Рішення № 141390066 у справі № 127/26248/26 від 06.11.2026

Справа № 127/26248/26

Провадження № 2-а/127/264/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р. м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Каленяк Р.А. розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом адвоката Лисого Олександра Васильовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕНА № 7555741 від 15.07.2026, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до УПП у Вінницькій області, про скасування постанови серії ЕНА № 7555741 від 15.07.2026, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Позивач мотивував адміністративний позов наступним.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7555741 від 15.07.2026 року винесеної поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Фірсовим М.Д., зазначено, що о 21.51.30 год в м. Вінниці, вул. 600 річчя, 5 водій ОСОБА_1 , здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м від виїзду з прилеглої території чим порушив п.15.9 ПДР України - Порушення зупинок, ближче 10 м від в`їздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме накладення грошового стягнення у в сумі 680 грн.

З оскаржуваною постановою позивач не погоджується в повному обсязі, вважає дії відповідача неправомірними, а постанову - незаконною та необґрунтованою, такою, що винесена без належних і допустимих доказів, а також з істотними процесуальними порушеннями вимог КУпАП щодо оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.

15 липня 2026 року о 21 год. 51 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 530, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці 600 річчя в напрямку вулиці Хмельницьке Шосе. Під час руху, перебуваючи в районі АЗС «ОККО», розташованій у м. Вінниці по вул. 600-річчя, 5, проїхавши декілька метрів від виїзду із заправної станції, на панелі приладів автомобіля раптово почали з`являтися численні попереджувальні сигнали та повідомлення про несправності, у зв`язку з чим експлуатація транспортного засобу могла вплинути на безпеку дорожнього руху.

Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що зупинка транспортного засобу мала вимушений характер та була викликана раптовою технічною несправністю автомобіля, про що свідчили попереджувальні повідомлення на панелі приладів. Працівники поліції не заперечували, що я перебував у салоні автомобіля, транспортний засіб не був залишений без нагляду та не створював будь-яких перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Разом із тим викладені мною обставини не були перевірені та належним чином оцінені. Працівники поліції не з`ясували причин виникнення технічної несправності, не вжили жодних заходів для їх встановлення, не запропонували надати можливість усунути несправність чи підтвердити її наявність, а мої пояснення фактично були проігноровані. Незважаючи на мої заперечення щодо відсутності у моїх діях складу адміністративного правопорушення, інспектор без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, як цього вимагають статті 245, 251, 252, 280 КУпАП, склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності

Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які відомості щодо проведення працівниками поліції замірів такої відстані. Не зазначено способу проведення вимірювань, їх результатів, технічних засобів, за допомогою яких вони здійснювалися, а також не долучено схеми місця події, фото- чи відеоматеріалів, які б дозволяли об`єктивно встановити, що транспортний засіб знаходився на відстані менш ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території.

На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки правопорушення, у якому його визнав винним інспектор поліції, останній не здійснював та ПДР України не порушував.

Крім того, позивач стверджує, що інспектор поліції Фірсов М.Д. при винесені постанови не керувався жодними доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні правопорушення.

Також позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Справи незначної складності визначаються ч. 6 ст. 12 КАС України.

Згідно із ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою суду від 28.07.2026 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. З відзиву на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що під час патрулювання 15.07.2026 року по вул. 600-річчя у м. Вінниці поліцейським роти № 4 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Фірсовим М. Д. було виявлено автомобіль марки BMW 530, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги пункту 15.9 «й» Правил дорожнього руху України.

За результатами встановлення всіх обставин події, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи водія, поліцейським, керуючись вимогами статей 33, 248 КУпАП, прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. За результатами розгляду справи винесено постанову серії ЕНА № 7555741 про накладення адміністративного стягнення за частиною третьою статті 122 КУпАП.

Крім того, разом із відзивом на адміністративний позов надано диск з відеофіксацією скоєного правопорушення.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими доказами, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7555741, 15 липня 2026 року о 21:51 годині в м. Вінниця, вул. 600-річчя 5, водій ОСОБА_1 здійснив зупинку тз марки «BMW 535D», р/н НОМЕР_1 , ближче 10 м від виїзду з прилеглої території чим порушив п.15.9 ПДР України - Порушення зупинок, ближче 10 м від в`їздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон).

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У статті 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно пункту 15.9 «и» ПДР зупинка забороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду..

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 80 КАС України речовими доказами є зокрема електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказом вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зазначено наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського.

Проте, суд ставиться критично до вказаного відеозапису, як доказу, оскільки він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, відеоінформація, яка відображена на вказаному відеозаписі жодним чином не доводить факту вчинення позивачем порушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Суд зазначає, що в даному випадку належним доказом правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2018 року у справі 760/3696/16-а.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7555741 від 15.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень підлягає скасуванню.

Враховуючи наведе вище, позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сплачений позивачем при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов адвоката Лисого Олександра Васильовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7555741 від 15.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивач: Адвокат Лисий Олександр Васильович, адреса: 21009, місто Вінниця, вулиця Київська, будинок 4, офіс 201, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області, вулиця Ботанічна, 23, місто Вінниця, 21010, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя