Рішення № 141390052 у справі № 127/29456/26 від 11.11.2026

Справа № 127/29456/26

Провадження № 2/127/8258/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2026 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Свеа Фінанс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 30.10.2024 укладено договір про надання споживчого кредиту №8434687, на суму 40 000,00 грн., строком на 360 днів під стандартну процентну ставку 1,00% на день. Клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, дотримуючись періодичності сплати кожні 30 днів.

26.06.2025 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було укладено договір факторингу № 01.02-15/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Позивач зазначає, що відповідачка не виконала своїх зобов`язань і у неї утроврилась заборгованість за договором № 8434687 від 30.10.2024 у розмірі 105 000,00 грн., яка складається з: заборгованості по основному боргу - 40 000,00 грн.; заборгованості по відсотках - 45 000,00 грн.; пені - 20 000,00 грн.

Окрім того позивач зазначає, що 21.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5054288 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 35 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,25% на день.

26.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-14/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Натомість відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, а тому виникла заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 101 771,84 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 26 050,00 грн.; заборгованість по відсотках - 58 221,84 грн.; пеня - 17 500,00 грн.

Крім того, 06.11.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1878953 про надання споживчого кредиту на суму 35 000,00 грн. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

28.05.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-11/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Натомість відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, а тому виникла заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 123 550,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 35 000 грн.; заборгованість по відсотках - 71 050 грн.; пеня - 17 500 грн.

Позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань, позивач був змушений звернутися до суду та просити стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 330 321,84 грн., та понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3 963,87 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачкою відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Копію зазначеної вище ухвали з додатками, було направлено на електронний кабінет відповідачки.

Відповідачка у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подала.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено, що 30.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8434687, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», на суму 40 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00% на день.

Позичальниця, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразила однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальницею у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор C6881, котрий в свою чергу боржницею було 30.10.2024 12:11:43 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим вона прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №8434687, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 30.10.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8434687 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав, та надав позичальниці грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн., шляхом їх перерахування на картку позичальниці НОМЕР_2 , яку Позичальниця вказала при оформленні кредиту, що підтверджується листом з ТОВ «ПЕЙТЕК» від 27.06.2025.

26.06.2025 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було укладено договір факторингу № 01.02-15/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ "СВЕА ФІНАНС" становить 105 000,00 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 40 000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 45 000,00 грн.; пеня - 20 000,00 грн.

Отже, оскільки відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в установлені строки, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за вказаним договором, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 40 000,00 грн., заборгованості за відсотками - 45 000,00 грн., що в загальному розмірі становить 85 000,00 грн.

Щодо стягнення пені у розмірі 20 000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу дії вказаної вище прямої норми, кредитора зобов`язано було списати боржниці заборгованість за пенею в сумі 20 000,00 грн., адже вона нарахована за кредитним договором укладеним після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак ні первісний кредитор, ні позивач списання пені не здійснив, а тому вимога позивача про стягнення неустойки в сумі 20 000,00 грн., задоволенню не підлягає.

Крім того, судом установлено, що 21.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5054288 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальниці грошові кошти в гривні, в сумі 35 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнтка зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,25% на день.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальниці грошові кошти у розмірі 35 000,00 грн., шляхом їх перерахування на картку позичальниці № НОМЕР_2 , яку позичальниця вказала при оформленні кредиту, що підтверджується платіжною послугою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 27.06.2025.

26.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-14/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ "СВЕА ФІНАНС" становить 101 771,84 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 26 050,00 грн.; заборгованість по відсотках - 58 221,84 грн.; пеня - 17 500,00 грн.

Оскільки відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в установлені строки, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за вказаним договором, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 26 050,00 грн., заборгованості за відсотками - 58 221,84 грн., що в загальному розмірі становить 90 271,84 грн.

Щодо стягнення пені у розмірі 17 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу дії вказаної вище прямої норми, кредитора зобов`язано було списати боржниці заборгованість за пенею в сумі 17 500,00 грн., адже вона нарахована за кредитним договором укладеним після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак ні первісний кредитор, ні позивач списання пені не здійснив, а тому вимога позивача про стягнення неустойки в сумі 17 500,00 грн. - задоволенню не підлягає.

06.11.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1878953 про надання споживчого кредиту на суму 35 000,00 грн. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальниці грошові кошти у розмірі 35 000 грн., шляхом їх перерахування на картку позичальниці № НОМЕР_2 , що підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» від 28.05.2025.

28.05.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-11/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ "СВЕА ФІНАНС" становить 123 550,00 грн., з яких: заборгованість по тілу - 35 000 грн.; заборгованість по відсотках - 71 050 грн.; пеня - 17 500 грн

Оскільки відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в установлені строки, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за вказаним договором, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 35 000,00 грн., заборгованості за відсотками - 71 050,00 грн., що в загальному розмірі становить 106 050,00 грн.

Щодо стягнення пені у розмірі 17 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу дії вказаної вище прямої норми, кредитора зобов`язано було списати боржнику заборгованість за пенею в сумі 17 500,00 грн., адже вона нарахована за кредитним договором укладеним після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак ні первісний кредитор, ні позивач списання пені не здійснив, а тому вимога позивача про стягнення неустойки в сумі 17 500,00 грн., задоволенню не підлягає.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 2 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідачка не надала, у тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитними договорами в установлені строки, тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, що в загальному розмірі становить 275 321,84 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідачки на користь позивача підлягають до стягнення понесені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 3 303,48 грн. (пропорційно до задоволених позовних вимог).

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 599, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 81,141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмежено відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість у загальному розмірі 275 321 (Двісті сімдесят п`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень 84 копійки, з яких:

- за Договором №8434684 від 30.10.2024 заборгованість за основною сумою боргу - 40 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 45 000,00 грн.;

за Договором № 5054288 від 21.10.2024 заборгованість за основною сумою боргу - 26 050,00 грн., заборгованість за відсотками - 58 221,84 грн.;

- за Договором № 1878953 від 06.11.2024 заборгованість за основною сумою боргу - 35 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 71 050,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 3 303,48 грн., у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.11.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: