Рішення № 141389826 у справі № 132/1036/26 від 27.10.2026

Справа № 132/1036/26

Провадження №2-о/132/92/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" жовтня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Аліменко Ю.О.

присяжних: Дудар А.П., Дудар Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Безула К.В.,

захисника Копчинська Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) про оголошення померлим,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Копчинська Л.В., звернулась до Калинівського районного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (факту загибелі (смерті).

25.06.2026 року від заявниці ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення заявлених вимог у якій вона просить оголосити її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гущинці Калинівського району Вінницької області померлим.

Заява мотивована тим, що син заявниці народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Іванів Калинівського району (теперішня назва Хмільницького району ) Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 22 від 07.07.2005 року.

Матір`ю ОСОБА_2 у свідоцтві про його народження зазначено ОСОБА_1 , а батьком ОСОБА_3 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 16.05.2025 року № 151 солдата ОСОБА_2 було зараховано до списків особового складу частини НОМЕР_1 , призначено на посаду снайпер (2 категорії)- розвідник 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 1 розвідувальної роти наказом від 20.05.2025 року № 155. До складу сил та засобів, які беруть безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » солдат ОСОБА_2 залучений згідно наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 11.06.2025 року № 180.

Згідно сповіщення №2078 від 26.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 , її син ОСОБА_2 зник безвісти 25.06.2025 року в районі н.п. с. Кам`янське, Василівського р-ну, Запорізької обл., виконуючи бойове завдання.

За вказаним фактом слідчим ВП№1 Запорізького РВП ГУНП у Запорізькій області внесені відповідні відомості про зникнення безвісті військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.115 ч.1 КК України до ЄРДР за № 12025082060000797 від 02.07.2025 року.

Обставини загибелі ОСОБА_2 зазначені у витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 22.07.2025 року № 595 про визнання військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 зниклим безвісти, під час захисту Батьківщини.

Військова частина НОМЕР_1 задіяна для забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на Півдні України.

Відповідно до рапорту командира 1 розвідувальної роти капітана ОСОБА_4 , від 25.06.2025 року, 24 червня 2025 року розвідувальна група зі складу 1 розвідувальної роти виконувала бойове завдання відповідно до бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № ОКП ОТУ_3_3_96_1107 від 14.06.2025 року, бойового наказу командира батальйону №19/148/дск/БН від 14.06.2025 року, бойового наказу командира 1 розвідувальної роти № 33 від 14.06.2025 року в районі н.п. Кам`янське Запорізької області о 06:40 год. 25.06.2025 року розвідгрупа потрапила у засідку противника в районі Кам`янське Запорізької області у складі : молодшого сержанта ОСОБА_5 , солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_6 , після чого зав`язався стрілецький бій, в ході чого зв`язок з групою втратився. Зв`язатися з групою, а також вести спостереження за допомогою БпЛА не було можливо із-за погодніх умов. З покращенням погодніх умов з БпЛА було виявлено два військовослужбовця з розвід групи без ознак життя, третього військовослужбовця з розвід групи було виявлено при евакуації противником в укриття. У зв`язку з чим розвід група : молодший сержант ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_6 вважаються безвісти зниклими.

Виконання бойового завдання та описана подія відповідають записам у Журналі ведення бойових дій 1/8/12т від 22.05.2025 року та бойовому донесенню командира в/ч НОМЕР_1 від 25.06.2025 року № 308, уточнюючому бойовому донесенню командира в/ч НОМЕР_1 від 25.06.2025 року № 309.

Оскільки тіло її сина солдата ОСОБА_2 відсутнє, він вважається зниклим безвісти.

Зникнення безвісті снайпера (2 категорії)- розвідника 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 1 розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 пов`язане з виконанням бойового завдання та захистом Батьківщини, при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.

На даний час заявниці не було видано свідоцтва про смерть її сина ОСОБА_2 з підстав того, що відсутнє відповідне лікарське посвідчення , адже його тіло не вдалося доставити з поля бою в розпорядження відділення судово- медичної експертизи.

Оголошення померлим ОСОБА_2 заявниці необхідно для державної реєстрації його смерті та отримання свідоцтва про смерть, отримання соціальних гарантій, тому від оголошення померлим військовослужбовця ОСОБА_2 залежить виникнення та реалізація особистих і майнових інтересів заявниці, як матері загиблого військовослужбовця.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 01.04.2026 року вказану заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження, призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник заявника, адвокат Копчинська Л.В. вимоги заяви підтримала, просила оголосити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місцем смерті вважати н.п. с. Кам`янське, Василівського району, Запорізької області.

