Справа № 909/589/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
10.11.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М., розглянувши подану у справі за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до відповідача: ТОВ "СЕРВІСАВТО", вул. Данила Галицького, буд. 5, смт. Вигода, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77552, код ЄДРПОУ 31943056, про витребування у ГУ ДПС в Івано-Франківській області інформації про фінансову звітність ТОВ "СЕРВІСАВТО" за 2023 та 2024 роки, витребування у ТОВ "СЕРВІСАВТО" розрахунку вартості частки ОСОБА_1 станом на 27.03.2024 та засвідчених копій документів, які були використані при такому розрахунку, стягнення вартості частки (33,33%) в статутному капіталі та стягнення судових витрат, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "СЕРВІСАВТО", його директору та особам, які діють від імені товариства, до скасування заходів забезпечення у встановленому законом порядку виконувати пункт 2 рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 05.11.2026 без заповненого номера, підписи на якому засвідчені нотаріусом Ананевич О. М. 08.11.2026 за реєстровими № 2075, 2076, щодо повернення ОСОБА_1 2 200 грн як помилково сплачених у 2003 році коштів, а саме: перераховувати або видавати йому зазначені кошти, передавати майно чи майнові права замість них, здійснювати зарахування цієї суми на виконання зазначеного рішення; заборонити ТОВ "СЕРВІСАВТО" виконувати пункт 5 цього самого протоколу виключно в частині реалізації пункту 2 щодо ОСОБА_1 : оформлювати та відображати в обліку повернення 2 200 грн на підставі пункту 2 як здійснену операцію, припиняти чи змінювати облікові зобов`язання перед ОСОБА_1 унаслідок такого повернення, складати й подавати документи, що засвідчують виконання цієї операції, до скасування заходів забезпечення у встановленому законом порядку,
встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про витребування у ГУ ДПС в Івано-Франківській області інформацію про фінансову звітність ТОВ "СЕРВІСАВТО" за 2023 та 2024 роки, витребування у ТОВ "СЕРВІСАВТО" розрахунку вартості частки ОСОБА_1 станом на 27.03.2024 та засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку, стягнення вартості частки (33,33%) в статутному капіталі та стягнення судових витрат.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що, будучи учасником ТОВ "СЕРВІСАВТО" з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 33,33 %, 28.03.2024 подав нотаріально посвідчену заяву про вихід із товариства, на підставі якої 29.03.2024 проведено державну реєстрацію відповідних змін. Водночас відповідач, усупереч вимогам статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не повідомив позивача про вартість його частки, не надав обґрунтованого розрахунку та документів, необхідних для її визначення, а також не здійснив її виплати. Позивач стверджує, що через ненадання відповідачем відповідних документів позбавлений можливості самостійно визначити ринкову вартість належної йому частки, пропорційної розміру його участі в статутному капіталі товариства, у зв`язку з чим просить суд витребувати відповідну фінансову документацію та стягнути з відповідача вартість його частки у розмірі 33,33 % статутного капіталу товариства.
За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
Судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з витребуванням необхідних документів для розгляду справи.
17.09.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
08.11.2026, позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "СЕРВІСАВТО", його директору та особам, які діють від імені товариства, до скасування заходів забезпечення у встановленому законом порядку виконувати пункт 2 рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 05.11.2026 без заповненого номера, підписи на якому засвідчені нотаріусом Ананевич О. М. 08.11.2026 за реєстровими № 2075, 2076, щодо повернення ОСОБА_1 2 200 грн як помилково сплачених у 2003 році коштів, а саме: перераховувати або видавати йому зазначені кошти, передавати майно чи майнові права замість них, здійснювати зарахування цієї суми на виконання зазначеного рішення; заборонити ТОВ "СЕРВІСАВТО" виконувати пункт 5 цього самого протоколу виключно в частині реалізації пункту 2 щодо ОСОБА_1 : оформлювати та відображати в обліку повернення 2 200 грн на підставі пункту 2 як здійснену операцію, припиняти чи змінювати облікові зобов`язання перед ОСОБА_1 унаслідок такого повернення, складати й подавати документи, що засвідчують виконання цієї операції, до скасування заходів забезпечення у встановленому законом порядку.
В обґрунтування зазначеної заяви вказав на вимоги ст.136-141 ГПК України та на те, що предметом спору є розрахунок і виплата вартості належної йому частки у розмірі 33,33 % статутного капіталу ТОВ "СЕРВІСАВТО". 05.11.2026 загальними зборами товариства відповідача прийнято рішення, оформлене протоколом, пунктом 2 якого вирішено повернути позивачу 2 200 грн як помилково сплачені у 2003 році кошти, а пунктом 5 директору доручено змінити облік і звітність за відповідні періоди. При цьому, за твердженням позивача, надані самим відповідачем платіжні документи підтверджують внесення ним 1 000 грн та 1 200 грн із призначенням як внесок до статутного фонду, що спростовує попередні доводи товариства про відсутність відомостей щодо оплати внеску. Заявник вважає, що повернення цих коштів та коригування облікових даних спрямовані на усунення їх доказового значення у спорі та можуть ускладнити подальше дослідження обставин справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити.
При цьому суд врахував наступне.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ст. 136 ГПК України).
Так, п. 1, п.п. 2, 4 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов`язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення зазначеної заяви (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2023 у справі №908/2317/22).
Саме лише посилання в заяві на те, що виконання пункту 2 протоколу щодо повернення позивачу 2 200 грн та реалізація пункту 5 у частині внесення відповідних змін до обліку і звітності можуть усунути доказове значення та ускладнити подальше дослідження обставин формування й оплати частки, без наведення належного обґрунтування того, яким чином такі дії можуть призвести до реальної та невідворотної загрози значного ускладнення або фактичної неможливості виконання судового рішення, у разі його ухвалення на користь позивача, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на те, що забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Водночас заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020, що винесені у справі №381/4019/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020, що винесена у справі № 753/22860/17).
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, а також відсутність доказів, які б підтверджували: зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог (зокрема, його спроможність забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову); ймовірність утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; відсутність порушень прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу, у зв`язку із вжиттям таких заходів, керуючись статтями 136- 140, 232- 234 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "СЕРВІСАВТО", його директору та особам, які діють від імені товариства, до скасування заходів забезпечення у встановленому законом порядку виконувати пункт 2 рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 05.11.2026 без заповненого номера, підписи на якому засвідчені нотаріусом Ананевич О. М. 08.11.2026 за реєстровими № 2075, 2076, щодо повернення ОСОБА_1 2 200 грн як помилково сплачених у 2003 році коштів, а саме: перераховувати або видавати йому зазначені кошти, передавати майно чи майнові права замість них, здійснювати зарахування цієї суми на виконання зазначеного рішення; заборонити ТОВ "СЕРВІСАВТО" виконувати пункт 5 цього самого протоколу виключно в частині реалізації пункту 2 щодо ОСОБА_1 : оформлювати та відображати в обліку повернення 2 200 грн на підставі пункту 2 як здійснену операцію, припиняти чи змінювати облікові зобов`язання перед ОСОБА_1 унаслідок такого повернення, складати й подавати документи, що засвідчують виконання цієї операції, до скасування заходів забезпечення у встановленому законом порядку - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 ГПК України строк та порядку.
Суддя І. М. Скапровська