Ухвала № 141389447 у справі № 916/1500/26 від 10.11.2026

Справа № 916/1500/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.11.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Шкіндера П.А., секретаря судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 за вх. №20070/26 від 27.10.2026 про відстрочку виконання рішення по справі

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк"

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 153 085,41 грн, з них: 137 500,00 грн - основного боргу та 15 585,41 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом

за участю:

від позивача: Кудактіна О.І.

установив: на адресу Господарського суду Івано-Франківської області 27.10.2026 надійшла від ОСОБА_1 заява за вх. №20070/26 від 27.10.2026 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2026 у цій справі.

Заява обґрунтована неможливістю одночасної сплати стягненої судовим рішення від 05.10.2026 суми заборгованості в розмірі 153 085,41 з причин складного фінансового становища, що зумовлене повномаштабною війною в Україні. Складне фінансове становище, мотивує припиненням нею підприємницької діяльності з неналежних від неї причин, зокрема внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації та подальшої окупації території - м. Скадовськ, де здійснювалась підприємницька діяльність, та подальшого переїзду відповідачки до м. Івано-Франківська, де зареєструвалася як внутрішньо переміщена особа (ВПО), що підтверджується відповідною довідкою №2615-5003289767 від 18.05.2024. Стверджує також на позбавлення доступу нею до майна, яке залишилося на окупованій території. На зазначені причини вказує також на свій пенсійний вік та зазначає, що сукупний місячний її дохід складає в розмірі 10 501,00 грн, з них 3 725,00 грн пенсії та 6776,00 грн заробітної плати, як чистий дохід після здійснення відповідних відрахувань із неї. На підтвердження отриманих доходів надала суду довідку про доходи №5988 7499 8992 2189 від 08.06.2026.

Ухвалою від 27.10.2026 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв заяву про відстрочку виконання рішення суду до розгляду та призначив її розгляд у судове засідання на 10.11.2026.

29.10.2026 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява за вх.№20318/26 від 29.10.2026, в якій останній заперечив щодо заяви про відстрочку виконання рішення суду у справі та просить в її задоволенні відмовити.

Заперечення мотивує тим, що відстрочення виконання рішення має вирішуватись з урахуванням балансу інтересів обох сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. При цьому зазначає, що впродовж розгляду даного спору в суді, боржник не здійснив жодного платежу в рахунок здійснення погашення заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача свої заперечення щодо відстрочки виконання рішення суду підтримала та просила суд в задоволенні вказаної заяви відмовити.

Відповідачка повноважного представника в судове засідання не забезпечила, однак подала клопотання за вх.№21024/26 від 09.11.2026, в якому просила заяву про відстрочку виконання рішення суду розглянути без участі відповідача та її представника. У клопотанні зазначила, що заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі підтримує в повному та просить суд про її задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши подані докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги заяви про відстрочку виконання рішення та заперечення, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд враховує таке.

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором №119.10-10/510 від 21.01.2022 в розмірі 153 085,41 грн, з них: 137 500,00 грн - основного боргу та 15 585,41 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Ухвалою від 27.04.2026 Господарський суд Одеської області постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою від 29.06.2026 Господарський суд Одеської області постановив справу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 153 085,41 грн передати за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області. Розгляд справи та подальше передання її до Господарського суду Івано-Франківської області Господарський суд Одеської області здійснював в електронній формі.

Ухвалою від 17.07.2026 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв справу №916/1500/26 до свого провадження та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За результатом розгляду справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2026 у справі №916/1500/26 позов задоволено.

27.10.2026 Господарським судом Івано-Франківської області на виконання вказаного рішення у справі №916/1500/26 видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду.

27.10.2026 мало місце надходження від відповідача на адресу суду заяви за вх. №20070/26 від 27.10.2026 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2026 у цій справі.

Приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України надають право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення судового рішення, суд враховує: ступінь вини у виникненні спору; стосовно фізичної особи-тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Виходячи із вищенаведеного відстрочка виконання судового рішення у судовому порядку, повинна бути пов`язана з об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 зазначив, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Також Конституційний Суд України зауважив, що за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватись з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення або роблять його неможливим. При цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування, а тягар доведення відповідних обставин покладається на заявника.

Отже, відстрочка виконання рішення є процесуальним інструментом забезпечення балансу між правом стягувача на виконання рішення та реальними об`єктивними можливостями боржника його виконати без ризику опинитися за межею межі бідності в умовах надзвичайних обставин.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Така ж правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18.

При дослідженні доказів, суд встановив, що вторгнення Російської Федерації на територію України на територію України та подальшого введення на території України режиму воєнного стану з 24.02.2024 є загальновідомою обставиною.

При цьому збройна агресія та подальша тимчасова окупація території, де відповідач здійснював господарську діяльність, є надзвичайними та винятковими обставинами, які виникли незалежно від волі відповідача (боржника).

Незважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав 23.01.2023 року, про що судом встановлено у рішенні суду від 05.10.2026, суд бере до уваги, що саме факт окупації місця ведення бізнесу та неможливість подальшого здійснення відповідачкою підприємницької діяльності позбавили її можливості згенерувати прибуток для виконання договірних зобов`язань по Кредитному договору №119.10-10/510 від 21.01.2022. Подальші події - переміщення боржника до м. Івано-Франківська, що підтверджено довідкою ВПО №2615-5003289767 від 18.05.2024, отримання статусу пенсіонера та юридичне припинення ФОП - є безпосередніми наслідками втрати майна та місця проживання, а не спробою ухилитися від виконання зобов`язання.

Перебування боржника у статусі пенсіонера та ВПО у м. Івано-Франківську, відсутність доступу до майна на окупованій території свідчать про наявність об`єктивних надзвичайних складнощів та тимчасову неможливість виконання судового рішення у повному обсязі в даний момент. При цьому суд враховує сумлінну поведінку боржника, який вжив заходів щодо евакуації, офіційної реєстрації у м. Івано-Франківську та вживає заходів для стабілізації свого соціально-побутового стану, зокрема додаткове працевлаштування, незважаючи на пенсійний вік.

Суд вважає, що в спірному випадку надання відстрочки виконання рішення на певний строк дозволить відповідачу адаптуватися за новим місцем проживання в м. Івано-Франківську та створити реальні фінансові передумови для виконання судового рішення, зокрема віднайти додаткові джерела отримання прибутку для повного погашення заборгованості перед стягувачем, що відповідає принципам справедливості та гуманізму.

З аналізу наведеного вище та враховуючи також баланс інтересів обох сторін, зокрема довготривале невиконання зобов`язання, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду від 05.10.2026 частково, зокрема, відстрочити його виконання на три місяці, зокрема до 10.02.2027.

Керуючись статтями 18, 73, 74, 77, 86, 234, 235, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву ОСОБА_1 (вх. №20070/26 від 27.10.2026) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2026 у справі № 916/1500/26 до 05.10.2027 - задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2026 у справі № 916/1500/26 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, буд.12-г, м. Київ, 01001, код 00032129) в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" 153 085,41 грн заборгованості, з них: 137 500,00 грн - основного боргу та 15 585,41 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом; та 2662,40 грн - судового збору до 10.02.2027.

Ухвала набрала законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя П.А. Шкіндер