Заінтересована особа Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, однак від начальника відділу ДРАЦС Гавронської Л.П. надійшов лист відповідно до якого просила розглянути справу за відсутності представника відділу.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, згідно поданих письмових пояснень вказує, що підстав для задоволення заяви немає.

Представник військової частини НОМЕР_1 , у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши кожен доказ окремо та всі докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про оголошення фізичної особи померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Іванів Калинівського району (теперішня назва Хмільницького району ) Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 22 від 07.07.2005 року.

Матір`ю ОСОБА_2 у свідоцтві про його народження зазначено ОСОБА_1 , а батьком ОСОБА_3 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 16.05.2025 року № 151 солдата ОСОБА_2 було зараховано до списків особового складу частини НОМЕР_1 , призначено на посаду снайпер (2 категорії)- розвідник 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 1 розвідувальної роти наказом від 20.05.2025 року № 155. До складу сил та засобів, які беруть безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » солдат ОСОБА_2 залучений згідно наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 11.06.2025 року № 180.

Згідно сповіщення №2078 від 26.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 зник безвісти 25.06.2025 року в районі н.п. с. Кам`янське, Василівського р-ну, Запорізької обл., виконуючи бойове завдання.

За вказаним фактом слідчим ВП№1 Запорізького РВП ГУНП у Запорізькій області внесені відповідні відомості про зникнення безвісті військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.115 ч.1 КК України до ЄРДР за № 12025082060000797 від 02.07.2025 року.

Обставини загибелі ОСОБА_2 зазначені у витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 22.07.2025 року № 595 про визнання військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 зниклим безвісти, під час захисту Батьківщини.

Військова частина НОМЕР_1 задіяна для забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на Півдні України.

Відповідно до рапорту командира 1 розвідувальної роти капітана ОСОБА_4 , від 25.06.2025 року, 24 червня 2025 року розвідувальна група зі складу 1 розвідувальної роти виконувала бойове завдання відповідно до бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № ОКП ОТУ_3_3_96_1107 від 14.06.2025 року, бойового наказу командира батальйону №19/148/дск/БН від 14.06.2025 року, бойового наказу командира 1 розвідувальної роти № 33 від 14.06.2025 року в районі н.п. Кам`янське Запорізької області о 06:40 год. 25.06.2025 року розвідгрупа потрапила у засідку противника в районі Кам`янське Запорізької області у складі : молодшого сержанта ОСОБА_5 , солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_6 , після чого зав`язався стрілецький бій, в ході чого зв`язок з групою втратився. Зв`язатися з групою, а також вести спостереження за допомогою БпЛА не було можливо із-за погодніх умов. З покращення погодніх умов з БпЛА було виявлено два військовослужбовця з розвід групи без ознак життя, третього військовослужбовця з розвід групи було виявлено при евакуації противником в укриття. У зв`язку з чим розвід група : молодший сержант ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_6 вважаються безвісти зниклими.

Виконання бойового завдання та описана подія відповідають записам у Журналі ведення бойових дій 1/8/12т від 22.05.2025 року та бойовому донесенню командира в/ч НОМЕР_1 від 25.06.2025 року № 308, уточнюючому бойовому донесенню командира в/ч НОМЕР_1 від 25.06.2025 року № 309.

Оскільки тіло солдата ОСОБА_2 відсутнє, він вважається зниклим безвісти.

Зникнення безвісті снайпера (2 категорії)- розвідника 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 1 розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 пов`язане з виконанням бойового завдання та захистом Батьківщини, при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наведені письмові докази у їх сукупності підтверджують із достатнім ступенем вірогідності факт загибелі ОСОБА_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання із захисту України поблизу населеного пункту с. Кам`янське, Василівського району, Запорізької області.

Окремо суд бере до уваги, що будь-яких доказів, які б свідчили про перебування ОСОБА_2 у полоні, його евакуацію, подальше місцезнаходження чи перебування серед живих осіб, матеріали справи не містять. Навпаки, відповіді компетентних державних органів та результати проведених розшукових заходів свідчать про відсутність будь-якої інформації, яка могла б спростувати встановлені судом обставини щодо його вірогідної загибелі.

Згідно сповіщення №2078 від 26.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 зник безвісти 25.06.2025 в районі н.п. с. Кам`янське, Василівського р-ну, Запорізької обл., виконуючи бойове завдання.

Суд бере до уваги, що зазначене сповіщення є офіційним документом, виданим уповноваженим органом військового управління на підставі матеріалів службового розслідування та первинних бойових документів військової частини, а тому підтверджує факт зникнення військовослужбовця саме за обставин виконання бойового завдання.

Матеріалами справи також підтверджується, що за фактом зникнення безвісті ОСОБА_2 було розпочато кримінальне провадження №12025082060000797 від 02 липня 2025 року.

Таким чином, судом встановлено, що компетентними органами державної влади здійснено всі передбачені законом заходи щодо встановлення місця перебування ОСОБА_2 , однак жодних даних, які б свідчили про те, що він залишився живим, перебуває у полоні, на лікуванні чи в іншому місці, матеріали справи не містять.

Навпаки, усі наявні у справі докази свідчать про інше: останнім місцем перебування ОСОБА_2 було поле бою, його загибель підтверджується, бойовими документами військової частини та іншими офіційними документами.

Суд звертає увагу, що у даній справі відсутність можливості евакуації тіла загиблого військовослужбовця обумовлена виключно бойовою обстановкою.

Саме тому відсутність лікарського свідоцтва про смерть або тіла військовослужбовця не може розцінюватися як доказ того, що особа залишилася живою, оскільки у справах цієї категорії закон не вимагає безумовного встановлення факту смерті, а передбачає можливість її оголошення померлою за наявності достатніх підстав для вірогідного припущення про загибель.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що всі зібрані у справі докази у своїй сукупності відповідають критерію достатності, взаємної узгодженості та достовірності, а тому дозволяють зробити обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_2 загинув саме ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України в районі населеного пункту с. Кам`янське, Василівського р-ну, Запорізької обл..

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом строків, визначених законом.

Частиною другою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Разом із тим, з урахуванням конкретних обставин справи суд має право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Частиною третьою статті 46 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку чи у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Отже, законодавець передбачив спеціальний порядок оголошення особи померлою у випадку її зникнення під час воєнних дій, який відрізняється від загальних правил оголошення особи померлою саме тим, що допускає встановлення днем смерті дня її вірогідної загибелі за наявності достатніх доказів.

Положення статті 46 ЦК України підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку із положеннями статей 293, 305-309 ЦПК України, які регламентують порядок розгляду судами справ про оголошення фізичної особи померлою в порядку окремого провадження.

Згідно із частиною другою статті 293 ЦПК України справи про оголошення фізичної особи померлою розглядаються судом у порядку окремого провадження.

Відповідно до статті 308 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про оголошення фізичної особи померлою, повинен встановити день смерті особи, якщо він може бути визначений відповідно до вимог цивільного законодавства.

Правова природа інституту оголошення фізичної особи померлою не полягає у беззаперечному встановленні самого факту смерті, а полягає у встановленні судом достатнього ступеня вірогідності її настання на підставі належних та допустимих доказів.

Саме тому у таких справах предметом доказування є не безпосередній факт смерті особи, а існування сукупності обставин, які дають суду можливість зробити обґрунтоване та вірогідне припущення щодо її загибелі.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом.

Так, у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі №490/342/17 зазначено, що стаття 46 ЦК України передбачає декілька самостійних підстав для оголошення фізичної особи померлою, однією із яких є зникнення особи у зв`язку з воєнними діями. При цьому законодавець наділив суд правом з урахуванням конкретних обставин справи оголосити таку особу померлою і до закінчення воєнних дій, але не раніше спливу шести місяців.

Особливого значення для правильного вирішення цієї справи набуває правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття «воєнні дії», яке використовується у частині другій статті 46 ЦК України, не є тотожним поняттю «воєнний стан».

Законодавець свідомо використовує категорію «воєнні дії», а не «воєнний стан», а тому перебіг шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, не пов`язується із припиненням чи скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій» необхідно розуміти як закінчення активних бойових дій на відповідній території, де відбулося зникнення особи, а якщо конкретна подія, яка спричинила ймовірну загибель особи, сталася за межами території активних бойових дій, але була прямим наслідком воєнних дій, суд має право розпочати обчислення шестимісячного строку саме від дня настання такої події.

Саме такий правовий висновок викладено у пунктах 99-100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року.

Зазначена правова позиція є обов`язковою для врахування судами відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісти 25 червня 2025 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту с. Кам`янське, Василівського р-ну, Запорізької обл..

Водночас із матеріалів справи, а також із Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28 лютого 2025 року у новій редакції згідно з наказом №987 та змінами за наказом №1389, які діють із 21 серпня 2026 року, вбачається, що територія населеного пункту Кам`янське є територією активних бойових дій, що об`єктивно унеможливлює евакуацію тіла військовослужбовця та проведення державної реєстрації його смерті у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, а також те, що із дня зникнення ОСОБА_2 минуло більше 6 місяців, компетентними органами проведено комплекс розшукових заходів, однак жодних відомостей про перебування його серед живих осіб або у полоні не встановлено, суд доходить висновку, що наявна сукупність доказів є достатньою для застосування положень частин другої та третьої статті 46 ЦК України та оголошення ОСОБА_2 померлим із визначенням днем його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд керується положеннями статті 89 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодний доказ не має для суду наперед встановленої сили, а належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів оцінюються судом у їх сукупності.

У цій справі судом досліджено первинні бойові документи військової частини, матеріали службового розслідування, офіційне сповіщення сім`ї про зникнення військовослужбовця, документи щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відповіді компетентних державних органів щодо відсутності інформації про перебування ОСОБА_2 у полоні чи серед живих осіб.

Наведені докази не лише не суперечать один одному, а й взаємно підтверджують одні й ті самі обставини.

При цьому будь-яких доказів, які б ставили під сумнів факт загибелі ОСОБА_2 , матеріали справи не містять, а заінтересованими особами таких доказів суду не надано.

Суд враховує, що відсутність тіла військовослужбовця та лікарського свідоцтва про смерть обумовлена об`єктивними причинами, які не залежали ні від членів його сім`ї, ні від державних органів, а саме проведенням активних бойових дій, неможливістю евакуації загиблих.

Саме тому відсутність документа про державну реєстрацію смерті не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви, якщо сукупність інших доказів із достатнім ступенем вірогідності підтверджує факт загибелі особи.

Такий висновок повністю відповідає правовій природі інституту оголошення фізичної особи померлою, який ґрунтується не на беззаперечному встановленні факту смерті, а на достатньому ступені ймовірності її настання.

Суд також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини щодо оцінки доказів.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що при оцінці доказів застосовується критерій «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt), однак такий висновок може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою неспростовних висновків або аналогічних неспростованих презумпцій факту (рішення у справі Ireland v. the United Kingdom від 18 січня 1978 року, §161).

Водночас у справах цивільної юрисдикції Європейський суд з прав людини виходить із застосування стандарту «балансу вірогідностей» (balance of probabilities), тобто суд повинен встановити, чи є певна обставина більш імовірною, ніж її відсутність.

Саме такий підхід відповідає природі окремого провадження у справах про оголошення фізичної особи померлою, де законодавець не вимагає безумовного встановлення факту смерті, а достатнім є існування переконливої сукупності доказів, які дозволяють зробити вірогідне припущення про її загибель.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 29 травня 2024 року у справі №127/28463/23, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що за наявності доказів загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання відсутність тіла загиблого не може бути самостійною підставою для відмови в оголошенні його померлим.

Верховний Суд наголосив, що відмова у задоволенні такої заяви лише з мотивів відсутності тіла загиблого не відповідатиме завданню цивільного судочинства, принципу правової визначеності та не забезпечить ефективного захисту прав членів сім`ї загиблого військовослужбовця.

Правові висновки, викладені у зазначеній постанові Верховного Суду, повністю узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, та підлягають врахуванню судом відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини, оцінюючи кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що існують достатні, належні, допустимі та достовірні докази, які дають можливість зробити вірогідне припущення про загибель ОСОБА_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання щодо оборони України в районі населеного пункту с. Кам`янське, Василівського району, Запорізької області.

З огляду на викладене, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам статті 46 ЦК України та статей 293, 305-308 ЦПК України, а тому заява підлягає задоволенню із оголошенням ОСОБА_2 померлим та визначенням днем його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідає дню його вірогідної загибелі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 305, 307, 308 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) про оголошення померлим, задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванів, Калинівського району, (теперішнього Хмільницького району) Вінницької області, громадянина України, померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місцем смерті вважати н.п. с. Кам`янське, Василівського району, Запорізької області.

Після набрання рішенням суду законної сили копію рішення направити до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та внесення відповідного актового запису про смерть.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 05.11.2026 року.

Суддя Ю.О. Аліменко

Присяжні Дудар А.П.

Дудар Л.С.