номер провадження справи 3/68/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2026 Справа №908/2495/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙАТ ЕСТЕЙТ» (вул. Довженка Олександра, буд. 18, офіс 17, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код юридичної особи 39139037)
до відповідача: Приватного підприємства «СНЕК-КЛУБ» (вул. Університетська, буд.231/11, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312; ідентифікаційний код юридичної особи40663732)
про стягнення коштів,
РУХ СПРАВИ.
18.09.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайат Естейт» (скорочене найменування - ТОВ «Хайат Естейт») до відповідача - Приватного підприємства «Снек-Клуб» (скорочене найменування - ПП «СНЕККЛУБ») про стягнення заборгованості зі спожитої електричної енергії в розмірі 226 679,61 грн. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3400,00 грн просить покласти на відповідача.
Одночасно позивачем заявлено клопотання щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024 справу № 908/2495/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 19.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2495/24; присвоєно справі номер провадження 3/68/24; Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
Ухвалою суду від 13.11.2024 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №908/1162/23.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.10.2026 поновлено провадження у справі №908/2495/24 з 04.11.2026. Вирішено здійснювати подальший розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, запропоновано сторонам у справі у строк не пізніше п`яти днів з дати отримання даної ухвали подати до суду письмові пояснення/заперечення по суті спору з урахуванням висновку суду, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.
Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача була вул. Університетська, буд.231/11, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312.
Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.
Інформація про не функціонування відділень АТ «Укрпошта» на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом - 72312.
Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада (з 25.02.2022, код UA2308007[телефон приховано]).
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до частини першої статті 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Разом з тим, станом на 14.10.2026 відповідно до офіційних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача ПП «СНЕККЛУБ» є адреса: вул. сержанта Жужоми, буд. 3, кв.93, м. Черкаси, Черкаська область, 18021.
Відповідачу направлено копію ухвали на його теперішню адресу місцезнаходження: вул. сержанта Жужоми, буд. 3, кв.93, м. Черкаси, Черкаська область, 18021.
Згідно тре гінку поштового відправлення на офіційному сайті Укрпошти копія ухвали суду від 14.10.2026 про поновлення провадження у справі вручена відповідачеві за довіреністю 21.10.2026.
Також судом встановлено, що відповідач укладаючи договір №08-14 від 30.08.2021 у своїх контактних даних зазначила наступну адресу електронної пошти: [пошта прихована], а отже зазначивши їх договорі фактично відповідач виявив бажання, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Позивач направляв копію позовної заяви відповідачу на вказану адресу електронної пошти. Отже, направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на вказані адреси електронної пошти та виходячи з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано поштове відправлення через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення щодо подання цього позову до суду.
Суд також повідомив відповідача про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідача, яка міститься в контактних даних договору поставки, а саме: [пошта прихована].
Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
З урахуванням висновку, який міститься в пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі №990/370/23, суд вважає, що вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання ухвал суду на адресу електронної пошти відповідача та розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області, а також шляхом направлення копії ухвали суду від 14.10.2026 про поновлення провадження у справі на теперішню дійсну адресу місцезнаходження відповідача ,яка була вручена відповідачеві 21.10.2026.
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №08-14 від 30.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії в розмірі 226 679,61 грн за лютий-березень 2022 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за договором про постачання електричної енергії №08-14 від 30.08.2021 у розмірі 226 679,61 грн.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (коли та в якому обсязі позивач поставляв електричну енергію, на яку суму), яке місце поставки електричної енергії, чи правомірно позивач діяв поставляючи електричну енергію у спірний період.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між Постачальником ТОВ «ХАЙАТ ЕСТЕЙТ» та Споживачем ПП «Снек-Клуб» було укладено договір про постачання електричної енергії №08-14 від 30.08.2021 (далі Договір), відповідно до п.2.1 За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 3.2. Договору строк постачання електричної енергії зазначений у розділі 13 Договору, даний Договір укладається строком на 2 (два) роки з моменту прийняття комерційної пропозиції та повідомлення про це Постачальника (шляхом надання підписаних додатків №1, №2 до цього Договору). Договір подовжується на кожен наступний аналогічний період, якщо жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону про бажання припинити його дію.
Умови цього Договору починаються виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднання та сплати рахунку (квитанції) Постачальника. Цей Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов`язань.
Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору, але не нижче вартості електроенергії, придбаної Постачальником на оптовому ринку електроенергії (п.5.1 договору).
Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (пункт 5.4. договору).
Відповідно до п.5.6 договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у відповідності до умов Договору у строк, визначений у рахунку, або в строки, що зазначені у комерційній пропозиції, що є Додатком №2 до цього Договору щодо оплати рахунку.
У випадку якщо, день оплати, встановлений у комерційній пропозиції або в рахунку на оплату електричної енергії припадає на небанківський день - Споживач здійснює оплату не пізніше останнього банківського дня, що передує обумовленому дню оплати
Додатковою угодою №1 від 11.10.2021 до Договору обумовлено, що Порядок оплати електричної енергії Споживачем та порядок надання рахунків за електричну енергію: Споживач сплачує за електричну енергію - 100% вартості обсягу спожитої електроенергії сплачується протягом 3-х банківських днів з моменту отримання акту купівлі-продажу по факту місяця споживання.
Пунктом 6.2.1. договору визначено, що Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору.
Пунктом 7.2.2. договору визначено, що Постачальник зобов`язаний нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.
Згідно п.12.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідно до п. 13.1. Цей договір укладається строком на 2 (два) роки та вступає в силу з моменту прийняття комерційної пропозиції та повідомлення про це Постачальника (шляхом надання підписаних додатків №1, №2 до цього Договору). Договір подовжується на кожен наступний аналогічний період, якщо жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону про бажання припинити його дію.
Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) Постачальника. Цей Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов`язань.
Відповідно до заяви-приєднання, яка є додатком № 1.1 до Договору, Споживачем зазначена електронна адреса для обміну документами - [пошта прихована].
Заявою-приєднання (що є додатком №1.1 до договору № 08-14 від 30.08.2021) сторони визначили, зокрема, адресу об`єкта постачання електричної енергії та поштову адресу споживача: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Університетська,буд.231/11; юридична адреса: 72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Університетська, буд.231/11 та ЕІС - коди точок комерційного обліку - 62Z3146654537833; 62Z8993326640311; 62Z5743284982094; перелік точок комерційного обліку за об`єктами Споживача, зазначені в додатку №1 до договору.
Позивач вказує, що Відповідачем у період з лютого 2022 по березень 2022 було спожито електричної енергії на загальну суму 226679,61 грн, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 17.09.2024.
Також Позивачем було сформовано акт №503 купівлі-продажу електричної енергії за лютий 2022 від 28.02.2022 на суму 100 615,44 грн, акт надання послуг з передачі електричної енергії №506 від 28.02.2022 на суму 15812,20 грн, акт надання послуг з розподілу електричної енергії №508 від 28.02.2022 на суму 44034,80 грн, акт №825 купівлі-продажу електричної енергії за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 42934,86 грн, акт надання послуг з розподілу електричної енергії №826 від 31.03.2022 на суму 17 130,88 грн, акт надання послуг з передачі електричної енергії №827 від 31.03.2022 на суму 6 151,43 грн, які, як зазначає позивач, були розміщені у «Особистому кабінеті» та надані ПП «Снек -Клуб».
Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Відсутність повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада (з 25.02.2022, код UA2308007[телефон приховано]).
Факт окупації міста Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області з 25.02.2022 є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні,.
Частиною 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
За приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
03.10.2025 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові у справі №908/1162/23 зробив наступні висновки:
« 7.3. Верховний Суд у постанові у справі №910/9680/23 дійшов висновку, що, враховуючи положення статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», позивач з лютого по серпень 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь з 26.02.2022 є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні….
7.6. За визначенням, наданим у статті 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
7.7. Водночас, виходячи зі статті 2 Закону № 1207-VII, метою цього закону є визначення статусу території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Вказівка на мету закону визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України міститься також у його преамбулі .в чинній редакції.
