ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
10.11.2026 Справа №910/9823/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Морозова С.М., при секретарі судового засідання Кот О.А., розглянув у відкритому судовому засіданні
Заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець"
про відстрочення виконання рішення
у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Причорноморський"
до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"
про стягнення 35 079 485,84 грн, -
За участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
07.08.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Причорноморський" подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованості в розмірі 35 079 485,84 грн, що виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору №12661/01 від 31.10.2016 року за період з 01.09.2022 року по 30.09.2023 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 позов задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Причорноморський" суму коштів в розмірі 35 079 485,84 грн та суму судового збору у розмірі 420 953,83 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 року рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 року залишено без змін.
04.08.2026 Господарським судом міста Києва видано наказ на виконання рішення від 10.02.2026.
30.10.2026 до суду від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 на один рік з моменту ухвалення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2026 розгляд заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі №910/9823/25 призначено на 10.11.2026.
09.11.2026 до суду від заявника надійшла заява про розгляд справи без його участі.
В судове засідання 10.11.2026 представники сторін не з`явились, про час та місце повідомлені належним чином.
Дослідивши в судовому засіданні подану заяву та матеріали справи, суд постановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, в обґрунтування поданої заяви відповідач (боржник) посилається на те, що виконання ним грошових зобов`язань перед виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом безпосередньо залежить від своєчасного надходження коштів від НЕК «Укренерго» як оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, вартість якої затверджується НКРЕКП. У зв`язку з неповною оплатою НЕК «Укренерго» вартості такої послуги заборгованість останнього перед відповідачем станом на 31.12.2025 становить 14 млрд 71 млн грн, що, за твердженням заявника, унеможливлює проведення в повному обсязі розрахунків із виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Також відповідач (боржник) зазначає про те, що в умовах воєнного стану АТ «Гарантований покупець» бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури та разом з іншими учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов`язків, забезпечує доступність електричної енергії для побутових споживачів за фіксованою ціною. При цьому розрахунки з постачальниками універсальних послуг здійснюються за рахунок коштів, отриманих від учасників ринку в межах установленого законодавством механізму виконання спеціальних обов`язків.
Відповідач (боржник) вказує, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, окупації Запорізької АЕС, руйнування об`єктів генерації електричної енергії, в тому числі об`єктів альтернативної енергетики, зменшення обсягів виробництва електричної енергії та припинення надходження окремих платежів, пов`язаних з експортом електричної енергії, істотно скоротилися надходження коштів до електроенергетичної галузі. Унаслідок цього Гарантований покупець, за його твердженням, недоотримує значні суми коштів та не має можливості в повному обсязі виконувати поточні зобов`язання перед постачальниками універсальних послуг і виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом.
На думку відповідача (боржника), примусове списання значної суми грошових коштів на виконання рішення суду без надання відстрочення призведе до порушення балансу розрахунків на ринку електричної енергії, ускладнить виконання покладених на Гарантованого покупця спеціальних обов`язків та може негативно вплинути на здійснення розрахунків з іншими учасниками ринку.
Також заявник зазначає, що можливість виконання рішення суду пов`язана з включенням відповідних видатків до вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та подальшою її оплатою НЕК «Укренерго», що потребує додаткового часу.
Окремо відповідач (боржник) посилається на часткову оплату позивачу вартості електричної енергії за спірний період, відсутність його вини в несвоєчасному проведенні розрахунків, складний фінансовий стан підприємства, необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів та участь Гарантованого покупця у функціонуванні критичної сфери інфраструктури.
З огляду на наведене відповідач (боржник) вважає, що сукупність зазначених обставин істотно ускладнює виконання рішення суду та є підставою для відстрочення його виконання строком на один рік з дня ухвалення рішення.
Отже, заявник зазначає про відсутність вини у невиконанні зобов`язань та складний фінансовий стан, що загалом ускладнюють виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9823/25.
При цьому, суд зауважує на тому, що фактично обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду зведені до ненадходження коштів від контрагентів та відсутність відповідного фінансування.
Частина 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України" та не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 ГПК України пов`язують можливість надання відстрочки.
Оцінивши обґрунтування заявника, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.
Проте, на підтвердження викладених у заяві обставин АТ «Гарантований покупець» не надало належних доказів, які відображають реальне фінансове становище боржника станом на день звернення до суду з цією заявою.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що перелічені боржником обставини не є виключними, а тому суд відмовляє АТ «Гарантований покупець» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у справі №910/9823/25 із підстав необґрунтованості.
Керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у справі №910/9823/25 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сергій МОРОЗОВ