Рішення № 141389678 у справі № 910/10773/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

11.11.2026 Справа № 910/10773/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №910/10773/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ОПТ» (03186, місто Київ, пр.Повітрофлотський, будинок 38, офіс 13; код ЄДРПОУ 44860299) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТ МУВ» (03124, місто Київ, провулок Радищева, будинок 6, кімната 8; код ЄДРПОУ 41472194) про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивачем пред`явлено позов про стягнення з відповідача неустойки, у зв`язку із порушенням останнім договірних умов.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 08.04.2025 між ТОВ «ІНТ МУВ» (Виконавець) та ТОВ «ЕКО ОПТ» (Клієнт) укладено Генеральний договір транспортного обслуговування (експедирування) №0804/1.

2.2. 09.04.2025 між ТОВ «ЕКО ОПТ» (Замовник) та ТОВ «ІНТ МУВ» (Виконавець) укладено разовий договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом №09/04/2025 до договору надання та організації послуг №0804/1 від « 09» квітня 2025 р.

2.3. ТОВ «ІНТ МУВ» складено Акт №ОУ-077 від 25.04.2025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 65 000,00 грн.

2.4. ТОВ «ІНТ МУВ» складено рахунок-фактуру №СФ-077 від 25.04.2025 для ТОВ «ЕКО ОПТ» на загальну суму 65 000,00 грн.

2.5. ТОВ «ІНТ МУВ» звернулось з позовом до ТОВ «ЕКО ОПТ» про стягнення 65 000,00 грн, який обґрунтовувався тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 09/04/2025 від 09.04.2025 до договору надання та організації послуг № 0804/1 від 08.04.2025, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 65 000,00 грн.

2.6. Господарський суд міста Києва, розглянувши вказаний позов, ухвалив рішення від 28.09.2026 у справі №910/7479/26, яким позовні вимоги задовольнив повністю та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ОПТ» (пр. Повітряних Сил, буд. 38, офіс 13, м. Київ, 03186; ідентифікаційний код 44860299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТ МУВ» (пров. Юрія Матущака (Радищева), 6, кв. 8, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код 41472194) заборгованість у розмірі 65 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

3.1 Предметом даного позову є позовна вимога про стягнення штрафу у розмірі 45 544,90 грн.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 15, 16, 509, 546, 549, 610, 612 Цивільного кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є порушення відповідачем зобов`язань за Генеральний договір транспортного обслуговування (експедирування) №0804/ від 08.04.2025 та Разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №09/04/2025 від 09.04.2025.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА

4.1. Відповідач заперечує щодо позову та просить суд відмовити в його задоволенні.

4.2. Заперечення відповідача зводяться до неправльго трактування позивачем умов договору та недоведеністю понесення збитків.

4.3. Також відповідач зазначає, що порушення нормативу 48/48 годин завантаження-замитнення/розмитнення розвантаження стосується виключно Клієнта, вказане порушення може бути допущено виключно ним, оскільки Виконавець, який є перевізником не може порушити норматив завантаження-замитнення/розмитнення-розвантаження, оскільки ці процеси перебувають поза його волею, він не має на них впливу.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у змішаній формі (паперовій та електронній).

5.2. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушено відповідачем зобов`язання за договором?

- Чи провомірно позивачем нараховано штрафи?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь питання, а відповідач протилежне.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ.

7.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

7.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

7.3. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

7.4. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

7.5. Пунктом 1.1 Генерального договору транспортного обслуговування (експедирування) №0804/1 від 08.04.2025 визначено, що Виконавець зобов`язується за винагороду і за рахунок Клієнта організовувати та надати наступні послуги:

- забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організовувати та здійснити перевезення вантажів різними видами транспорту (крім трубопровідного) територією України й іноземних держав;

- передавати у встановленому законодавством порядку учасникам зазначеної діяльності заявки на перевезення вантажів;

- страхувати вантаж;

- оптимізувати рух вантажів від відправника вантажу до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- надавати інші допоміжні і супровідні послуги для перевезення вантажів.

