Рішення № 141389900 у справі № 142/654/26 від 10.11.2026

Єдиний унікальний номер 142/654/26

Номер провадження 2/142/611/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2026 року с-ще Піщанка

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит- Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з Відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), заборгованість за Кредитним договором № 6158058 від 11.09.2024 року, в сумі: 23030 грн., на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), стягнути з Відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,4 грн. та суми 8000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.09.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 6158058, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 6158058 від 11.09.2024 р.) Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням. П. 7.1. Кредитного договору № 6158058 від 11.09.2024 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Відповідач та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 27.01.2025 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №114-МЛ від 27.01.2025 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 6158058 від 11.09.2024 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем. Сума заборгованості Відповідача становить 23030 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка, з яких: Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 9730 гривень; Прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 0 гривень; Прострочена заборгованість за відсотками становить - 0 гривень; Прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить - 9800 гривень; Заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 3500 гривень; Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. N° 24112895/3945 від 03.08.2026 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 серпня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 24 серпня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

31 серпня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 2020 від 27 серпня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 09 годину 00 хвилин 29 вересня 2026 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит- Капітал" повноважного представника в судове засідання 10 листопада 2026 року не направив, проте в позовній заяві представник позивача просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі призначене на 10 листопада 2026 року, не з`явився, та на адресу суду повернулися конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № R0672281619010 та № R067294246280, в яких відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації його місця проживання було направлено повістки про виклик в судові засідання призначені на 29 вересня 2026 року та на 10 листопада 2026 року з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень ч. 7 , п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 11 вересня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6158058 (а.с. 13-15)

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених договором, на строк, визначений пунктом 1.3. договору, надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній пунктом 1.2. договору, у кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, а також виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та у строки (терміни), визначені договором. При цьому зазначено, що кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту визначено кредит.

Згідно з пунктом 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.3. договору кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, починаючи з 11 вересня 2024 року, яка визначена датою надання кредиту. Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється Графіком платежів.

У пункті 1.4. договору передбачено, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом повинні здійснюватися Позичальником із встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеного в додатку № 1 до договору. При цьому остаточним терміном (датою) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом за умови дотримання Графіку платежів визначено 06 вересня 2025 року, яка є датою остаточного погашення заборгованості.

Згідно з пунктом 1.5. договору загальні витрати Позичальника за кредитом становлять 30830,00 грн. Денна процентна ставка визначена в розмірі 0,86 % та розрахована за формулою: загальні витрати Позичальника за кредитом у розмірі 30830,00 грн поділені на суму кредиту 10 000,00 грн, отриманий результат поділений на 360 днів та помножений на 100 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 1205,23 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника визначена в розмірі 40830,00 грн.

Відповідно до пункту 1.5.1. договору комісія за надання кредиту становить 30,00 грн та нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо відповідно до Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, її сума може становити менше ніж 0,30 % від суми кредиту у випадку, коли внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів або кількість платежів згідно з Графіком платежів утворюється дробове число. У такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону, а сума отриманого цілого числа, помножена на кількість платежів згідно з Графіком платежів, становить розмір комісії за надання кредиту, визначений цим пунктом договору.

Згідно з пунктом 1.5.2. договору комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування становить 30800,00 грн та нараховується за ставкою 14,00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, крім останнього періоду, встановлених Графіком платежів, який є додатком № 1 до договору.

У пункті 1.5.3. договору визначено, що проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, встановленого Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до пункту 1.5.4. договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту.

При цьому в пунктах 1.5.3. та 1.5.4. договору зазначено, що нараховані за весь строк кредитування проценти за користування кредитом становитимуть 0,00 грн.

Згідно з пунктом 1.6. договору тип процентної ставки визначено як фіксований. Особливості нарахування та сплати комісій, процентів, а також тіла кредиту встановлені пунктами 2.2.2. та 2.2.3. договору.

Відповідно до пункту 1.7. договору Позичальник не повинен сплачувати на користь Кредитодавця будь-які платежі, не передбачені договором та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної реальної річної процентної ставки. При укладенні договору сторони виходять із того, що протягом строку його дії тарифи, розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород Кредитодавця, визначені договором, залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом усього строку дії договору. У разі зміни обставин після укладення договору зазначені тарифи, розміри комісій, процентів та інших винагород Кредитодавця можуть бути змінені відповідно до пункту 3.2.8. договору в бік зменшення або за письмовою згодою Позичальника в бік збільшення. Також передбачено, що отримання Позичальником додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб для укладення цього договору не вимагається.

Відповідно до пункту 2.1. договору кредитні кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на рахунок із використанням платіжної картки № НОМЕР_3 .

Згідно з пунктом 2.2. договору плата за кредитом складається з комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.2.1. договору Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених у пунктах 1.5.1., 1.5.2., 1.5.3. та 1.5.4. договору відповідно.

