за період з 01.01.21 по 28.02.22 та за період із 01.01.23 по 27.12.25.
При цьому, судом відхиляються доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (документ сформовано в системі «Електронний суд» 15.06.26), з огляду на наступне.
В частині строку позовної давності в контексті вимог п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України (ПК України).
Так, зокрема:
- згідно із п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою;
- п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України унормовано, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
- відповідно до абз. 1 п. 102.1. ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в т.ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку;
- договір оренди землі від 21.04.08 № 04[телефон приховано] укладено між Запорізькою міською радою та ПП "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ";
- Запорізька міська рада - це представницький орган місцевого самоврядування, який представляє Запорізьку міську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування;
- контролюючий орган в Україні - це державний орган, який відповідно до Податкового кодексу (стаття 41) у межах своєї компетенції здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою нарахування податків і зборів, а також за погашенням податкового боргу;
- у відповідності до ст. 41 ПК України, контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (41.1.1.); митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони (41.1.2.);
- відповідачем надано суду до матеріалів цієї справи податкові декларації з плати за землю виключно з орендної плати, а не з плати за земельний податок.
Таким чином, суд приходить до висновку, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
А тому, абз. 1 п. 102.1. ст. 102 ПК України може бути застосований лише при контролі та нарахуванні земельного податку, а не з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в даному випадку орендна плата згідно договору оренди землі, який укладено між позивачем та відповідачем.
Судом враховано вимоги ст. 13 ГПК України, у т.ч. частини 2, 3, 4 вказаної статті.
Так, зокрема, те, що вказаними частинами статті унормовано, що: учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13); кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень … (ч. 3 ст. 13); кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Слід також зазначити, що судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судом досліджено усі обставини справи № 908/1236/26 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.
Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що з матеріалів справи слідує, що при зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13 432,63 грн за подання позовної заяви (платіжна інструкція від 06.08.26 № 984).
При цьому, враховуючи, що у справі № 908/1236/26 заявлено вимогу майнового характеру, у розумінні Закону України "Про судовий збір", у розмірі 467 191,52 грн, судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 5 606,30 грн.
З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору за подання позовної заяви у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 7 826,33 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи наведені приписи ГПК України, Закону України "Про судовий збір", судом може бути повернуто зайво сплачену суму судового збору у розмірі 7 826,33 грн за наявності клопотання позивача щодо повернення надмірно сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ" (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 87, код ЄДРПОУ 35147285) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, рахунок (IBAN) [рахунок приховано], отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) - 356 488 (триста п`ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 17 коп. заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 16.05.08 № 04[телефон приховано] за період з 01.01.21 по 28.02.22 та з 01.01.23 по 27.12.25. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з приватного підприємства "АЗОВ ТРЕЙД-ХХІ" (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 87, код ЄДРПОУ 35147285) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, рахунок (IBAN) [рахунок приховано], отримувач: виконавчий комітет Запорізької міської ради, код отримувача (ЄДРПОУ): 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ) - 4 277 (чотири тисячі двісті сімдесят сім) грн 61 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частитні позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 10.11.2026.
Суддя В.Л. Корсун