Рішення № 141389730 у справі № 910/6576/26 від 04.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2026 Справа № 910/6576/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона-43"

до Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Золотий клен"

про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та виселення,

За участі представників сторін:

від позивача: Лупейко О.В. за ордером від 01.06.2026 року серії СВ № 1174225;

від відповідача: Заремба О.К. (у порядку самопредставництва).

Вільний слухач: Власова А.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона-43" (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Золотий клен" (далі - відповідач, Комітет) про витребування на користь позивача, як законного власника, від відповідача нежитлового приміщення, ідентифікованого Державним реєстром речових прав на нерухоме майно як приміщення (група приміщень) площею 41,8 м2, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок 3-A, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 332[телефон приховано], ідентифікатор в ЄДЕССБ 01.3045359.5044999.20260202.63.3343.50 зі здійсненням примусового виселення.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на неправомірне зайняття відповідачем приміщення, власником якого є Товариство.

Ухвалою від 08.06.2026 року господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/6576/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 08.07.2026 року.

03.07.2026 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача від 01.07.2026 року № 36-С/26/К, в якому останній просив суд поновити Комітету процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву. До цієї заяви відповідач долучив відзив, в якому наголосив на сумнівності доводів позивача про відсутність в останнього доступу до спірного приміщення з огляду на долучення Товариством до матеріалів справи технічного паспорту, виготовленого 10.04.2026 року. Крім того, позивач не надав доказів фактичного використання Комітетом спірної нерухомості як адміністративного офісу та складського приміщення, зберігання у наведеному приміщенні майна відповідача чи вчинення останнім перешкод у доступі до цього приміщення Товариством.

До початку призначеного підготовчого засідання 08.07.2026 року на адресу суду надійшли клопотання позивача від 08.07.2026 року № 07/07 та відповідача від 08.07.2026 року № 37-С/26/К про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 08.07.2026 року господарський суд міста Києва, враховуючи неявку представників обох сторін у призначене засідання, відклав підготовче засідання на 29.07.2026 року, а також встановив позивачу процесуальний строк на подання відповіді на відзив до 17.07.2026 року та встановив відповідачу процесуальний строк на подання заперечень до 27.07.2026 року.

У підготовчому засіданні 29.07.2026 року господарський суд міста Києва продовжив позивачу процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 07.08.2026 року; продовжив відповідачу процесуальний строк на подання заперечень до 17.08.2026 року, постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/6576/26 на 30 днів, а також відклав підготовче засідання на 09.09.2026 року.

17.08.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення позивача від 14.08.2026 року № 1140, в яких останній навів додаткові мотиви на спростування висловлених відповідачем заперечень проти позову.

07.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява відповідача від 07.09.2026 року про долучення до матеріалів справи раніше поданих заперечень від 17.08.2026 року щодо прийняття та врахування письмових пояснень позивача від 14.08.2026 року № 1140.

Вищенаведені подані сторонами документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

До початку призначеного підготовчого засідання 09.09.2026 року до суду надійшло клопотання відповідача від 09.09.2026 року № 39-С/26/К, в якому останній на підставі частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України просив витребувати у Товариства для огляду судом оригінали договору купівлі-продажу від 13.06.1997 року, посвідченого державним нотаріусом 5-ї Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 3С-204 і реєстраційного посвідчення Київського бюро технічної інвентаризації від 29.09.1997 року, запис у реєстровій книзі № 2068-П, а також витребувати у позивача оригінал поповерхового плану, який відповідно до абзацу 3 пункту 1.1 договору купівлі-продажу від 13.06.1997 року є додатком до цього договору та містить характеристики приміщення, що було предметом означеного правочину.

Ухвалою від 09.09.2026 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання на 16.09.2026 року.

До початку призначеного підготовчого засідання 16.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 15.09.2026 року № 1189, в якій останній змінив предмет позову та просив суд:

1. зобов`язати Комітет усунути перешкоди Товариству в здійсненні права володіння, користування та розпорядження нежитловим приміщенням - групою нежитлових приміщень № 200 загальною площею 41,8 м2, розташованою за адресою: місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок 3-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 332[телефон приховано], ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ 01.3045359.5044999.20260202.63.3343.50, а саме:

- повністю звільнити зазначене приміщення від осіб та майна відповідача;

- передати Товариству всі наявні у Комітету комплекти ключів, дублікати ключів та інші засоби доступу до приміщення;

- забезпечити Товариству, його посадовим особам, працівникам та уповноваженим представникам безперешкодний і постійний доступ до приміщення;

- припинити самостійне використання приміщення для адміністративних, складських, організаційних, господарських чи будь-яких інших потреб відповідача;

- не чинити надалі будь-яких перешкод позивачу у доступі до приміщення, його використанні, ремонті, переобладнанні, передачі в користування третім особам або іншому розпорядженні ним на розсуд власника;

2. виселити Комітет із нежитлового приміщення - групи нежитлових приміщень № 200 загальною площею 41,8 м2, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок 3-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 332[телефон приховано], без надання іншого приміщення.

До початку цього підготовчого засідання через систему "Електронний суд" також надійшли заперечення Комітету від 16.09.2026 року на заяву позивача про зміну предмета позову та клопотання щодо дослідження оригіналів письмових доказів.

Більше того, відповідач подав клопотання від 16.09.2026 року, в якому просив суд долучити до матеріалів справи відомості про досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026105090000547, внесеному до ЄРДР 10.07.2026 за частиною 1 статті 358 КК України, а також витребувати у позивача:

- оригінали документів 1997 року, на які він посилається як на підставу набуття права на спірне приміщення, зокрема: договору від 13.06.1997 № 3С-204; реєстраційного посвідчення БТІ від 29.09.1997; поверхового плану, зазначеного як додаток до договору; інших правовстановлюючих та технічних документів, які були використані для державної реєстрації права власності у 2026 році;

- оригінали документів та відомості щодо проведення технічної інвентаризації у 2026 році, в тому числі документи щодо замовлення інвентаризації, забезпечення доступу до спірного приміщення, проведення обмірів та виготовлення технічного паспорта від 10.04.2026 року;

- докази фактичного утримання та експлуатації спірного приміщення до 20.04.2026 року, зокрема документи щодо оплати електричної енергії, інших комунальних послуг, наявності особового рахунку, приладів обліку та договорів з відповідними постачальниками.

Ухвалою від 16.09.2026 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання на 30.09.2026 року.

Слід також зазначити, що ухвалою від 17.09.2026 року господарський суд міста Києва залишив без руху подану Товариством заяву від 15.09.2026 року № 1189 з одночасним встановленням позивачу строку та способу усунення її недоліків.

Ухвалою від 28.09.2026 року господарський суд міста Києва, враховуючи неподання Товариством відповідної заяви про усунення недоліків у встановлений строк, визнав заяву позивача про зміну предмета позову від 15.09.2026 року № 1189 неподаною та повернув її заявнику.

29.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Товариства від 29.09.2026 року № 1215.

При цьому, до початку призначеного підготовчого засідання 30.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 30.09.2026 року № 1222, в якій останній змінив предмет позову та просив суд:

1. зобов`язати Комітет усунути перешкоди Товариству в здійсненні права володіння, користування та розпорядження нежитловим приміщенням - групою нежитлових приміщень № 200 загальною площею 41,8 м2, розташованою за адресою: місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок 3-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 332[телефон приховано], ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ 01.3045359.5044999.20260202.63.3343.50, а саме:

- повністю звільнити зазначене приміщення від осіб та майна відповідача;

- передати Товариству всі наявні у Комітету комплекти ключів, дублікати ключів та інші засоби доступу до приміщення;

- забезпечити Товариству, його посадовим особам, працівникам та уповноваженим представникам безперешкодний і постійний доступ до приміщення;

- припинити самостійне використання приміщення для адміністративних, складських, організаційних, господарських чи будь-яких інших потреб відповідача;

- не чинити надалі будь-яких перешкод позивачу у доступі до приміщення, його використанні, ремонті, переобладнанні, передачі в користування третім особам або іншому розпорядженні ним на розсуд власника;

2. виселити Комітет із нежитлового приміщення - групи нежитлових приміщень № 200 загальною площею 41,8 м2, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок 3-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 332[телефон приховано], без надання іншого приміщення.

Однак, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 30.09.2026 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою від 30.09.2026 року господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у справі № 910/6576/26 на 13.10.2026 року.

01.10.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Комітету від 30.09.2026 року № 8 про відкладення підготовчого засідання на іншу дату. До цього клопотання відповідач також долучив клопотання про встановлення Комітету процесуального строку, достатнього для ознайомлення та підготовки письмових заперечень щодо заяви позивача про зміну предмета позову від 30.09.2026 року та письмових пояснень позивача від 29.09.2026 року, з урахуванням обсягу та змісту поданих документів.

05.10.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача від 02.10.2026 року № 9 на заяву Товариства від 30.09.2026 року про зміну предмета позову, в яких Комітет просив, зокрема, витребувати та дослідити первинні матеріали технічної інвентаризації та реєстрації БТІ.

У підготовчому засіданні 13.10.2026 року представник відповідача просив суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, у зв`язку з необхідністю підготовки додаткових письмових пояснень.

У підготовчому засіданні 13.10.2026 року господарський суд міста Києва постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, а також залишив без задоволення клопотання відповідача від 09.09.2026 року № 39-С/26/К, від 16.09.2026 року та від 02.10.2026 року (викладене у запереченнях від 02.10.2026 року № 9) про витребування у Товариства оригіналів доказів та інших документів.

Разом із тим, у наведеному підготовчому засіданні суд прийняв до розгляду заяву позивача від 30.09.2026 року № 1222, у зв`язку з чим має місце новий предмет позову, виходячи з якого вирішується спір.

Ухвалою від 13.10.2026 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/6576/26 та призначив її до судового розгляду по суті на 28.10.2026 року.

27.10.2026 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Комітету від 26.10.2026 року на позовну заяву Товариства, з урахуванням змінених позовних вимог.

У судовому засіданні 28.10.2026 року оголошувалася перерва до 04.11.2026 року.

У судовому засіданні 04.11.2026 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви від 30.09.2026 року № 1222, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у наведеному судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства заперечив, з огляду на їх недоведеність та безпідставність.

У судовому засіданні 04.11.2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.06.1997 року між представництвом Фонду державного майна України у Жовтневому районі міста Києва (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Пересувна механізована колона-43" (яке було правопопередником Товариства; покупець) був укладений договір купівлі-продажу приміщення, посвідчений державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори Марініченко О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 3С-204, а також 18.06.1997 року зареєстрований у Жовтневій районній Раді народних депутатів міста Києва за № 156.

За умовами пункту 1 цього договору продавець продає, а покупець купує приміщення загальною площею 43,5 м2, що становить 2/100 долей цілого будинку, та знаходиться за адресою: місто Київ-57, вулиця Смоленська (з серпня 2022 року - Сім`ї Бродських), 3-А, без відводу земельної ділянки, а також зобов`язується прийняти вказане приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та пройти реєстрацію приміщення в бюро технічної інвентаризації. Характеристика приміщення наводиться в поповерховому плані, який видається бюро технічної інвентаризації і є додатком до цього договору.

Згідно з пунктом 1.2 наведеного правочину право власності на приміщення переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

На підставі акту передачі проданого об`єкту приватизації приміщення майстерні Відкритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колона-43" від 17.06.1997 року продавець передав, а покупець прийняв проданий 13.06.1997 року об`єкт приватизації - приміщення майстерні Відкритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колона-43" за адресою: місто Київ, вулиця Смоленська, 3-А, вартістю 8 400,00 грн. загальною площею 43,5 м2.

Відповідно до виданого 29.09.1997 року Відкритому акціонерному товариству "Пересувна механізована колона-43" реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, домоволодіння № 3-А на вулиці Смоленській у місті Києві, яке складається з нежитлових приміщень площею 43,5 м2, що становить 2/100 частин від цілого будинку, було зареєстроване за Відкритим акціонерним товариством "Пересувна механізована колона-43".

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Слід також зазначити, що 27.02.2026 року між Товариством (споживач) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (управитель) був укладений договір про надання послуги з управлінням багатоквартирним будинком № 801/1/906, предметом якого є надання управителем споживачеві за плату послуг з управління багатоквартирним будинком пропорційно до займаної споживачем площі приміщення, що становить 43,5 м2, та розташоване за адресою: вулиця Сім`ї Бродських, 3-А.

Враховуючи наведені обставини та законодавчі приписи, а також беручи до уваги, що обома сторонами у справі право власності Товариства на вищевказаний об`єкт нерухомості у будинку № 3-А на вулиці Смоленській (Сім`ї Бродських) у місті Києві, який складається з нежитлових приміщень, не заперечувалося та визнавалося, означені обставини в рамках даної справи додатковому доказуванню не підлягають, тоді як у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

У позовній заяві Товариство вказувало, що після купівлі означеної нерухомості в будинку № 3-А на вулиці Смоленській (Сім`ї Бродських) у місті Києві позивач перереєстрував своє місцезнаходження та постійно офіційно знаходився у цьому приміщенні.

Разом із тим, приблизно із середини 2000-х років, скориставшись фактичною відсутністю Товариства, яке змінило локацію свого місцезнаходження, залишивши за собою право власності на приміщення та юридичну адресу, Комітет самовільно зайняв і захопив належне позивачу приміщення, частково переобладнав його та почав використовувати в якості адміністративного офісу та складського приміщення.

Після ініціювання Товариством у 2025-2026 роках листування та робочих зустрічей з Комітетом, листом від 26.02.2026 року № 01/02 позивач звернувся до відповідача з вимогою у строк до 06.03.2026 року звільнити належне йому приміщення загальною площею 43,5 м2, що безпідставно використовується Комітетом, та передати ключі від нього уповноваженому представникові власника.

У відповідь на вказане звернення листом від 05.03.2026 року № 9-3/26к відповідач повідомив Товариство про те, що Комітет є представницьким органом жителів будинку № 3-А на вулиці Сім`ї Бродських у місті Києві, не займає жодних нежитлових приміщень у цьому будинку, не має у володінні ключів від будь-яких нежитлових приміщень у будинку та не здійснює їх фактичного контролю.

Разом із тим, у цій відповіді Комітет звернув увагу позивача на те, що в будинку № 3-А на вулиці Сім`ї Бродських у місті Києві відсутнє окремо виділене приміщення площею 43,5 м2, тоді як з долученої Товариством до його звернення копії договору купівлі-продажу не вбачається чітко визначеного місцезнаходження чи номера належного позивачеві об`єкта нерухомості, що унеможливлює його однозначну ідентифікацію.

Суд також встановив, що у квітні 2026 року Товариство (як власник спірного об`єкта нерухомості) замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектсервісгруп" проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічної документації на нежитлове приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок 3-А.

За результатами проведеної інвентаризації 10.04.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектсервісгруп" виготовило Технічний паспорт на групу належних позивачу нежитлових приміщень № 200 (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІТІ:2004-4414-1037-3389), що знаходяться у підвалі будинку № 3-А на вулиці Сім`ї Бродських у місті Києві, з визначенням їх загальної площі у розмірі 41,8 м2. За змістом виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектсервісгруп" інформаційної довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 10.04.2026 року № 114/26, зменшення площі належного позивачу приміщення з 43,5 м2 до 41,8 м2 відбулося внаслідок встановлення некапітальної перегородки, переобміру, уточнення лінійних розмірів та перерахунку площ приміщення після проведення безпосередніх обмірів, а номер окремої групи приміщень був присвоєний після нумерації останньої квартири будинку.

20.04.2026 року право власності Товариства на закінчений будівництвом об`єкт - групу приміщень загальною площею 41,8 м2 в будинку № 3-А на вулиці Сім`ї Бродських у місті Києві було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Витягу з цього реєстру № 474349010, сформованого 24.04.2026 року.

Оскільки належні Товариству на праві власності нежитлові приміщення тривалий час знаходяться у неправомірному володінні і користуванні Комітету, і останній відмовляється їх звільняти, ініціюючи при цьому звернення, у тому числі до правоохоронних органів, з маніпулятивним викладенням інформації для уникнення виселення, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви від 30.09.2026 року № 1222, просив зобов`язати Комітет усунути перешкоди Товариству в здійсненні права володіння, користування та розпорядження спірними нежитловим приміщенням, а саме: повністю звільнити зазначене приміщення від осіб та майна відповідача; передати Товариству всі наявні у Комітету комплекти ключів, дублікати ключів та інші засоби доступу до приміщення; забезпечити Товариству, його посадовим особам, працівникам та уповноваженим представникам безперешкодний і постійний доступ до приміщення; припинити самостійне використання приміщення для адміністративних, складських, організаційних, господарських чи будь-яких інших потреб відповідача; не чинити надалі будь-яких перешкод позивачу у доступі до приміщення, його використанні, ремонті, переобладнанні, передачі в користування третім особам або іншому розпорядженні ним на розсуд власника, а також виселити Комітет з означеного нежитлового приміщення без надання іншого приміщення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 316, частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 319 вказаного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України, яка визначена правовою підставою позову Товариства, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви позивача від 30.09.2026 року № 1222, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року в справі № 359/3373/16-ц).

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Звідси право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 року в справі № 488/2807/17.

За усталеними висновками Верховного Суду умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові мають чітко та конкретно визначитися дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.10.2024 року в справі № 910/14543/23, від 11.12.2024 року в справі № 914/1238/22, від 17.04.2024 року в справі № 16/2381/22 та інших.

Отже, положення статті 391 Цивільного кодексу України регулюють захист права власності не у будь-якому випадку, а саме у разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2024 року в справі № 907/66/23, умовою подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року в справі № 924/1220/17).

Суд надає захист позивачу у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, що існувало до порушення права. Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути зазначені порушення.

Як було зазначено вище, Товариство є власником групи приміщень загальною площею 41,8 м2 в будинку № 3-А на вулиці Сім`ї Бродських у місті Києві, а докази існування між сторонами у справі договірних відносин, предметом яких є спірні приміщення, в матеріалах справи відсутні.

Наведені обставини свідчать про наявність у даному випадку підстав для захисту порушених, на думку Товариства, його прав шляхом пред`явлення негаторного позову.

Разом із тим, в обґрунтування пред`явлених до Комітету вимог позивач посилався на те, що приблизно із середини 2000-х років, скориставшись фактичною відсутністю Товариства, яке змінило локацію свого місцезнаходження, залишивши за собою право власності на приміщення та юридичну адресу, відповідач самовільно зайняв і захопив належне позивачу приміщення, частково переобладнав його та почав використовувати в якості адміністративного офісу та складського приміщення.

На підтвердження обставин перешкоджання Товариству в здійсненні його правомочностей власника саме відповідачем - Комітетом, позивач надав суду, зокрема, докази листування між сторонами (копію листа Товариства від 26.02.2026 року № 01/02 та копію листа Комітету від 05.03.2026 року № 9-3/26к).

Проте, зі змісту адресованого Товариству листа відповідача від 05.03.2026 року № 9-3/26к вбачається, що Комітет, як представницький орган жителів будинку № 3-А на вулиці Сім`ї Бродських у місті Києві, взагалі не займає жодних нежитлових приміщень у цьому будинку, не має у володінні ключів від будь-яких нежитлових приміщень у наведеному будинку та не здійснює їх фактичного контролю.

У відзиві на позов Комітет з наданням відповідних підтвердних доказів зазначив, що штатний розпис юридичної особи відповідача містить лише одну посаду - керівника Комітету, фінансову підтримку на оплату праці якого відповідач отримує з бюджету міста Києва.

Слід зазначити, що адресою реєстрації Комітету в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 03057, місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок 3-А, квартира 16. Докази, які свідчать про реєстрацію місцезнаходження відповідача за адресою саме належних Товариству приміщень, в матеріалах справи відсутні.

Документів, які підтверджують факт (а також період) перебування у спірних належних Товариству приміщеннях осіб (зокрема керівника, як єдиного працівника) та/або майна Комітету, наявність у відповідача (керівника відповідача) комплектів ключів, дублікатів ключів та інших засобів доступу до приміщення, доказів, які свідчать про здійснення Комітетом перешкод Товариству, його посадовим особам, працівникам та уповноваженим представникам у безперешкодному і постійному доступі до приміщення, його використанні, ремонті, переобладнанні, передачі в користування третім особам або іншому розпорядженні ним на розсуд власника, а також доказів, які свідчать про самостійне використання цього приміщення відповідачем для адміністративних, складських, організаційних, господарських чи будь-яких інших потреб (у тому числі актів огляду приміщення, актів приймання-передачі ключів (дублікатів) від нього, актів недопуску Комітетом представників Товариства до належного позивачу приміщення тощо), матеріали справи також не містять.

При цьому, Товариство надало суду копію Технічного паспорту на групу належних позивачу нежитлових приміщень № 200 (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІТІ:2004-4414-1037-3389), що знаходяться у підвалі будинку № 3-А на вулиці Сім`ї Бродських у місті Києві, виготовленого на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектсервісгруп" у квітні 2026 року, із безпосереднім здійсненням переобміру та уточнення лінійних розмірів спірного приміщення. Вказаний документ в сукупності з інформаційною довідкою про показники об`єкта нерухомого майна від 10.04.2026 року № 114/26 та іншими матеріалами справи фактично ставить під сумнів посилання позивача на повну відсутність у нього доступу до вищенаведеного приміщення.

Водночас саме лише надання Товариством доказів на підтвердження його права власності на спірні приміщення не може бути єдиною підставою для задоволення негаторного позову, пред`явленого до Комітету, без надання належних і допустимих доказів вчинення саме Комітетом (його посадовими/уповноваженими особами) перешкод у здійсненні позивачем його правомочностей власника означеної нерухомості.

За таких обставин, позивачем належними доказами не підтверджено фактичного вчинення Комітетом перешкод у здійсненні Товариством права користування та розпоряджання своїм майном як із середини 2000-х років, так і на час звернення Товариства до суду з даним позовом та на час розгляду справи по суті.

Суд також звертає увагу на те, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комітет як юридична особа був заснований лише 19.04.2017 року, що свідчить про об`єктивну неможливість вчинення ним перешкод позивачу в користуванні та розпорядженні його майном із середини 2000-х років.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За умовами частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Товариства у даній справі.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року в справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування сторін не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищезазначені обставини, у задоволенні позову Товариства у даній справі слід відмовити.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, зважаючи на відмову в позові, залишається за Товариством та компенсації останньому не підлягає.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.11.2026 року.

Суддя В.С. Ломака