Рішення № 141389734 у справі № 910/11121/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2026 Справа № 910/11121/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортно страхова компанія"

про стягнення 74 413,71 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортно страхова компанія" (далі - відповідач, Компанія) страхового відшкодування у розмірі 74 413,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 09.08.2023 року № 28-1301-00236, та у зв`язку з настанням страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "MAN", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Toyota RAV 4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована відповідачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 229239501.

Оскільки Компанія здійснила виплату лише частини належного до сплати страхового відшкодування на суму 118 333,60 грн., заборгувавши таким чином Товариству 74 413,71 грн., останнє звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою від 07.09.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/11121/26 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.

23.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Компанії від 22.09.2026 року на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення вимог позивача.

Інших клопотань чи заяв, у тому числі по суті справи, від сторін до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.08.2023 року між Товариством (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (страхувальник) був укладений генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-1301-00236 (далі - Генеральний договір), а також 09.07.2024 року - договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-1301-00236 /00556 (далі - Договір) щодо транспортного засобу "MAN TGX 18.440", реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску.

У пункті 8 Договору визначено строк його дії: з 27.08.2024 року по 26.08.2025 року.

Пунктом 11.1 Генерального договору до страхових випадків віднесено ДТП.

05.06.2025 року близько 12:20 год. на Кільцевій дорозі (вулиця Янтарна, 2) у місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Toyota RAV 4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка під час перестроювання праворуч в крайню смугу руху не надала перевагу в русі застрахованому позивачем автомобілю "MAN TGX 18.440", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку по смузі, на яку мала намір перестроїтись ОСОБА_1 , та здійснила зіткнення з цим автомобілем, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 07.07.2025 року в справі № 759/13303/25 (провадження № 3/759/5001/25) водія автомобіля "Toyota RAV 4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого настала ДТП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до полісу № 229239501 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Toyota RAV 4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача із встановленим лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну, в розмірі 250 000,00 грн. (на одну потерпілу особу).

Враховуючи подання страхувальником заяви від 05.06.2025 року про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за Договором, а також беручи до уваги, зокрема, акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефекту відомість) від 25.06.2025 року та ремонтну калькуляцію від 15.07.2025 року № [номер приховано] з визначенням загальної вартості відновлювального ремонту в розмірі 199 747,31 грн., страховим актом від 22.07.2025 року № ЗСКА-17259 позивач визнав означену ДТП страховим випадком та вирішив виплатити страхове відшкодування у розмірі 192 747,31 грн. (що становить різницю між визначеною калькуляцією вартістю відновлювального ремонту в розмірі 199 747,31 грн. та передбаченою Договором безумовною франшизою в сумі 7 000,00 грн.).

На підставі платіжної інструкції від 22.07.2025 року № 76579 Товариство перерахувало на рахунок страхувальника грошові кошти у розмірі 192 747,31 грн. із призначенням платежу: "Страх. відшк. 28-1301-[телефон приховано] в09.07.24 стр. акт ЗСКА-17259 в 22.07.25; ТзОВ "Транс-Сервіс-1" ЄДРПОУ 32602104. Без ПДВ".

Зважаючи на вищевказані обставини, листом від 24.07.2025 року № 54758 Товариство звернулося до Компанії із заявою про виплату 192 747,31 грн. страхового відшкодування за полісом № 229239501.

Оскільки відповідач згідно з платіжною інструкцією від 17.10.2025 року в добровільному порядку сплатив на користь Товариства страхове відшкодування у розмірі лише 118 333,60 грн., заборгувавши таким чином позивачу 74 413,71 грн., останній звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Товариства з таких підстав.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як було зазначено вище, вина фізичної особи ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку, а її відповідальність на час настання ДТП була застрахована Компанією на підставі полісу № 229239501.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зокрема, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Суд зазначає, що 21.05.2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-IX, який був введений в дію з 01.01.2025 року.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону.

Враховуючи настання спірного у даній справі страхового випадку та набрання чинності договором (полісом № 229239501) після 01.01.2025 року, суд дійшов висновку про застосування до цих правовідносин приписів Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-IX (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (частина 1 статті 18 Закону).

За умовами частини 1 статті 26 Закону у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; 2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; 3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону; 4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; 6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Частиною 3 статті 27 Закону встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Як було зазначено вище, враховуючи подання страхувальником заяви від 05.06.2025 року про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за Договором, а також беручи до уваги, зокрема, акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефекту відомість) від 25.06.2025 року та ремонтну калькуляцію від 15.07.2025 року № [номер приховано] (із зазначенням вартості робіт - 3 359,98 грн., вартості фарбування - 21 419,88 грн., а також вартості запасних частин, з урахуванням знижки 10 %, - 174 967,45 грн.) з визначенням загальної вартості відновлювального ремонту в розмірі 199 747,31 грн., страховим актом від 22.07.2025 року № ЗСКА-17259 позивач визнав означену ДТП страховим випадком та на підставі платіжної інструкції від 22.07.2025 року № 76579 виплатив на рахунок страхувальника грошові кошти у розмірі 192 747,31 грн.

За умовами частини 1 статті 32 Закону для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує: 1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи; 2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно життю або здоров`ю потерпілої фізичної особи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 32 Закону якщо страховик (МТСБУ) протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви про страхову (регламентну) виплату не повідомив заявника у зазначений у заяві спосіб про відсутність одного чи кількох документів, передбачених частиною третьою цієї статті, вважається, що заявник виконав вимоги частини третьої цієї статті та разом із заявою про страхову (регламентну) виплату подав усі передбачені цим Законом документи для здійснення такої виплати.

Граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті.

Листом від 24.07.2025 року № 54758 Товариство звернулося до Компанії із заявою про виплату 192 747,31 грн. страхового відшкодування за полісом № 229239501.

За наведеною заявою позивача Компанія сформувала страхову справу № 847-25 та визнала подію, яка відбулася 05.06.2025 року, страховим випадком (страховий акт від 17.10.2025 року № 847-25).

Проте, відповідач у добровільному порядку сплатив на користь Товариства страхове відшкодування у розмірі лише 118 333,60 грн., недоплативши таким чином позивачу, на його переконання, 74 413,71 грн.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, Компанія у відзиві на позовну заяву вказувала, що строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу на час вчинення ДТП склав більше 5 років, а отже для визначення вартості його відновлювального ремонту слід було використовувати аналоги оригінальних складових частин (деталей).

Відповідач також вказав, що він дотримався вимог Закону щодо відповідності аналогів технічним характеристикам транспортного засобу. Так, у Звіті про оцінку від 29.08.2025 року № 403-25Л_847-25 та ремонтній калькуляції № 847-25 щодо кожної складової частини наведено каталожний номер, найменування виробника та джерело цінової інформації із зазначенням абсолютних URL-адрес і дат отримання даних, як цього вимагає пункт 7.53.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092) (далі - Методика); застосовані складові частини виробництва Covind, спеціалізованого європейського виробника кабінних деталей для вантажних транспортних засобів.

Більше того, відповідач додатково врахував ремонтні позиції, не включені Товариством до розрахунку: заміну підніжки бампера переднього центральної, зняття/встановлення обох фар та обох акумуляторних батарей. Таким чином, різниця між позиціями сторін зумовлена не обсягом пошкоджень чи ремонтних робіт, а виключно застосуванням Компанією передбаченого Законом методу визначення вартості складових частин.

Враховуючи наведені заперечення, суд зазначає таке.

Дійсно, строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу "MAN TGX 18.440", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час вчинення ДТП склав більше 5 років, оскільки наведений автомобіль за наявними у матеріалах справи документами був випущений у 2016 році.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів чинності гарантійних зобов`язань виробника, суд дійшов висновку про те, що пошкоджений автомобіль належить до "інших транспортних засобів" у розумінні частини 3 статті 27 Закону.

У той же час, суд звертає увагу на те, що Закон не зобов`язує страховика в такому випадку розраховувати виплату виключно за цінами нових оригінальних складових частин.

При цьому, за статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 108 Закону України "Про страхування" до страховика, який здійснив виплату, переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України це право переходить в обсязі і на умовах, що існували на момент його переходу. Відтак, умови договору добровільного страхування, стороною якого відповідач не є, визначають обов`язки Товариства перед страхувальником, проте не розширюють відповідальність Компанії. Її обсяг визначається виключно Законом та умовами полісу.

Разом із тим, відповідно до пункту 1.6 Методики аналог оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу або неоригінальні складові частини КТЗ - складові частини (деталі), які за своїми характеристиками, розмірами та функціями відповідають оригінальним запчастинам, які не поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту або уповноважених ним суб`єктів підприємницької діяльності, за умови, що такі складові частини (деталі) пройшли відповідну сертифікацію та реалізуються на ринку України або за її межами.

Згідно з пунктом 8.5.11 Методики до оригінальних складових частин належать:

- складові, які поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту або уповноважених ним суб`єктів підприємницької діяльності;

- складові, які поставляє виробник складових частин виробнику КТЗ, який їх продає, зокрема своїм дистриб`юторам;

- складові, які не поставляють відповідному виробнику КТЗ, проте виготовляють згідно з технічними умовами і виробничими стандартами виробника КТЗ.

У разі документального підтвердження відновлення КТЗ чи його складової частини у авторизованого виконавця ремонту певної моделі КТЗ застосовують ціни на оригінальні запасні частини на цьому підприємстві.

Пріоритетними є дані про вартість складових частин, які поставляє виробник КТЗ у торгову мережу своїх офіційних дилерів у регіоні, зазначені у відповідних джерелах інформації, вказаних у додатку 8 до цієї Методики.

При розрахунку страхового відшкодування, якщо строк експлуатації КТЗ не перевищує 5 років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника КТЗ, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості включається вартість невживаних оригінальних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних КТЗ.

Якщо строк експлуатації КТЗ перевищує 5 років, до розрахунку вартості складових частин деталей КТЗ, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) КТЗ, що відповідають технічним характеристикам такого КТЗ та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) КТЗ (складові частини групи II таблиці 2.1 додатка 2 до цієї Методики).

Незалежно від строку експлуатації КТЗ дані про вартість складових частин активної системи безпеки (подушки безпеки, паски безпеки, датчики безпеки, блоки керування, піропатрони, тощо) визначаються за цінами оригінальних складових частин.

До аналогів оригінальних складових частин (деталей) КТЗ не належать:

вживані складові частини;

складові частини, що не мають сертифіката відповідності;

складові частини, геометричні розміри (місця кріплень) та матеріал яких не відповідають розмірам та матеріалу оригінальної складової частини;

складові частини, що можуть змінити конструкцію автомобіля або привести його у невідповідність до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, чи технічних вимог виробника, та роблять його небезпечним для подальшої експлуатації.

Вартість аналога оригінальної складової частини (деталі) КТЗ при розрахунку страхового відшкодування не може відрізнятись від вартості оригінальної складової частини (деталі) більш ніж на 20%.

Якщо заміні підлягають неоригінальні складники, які були встановлені на КТЗ до останньої події (за умови їх ідентифікації), слід використовувати запасні частини відповідної якості.

З матеріалів справи вбачається, що як у наданому відповідачем Звіті про оцінку від 29.08.2025 року № 403-25Л_847-25, складеному Фізичною особою-підприємцем Парфенюк Оленою Валеріївною (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 12.10.2019 року МФ № 122, сертифікат ФДМУ від 17.04.2020 року № 306/20) на дату оцінки - 05.06.2025 року, так і в ремонтній калькуляції від 05.06.2025 року № 847-25, за якими вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "MAN TGX 18.440", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з використанням альтернативних джерел вартості складових, що підлягали заміні, була визначена у розмірі 118 333,60 грн., щодо кожної такої складової частини (зокрема, "кут д-ль бамп п л н", "кут д-ль бамп п л в", "підніжка бампера п ц", "фара л в зборі", "вітровий обтічник л", "подовжувач дверей л", "модуль входу л", "короб порога л", "підніжка н л") був наведений каталожний номер, найменування виробника та джерело цінової інформації із зазначенням абсолютних URL-адрес і дат отримання даних, як передбачено пунктом 7.53.5 Методики.

Слід також зазначити, що відповідачем застосовані складові частини виробництва Covind - спеціалізованого європейського виробника кабінних деталей для вантажних транспортних засобів. При цьому, щодо складової частини - фари лівої в зборі (кат. № 81.25101.6659), відповідач прийняв до розрахунку вартість саме оригінальної складової частини - 27 564,00 грн., оскільки прийнятного аналога ним встановлено не було.

У той же час, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що застосовані Компанією складові частини не відповідають технічним характеристикам автомобіля "MAN TGX 18.440", реєстраційний номер НОМЕР_1 , є неналежної якості або не забезпечують відновлення цього транспортного засобу до стану, який існував до ДТП.

Більше того, у наданому відповідачем розрахунку ціни на складові частини пошкодженого автомобіля були вказані станом на 21.05.2025 року з їх перерахунком за курсом НБУ саме на 05.06.2025 року (тобто на час скоєння ДТП), тоді як у наданій Товариством ремонтній калькуляції від 15.07.2025 року № [номер приховано] останнє використовувало відповідні ціни, актуальні станом на 18.06.2025 року.

Доказів на підтвердження фактичної вартості проведеного відновлювального ремонту автомобіля "MAN TGX 18.440", реєстраційний номер НОМЕР_1 , у тому числі відповідних документів станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт цього транспортного засобу, саме в зазначеному позивачем загальному розмірі 192 747,31 грн. - Товариство суду не надало.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази добровільної сплати Компанією належним чином визначеної останньою суми страхового відшкодування у розмірі 118 333,60 грн., суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для додаткового стягнення з відповідача заявленої Товариством суми грошових коштів у розмірі 74 413,71 грн.

За таких обставин, у задоволенні позову Товариства у даній справі слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3 Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.11.2026 року.

Суддя В.С. Ломака