Рішення № 141389427 у справі № 908/2174/26 від 11.11.2026

номер провадження справи 4/128/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2026 Справа № 908/2174/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25), представник позивача адвокат Бардаш Олександр Вікторович, ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула центр», (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119)

про стягнення 13 326,62 грн.

07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 07.09.2026, (вх. № 2483/08-07/26 від 07.09.2026) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула центр», м. Запоріжжя про стягнення 13 326,62 грн. пені за прострочення терміну поставки товару за договором поставки № 01-011165-23 від 03.08.2023.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 справу № 908/2174/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2174/26 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/128/26, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 29.01.2027.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 11,526, 530, 549, 611, 626, 628 ЦК України, договором поставки № 01-011165-23 від 03.08.2023, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 13 326,62 грн. пені за прострочення терміну поставки товару.

Ухвалою суду від 11.09.2026 у справі № 908/2174/26 відповідачу запропоновано у строк до 28.09.2026, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 23.10.2026 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 12.10.2026 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.

18.09.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоформула центр» подано Відзив на позовну заяву б/н від 18.09.2026.У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив та зазначив, що затримка поставки була зумовлена незалежними від нього обставинами, зокрема військовими діями, загрозою портовій інфраструктурі Румунії, вимушеною зміною маршруту доставки та блокуванням польсько-українського кордону. Про зазначені обставини, рух товару та орієнтовні строки доставки відповідач неодноразово повідомляв позивача, просив перенести строк поставки до 10-14.12.2023, однак позивач погодив його продовження лише до 30.11.2023. За доводами відповідача, 05.12.2023 ним поставлено 30 радіаторів за видатковою накладною №149. Під час приймання виявлено пошкодження одного радіатора, який відповідач замінив 25.12.2023 у межах строку, встановленого позивачем до 29.12.2023. Відповідач вважає, що весь товар було поставлено із простроченням на чотири календарні дні, а не 29 радіаторів - із простроченням на чотири дні та один - на 24 дні, як визначив позивач. У зв?язку із цим заперечує розрахунок штрафних санкцій та зазначає, що пеня за чотири дні прострочення поставки всіх 30 радіаторів становить 10 909,72 грн. Крім того, відповідач заперечує правомірність застосування пункту 7.3 договору, посилаючись на втрату чинності Господарським кодексом України з 28.08.2025 та вважаючи, що позивач здійснив розрахунок на підставі нормативного акта, який на момент подання позову вже не діяв. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

28.09.2026 через підсистему «Електронний суд» Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» подано відповідь на відзивна позовну заяву за вих. б/н від 28.09.2026. У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що відповідно до умов договору та додаткової угоди № 2 відповідач зобов`язаний був поставити товар у строк до 30.11.2023. При цьому з моменту укладення договору до закінчення погодженого строку поставки відповідач мав 119 днів для виконання зобов?язання. На думку позивача, відповідач не надав належних доказів того, що блокування кордону, зміна маршруту доставки або інші наведені ним обставини перешкоджали поставці товару протягом усього визначеного договором строку. Також не доведено, що зазначені обставини об?єктивно унеможливлювали виконання зобов`язання у погоджений строк. Позивач звернув увагу, що на момент укладення договору в Україні вже тривали бойові дії та діяв воєнний стан, а тому відповідач, погоджуючись на виконання договору, усвідомлював пов?язані з цим ризики. Крім того, позивач уже переносив строк поставки товару з 15.10.2023 на 30.11.2023, однак відповідач не виконав зобов?язання і в цей строк. Щодо доводів відповідача про поставку всіх 30 радіаторів із простроченням на чотири дні позивач зазначив, що відповідно до пунктів 4.4 та 4.9 договору датою поставки є дата підписання одержувачем видаткової накладної. Оскільки видаткова накладна №163 на один радіатор підписана 25.12.2023, позивач вважає, що саме ця дата є датою поставки зазначеного товару, а тому нарахування штрафних санкцій за період прострочення з 01.12.2023 по 04.12.2023 є правомірним. Також позивач заперечив проти доводів відповідача щодо неможливості застосування пункту 7.3 договору у зв?язку з втратою чинності Господарським кодексом України та зазначив, що на момент укладення договору цей Кодекс був чинним, а його подальша втрата чинності не припиняє дії погоджених сторонами договірних умов щодо відповідальності за порушення строків поставки. При цьому пунктом 7.3 договору сторонами визначено конкретний розмір пені - 0,1 % вартості товару, строк поставки якого порушено, за кожен день прострочення.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 12.10.2026 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.11.2026.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

03.08.2023 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Покупець, Позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоформула центр» (Постачальник, Відповідач у справі) на підставі проведеноі? процедури закупівлі (посилання на закупівлю: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023- 06-28-010404-a) укладено договір поставки №01-011165-23 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов?язується поставити товар в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в Додатку № 1 до Договору (далі - товар), а Покупець зобов?язується прийняти належним чином поставлений товар та оплатити на умовах Договору.

Згідно п. 1.2 Договору предмет закупівлі (за ДК 021:2015): 31160000-5 Частини електродвигунів, генераторів і трансформаторів, Радіатори охолодження до трансформаторного обладнання (Північне ТУОМ).

Ціна Договору становить 2 272 859,00 грн., крім того ПДВ - 454 571,80 грн., всього з ПДВ - 2 727 430,80 грн. (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п.4.1 договору постачальник зобов`язаний поставити Товар Одержувачу(ам) (уповноваженому представнику Покупця) до 15.10.2023 р. (включно), в кількості та за адресою (місцем) поставки товару згідно з Додатком №l до Договору на умовах DDP в редакції «Інкотермс 2010». Одержувачі Товару за цим Договором зазначені в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до умов Додатковоі? угоди від 23.10.2023 № 2 до Договору, строк поставки Товару було подовжено до 30.11.2023.

Приймання Одержувачем (уповноваженим представником Покупця) товару, документації, що передається разом з товаром засвідчується шляхом підписання видаткової накладної (підготовленої та переданої Одержувачу (уповноваженому представнику Покупця) Постачальником під час поставки (передачі) товару). Видаткова накладна повинна мати визначені чинним законодавством реквізити первинного документа. Один примірник видаткової накладної після підписання Одержувачем (уповноваженим представником Покупця) повертається Постачальнику. (п.4.4 Договору).

Пунктом 4.9 Договору сторони визначили, що датою поставки (передачі) Товару визнається дата підписання Одержувачем (уповноважений представником Покупця) видаткової накладної.

Згідно з п.7.3 договору за порушення строків поставки Постачальник сплачує Покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка)вартості Товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Постачальник повинен додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 7 % (семи відсотків) від вказаної вартості.

Договір набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2023 р.,а в частині оплати за поставлений товар та виконання гарантійних зобов?язань на товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. (п.11.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 23.10.2023).

На виконання умов Договору, відповідач поставив позивачу товар, на загальну суму 2 727 430,80 грн., а саме радіатори: 1900(1600)-22(3)/520 у кількості 10 шт.; радіатори 2000(1600)-22(3)/520 у кількості 6 шт.; радіатори 3000-30/520 у кількості 14 шт, про що свідчить видаткова накладна № 149 від 05.12.2023.

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що під час приймання товару позивачем було виявлено пошкодження одного радіатора, у зв?язку з чим відповідачу було надано строк до 29.12.2023 для його заміни.

25.12.2023 відповідач здійснив заміну пошкодженого радіатора, поставивши товар належної якості за видатковою накладною №163 від 25.12.2023 на загальну суму 120 844,80 грн.

Видаткові накладні скріплені печатками з боку Постачальника і Покупця.

Отже, факт поставки відповідачем позивачу товару на суму 2 727 430,80 грн. доведений видатковими накладними.

Таким чином, 29 радіаторів були поставлені - 05.12.2023, а один радіатор - 25.12.2023.

Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що поставка 29 радіаторів відбулася з простроченням на 4 календарні дні, а одного радіатора - на 24 календарні дні, у зв?язку з чим нарахував пеню відповідно до пункту 7.3 договору в розмірі 10 426,34 грн. за прострочення поставки 29 радіаторів та 2 900,28 грн. за прострочення поставки одного радіатора, що загалом становить 13 326,62 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України слідує, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як вже зазначалось судом, відповідно до умов Додатковоі? угоди від 23.10.2023 № 2 до Договору, строк поставки Товару було подовжено до 30.11.2023.

Отже, зважаючи на визначений сторонами строк поставки, суд погоджується з доводами позивача про прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

Позивачем нарахована пеня в сумі 10 426,34 грн., а саме за видатковою накладною №149 від 05.12.2023 за період з 01.12.2023 по 04.12.2023 та за видатковою накладною №163 від 25.12.2023 за період з 01.12.2023 по 24.12.2023 в сумі 2 900,28 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п.7.3 договору за порушення строків поставки Постачальник сплачує Покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка)вартості Товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Постачальник повинен додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 7 % (семи відсотків) від вказаної вартості.

З огляду на умови пунктів 4.4 та 4.9 Договору, за якими датою поставки є дата підписання одержувачем видаткової накладної, суд погоджується з доводами позивача щодо визначення дати поставки належної якості одного радіатора 25.12.2023.

Відповідно, 29 радіаторів вартістю 2 606 586,00 грн. поставлено 05.12.2023, тобто з простроченням на чотири календарні дні, а один радіатор вартістю 120 844,80 грн. поставлено належної якості 25.12.2023, тобто з простроченням, за яке позивач нарахував пеню за період з 01.12.2023 по 24.12.2023 включно.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно (2 606 586,00 грн. х 0,1% х 4 дні = 10 426,34 грн.; 120 844,80 грн. х 0,1% х 24 дні = 2 900,28 грн.).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що всі 30 радіаторів були поставлені з простроченням лише на чотири календарні дні.

Так, відповідач посилається на те, що 05.12.2023 ним було поставлено 30 радіаторів, а пошкоджений радіатор замінено 25.12.2023 у строк, наданий позивачем. Однак зазначені обставини не спростовують установленого судом факту, що один радіатор був замінений на товар належної якості лише 25.12.2023.

Саме по собі надання позивачем строку для заміни пошкодженого товару до 29.12.2023 не свідчить про зміну погодженого сторонами строку поставки товару за Договором та не звільняє відповідача від відповідальності за порушення такого строку. Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами додаткової угоди про перенесення строку поставки відповідного радіатора на дату після 30.11.2023.

Відтак суд вважає обґрунтованим нарахування пені за порушення строку поставки 29 радіаторів за період з 01.12.2023 по 04.12.2023 включно, а за один радіатор - за період з 01.12.2023 по 24.12.2023 включно.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що затримка поставки була зумовлена обставинами, які не залежали від його волі, зокрема військовими діями, загрозою портовій інфраструктурі Румунії, зміною маршруту доставки та блокуванням польсько-українського кордону.

Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на зазначені обставини та повідомлення позивача про рух товару й орієнтовні строки доставки.

Водночас саме по собі повідомлення контрагента про наявність труднощів у виконанні зобов`язання не є доказом того, що такі обставини об`єктивно унеможливили виконання зобов`язання у погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач мав виконати поставку до 15.10.2023, а згодом, на підставі Додаткової угоди № 2 від 23.10.2023, строк поставки було продовжено до 30.11.2023. Отже, відповідачу було надано додатковий час для виконання зобов`язання. При цьому відповідач не довів належними та допустимими доказами, що наведені ним обставини перешкоджали поставці товару протягом усього погодженого сторонами строку, а також що саме ці обставини перебували у безпосередньому причинному зв`язку з невиконанням зобов`язання у встановлений строк.

Сам факт існування воєнного стану, логістичних ускладнень або затримок у перевезенні товару не свідчить автоматично про звільнення постачальника від договірної відповідальності. Відповідач, як сторона Договору, зобов`язаний був організувати виконання поставки з урахуванням обставин, які були йому відомі або могли бути передбачені під час укладення Договору, та вжити необхідних заходів для належного виконання зобов`язання.

Суд також бере до уваги, що Договір укладено 03.08.2023, тобто після введення в Україні воєнного стану. Відтак сам факт воєнного стану не може розглядатися як достатня підстава для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строку поставки без доведення конкретного впливу відповідних обставин на можливість виконання зобов`язання.

Щодо доводів відповідача про неможливість застосування пункту 7.3 Договору у зв`язку з втратою чинності Господарським кодексом України з 28.08.2025, суд зазначає таке.

Договір поставки № 01-011165-23 укладено 03.08.2023, тобто в період чинності Господарського кодексу України. Пунктом 7.3 Договору сторони погодили конкретний розмір пені за порушення строків поставки товару - 0,1 % вартості товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення.

Отже, обов`язок відповідача сплатити пеню виник у зв`язку з порушенням ним строку поставки товару у грудні 2023 року, коли Господарський кодекс України був чинним. Подальша втрата чинності цим Кодексом не припиняє вже виникли правові наслідки порушення зобов`язання та не скасовує погодженої сторонами договірної умови про відповідальність.

Крім того, позивач заявляє вимогу не лише з посиланням на норму Господарського кодексу України, а й на пункт 7.3 Договору, яким сторони безпосередньо погодили розмір та порядок нарахування пені. Така умова є складовою договору, обов`язкового для виконання сторонами відповідно до статей 526 та 629 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність правових підстав для застосування пункту 7.3 Договору.

Відповідно до статей 509, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 549 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений договором строк, а його порушення тягне правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт порушення відповідачем строку поставки товару та правомірність нарахування пені у розмірі 13 326,62 грн. Відповідач, зі свого боку, не надав належних доказів, які б спростовували факт прострочення, правильність розрахунку пені або підтверджували наявність підстав для звільнення від договірної відповідальності.

Інші доводи сторін судом досліджено, однак вони не спростовують установлених обставин та не впливають на висновки суду щодо наявності підстав для стягнення пені.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула центр», м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула центр», (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119, ідентифікаційний код юридичної особи 33921034) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) 13 326 (тринадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 62 коп. пені та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 11» листопада 2026 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.