7.6. З метою, зазначеною в п. 1.1., Виконавець має право здійснювати перевезення власним автотранспортом, або виступати в якості Експедитора. Виконавець може укладати договори на перевезення, страхування, митне оформлення вантажів, а також інформаційно-консультаційне обслуговування з перевізником, третіми особами (резидентами і нерезидентами), що мають відповідні ліцензії і дозволи (пункт 1.2 Генерального договору).

7.7. Клієнт зобов`язується забезпечити своєчасну оплату наданих послуг Виконавцем згідно умов вказаних в заявці.

Якщо Виконавець виступає в якості Експедитора, то винагорода Експедитора (плата Експедитора) є грошова різниця між ставкою (сума витрат, пов`язаних з перевезенням та обслуговуванням) по конкретному перевезенню вантажу та оплатою послуг по перевезенню вантажу перевізником, або третіми особами (резидентами і нерезидентами), що мають відповідні ліцензії і дозволи. Платою Експедитору вважаються кошти, сплачені Клієнтом Експедитору за належне виконання Договору . У плату Експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання Договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування (пункт 1.3 Генерального договору).

7.8. Пунктом 9.1 Генерального договору визначено, що даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 01.01.2024 р. Кожна зі Сторін може достроково розірвати даний договір, проінформувавши в письмовому вигляді іншу сторону, за 30 днів до фактичної дати розірвання. При цьому договір вважається розірваним після завершення всіх зобов`язань Сторін, прийнятих до повідомлення про розірвання договору, і розрахунків за здійснення перевезень.

7.9. В межах правовідносин за Генеральним договором між сторонами 09.04.2025 було укладено Разовий договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 09/04/2025, яким узгоджено наступні умови перевезення, зокрема:

Маршрут - Janikowo (м. Яніково, Польща) - м. Київ (Україна);

Дата завантаження - 10.04.2025;

Адреса завантаження - Ciech Soda Polska Ulica Przemyslowa 30 88-160 Janikowo;

Адреса розвантаження - м. Київ (згідно CMR);

Найменування вантажу, вага та об`єм - Сіль в мішках, 22т, 22-25 піддонів;

Вартість, форма і строки оплати - 65 000 грн безготівка (35000.00 Яніково - погранперехід. 30000,00 погранперехід - Київ);

Примітка - Комплект документів для оплати: скан копія рахунку та акту виконаних робіт.

7.10. В межах справи № 910/7479/26 встановлювались обставини виконання вищезазначеного договору-заявки №09/04/2025, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2026 підтверджено, що ТОВ «ІНТ МУВ» здійснено перевезення за узгодженим маршрутом, з урахування наданої міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 400941 від 15.04.2025 та акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-077 від 25.04.2025.

7.11. Позивач повідомляє, що відповідачем було порушено строки виконання своїх зобов`язань, а саме: вчасного подання транспортного засобу, завантаження, розмитнення та розвантаження.

7.12. Водночас відповідач повідомляє, що виконав зобов`язання за договором.

7.13. Сторонами не оспорюється, що Разовий договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 09/04/2025 укладений в межах правовідносин за Генеральним договором транспортного обслуговування (експедирування) №0804/1 від 08.04.2025.

7.14. Генеральним договором визначено наступні зобов`язання сторін, які стосуються спору у даній справі.

7.15. Клієнт (ТОВ «ЕКО ОПТ») має обов`язки:

надавати до перевезення вантаж, дозволений до ввозу/вивозу законодавством України або іншої країни у кількості і терміни, що відповідають зазначеним у Заявці (підпункт 4.2.4);

при міжнародному перевезенні забезпечити завантаження поданого до місця відправлення рухомого складу і його митне оформлення протягом 48 годин на території України і 48 годин на території іноземних держав, якщо рухомий склад буде поданий до 9:00 (за місцевим часом) робочого дня (підпункт 4.2.5.1);

при внутрішньодержавному перевезенні по території України:

забезпечити завантаження поданого до місця відправлення рухомого складу протягом 48 годин, якщо рухомий склад буде поданий до 9:00 (за місцевим часом) робочого дня (підпункт 4.2.5.2);

Забезпечити розвантаження після прибуття рухомого складу в зазначене місце здачі вантажу (по ТТН) протягом 48 годин на території' України, якщо рухомий склад прибуде до 9:00 (за місцевим часом) робочого дня (підпункт 4.2.5.3).

7.16. Виконавець (ТОВ «ІНТ МУВ») має обов`язки:

відповідно до Заявки Клієнта надавати в необхідній кількості такий рухомий склад, який відповідає обсягам і характеру вантажу, а також іншим вимогам Клієнта (підпункт 4.1.6);

організувати подачу під завантаження технічно справного транспортного засобу, у стані, що відповідає санітарним вимогам і забезпечує захист вантажу та його збереження під час перевезення (підпункт 4.1.8);

відвантажувати товар тільки за погодженою адресую та часом після додаткового остаточного підтвердженням зі Сторони Клієнта після прибуття вантажу. Згоду на вивантаження Клієнт виражає за допомогою засобів електронного зв`язку, в тому числі Viber (підпункт 4.1.14).

7.17. В підпункті 6.3.2 Генерального договору містять умови, які за змістом визначають строки для виконання сторонами зобов`язань, пов`язаних з завантаженням-замитненням/ розмитненням- розвантаженням, а саме: норматив 48/48 год.

7.18. Відповідно для завантаження, замитнення виділяється 48 год, а для розмитнення та розвантаження виділяється також 48 год.

7.19. З наведеного вбачається, що визначена в Разовому договорі-заявці дата завантаження - 10.04.2025, пов`язана із виконання двома сторонами своїх зобов`язань, а саме: відповідач був зобов`язаний подати транспортний засіб не пізніше 10.04.2025, а позивач був зобов`язаний забезпечити завантаження транспортного засобу не пізніше 48 год.

7.20. Позивач помилково трактує вид та обсяг зобов`язань за договором, одна з його пояснень вбачається, що вина у недотриманні терміну завантаження - 10.04.2025, позивачем покладається на відповідача.

7.21. Суд зазначає, що позивач надає електронні докази наявності такої вини з боку відповідача, однак такі докази не є допустимими та належними, оскільки не підтверджують суб`єктів листування, створення, направлення та отримання повідомлень, а також того, що текстова інформація відображена у вказаних доказах стосується саме спірних правовідносин.

7.22. Водночас відповідач не підтверджує наявність повідомлених позивачем обставин в частині порушення строків надання транспортного засобу під завантаження.

7.23. Матеріали справи містять один письмовий доказ, який пов`язаний з обставинами надання транспортного засобу/завантаження, а саме: міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 400941.

7.24. У графі 4 «Place and date of taking over the goods (place, coutry, date)» (англ.) міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 400941 зазначено: ul. Przemyslowa 30, 88-160 Janikowo, Poland, 2025-04-15 23:57.

7.25. Відповідно до Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року вантажна накладна містить, зокрема, такі дані: d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки.

7.26. Частиною 3 статті 6 Конвенції визначено, що 3. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

7.27. Графа 18 «Carrier`s reservations and observations» міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 400941 передбачає зазначення перевізником застережень, що пов`язані із умовами перевезення. Відповідно в казаній графі перевізник може зробити застереження щодо строків завантаження транспортного засобу, якщо відповідальною особою буде допущено порушення таких строків.

7.28. Водночас в графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 400941 стоїть тільки печатка з реквізитами: «INT MOVE LLC Radisheva 6/8, KYIV, 03124 UKRAINE, Tel/fax: + 380 67 640 5759 email: [пошта прихована] Code 41472194».

7.29. Отже, перевізник/відповідач не зробив застереження щодо порушення позивачем строків забезпечення завантаження транспортного засобу, відповідно порушення строків завантаження відбулось з вини перевізника/відповідача.

7.30. Щодо повідомлення позивачем про відмову відповідача від подачі рухомого складу, суд зазначає наступне.

7.31. Вказана позивачем обставина не підтверджується матеріалами справи, оскільки відсутні докази того, що відповідач повідомляв позивача про таку відмову, а також наявні докази того, що подача транспортного засобу відбулась. Суд також зазначає, що відмова від подання транспортного засобу та порушення строків подання транспортерного засобу - це різні правові ситуації, які мають різні правові наслідки.

7.32. В частині повідомлення позивачем порушення відповідачем строків завантаження-замитнення та розмитнення-розвантаження суд зазначає, що за Генеральним договором вказані зобов`язання покладені на позивача, а тому не могли бути порушенні відповідачем.

7.33. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 ЦК України) .

7.34. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.35. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено зобов`язання щодо вчасного надання рухомого складу/організації подачі під завантаження технічно справного транспортного засобу.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

8.1. Позивач повідомляє про прострочення на 5 днів подання транспортного засобу відповідачем та просить за таке порушення стягнути штраф у розмірі 6 500,00 грн з посиланням на підпункт 6.2.2.1 Генерального договору.

8.2. Підпунктом 6.2.2 Генерального договору визначено: «Виконавець несе матеріальну відповідальність (в обсязі фактичного понесеного збитку) за збитки, заподіяні Клієнтові внаслідок:

6.2.2.1 Недотримання термінів подачі рухомого складу під завантаження 10% від вартості фрахту

6.2.2.2 Недотримання термінів перевезення і доставки вантажів.

6.2.2.3 Повної або часткової втрати, пошкодження вантажу на

6.2.2.4 Погіршення якості вантажу, а також втрати товарного вигляду.

6.2.2.5 Іншого неналежного виконання даного Договору.».

8.3. Зі змісту вказаних умов Генерального договору вбачається, що Виконавець повинен компенсувати понесений фактичний обсяг збитків у зв`язку з обставинами, зазначеними у підпунктах 6.2.2.2-6.2.2.5.

8.4. Водночас в підпункті 6.2.2.2 є текстова конструкція: «…10% від вартості фрахту…», яка змістовно неузгоджена з підпунктом 6.2.2.2 та підпунктом 6.2.2 загалом.

8.5. З позиції позивача вбачається, що останній наділяє підпункт 6.2.2 та підпункт 6.2.2.2 додаткового змісту для того, щоб текстова конструкція: «…10% від вартості фрахту…» визначала договірну неустойку.

8.6. Частиною 1 статті 637 ЦК України визначено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

8.7. Статтею 213 ЦК України встановлено:

1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

8.8. Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

8.9. Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

8.10. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

8.11. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

8.12. Підпункт 6.2.2 Генерального договору має логіку формування, а саме: в першому реченні зазначається про обов`язок відшкодувати збитки, а в підпунктах до цього пункту зазначаються обставини, які можуть спричинити такі збитки. Водночас, як вже зазначалось вище, текст: «…10% від вартості фрахту…» не співвідноситься із такою логікою формування пункту 6.2.2.

8.13. Також, якщо не враховувати логіку формування підпункту 6.2.2, - без додавання до підпункту 6.2.2 та підпункту 6.2.2.2 термінів/слів, які зазвичай використовують для визначення умов неустойки у договорі (у зв`язку із недотримання термінів подачі рухомого складу під завантаження виконавець зобов`язаний сплати штраф у розмірі 10% від вартості фрахту, тощо), зміст вказаного пункту та підпункту не встановлює договірну неустойку.

8.14. Відповідач, як сторона договору, також не підтверджує того, що у підпункті 6.2.2.2 сторони дійшли згоди визначити умови нарахування неустойки за порушення зобов`язання.

