Рішення № 141389637 у справі № 910/15870/25 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2026 Справа № 910/15870/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік ап Одеса"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ"

про стягнення 1000000,00 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін: не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спік ап Одеса" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" про стягнення 1000000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік Ап Одеса" 1000000,00 грн безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та 12000,00 грн витрат по сплаті судового збору.

В порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Спік Ап Одеса" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 84500,00 грн.

19.06.2026 від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, в яких він вказав про неспівмірність заявлених до стягнення витрат із складністю справи, відсутність доказів фактичного понесення таких витрат, просив відмовити у стягненні 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених на підготовку заяви про забезпечення позову, у задоволенні якої судом відмовлено. та у стягненні 4500,00 грн за підготовку заперечень проти переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а решту заявлених витрат (60000,00 грн за позовну заяву) істотно зменшити до співмірного розміру, що не перевищує 10000,00 грн, а за недоведеності реального понесення витрат - відмовити у стягненні таких витрат у повному обсязі.

24.06.2026 від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача на заяву позивача про розподіл судових витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/15870/25 залишено без змін.

Суд розглядає заяву позивача про розподіл судових витрат після повернення матеріалів справи з суду апеляційної інстанції.

Згідно ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначені приписи Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про судові витрати позивача у справі №910/3857/26 без повідомлення учасників справи, в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3-5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

При цьому позивач у позовній заяві вказав, що відповідні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заяву про розподіл судових витрат позивач подав своєчасно.

До заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

- договір про надання правової (правничої) допомоги №2025-12-10-2 від 10.12.2025, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Боченко та партнери";

- додаток №001 від 10.12.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №2025-12-10-2 від 10.12.2025;

- акт №1 прийому-передачі наданих послуг від 02.01.2026 на загальну суму 80000,00 грн, а саме: підготовка та подання до суду позовної заяви на суму 60000,00 грн, підготовка та подання до суду заяви про забезпечення позову на суму 20000,00 грн;

- акт №2 прийому-передачі наданих послуг від 26.03.2026 на суму 4500,00 грн за підготовку та подання до суду заперечень на клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

- рахунок №26-06-11-1 від 11.06.2026;

- ордер серії АВ №1257871 від 16.12.2025.

Суд зауважує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. При цьому вартість послуг погоджена позивачем та адвокатським бюро у додатку №001 від 10.12.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №2025-12-10-2 від 10.12.2025.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Суд зазначає, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З приводу перелічених вище послуг Адвокатського бюро "Боченко та партнери", суд зазначає, що необґрунтованим, на думку суду, є включення до переліку наданих послуг такої послуги як підготовка та подання до суду заяви про забезпечення позову на суму 20000,00 грн, оскільки у задоволенні зазначеної заяви судом відмовлено.

Щодо інших витрат на професійну правничу допомогу позивача, із врахуванням фактичних обставин даної справи у їх сукупності, її незначну складність, предмет та підстави позовних вимог, суд вважає, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності, становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність присудження до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Керуючись ст.ст.124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСГ" (04073, Україна, місто Київ, проспект Бандери Степана, будинок 6Б, ідентифікаційний код 36546756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік Ап Одеса" (65020, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Рішельєвська, будинок 14, ідентифікаційний код 42506590) витрати на професійну правничу допомогу на суму 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви позивача про розподіл судових витрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова