Ухвала № 141389869 у справі № 138/4011/26 від 10.11.2026

Справа № 138/4011/26

Провадження №:2/138/2673/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкова І.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами ОСОБА_1 до Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про звільнення з під арешту майна та скасування обтяження,

ВСТАНОВИВ:

До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області звернулась представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Заболотна Г.В. з позовом до Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про звільнення з під арешту майна та скасування обтяження.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, враховуюче таке.

Згідно п. 4, 7 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно п.8 ст.175 ЦПК України позивач зобов`язаний зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

З позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах: від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17, слідує, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 359/3609/19 звернув увагу на те, що вирішити питання про скасування арешту, накладеного у межах виконавчого провадження, без залучення до участі у справі в якості відповідачів усіх осіб, на користь яких накладено такий арешт, є неможливим.

Як слідує зі змісту позову та доданих до нього документів ОСОБА_1 є власником майна на яке накладено арешт, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підставою обтяження зазначено - заборгованість на користь держави, однак в самому позові, не зазначено хто є стягувачем. Тобто, відсутні відомості про осіб, на користь яких накладено арешт та таких в якості відповідачів до участі у справі не залучено.

Крім того, слід звернути увагу позивача, що від визначення статусу самого позивача у виконавчому провадження залежить спосіб захисту порушеного права. У випадку, якщо власник майна є стороною виконавчого провадження, тобто боржником, скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного/приватного виконавця розглядаються в порядку розділу VII ЦПК України.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.08.2026 у справі №2-2744/10 (провадження №61-6961св26).

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, вважаю, що слід надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, залишивши позовну заяву без руху.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статті 175 і 177цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.158, 175, 177 185,258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про звільнення з під арешту майна та скасування обтяження, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Савкова