8.15. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення штрафу у розмірі 6 500,00 грн на підставі підпункту 6.2.2.2 Генерального договору є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

8.16. Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 13 000,00 грн за відмову від подачі рухомого складу від завантаження, передбаченого підпунктом 6.2.4 Генерального договору.

8.17. Підпунктом 6.2.4 Генерального договору визначено, що за відмову від подачі рухомого складу під завантаження менше ніж за 24 години до погодженого в Заявці терміну, Виконавець виплачує Клієнтові штраф у розмірі 20% від вартості фрахту за кожен ненаданий транспортний засіб.

8.18. Як вже зазначалось судом, відсутні докази того, що відповідач відмовився від подачі рухомого складу під завантаження менше ніж за 24 години до погодженого в Заявці терміну.

8.19. Відповідач порушив строки подачі рухомого складу під завантаження, відповідно зобов`язання, хоч із порушенням, але виконано. Водночас відмова від подачі рухомого складу передбачає невиконання такого зобов`язання взагалі. Також зі змісту пункту 6.2.4 вбачається, що відповідальність за таку відмову настає, якщо така відмова здійснено менше ніж за 24 години до погодженого в Заявці терміну.

8.20. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення штрафу у розмірі 13 000,00 грн грн на підставі підпункту 6.2.4 Генерального договору є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

8.21. Позивачем, використовуючи підпункт 6.3.2 Генерального договору, нараховано штрафи на загальну суму 26 044,90 грн за порушення відповідачем нормативу завантаження та нормативу розмитнення-розвантаження, однак як вже встановлено судом, відповідач не мав таких зобов`язань та відповідно їх не порушував.

8.22. Пунктом 6.3 Генерального договору визначено: « 6.3 Відповідальність Клієнта:

6.3.1 Клієнт несе матеріальну відповідальність за збитки, заподіяні Виконавцю, внаслідок:

6.3.1.1 Неналежного виконання умов даного Договору.

6.3.1.2 Необгрунтованої відмови від оплати або несвоєчасної оплати рахунків.

6.3.2 НОРМАТИВ 48/48 ГОД. ЗАВАНТАЖЕННЯ-ЗАМИТНЕННЯ / РОЗМИТНЕННЯ -РОЗВАНТАЖЕННЯ. У разі понаднормових простоїв винна сторона зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки завдані порушенням строку простою та сплатити штраф виходячи з розрахунку: при виконанні міжнародних перевезень - 100 євро, (в грн. по курсу НБУ) за кожну повну добу простою на території іноземній, та 50 євро. по території України за кожен день такого простою. Вихідні дні не входять в понаднормові простої за винятком випадків, коли автомобіль, згідно з заявкою, прибув під навантаження/розвантаження, замитнення/розмитнення до 24 години дня за місцевим часом, що передує святковому чи вихідному дню.».

8.23. Відповідальність, продовжуючи логіку Генерального договору та правовідносин перевезення, в яких зазвичай перевізник виконує тільки функції перевезення товару з місця завантаження до місця вивантаження, а замовник зобов`язаний здійснити завантаження та вивантаження товару (приймання товару), відповідальність за порушення нормативів завантаження-замитнення / розмитнення-розвантаження знаходиться в пункті, який передбачає відповідальність Клієнта.

8.24. Також в підпункті 6.3.2 Генерального договору використовується термін «простій», який у відносинах, пов`язаних з перевезення, стосуються зазвичай саме перевізника. Відповідно перевізник за кожну повну добу простою (відповідає за змістом простою транспортного засобу) на території іноземній або території України має право на отримання відшкодування у формі неустойки.

8.25. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення штрафів у загальному розмірі 26 044,90 грн на підставі підпункту 6.3.2 Генерального договору є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДМОВУ У ЗОДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ.

9.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

9.2. Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

9.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

9.4. Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

9.5. Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

9.6. Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

9.7. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

9.8. Враховуючи наведене та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

11. СУДОВІ ВИТРАТИ.

11.1. Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, зокрема витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

В позові відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.11.2026

Суддя Ігор Курдельчук