У пункті 2.2.2. договору визначено порядок нарахування та строки сплати зазначених платежів. Комісія за надання кредиту нараховується Кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати Позичальником загальної (всієї) суми такої комісії настає в момент її нарахування, а строк сплати кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу - дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до Графіку платежів. Якщо згідно з Графіком платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті в повному обсязі в першу дату платежу, строк її сплати завершується саме в цю дату платежу. Комісія за обслуговування кредиту нараховується Кредитодавцем у перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, крім останнього періоду, встановленого Графіком платежів. Строк сплати Позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту настає в момент її нарахування та триває до дати платежу включно, з настанням якої завершується розрахунковий період, у якому така комісія була нарахована, згідно з Графіком платежів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється Кредитодавцем із дня, наступного за днем надання кредиту, до дати остаточного погашення заборгованості включно, на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитними коштами. Базою для нарахування процентів визначено фактичну кількість днів у місяці та 365 днів у році. Строк сплати процентів настає в день їх нарахування та триває до дати платежу включно, з настанням якої завершується розрахунковий період, у якому такі проценти були нараховані, згідно з Графіком платежів. Строк сплати кожної окремої частини кредиту (тіла кредиту) настає та завершується у відповідну дату платежу, яка передбачає сплату цієї частини кредиту згідно з Графіком платежів. Якщо відповідно до Графіку платежів уся сума тіла кредиту підлягає сплаті одноразово, строк сплати всієї суми тіла кредиту настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату тіла кредиту.

Згідно з пунктом 2.2.3. договору проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою, визначеною пунктом 1.5.4. договору, яка є незмінною протягом усього строку кредитування, за винятком випадків, коли відповідно до умов акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій або з інших причин Позичальнику протягом першого розрахункового періоду, встановленого Графіком платежів, запропоновано процентну ставку, визначену пунктом 1.5.3. договору, зі знижкою, розмір якої є меншим за стандартну ставку, визначену пунктом 1.5.4. договору.

Якщо процентна ставка, визначена пунктом 1.5.3. договору, є нижчою за стандартну ставку, після завершення першого розрахункового періоду проценти, починаючи з другого розрахункового періоду, продовжують нараховуватися за стандартною ставкою відповідно до пункту 1.5.4. договору. При цьому стандартна процентна ставка не є підвищеною. Також передбачено, що якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом першого розрахункового періоду є меншим, ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк, нарахованих на таку саму базу протягом будь-якого іншого періоду кредитування, це означає, що протягом першого розрахункового періоду Позичальнику була надана знижка, яка дорівнює різниці між стандартною процентною ставкою, встановленою пунктом 1.5.4., та процентною ставкою, визначеною пунктом 1.5.3. договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної процентної ставки не може бути збільшений Кредитодавцем без письмової згоди Позичальника або згоди, що прирівнюється до письмової.

Відповідно до пункту 2.3. договору пролонгація та право Позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю (угодою) сторін.

Згідно з пунктом 2.4. договору повернення кредиту здійснюється в порядку, визначеному його підпунктами.

Так, відповідно до пункту 2.4.1. договору Позичальник зобов`язується повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту в розмірах та у строки, встановлені Графіком платежів, наведеним у додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною. Поточний загальний платіж за відповідний розрахунковий період Позичальник повинен сплачувати в день закінчення такого розрахункового періоду (дату платежу) згідно з Графіком платежів. Сплата заборгованості до настання дати платежу не звільняє Позичальника від необхідності сплатити заборгованість у визначену дату платежу, однак може зменшувати її розмір. Сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить до прострочення та є підставою для виникнення у Позичальника додаткових обов`язків щодо сплати штрафів та/або процентів відповідно до розділу 4 договору.

У пункті 2.4.2. договору передбачено право Позичальника в будь-який час достроково повернути кредит повністю або частково. Дострокові платежі, які перевищують розмір поточної та простроченої заборгованості (платежу) Позичальника відповідно до умов договору та Графіку платежів, спрямовуються на погашення заборгованості за тілом кредиту, починаючи з першого несплаченого розрахункового періоду, який передбачає сплату тіла кредиту, згідно з Графіком платежів, у хронологічному порядку. При цьому заборгованість вважається поточною з моменту настання строку її сплати та/або дати платежу відповідно до пункту 2.2.2. договору та Графіку платежів.

Відповідно до пункту 2.4.3. договору у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі. У такому випадку Кредитодавець повинен письмово повідомити Позичальника про допущену затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого такі дії мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких ще не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту повинні бути здійснені Позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом зазначеного періоду Позичальник усуне порушення умов договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність.

Згідно з пунктом 2.4.4. договору з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов`язань Позичальника з погашення кредиту, комісій, процентів та неустойки Позичальник відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги» надає згоду Кредитодавцю, надавачам платіжних послуг платника (Позичальника), учасникам платіжних систем та іншим суб`єктам платіжних операцій на виконання платіжної операції або пов`язаних між собою платіжних операцій зі здійснення дебетових та інших переказів для погашення боргу Позичальника за договором з усіх рахунків Позичальника як платника.

Водночас передбачено, що разова сума списання на користь Кредитодавця не може перевищувати розмір платежу Позичальника, визначеного актуальним Графіком платежів, та не може здійснюватися раніше строку, визначеного таким графіком. Кредитодавець може розпочати дії, спрямовані на реалізацію свого права вимагати повернення кредиту або сплати заборгованості, строк повернення (виплати) якої настав, не раніше дня, наступного за датою повернення (виплати) кредиту або заборгованості, визначеною в актуальному Графіку платежів.

