Додаткове рішення № 141389459 у справі № 909/1093/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2026 м. Івано-Франківськ Справа № 909/1093/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП", вул. Шовковична, буд. 30 А, оф. 23, м. Київ, 01024/вул. Лютеранська, буд. 28/19, оф. 2, м. Київ, 01024

до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району), вул. Національної Гвардії, буд. 14Г, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014

про стягнення заборгованості в сумі 5 040 254,70 грн.

в с т а н о в и в:

рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2026 позов задоволено.

Через систему "Електронний суд" 06.11.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП", надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.11.2026 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/1093/26, встановив відповідачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання про ухвалення додаткового рішення до 13.11.2026 (включно).

06.11.2026 від Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Відповідач вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, є неспівмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, а також не відповідає критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з обставин справи, оскільки ця судова справа не є складною для професійного адвоката та не потребує від представника позивача витрачання значного часу для підготовки процесуальних документів, що свідчить про завищення заявленої вартості послуг. Матеріали справи не містять значної кількості доказів, з якими адвокату необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати та проаналізувати (1 договір, 10 актів приймання-передачі), розрахунок суми, що стягувалася (виключно основний борг) не є складним. Крім того зазначає, що відповідач Івано-Франківська КЕЧ забезпечує військову частину фондами військового містечка, територією та земельними ділянками; військову частину комунальними послугами та енергоносіями; проводить комплекс заходів, спрямованих на забезпечення експлуатації, ремонту фондів і території військового містечка відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством та фінансується у державного бюджету України. Враховуючи зазначене відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу на 100%.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП", господарський суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Позивач керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України подав докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

- Договір про надання професійної правничої допомоги № 14 від 09.03.2026р.;

- Додаткову угоду до договору № 14 від 09.03.2026р.;

- Акт прийому-передачі наданих послуг;

- Платіжну інструкцію від 06.11.2026 (квитанція про сплату 70 000,00 грн. послуг адвоката).

Суд встановив, що представництво інтересів позивача здійснювала адвокат Касіяненко І.В. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 14 від 09.03.2026, відповідно до якого одна сторона - адвокат Касіяненко І.В., зобов`язується надати професійну правничу допомогу у рамках господарського судочинства за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" до Івано-Франківської КЕЧ про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії, а клієнт зобов`язується оплатити послуги адвоката ( п.1.1 та 3.3 договору).

Відповідно до п.4.1 Договору винагорода адвоката за надані послуги і порядок компенсації втрат узгоджується сторонами на підставі Додаткової угоди №1 до оговору.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору № 14 про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2026. Винагорода Адвокату за надані по Договору послуги визначається у фіксованому розмірі і не залежить від кількості годин витрачених адвокатом на надання таких послуг та складає 70 000,00 грн.

Перевіривши надані ТОВ "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" докази понесення витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що позивач довів фактичне надання йому зазначених послуг та надав відповідні докази з дотриманням строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95), від 26.02.2015 у справі "Двойних проти України" (пункт 80).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia, заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Івано-Франківська КЕЧ подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, яке обґрунтовано тим, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю цієї справи.

Здійснивши аналіз доводів ТОВ "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" та наданих на їх обґрунтування доказів, з урахуванням доводів відповідача про неспівмірність заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу з критеріями, визначеними частиною четвертою статті 126 ГПК, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" з огляду на таке:

- зміст спірних правовідносин не потребує застосування складних правових конструкцій або спеціальних знань, що виходять за межі звичайної юридичної практики; позовні вимоги базуються на порушенні відповідачем умов договору в частині повної оплати, а саме різниці нарахування спожитої електричної енергії за Актом приймання передачі електричної енергії № 505.

- спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", законодавством про публічні закупівлі, які містять усталене нормативне регулювання відповідних правовідносин. Застосування зазначених норм не викликає складнощів, оскільки вони не передбачають неоднозначного тлумачення та не потребують залучення значної кількості спеціальних чи галузевих нормативно-правових актів;

- правова позиція у справі ґрунтується на загальних засадах цивільного законодавства та усталеній судовій практиці;

- критерії розподілу витрат на правничу допомогу чітко визначені у сталій та послідовній практиці Верховного Суду.

Водночас господарський суд приймає до уваги, що виходячи з обставин та наслідків введення в Україні воєнного стану, заявлена сума адвокатських витрат може становити надмірний тягар для відповідача в умовах завдань, які він виконує під час воєнного стану.

Отже, дослідивши надані ТОВ "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" докази, оцінивши його витрати з урахуванням усіх аспектів справи, беручи до уваги складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг наданих представником позивача послуг з надання правничої допомоги, приймаючи також до уваги правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, суд дійшов висновку, що розмір заявлених ТОВ "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" витрат на професійну правничу допомогу, який є співмірним з критеріями обґрунтованості, розумності та співмірності, що визначені статтями 126, 129 ГПК, складає 50 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

клопотання ТОВ "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" - задовольнити частково.

Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району), вул. Національної Гвардії, буд. 14Г, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, ЄДРПОУ 08494013 на користь ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП», вул. Шовковична, буд. 30 А, оф. 23, м. Київ, 01024/вул. Лютеранська, буд. 28/19, оф. 2, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 43801489 - 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті клопотання - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Додаткове рішення складено 11.11. 2026.

Суддя У.І.Гула