Ухвала № 141389705 у справі № 910/13978/24 від 05.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у заміні сторони виконавчого провадження

05.11.2026 Справа № 910/13978/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Батій О.В. розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України»

про стягнення 14 718,55 грн

за участю представників:

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) у порядку ст. 334 ГПК України.

Заява ТОВ «ГК «Нафтогаз України» мотивована тим, що відповідно до наказу МОЗ України № 264 від 01.02.2019 боржника - Державну установу «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров`я України» (Лабораторний центр) реорганізовано шляхом приєднання до Державної установи «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» (далі - Обласний центр), яке визначено правонаступником боржника у даній справі, а тому є необхідність у заміні сторони виконавчого провадження за судовим наказом від 09.05.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2026 вказана заява була прийнята до розгляду, розгляд заяви призначено в судовому засіданні за правилами ст. 334 ГПК України.

Обласний центр (особа, на яку стягувач просить замінити боржника) подав свої заперечення, в яких вказав, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не надало належних доказів та обґрунтування щодо переходу обов`язків боржника до Обласного центру, а згідно з наказом МОЗ України № 2102 від 30.09.2021 боржника (Лабораторний центр) приєднано до іншої юридичної особи - Державної установи «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (Міський центр), яку визначено правонаступником майна, прав та обов`язків боржника, відтак, посилання стягувача на наказ № 264 від 01.02.2019 не враховує подальших рішень уповноваженого органу управління і не свідчить, що Обласний центр є правонаступником боржника, а тому у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Стягувач також надав суду пояснення по суті заяви, в яких зазначив, що боржник у повному обсязі сплатив заборгованість за наказом, яка була предметом спору в цій справі, у зв`язку з чим виконавче провадження було закінчено, що також підтвердив Обласний центр у своїх письмових поясненнях.

У судове засідання, призначене на 05.11.2026, представники стягувача та боржника не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви. Представник Обласного центру просив розглянути зазначену заяву без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, розглянувши подану заяву та дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що заява ТОВ «ГК «Нафтогаз України» задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Також за змістом статті 52 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. При цьому слід розрізняти матеріальне правонаступництво та процесуальне правонаступництво.

Матеріальне правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Отже для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника, тобто підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах. Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.04.2022 у справі № 910/8252/21.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 позов ТОВ «ГК «Нафтогаз України» задоволено; стягнуто з Лабораторного центру на користь позивача основний борг у сумі 9 631,01 грн, пеню в сумі 1 422,23 грн, 3% річних у сумі 671,72 грн, інфляційні втрати у сумі 2 993,59 грн та судовий збір у сумі 2 442,40 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим на його виконання Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ від 09.05.2025.

У подальшому стягувач пред`явив цей наказ на примусове виконання до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за яким 23.06.2026 було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1.

Разом з тим судом встановлено, що 26.10.2026 постановою старшого державного виконавця Солом`янського ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сакович С.Ю. виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/13978/24 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі сплатою Лабораторним центром заборгованості за судовим наказом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання щодо заміни сторони виконавчого провадження, зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється (постанова ВП ВС від 18.01.2022 у справі № 34/425).

Крім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 зауважила, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань судочинства, передбачених процесуальними кодексами України, в межах стадій судового процесу.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті, є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

У даному випадку встановлено, що у зв`язку з виконанням рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2025, державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, доказів оскарження цієї постанови матеріали справи не містять, а отже, судове рішення є виконаним, відтак, підстави для заміни сторони виконавчого провадження у наказі відсутні.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про заміну сторони виконавчого провадження.

Доводи учасників справи щодо переходу прав та обов`язків боржника до тієї чи іншої особи (правонаступництва) суд не розглядає, оскільки вказані обставини не мають значення для правильного вирішення заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні в порядку ст. 334 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 234-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 910/13978/24.

Скорочена частина ухвали підписана в судовому засіданні 5 листопада 2026 року.

Повна ухвала складена 10 листопада 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.

Суддя Головіна К.І.