Також пунктом 2.4.4. договору передбачено право Позичальника відмовитися від списання коштів або припинити таке списання з його рахунку на користь Кредитодавця шляхом направлення відповідної вимоги Кредитодавцю через особистий кабінет, електронну пошту або письмово на поштову адресу, а також шляхом відкликання наданої згоди на виконання платіжної операції або пов`язаних між собою платіжних операцій. Про відкликання згоди Позичальник повинен повідомити Кредитодавця письмово на поштову адресу, за допомогою особистого кабінету чи електронної пошти та/або надавача платіжних послуг платника.

Відповідно до пункту 2.5. договору Позичальник зобов`язаний сплачувати заборгованість за кредитом одним зі способів, зазначених на сайті Кредитодавця. При цьому послуги надавача платіжних послуг, який здійснює переказ грошових коштів, Позичальник сплачує самостійно відповідно до тарифів такого надавача. Кредитодавець забезпечує можливість сплати заборгованості через особистий кабінет на своєму сайті, у тому числі у вихідні, святкові та неробочі дні. Позичальник повинен скористатися такою можливістю у випадку, якщо на момент здійснення платежу йому недоступні інші способи погашення заборгованості, зокрема у святкові та вихідні дні, нічний час, під час перебування за кордоном тощо.

Згідно з пунктом 2.6. договору датою сплати заборгованості за кредитом вважається дата отримання Кредитодавцем грошових коштів або інформаційного повідомлення від надавача платіжних послуг, посередника чи учасника платіжної системи, через яку здійснено переказ коштів, про здійснення відповідного переказу з посиланням на номер кредитного договору або ідентифікаційний код Позичальника, за умови подальшого надходження грошового відшкодування за такою операцією на рахунок Кредитодавця.

Відповідно до пункту 2.7. договору всі платежі за кредитним договором повинні здійснюватися Позичальником шляхом переказу коштів Кредитодавцю у валюті кредиту, у строки та на умовах, встановлених договором.

У пункті 2.8. договору передбачено, що для визначення будь-яких обставин виконання грошових зобов`язань або будь-якої їх частини застосовуються дані бухгалтерського обліку Кредитодавця та надані Позичальником документи на підтвердження виконання зобов`язань.

Відповідно до пункту 3.1. Кредитодавець зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені підпунктами цього пункту.

Зокрема, згідно з пунктом 3.1.1. договору Кредитодавець зобов`язаний надати Позичальнику кредит у сумі, передбаченій пунктом 1.2. договору, на умовах та в порядку, визначених пунктами 1.3. та 2.1. договору.

Відповідно до пункту 3.1.2. договору Кредитодавець зобов`язаний прийняти від Позичальника або іншої особи належне виконання зобов`язань за договором.

У пункті 3.3.2. договору передбачено обов`язок Позичальника повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені договором, у порядку та строки, встановлені пунктом 1.11.6. договору та Графіком платежів.

Відповідно до пункту 3.3.3. договору у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати заборгованості Позичальник на вимогу Товариства зобов`язаний сплатити штраф та/або проценти, передбачені розділом 4 договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту або його частини згідно з Графіком платежів та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісій та/або інших платежів, передбачених договором та Графіком платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 700,00 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо таке порушення триває більше чотирьох днів.

Згідно з пунктом 4.2. договору в разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту або його частини Кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу згідно з Графіком платежів, має право, але не обов`язок, нараховувати проценти за ставкою 0 % річних як проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України. У разі нарахування таких процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 ЦК України. Нарахування таких процентів, якщо Кредитодавець скористався відповідним правом, здійснюється щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов`язок Позичальника зі сплати таких процентів виникає після пред`явлення відповідної вимоги Кредитодавцем.

Відповідно до пункту 4.3. договору Кредитодавець на власний розсуд може не застосовувати жодного з видів відповідальності, передбачених пунктами 4.1. та 4.2. договору, застосувати один із них або обидва одночасно. Вимога Кредитодавця про сплату зазначених процентів та/або штрафів вважається пред`явленою, якщо заборгованість зі сплати процентів та/або штрафів відображена в особистому кабінеті Позичальника або іншим чином доведена до його відома, зокрема шляхом листування чи повідомлення.

Цим же пунктом встановлено, що сукупна сума неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, які підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань, передбачених пунктами 4.1. та 4.2. договору, не може перевищувати 50 % від загальної суми кредиту, одержаного Позичальником за договором. Якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума таких платежів не може перевищувати подвійного розміру суми, одержаної Позичальником за договором, та не може бути збільшена за домовленістю сторін. Зазначені платежі розраховуються до дати повного погашення простроченої заборгованості включно, у тому числі за день такого погашення, або до досягнення максимально можливого розміру, визначеного цим пунктом.

Щодо строку дії договору та порядку внесення змін до нього, то відповідно до пункту 7.1. договір разом із додатками № 1, № 2, № 3 та Правилами набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, обумовлені ним, виникають із моменту отримання кредиту, який визначається згідно з Правилами відповідно до способу надання кредиту, передбаченого пунктом 2.1. договору.

Строк дії договору становить період із моменту його укладення до останнього дня строку кредитування, тобто дати остаточного погашення заборгованості, відповідно до пунктів 1.3. та 1.4. договору. Якщо станом на цю дату зобов`язання Позичальника та/або Кредитодавця залишаються невиконаними або неналежно виконаними, договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Також пунктом 7.1. договору передбачено, що якщо зі спливом третього дня з моменту укладення договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або отримані Позичальником відповідно до визначеного способу надання кредиту, дія договору може бути достроково припинена з відповідним відображенням цього в особистому кабінеті.

З Додатку № 1 до Договору про споживчий кредит № 6158058 від 11 вересня 2024 року, який містить Графік платежів, судом встановлено, що ним передбачено здійснення Позичальником 23 платежів протягом 360 днів, починаючи з 11 жовтня 2024 року та закінчуючи 06 вересня 2025 року. Зокрема, перший платіж № 1 мав бути здійснений 11 жовтня 2024 року в розмірі 30,00 грн та спрямований на сплату комісії за надання кредиту. Наступні платежі № 2-22 у розмірі 1400,00 грн кожний мали бути здійснені у такі дати: 26 жовтня 2024 року, 10 листопада 2024 року, 25 листопада 2024 року, 10 грудня 2024 року, 25 грудня 2024 року, 09 січня 2025 року, 24 січня 2025 року, 08 лютого 2025 року, 23 лютого 2025 року, 10 березня 2025 року, 25 березня 2025 року, 09 квітня 2025 року, 24 квітня 2025 року, 09 травня 2025 року, 24 травня 2025 року, 08 червня 2025 року, 23 червня 2025 року, 08 липня 2025 року, 23 липня 2025 року, 07 серпня 2025 року та 22 серпня 2025 року. Зазначені платежі відповідно до Графіку платежів мали бути спрямовані виключно на погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, без погашення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом. Останній, двадцять третій платіж мав бути здійснений 06 вересня 2025 року в загальному розмірі 11400,00 грн, з яких 10000,00 грн - на повернення основної суми кредиту та 1400,00 грн - на сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Загальна сума платежів за весь строк кредитування, відповідно до підсумкового рядка Графіку платежів, становить 40 830,00 грн, з яких 10000,00 грн - основна сума кредиту, 30800,00 грн - комісія за обслуговування кредиту та 30,00 грн - комісія за надання кредиту. Проценти за користування кредитом становлять 0,00 грн. Реальна річна процентна ставка визначена в розмірі 1205,23 %, а загальна вартість кредиту - 40830,00 грн. Пунктом 1 Графіку платежів також передбачено, що наведені розрахунки здійснені за умови отримання Позичальником кредитних коштів у день укладення договору, незмінності строку кредитування та належного виконання сторонами своїх зобов`язань у визначені договором строки й суми. У разі зміни відомостей, зазначених у графіку, зокрема внаслідок часткового дострокового погашення заборгованості або з інших причин, Позичальник доручає Товариству самостійно оновити Графік платежів шляхом внесення відповідних змін або викладення його в новій редакції та розміщення в особистому кабінеті Позичальника. Оновлений графік повинен містити відомості про актуальний розмір несплаченої заборгованості та дати платежів. Позичальнику також може бути надіслано SMS-повідомлення про загальну суму платежу за відповідний розрахунковий період. При цьому оновлення графіка може здійснюватися не в кожному випадку зміни розміру заборгованості, зокрема у випадку порушення строків виконання зобов`язань Позичальником. Відповідно до пункту 2 Графіку платежів Позичальник повинен сплачувати поточний загальний платіж за відповідний розрахунковий період у день його закінчення, визначений як дата платежу. Дострокова сплата заборгованості не звільняє Позичальника від необхідності здійснення платежу у встановлену графіком дату, проте може зменшувати його розмір. Сплата заборгованості після настання дати платежу призводить до прострочення та є підставою для виникнення додаткових обов`язків щодо сплати штрафу та/або процентів відповідно до розділу 4 Договору (а.с.16)

Також, 11 вересня 2024 року ОСОБА_1 підписав Заяву на отримання кредиту № 6158058, створену на вебсайті miloan.ua, відповідно до якої звернувся до ТОВ «Мілоан» із проханням надати йому кредитні кошти для задоволення особистих потреб у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів. У зазначеній заяві позичальник погодився на процентну ставку протягом першого розрахункового періоду та протягом решти строку кредитування в розмірі 0,0010 % річних, комісію за надання кредиту в розмірі 0,30 % від суми кредиту, а також комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), яка мала нараховуватися за ставкою 14,00 % від суми кредиту за кожний розрахунковий період, крім останнього, відповідно до Графіка платежів. При цьому перший розрахунковий період визначено тривалістю 30 днів, а наступні розрахункові періоди - по 15 днів кожний. Розмір періодичного платежу мав визначатися згідно з Графіком платежів. Також у заяві позичальник зазначив платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку мала бути перерахована сума кредиту. (а.с. 17)

Аналогічні відомості щодо суми кредиту, строку кредитування, розміру процентної ставки, комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту, а також періодичності здійснення платежів зазначені у Паспорті споживчого кредиту, наданому позичальнику перед укладенням Договору про споживчий кредит № 6158058 від 11 вересня 2024 року (а.с.18-19)

Відповідно до довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи товариства про надсилання одноразового ідентифікатора у формі SMS, вих. № б/н від 02 червня 2026 року встановлено, що ТОВ «МІЛОАН» у межах виконання договорів відступлення права вимоги, укладених із ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», підтвердило факт направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , одноразового ідентифікатора, призначеного для підписання договору про споживчий кредит № 6158058 від 11 вересня 2024 року. Так, відповідно до відомостей, наведених у довідці, 11 вересня 2024 року о 09 год 41 хв на номер мобільного телефону позичальника НОМЕР_4 було надіслано SMS-повідомлення, яке містило одноразовий ідентифікатор 466066. У довідці зазначено, що вказаний ідентифікатор використовувався для підписання зазначеного договору про споживчий кредит (а.с.21)

Копією платіжного доручення № 139869886 від 11 листопада 2024 року підтверджується перерахування 11 листопада 2024 року ТОВ "Мілоан" коштів в сумі 10000,00 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_5 з призначенням платежу : кошти згідно договору 6158058 (а.с.22)

З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 6158058, складеної ТО "Мілоан" слідує, що зазначений документ містить інформацію про рух коштів за кредитом, зокрема про надання кредитних коштів позичальнику, нарахування комісій за надання та обслуговування кредиту, нарахування штрафних санкцій, а також здійснені позичальником платежі за період з 11 вересня 2024 року до 25 січня 2025 року. Так, відповідно до відомості, 11 вересня 2024 року ТОВ «МІЛОАН» здійснило надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн, одночасно нарахувавши комісію за надання кредиту в розмірі 30,00 грн. У подальшому, 10 жовтня 2024 року, у відомості відображено здійснення позичальником платежів, а саме сплату комісії за надання кредиту в розмірі 30,00 грн та часткове погашення основної суми кредитної заборгованості в розмірі 270,00 грн. Таким чином, за результатами зазначеної операції заборгованість за основною сумою кредиту зменшилася з 10000,00 грн до 9730,00 грн, а нарахована комісія за надання кредиту була погашена в повному обсязі. Надалі, 12 жовтня 2024 року, кредитодавцем було нараховано комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн, яка, згідно з відомістю, 26 жовтня 2024 року була сплачена позичальником у повному обсязі. Водночас уже 27 жовтня 2024 року товариством повторно нараховано комісію за обслуговування кредиту в такому самому розмірі - 1400,00 грн. У подальшому відомість містить інформацію про систематичне нарахування двох окремих видів комісій за обслуговування кредиту, кожна з яких становила 1400,00 грн. Зокрема, 11 листопада 2024 року товариством одночасно нараховано комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн та так звану нестандартну комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн. Крім того, 15 листопада 2024 року нараховано штраф згідно з пунктом 4.1 договору в розмірі 700,00 грн. Аналогічні нарахування комісій повторено 26 листопада 2024 року, коли позичальнику знову нараховано комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн та нестандартну комісію за обслуговування кредиту в такому самому розмірі. 30 листопада 2024 року додатково нараховано штраф згідно з пунктом 4.1 договору в сумі 700,00 грн. Також 11 грудня 2024 року ТОВ «МІЛОАН» знову здійснило одночасне нарахування комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн та нестандартної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн, а 15 грудня 2024 року нарахувало штраф згідно з пунктом 4.1 договору в сумі 700,00 грн. 26 грудня 2024 року відбулося чергове нарахування комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн та нестандартної комісії за обслуговування кредиту в такому самому розмірі, а 30 грудня 2024 року - штрафу в розмірі 700,00 грн. 10 січня 2025 року кредитодавцем нараховано комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн та нестандартну комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн, а 14 січня 2025 року - штраф згідно з пунктом 4.1 договору в сумі 700,00 грн. Останніми відображеними у відомості операціями є нарахування 25 січня 2025 року комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн та нестандартної комісії за обслуговування кредиту в такому самому розмірі. Таким чином, за період, відображений у наданій відомості, кредитодавцем було здійснено нарахування комісії за надання кредиту один раз у розмірі 30,00 грн, комісії за обслуговування кредиту - загалом вісім разів на загальну суму 11200,00 грн (8 ? 1400,00 грн), нестандартної комісії за обслуговування кредиту - шість разів на загальну суму 8 400,00 грн (6 ? 1 400,00 грн), а також штрафних санкцій згідно з пунктом 4.1 договору - п`ять разів на загальну суму 3500,00 грн (5 ? 700,00 грн). Отже, загальна сума всіх відображених у відомості нарахувань комісій та штрафних санкцій становить 23130,00 грн. Водночас із цієї ж відомості вбачається, що позичальником за вказаний період здійснено три платежі: 10 жовтня 2024 року сплачено комісію за надання кредиту в розмірі 30,00 грн, того самого дня погашено частину основної суми кредиту в розмірі 270,00 грн, а 26 жовтня 2024 року сплачено комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн. Загальна сума відображених у відомості платежів становить 1700,00 грн, із яких 270,00 грн спрямовано на погашення основної суми кредиту, а 1430,00 грн - на сплату комісійних платежів. При цьому відомість не містить відображення будь-яких інших платежів позичальника на погашення кредитної заборгованості після 26 жовтня 2024 року (а.с.23)

Таким чином, з урахуванням надання кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн та здійсненого позичальником часткового погашення основної суми кредиту в розмірі 270,00 грн, залишок заборгованості за тілом кредиту, відображений у зазначеному документі, становить 9730,00 грн. Щодо нарахованих комісій, то з урахуванням сплати комісії за надання кредиту в розмірі 30,00 грн та однієї комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн, непогашений залишок комісії за обслуговування кредиту становить 9800,00 грн, тоді як сума нарахованої нестандартної комісії за обслуговування кредиту становить 8400,00 грн, а сума нарахованих штрафних санкцій - 3500,00 грн. Отже, сукупний арифметичний залишок зазначених у відомості сум, включаючи залишок основного боргу, комісій та штрафних санкцій, становить 31430,00 грн. (а.с. 23)

Також судом встановлено, що 27 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит - Капітал"» (новий кредитор) було укладено Договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ відповідно умов якого Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (надалі - Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (надалі - Портфель Заборгованості). За цим Договором Кредитор передає (відступає), а Новий Кредитор приймає належні КредиторовіПрава Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості. Для підтвердження дійсності Прав Вимоги, що відступаються, Кредитор надає Новому Кредиторові Документацію в порядку, передбаченому цим Договором. Права Вимоги переходять до Нового Кредитора у дату здійснення фінансування (оплати) на користь Кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього Договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання- передачі Реєстру Боржників відповідно до п. 8.3.2. Договору. (а.с. 25-33).

Зі змісту Акта приймання-передачі Реєстру боржників від 27 січня 2025 року до Договору відступлення прав вимоги № 114-МЛ від 27 січня 2025 року судом встановлено, що ТОВ «МІЛОАН» як первісний кредитор передало, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» як новий кредитор прийняло Реєстр боржників від 27 січня 2025 року, складений відповідно до Додатка № 1 до зазначеного договору. Згідно з актом, до реєстру включено 2 100 боржників, а загальна сума заборгованості за переданим кредитним портфелем становить 33 267 693,07 грн. (а.с.33)

Зі змісту платіжної інструкції № 1765 від 27 січня 2025 року судом встановлено, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перерахувало на рахунок ТОВ «МІЛОАН» грошові кошти в розмірі 1 923 648,74 грн. як оплату згідно з Договором відступлення прав вимоги № 114-МЛ від 27 січня 2025 року (а.с.34)

Зі змісту витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 114-МЛ від 27 січня 2025 року, судом встановлено, що під реєстраційним номером 679 до реєстру включено відомості щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кредитним договором № 6158058 від 11 вересня 2024 року, укладеним із ТОВ «МІЛОАН», дата закінчення строку дії кредитного договору зазначена як 06 вересня 2025 року, сума виданого кредиту становить 10000,00 грн., заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9730,00 грн, за комісією за обслуговування кредиту - 1400,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 8400,00 грн, а також заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею) - 3500,00 грн., загальний розмір заборгованості визначено в сумі 23030,00 грн. (а.с.35)

Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором 6158058 від 11.09.2024 року, сформованої станом на 10 серпня 2026 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість відповідача становить 23030,00 грн та складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту 9730,00 грн, простроченої заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 9800,00 грн, та заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошовго зобов' язання в розмірі 3500,00 грн. (а.с.24)

Доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, будь-кому з кредиторів, та спростувань зазначених розрахунківзаборгованості, відповідач суду не надав.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України та нормами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію».

З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно достатті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно частин першої та другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України, обумовлено що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів встановлено, що 11 вересня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6158058, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. За умовами договору відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплачувати передбачені договором платежі. Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, 10 жовтня 2024 року відповідач здійснив часткове погашення тіла кредиту в розмірі 270,00 грн та сплатив комісію за надання кредиту в розмірі 30,00 грн, а 26 жовтня 2024 року сплатив комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1400,00 грн. Унаслідок часткового погашення основної суми кредиту залишок заборгованості за тілом кредиту становив 9 730,00 грн.

Разом із тим судом встановлено, що відповідно до витягу з Реєстру боржників від 10 вересня 2025 року до Договору відступлення прав вимоги № 114-МЛ від 27 січня 2025 року, за реєстраційним номером 679 до реєстру включено відомості щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 6158058. Станом на дату, зазначену у витягу, заборгованість відповідача визначена в загальному розмірі 23030,00 грн, з яких: 9730,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1400,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 8400,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредиту та 3500,00 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22.04.2024 року по справі № 559/1622/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Вивчивши розрахунок заборгованості за кредитним договором № 6158058 від 11 версеня 2024 року, суд приходить до висновку, що відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, та з урахуванням конкретних обставин справи, вважає за необхідне самостійно визначити суми нарахувань, які підлягають стягненню.

Досліджуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № 6158058 від 11 вересня 2024 року, суд виходить із того, що відповідно до статей 12, 76-81, 89 ЦПК України обов`язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на відповідну сторону, а суд зобов`язаний надати оцінку кожному доказу окремо та їх сукупності, перевірити правильність здійсненого розрахунку і встановити дійсний розмір заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості правового регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту визначаються Законом України «Про споживче кредитування».

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Частиною другою статті 8 зазначеного Закону передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Водночас саме по собі включення певного платежу до загальних витрат за кредитом не звільняє кредитодавця від обов`язку довести його правову та фактичну підставу, зокрема визначити, за яку саме додаткову чи супутню послугу встановлено відповідну плату.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 30,00 грн. Аналогічні відомості зазначені в заяві на отримання кредиту та паспорті споживчого кредиту.

Водночас дослідження змісту кредитного договору, заяви на отримання кредиту та паспорта споживчого кредиту свідчить, що вказані документи не містять конкретного переліку послуг, які надаються позичальнику за сплату цієї комісії, їх змісту, обсягу та порядку надання. Позивачем також не надано доказів того, що за сплату зазначених 30,00 грн відповідачу надавалася будь-яка самостійна додаткова послуга, відмінна від безпосереднього виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів.

При цьому суд ураховує, що надання грошових коштів у кредит є основним обов`язком кредитодавця, який становить зміст кредитного зобов`язання відповідно до статті 1054 ЦК України. Саме по собі перерахування кредитодавцем коштів позичальнику не свідчить про надання останньому окремої додаткової послуги, за яку може справлятися самостійна плата.

Відповідний підхід відображений у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, у якій досліджувалися умови договорів про споживчий кредит, укладених саме з ТОВ «Мілоан», що передбачали, зокрема, одноразову комісію за надання кредиту. Верховний Суд навів висновок про нікчемність умов щодо сплати комісій за відсутності визначеного переліку додаткових та супутніх послуг, доказів їх надання та погодження зі споживачем. При цьому суд звернув увагу, що нікчемність відповідних положень установлюється законом, а тому вимога про визнання таких положень недійсними не є належним способом захисту права.

Отже, з огляду на зміст досліджених документів та відсутність доказів надання відповідачу окремої послуги за сплату комісії за надання кредиту суд доходить висновку про відсутність належної правової підстави для стягнення з відповідача зазначеного платежу. Відповідна умова кредитного договору не може бути покладена в основу визначення заборгованості за кредитом.

Водночас суд бере до уваги, що відповідно до наданої виписки 10 жовтня 2024 року відповідач сплатив 30,00 грн, які первісний кредитор зарахував у рахунок погашення зазначеної комісії. Питання врахування цієї суми при визначенні залишку основного боргу суд оцінює з урахуванням правових наслідків виконання нікчемної умови договору, передбачених статтею 216 ЦК України.

Щодо комісії за обслуговування кредиту суд бере до уваги пунктом 1.5.2 кредитного договору передбачено комісію за обслуговування кредиту за весь строк кредитування в загальному розмірі 30 800,00 грн, яка справляється за ставкою 14 % від суми кредиту на початку кожного наступного розрахункового періоду за попередній період. Розмір комісії за один розрахунковий період становить 1 400,00 грн. Аналогічний порядок її нарахування передбачений пунктом 2.2.2 договору та відображений у графіку платежів.

Разом із тим у кредитному договорі, заяві на отримання кредиту та паспорті споживчого кредиту не визначено, які саме додаткові чи супутні послуги надаються відповідачу за сплату цієї комісії, у чому полягає їх зміст, обсяг та періодичність надання. Позивачем також не надано доказів фактичного надання відповідачу окремих платних послуг, за які справлялася така комісія.

Саме по собі зазначення в договорі найменування платежу як «комісія за обслуговування кредиту», визначення його розміру та періодичності сплати не підтверджує надання позичальнику самостійної додаткової послуги.

Окрім звичайної комісії за обслуговування кредиту, у розрахунку первісного кредитора окремо відображено нарахування так званої «нестандартної комісії» у загальному розмірі 8 400,00 грн. Водночас умовами кредитного договору № 6158058 не передбачено такого виду комісії, не визначено підстав, порядку та розміру її нарахування.

Крім того, відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, та надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості з інформацією про здійснені та майбутні платежі.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що якщо кредитодавець не зазначив у договорі та не надав доказів наявності переліку додаткових і супутніх послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які надаються споживачу за встановлену комісію, положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23, у якій суд зазначив, що за відсутності визначеного переліку додаткових і супутніх послуг, доказів їх надання та погодження зі споживачем умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

Отже, оскільки в умовах кредитного договору № 6158058 не визначено конкретних додаткових та супутніх послуг, за які справляється комісія за обслуговування кредиту, а позивачем не доведено факту їх надання відповідачу, суд доходить висновку, що положення договору в частині встановлення обов`язку сплачувати таку комісію є нікчемними та не створюють для відповідача обов`язку щодо її сплати.

Щодо зарахування сплачених відповідачем комісій у рахунок погашення основної суми кредиту суд виходить з того, що згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20 Верховний Суд погодився із застосуванням наслідків нікчемності умов кредитного договору щодо щомісячної комісії за обслуговування кредиту шляхом зобов`язання кредитодавця здійснити перерахунок заборгованості та зарахувати вже сплачені позичальником комісійні винагороди в рахунок погашення основної суми кредиту. Верховний Суд зазначив, що такий перерахунок забезпечує захист інтересів позичальника та відповідає наслідкам виконання нікчемного правочину, передбаченим статтею 216 ЦК України.

З огляду на наведений правовий висновок суд ураховує, що відповідно до виписки первісного кредитора 26 жовтня 2024 року відповідач сплатив 1400,00 грн, які були зараховані кредитодавцем у рахунок погашення комісії за обслуговування кредиту. Оскільки умова договору щодо стягнення такої комісії є нікчемною, зазначена сума не може залишатися зарахованою в рахунок погашення платежу, який не мав належної правової підстави для стягнення.

Відтак, за умови встановлення факту сплати відповідачем зазначеної суми та її зарахування первісним кредитором саме в рахунок комісії за обслуговування кредиту, суд вважає за необхідне врахувати 1400,00 грн при визначенні фактичного залишку основної суми кредитної заборгованості шляхом її зарахування в рахунок погашення тіла кредиту.

Щодо сплачених відповідачем 30,00 грн комісії за надання кредиту суд зазначає, що ця сума також була зарахована первісним кредитором у рахунок платежу, правова підстава для стягнення якого, з огляду на наведені вище обставини, відсутня. Тому за наявності належних правових і фактичних підстав для застосування відповідних наслідків нікчемності ці кошти також мають бути враховані при перерахунку заборгованості, а не залишатися зарахованими в рахунок незаконної комісії.

Таким чином, відповідно до наданої виписки 10 жовтня 2024 року відповідачем сплачено 270,00 грн у рахунок погашення основної суми кредиту та 30,00 грн комісії за надання кредиту, а 26 жовтня 2024 року - 1400,00 грн комісії за обслуговування кредиту. У разі зарахування обох сплачених комісій у рахунок погашення основного боргу фактичний залишок тіла кредиту становитиме 8300,00 грн (10000,00 грн - 270,00 грн - 30,00 грн - 1 400,00 грн).

Також, як вбачається з розрахунку заборгованості, первісним кредитором відповідачу нараховано п`ять штрафів у розмірі 700,00 грн кожний, а всього 3500,00 грн. Зазначені штрафи нараховані 15 листопада 2024 року, 30 листопада 2024 року, 15 грудня 2024 року, 30 грудня 2024 року та 14 січня 2025 року у зв`язку з несвоєчасним внесенням платежів за комісією за обслуговування кредиту.

Надаючи оцінку правомірності зазначених нарахувань, суд ураховує, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, зазначеним пунктом передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошових зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд дійшов висновку, що положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюються на правовідносини, які виникають із кредитного договору, та звільняють позичальника від обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання грошового зобов`язання у визначений законом період.

Аналогічний підхід щодо змісту та правових наслідків застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2024 року у справі № 911/1359/22, у якій суд зазначив, що нараховані з 24 лютого 2022 року штрафні санкції за прострочення виконання грошових зобов`язань за відповідними договорами підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У цій справі встановлено, що всі п`ять штрафів на загальну суму 3500,00 грн нараховані первісним кредитором у період дії воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року. Крім того, суд ураховує, що підставою для нарахування зазначених штрафів було прострочення сплати комісії за обслуговування кредиту, тоді як положення кредитного договору щодо встановлення обов`язку позичальника сплачувати таку комісію судом визнано нікчемними.

Таким чином, нараховані первісним кредитором штрафи в загальному розмірі 3500,00 грн не мають правових підстав для стягнення як з огляду на нікчемність умови договору, невиконання якої стало підставою для їх нарахування, так і з огляду на пряму дію пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого такі штрафні санкції підлягають списанню.

Визначаючи розмір основної суми кредитної заборгованості, суд ураховує фактично отриману відповідачем суму кредиту, здійснені ним платежі та правові наслідки нікчемності умов договору щодо комісійних платежів.

Таким чином, з урахуванням зарахування сплачених відповідачем 270,00 грн, а також 30,00 грн комісії за надання кредиту та 1400,00 грн комісії за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу, залишок заборгованості за кредитом становить 8300,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 6158058 від 11 версеня 2026 року у розмірі 8300,00 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в розмірі 959,53 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

Згідно вимог ст. 137, ст. 141 ЦПК України зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копії договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ "ФК Кредит-Капітал" та Адвокатським об`єднанням "Апологет", копію акта №Д/31374 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 10.08.2026 року, та детальний опис наданих послуг від 10 серпня 2026 року до акту №Д/31374 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, копію ордеру про надання правничої допомоги ТОВ "ФК "Кредит -Капітал" адвокатом Усенком М. І., копію свідоцтва про право на заняття адвокатськю діяльністю Усенка М. І. (а.с. 7-8, 39-41,), відповідно яких вартість наданої професійної правничої допомоги по даній справі оцінюється в сумі 8000,00 грн.

Враховуючи наведене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаними адвокатами роботами, обсягом наданих послуг, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит- Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ),на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса:79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором № 6158058 від 11.09.2024 року, в сумі 8300,00 грн., яка складається з простроченої заборговансоті за сумою кредиту в розмірі 8300,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ),на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса:79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) судовий збір в сумі 959,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ),на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса:79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), витрати на професійну правничу допомогу в розімрі 3000,00 грн.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: