ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.11.2026 м. Івано-Франківськ Справа № 909/1095/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)
сторін справу за позовом: ПАТ "СТРАХОВА ГРУПА" ТАС", пр. Берестейський, буд.65, м. Київ, 03062,
до відповідача: ПП "ПРИКАРПАТСЬКИЙ ЕКСПРЕС", вул. Майданського І., буд. 12, м. Коломия, Коломийський р-н., Івано-Франківська обл., 78200, про стягнення збитків у розмірі 65 664,00 грн, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 4 384,06 грн, судових витрат,
встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення збитків у розмірі 65 664,00 грн, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 4 384,06 грн, судових витрат.
В обґрунтування позову позивач вказав на те, що 09.11.2025 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, спричиненої водієм відповідача ОСОБА_1 , пошкоджено транспортний засіб DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 і, як наслідок, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (постанова суду від 17.12.2025, що винесена у справі №456/6377/25). На момент ДТП автомобіль, яким керував водій ОСОБА_1 , був застрахований у позивача на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.03.2025, поліс №227826869. Оскільки позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 65 664 грн, у нього виникло право регресної вимоги до відповідача відповідно до ст. ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 37 Закону України про ОСЦПВВНТЗ. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3 % річних за період прострочення з 09.11.2025 до 18.08.2026.
Також позивач звернув увагу, на те, що відповідачем не зареєстровано електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), відтак, у позивача, у відповідності до ст. 42 ГПК України, відсутній обов`язок надсилати копію позовної заяви з додатками відповідачу.
В підтвердження викладеного долучено копії: платіжної інструкції №109763 від 21.08.2026, довіреності №ГО-26/1005 від 26.03.2026, довідок про відкриття рахунку, витягу з ЄДР щодо позивача, полісу №227826869, посвідчення водія ОСОБА_2 , договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.05.2025, наказу про прийняття ОСОБА_2 від 17.05.2017, переліку документів наданих у страховій справі зі страхування ОСЦПВВНТЗ справа №33857, дата реєстрації 17.11.2025, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 17.11.2025, картки платника податків ОСОБА_3 , витягу з реєстру територіальної громади №2025/016355289 від 05.11.2025 щодо Жабчика В. Ф., паспорту громадянина України ОСОБА_3 , заяви про страхову виплату від 27.11.2025, свідоцтва про реєстрація транспортного засобу, постанови від 17.12.2025 , винесеної у справі №456/6377/25, протоколу огляду транспортного засобу від 19.11.2025, фотокопії транспортного засобу, рахунку на оплату №200 від 12.11.2025, ремонтної калькуляції №92533857 від 26.11.2025, аркушу перевірки даних №92533857 від 26.11.2025, страхового акту №35729/09/925 від 28.11.2025, розрахунку суми страхового відшкодування, платіжної інструкції №61403 від 02.12.2025, договору про надання правничої допомоги №1/2026 від 19.03.2026, додаткової угоди №6 від 17.08.2026 до договору про надання правничої допомоги з додатком, заяви (претензії) про виплату страхового відшкодування вих.№33857/ІНС.ЛОУ від 28.05.2026, посвідчення адвоката України Гусєєва П. В., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 13.02.2023, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, довіреності №ГО-26/1005 від 26.03.2026, листа №82-Г/а від 20.08.2026, наказу №28 від 30.04.2025 про прийняття на роботу Федика В. В., договору оренди транспортного засобу №255 від 29.01.2024, акту прийому-передачі предмета оренди (транспортного засобу) згідно з договором від 30.01.2024.
За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановив сторонам строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - п`ять днів з дня вручення ухвали, повідомив відповідача, що строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали (разом з поданням відзиву), а для позивача - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, також повідомив відповідача, що строк для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; копію відзиву та доданих до нього документів у встановлений строк належить також надати учасникам справи, подання відзиву відповідач повинен здійснити, враховуючи вимоги ст. 165, 178 ГПК України, роз`яснив, що в разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву, а відповідачу строк для подання заперечень - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив (ухвала про відкриття провадження у справі від 31.08.2026).
Ухвала про відкриття провадження у справі від 31.08.2026 надіслана позивачу в електронному вигляді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 01.09.2026, відповідачу на адресу місцезнаходження, яке означено в ЄДР (вул. Майданського І., буд. 12, м. Коломия, Коломийський р-н., Івано-Франківська обл., 78200), що підтверджується рекомендованим повідомленням R068164426398.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не подав.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд, враховуючи приписи ст.ст. 165, 178 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи та вважає, що позов слід задоволити частково.
При цьому суд врахував наступне.
Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути, зокрема, життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (п.1 ст. 979, 980 ЦК України).
До страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).
Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п.50 ч.1 ст. 1 Закону України "Про страхування").
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ст.1191 Цивільного кодексу України).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст. 1172 ЦК України).
З матеріалів справи суд встановив, що 17.03.2025 між ПП "ПРИКАРПАТСЬКИЙ ЕКСПРЕС" (відповідачем) та ПАТ "СТРАХОВА ГРУПА" ТАС" (позивачем) укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №227826869 (далі - договір).
Предметом договору є передача Страхувальником (відповідачем) за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених Законом 3720.
Об`єктом страхування за договором є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Страховим ризиком за договором є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої може виникнути відповідальність у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована.
Страховим випадком за договором є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб (п.4 договору).
Забезпечений транспортний засіб - тип D2, марка VAN HOOL, модель T-916 ASTRON, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2010, VIN НОМЕР_3 (п.9 договору).
Дата закінчення строку дії договору по 17.03.2026 включно (п.п. 5.2 п. 5.2 договору).
09.11.2025, водій ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 керуючи автобуcом VAN HOOL номерний знак НОМЕР_2 вчинив ДТП і, як наслідок, було пошкоджено автомобіль DAF XF 105.460, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2
17.12.2025, Стрийським міськрайонним судом Львівської області винесено постанову у справі №456/6377/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
ОСОБА_1 працює у ПП "Прикарпатський експрес" (відповідача) за сумісництвом на посаді автотранспортних засобів з 01.05.2025 (наказ №28 від 30.04.2025).
Автобус марки VAN HOOL, модель T-916 ASTRONEF, 2010 р. випуску, VIN-номер кузова
НОМЕР_4 , державний реєстрацій номер НОМЕР_5 використовується ПП "Прикарпатський експрес" (відповідачем) на підставі договору оренди транспортного засобу №255 від 29.01.2024, акта приймання-передачі предмета оренди транспортного засобу від 30.01.2024.
27.11.2025, потерпіла особа звернулась до АТ "CГ "ТАС" (позивача) із заявою про страхову виплату у сумі 65 664 грн (вх.№1341/24 від 27.11.2025).
Відповідно до страхового акту №35729/09/925 від 28.11.2025 розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, 65 664 грн.
Позивачем виплачено вищевказана сума страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією №61403 від 02.12.2025, призначення платежу: страх. відш. по дог.№ЕР227826869 від 17.03.2025, ПП "ВІЛІС", т/з DA XF 105.460, д/н НОМЕР_6 .
28.05.2026, як вказує позивач, він звернувся до відповідача з заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування (вих.№33857/ІНС.ЛОУ).
Враховуючи вищевикладене, відсутності доказів оплати відповідачем страхового відшкодування, вимога про стягнення збитків в розмірі 65 664 грн є обґрунтованою.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення 4 384,06 грн інфляційних втрат та 3 % річних слід відмовити, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами момент пред`явлення відповідачу вимоги про виплату страхового відшкодування, а відтак - початок перебігу строку виконання грошового зобов`язання та факт прострочення. Так, у матеріалах справи міститься претензія вих. № 33857/ІНС.ЛОУ від 28.05.2026, проте доказів її направлення та отримання відповідачем суду не надано. Це унеможливлює визначення дати початку прострочення та, як наслідок, застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16).
Клопотання позивача про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 910 грн слід задоволити у розмірі 4 678,07 грн, решту залишити за позивачем.
При розподілі судових витрат суд враховує вимоги ст. 129 ГПК України, згідно з якою у разі часткового задоволення позову витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас суд бере до уваги правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19. Згідно з ними, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору та неспівмірним зі складністю справи, витраченим адвокатом часом і ринковими цінами на адвокатські послуги. Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «East/West Alliance Limited» проти України» та «Лавентс проти Латвії»), за якою при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з конкретних обставин справи, реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру. З огляду на те, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а обсяг виконаних адвокатом робіт обмежився складанням позовної заяви, заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи. Відтак, керуючись критеріями ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд вважає обґрунтованими витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. Пропорційно до задоволених позовних вимог стягненню з відповідача підлягає 4 678,07 грн, а решту витрат слід залишити за позивачем.
Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з ПП "ПРИКАРПАТСЬКИЙ ЕКСПРЕС" (код ЄДРПОУ 35901313, вул. Майданського І., буд. 12, м. Коломия, Коломийський р-н., Івано-Франківська обл., 78200) на користь ПАТ "СТРАХОВА ГРУПА" ТАС" (код ЄДРПОУ 30115243, пр. Берестейський, буд.65, м. Київ, 03062) - 65 664 грн (шістдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні) - збитків, 2 495,77 грн (дві тисячі чотириста дев`яносто п`ять гривень сімдесят сім копійок) - судового збору та 4 687,07 грн (чотири тисячі шістсот вісімдесят сім гривень сім копійок) - витрат на професійну правничу допомогу на рахунок НОМЕР_7 .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І. М. Скапровська