7.8. Тобто, як за міжнародними правовими нормами, так і за законодавством України територія визнається окупованою в силу наявних фактичних обставин; натомість закон не може змінювати цього факту, а встановлює правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території….
7.26. Враховуючи викладене, об`єднана палата вважає, що висновок, викладений Верховним Судом у постанові у справі №910/9680/23 про застосування до спірних правовідносин положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з огляду на загальновідомий факт окупації міста Мелітополь, відповідає Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
7.27. З урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, об`єднана палата не вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі №910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.»
Як зазначено позивачем у позові, позивач здійснював поставку електричної енергії відповідачу в період з лютого по березень 2022 року.
Враховуючи тимчасову окупацію Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області з 25.02.2022, на підставі частини 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, суд висновує, що:
- позивач з 25.02.2022 не мав права здійснювати господарську діяльність з постачання електричної енергії на тимчасово окуповану територію, в тому числі поставляти її відповідачу.
Відтак, позивач міг правомірно поставляти відповідачу електричну енергії по 24.02.2022 включно, відповідно електрична енергія споживалася відповідачем саме по цю дату.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що доведення/недоведення позивачем обставин фактичної поставки електричної енергії на тимчасово окуповану територію, як і здійснення оплати за неї, не має правового значення для вирішення спору у цій справі.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 04.11.2025 у справі № 922/5404/23, від 09.03.2026 у справі №908/2241/23.
Враховуючи викладене вище, оскільки окупація території України, куди здійснювалося постачання електричної енергії, розпочалась 25.02.2022, то саме з цього періоду відсутні підстави для стягнення основного боргу.
Відповідно до наданих позивачем доказів у лютому 2022 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії, а також послуг з розподілу та передачі електричної енергії на загальну суму 160462,44 грн.
Здійснивши розрахунок спожитої відповідачем електричної енергії та послуг з розподілу та передачі електричної енергії за період з 01.02.2022 по 24.02.2022 (до дати тимчасової окупації), пропорційно кількості днів лютого (28 днів), суд встановив, що вартість спожитої електричної енергії, з послугами з розподілу та передачі електричної енергії складає 137539,23 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованою та доведеною суму боргу за спожити ту електричну енергію за лютий 2022 року у розмірі 137539,23 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором про постачання електричної енергії (а.с.8-17), актами купівлі-продажу електричної енергії та актами надання послуг (а.с. 18-20, 23-25), актом звірки (а.с. 31), листуванням сторін.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити в частині стягнення основного суму боргу у розмірі 137539, 23 грн.
В іншій частині позову слід відмовити, у зв`язку з його необґрунтованістю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приймаючи до уваги, що ціна позову становить 226679,61 грн та позовна заява подана в електронній формі, до сплати за подання цієї позовної належить судовий збір у розмірі 2720,16грн.
Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №456 від 17.09.2024 про сплату суми 3400,00 грн судового збору, тобто в розмірі більшому, ніж визначено законом.
Оскільки позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти відповідача пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 1650,59 грн.
Зайво сплачений судовий збір повертається виключно за клопотанням особи, яка його платили.
Станом на дату ухвалення рішення відповідне клопотання від позивача не надходило.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «СНЕК-КЛУБ» (вул. Університетська, буд.231/11, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312; ідентифікаційний код юридичної особи40663732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙАТ ЕСТЕЙТ» (вул. Довженка Олександра, буд. 18, офіс 17, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код юридичної особи 39139037) суму 137539,23 грн (сто тридцять сім тисяч п`ятсот тридцять дев`ять гривень 23 коп.) вартості спожитої електричної енергії. Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємства «СНЕК-КЛУБ» (вул. Університетська, буд.231/11, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312; ідентифікаційний код юридичної особи40663732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙАТ ЕСТЕЙТ» (вул. Довженка Олександра, буд. 18, офіс 17, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код юридичної особи 39139037) суму 1650,59 грн (одна тисяча шістсот п`ятдесят гривень 59 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 11.11.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич