Рішення № 141389655 у справі № 910/9003/26 від 03.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2026 Справа № 910/9003/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участі секретаря судового засідання Задорожної Л.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справа

за позовом Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 16 892 983,33 грн.,

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Гарантований покупець" звернувся із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 16 892 983,33 грн. інфляційних втрат та 3% річних за договором № 0414-09051/52/01 від 26.06.2019 про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

14.08.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому в якому проти позову заперечив, вказав про відсутність вини відповідача у простроченні зобов`язання, посилаючись на особливий порядок розрахунків за електричну енергію за "зеленим тарифом", передбачений Законом України "Про ринок електричної енергії". Крім того, вказав, що у зв`язку з відсутністю вини відповідача стягнення інфляційних збитків та 3 % річних є безпідставними.

У судовому засіданні 13.10.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 03.11.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2019 між позивачем (постачальник послуг) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0414-09051/52/01, відповідно до умов якого для забезпечення покриття економічно обгрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору замовник сплачує постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов договору.

Вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг (п. 2.1 договору).

Відповідно до умов п. 3.1., 3.3. договору, з урахуванням додаткових угод до договору, постачальник послуг зобов`язаний: 1) здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку; 2) затверджувати вартість послуги у Регулятора відповідно до глав 12 та 13 Порядку; 3) на запит замовника надавати розрахунок вартості послуги, проведений у розрахунковому періоді (додаток 1 до договору), та первинну документацію, на підставі якої його проведено; 4) повідомляти про зміни реквізитів, а також про припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію постачальника послуг; 5) повідомляти замовника про обставини, що зумовлюють проведення перерахунку вартості послуги, передбаченого п. 2.1 глави 2 цього договору; 6) повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; 7) надавати послугу.

Замовник зобов`язаний: 1) приймати послугу, яку надає постачальник; 2) на запит постачальника послуг надати достовірну інформацію, яка необхідна для виконання умов цього договору; 3) повідомляти про зміни реквізитів, припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію; 4) у повному обсязі здійснювати оплату послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором; 5) повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг протягом 2 днів з дня їх отримання; 6) проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі.

Договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 01.01.2030 (пункт 7.1 договору).

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Виходячи з положень вказаного закону, а також постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, регулятор), постачальником універсальних послуг та учасником ринку електричної енергії, який проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу є - позивач. У свою чергу, відповідач є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаної енергетичної системи України.

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, загальносуспільний інтерес зі збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов`язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Частиною 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується регулятором.

Отже, згідно з положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об`єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, вказаним Законом покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Пунктом 12.2. Порядку № 641 (у редакції Постанови НКРЕКП № 821 від 26.07.2022, яка діяла на час здійснення розрахунку авансового платежу за вересень та жовтень 2022 року) визначено що до 14 числа (включно) розрахункового місяця ОСП здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю, розмір якого дорівнює різниці між вартістю придбаної електричної енергії гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом та вартістю реалізованої електричної енергії на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами за перші 10 днів розрахункового місяця.

До 24 числа (включно) розрахункового місяця ОСП здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю, розмір якого дорівнює різниці між вартістю придбаної електричної енергії гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом та вартістю реалізованої електричної енергії на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами за перші 20 днів розрахункового місяця з урахуванням попереднього авансового платежу.

Пунктом 12.3. Порядку №641 визначено що Гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання передачі.

ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі.

За умовами п. 12.4. Порядку №641 Гарантований покупець після отримання від ОСП акта купівлі-продажу, підписаного з його сторони, протягом одного робочого дня з дати його отримання надає Регулятору (НКРЕКП) розрахунок розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта приймання-передачі для затвердження.

Згідно з 12.5. Порядку №641 ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Умовами п.12.6. Порядку №641 встановлено що, у випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.

Таким чином, згідно з умовами п. 2.1. Договору та розділу 12 Порядку №641 НЕК «Укренерго» зобов`язано здійснювати оплату Гарантованому покупцю Послуги у три етапи: авансовий платіж до 14 числа (включно) розрахункового місяця за перші 10 днів; авансовий платіж до 24 числа (включно) розрахункового місяця за перші 20 днів розрахункового місяця з урахуванням попереднього авансового платежу; остаточний платіж - протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості Послуги у розрахунковому місяці (у редакції Постанови НКРЕКП № 758 від 25.04.2023, яка діяла на час здійснення розрахунку авансового платежу).

Також судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 у справі № 910/15673/23 позовні вимоги Гарантованого покупця задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» заборгованість у розмірі 6 773 212 103,40 грн, 3% річних у розмірі 438 995 206,22 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 441 659 975,60 грн та судовий збір у розмірі 939 400,00 грн. У задоволенні позовних вимог Гарантованого покупця щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 8 870 896,99 грн - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 апеляційну скаргу ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 задоволено. Скасовано рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 8 870 896,99 грн та задоволено вимоги Гарантованого покупця в цій частині.

Таким чином, судовими рішеннями у справі №910/15673/23 було встановлено обставини порушення Відповідачем зобов`язань за Договором щодо оплати авансових платежів Позивачу до 14 числа (включно) розрахункового місяця та до 24 числа (включно) розрахункового місяця за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця щодо періодів вересня та жовтня 2022 року та стягнуто відповідні суми 3% річних та інфляційних втрат за період з 14.09.2022 по 29.02.2024.

Частиною 1 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Враховуючи викладене обставини, які встановлені у рішеннями у справі № 910/15673/23, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Постановою НКРЕКП № 946 від 15.05.2024 було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у вересні- листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року

Звертаючись в суду з указаним позовом позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 8 938 418,69 грн. інфляційних втрат та 7 954 564,64 грн. 3% річних нарахованих на заборгованість щодо оплати авансових платежів за перші 10 та 20 днів вересня та жовтня 2022 року за період з 01.03.2024 по 15.05.2024 (дату затвердження вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за спірні місяці), оскільки за цей період Відповідач не оплатив вказану заборгованість

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 8 938 418,69 грн. інфляційних втрат та 7 954 564,64 грн. 3% річних, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність його вини у порушенні грошового зобов`язання з огляду на особливий порядок розрахунків між сторонами, суд зазначає, що дійсно такий порядок визначений Законом України "Про ринок електричної енергії" та постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 і він врахований судом під час розгляду даної справи, проте, виконання сторонами договірних зобов`язань ніяким чином не обумовлене дотриманням такого порядку розрахунків та не є підставою для звільнення учасника спірних відносин від господарської (цивільної) відповідальності.

Доводи відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини судом відхиляються, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

Аналогічні висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України від 03.02.2023 року у справі №910/9374/21, у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 року у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 року у справі №910/6636/21.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код 00100227) на користь Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок, 27, код 43068454) 7 954 564 (сім мільйонів дев`ятсот п`ятдесят чотири п`ятсот шістдесят чотири) грн. 64 коп. 3% річних, 8 938 418 (вісім мільйонів дев`ятсот тридцять вісім чотириста вісімнадцять) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 202 715 (двісті дві тисячі сімсот п`ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 11.11.2026

Суддя О.М.Ярмак