Постанова № 141390119 у справі № 550/550/24 від 28.10.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 550/550/24

провадження № 61-4696св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 ,

третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавської області,

розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_5 , на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2024 року у складі судді Хоменка Д. Є. та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Пікуля В. П., Панченка О. О.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , законний представник відповідачів ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавської області, про виділ земельної ділянки в натурі, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на сформовані в результаті поділу земельні ділянки.

Позов мотивований тим, що вона є власником 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 5,1261 га кадастровий номер [номер приховано]:00:004:0233, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори, в. о. завідувача Чутівської державної нотаріальної контори Махринською О. В. 17 жовтня 2019 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права №185048561 від 17 жовтня 2019 року.

Відповідно до вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить по 1/4 частки земельної ділянки площею 5,1261 га з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, тобто на даний час вищевказана земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Позивач зверталася до відповідачів з пропозицією поділити земельну ділянку, але їхня згода відсутня. Вказані обставини обмежують права позивача на володіння, користування та розпорядження належною їй часткою земельної ділянки.

Враховуючи викладене позивачка просила:

виділити в натурі 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,1261 га, що розташована на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233;

визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0273, площею 2,5630 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, яка була сформована в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233;

визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0274, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5631 га, що розташована на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, яка була сформована в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що технічна документація з землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 була складена з порушенням норм чинного законодавства (частини 4 статті 24 Закону «Про Державний земельний кадастр» та пункту 110 «Порядку ведення Державного земельного кадастру», затвердженого постановою Кабміну від 17 жовтня 2012 № 1051), за відсутності згоди на поділ законного представника інших співвласників: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , отже, вказаний документ, згідно з приписами статті 78 ЦПК України, визнається недопустимим доказом у справі та не може бути прийнятий судом до уваги, що є наслідком відмови у задоволенні позовних вимог.

Додатковим рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2024 року заяву законного представника відповідачів ОСОБА_4 - адвоката Приліпко І. Л. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 20 000 грн.

Враховуючи, що в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь законного представника відповідачів - ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Кумечко М. С. залишено без задоволення. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2024 року та додаткове рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2024 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд вірно встановив, що підтверджується зібраними у справі доказами, що технічна документація з землеустрою щодо поділу вказаної земельної ділянки розроблена ПП «ФОРС-ЛЕНД» на замовлення ОСОБА_1 без відповідної згоди інших співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що є неповнолітніми, інтереси яких представляє законний представник.

Разом з тим, наявність в Державному земельному кадастрі чинного запису про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 у зв`язку з її поділом на підставі зазначеної технічної документації, свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233, як об`єкт цивільних прав, з 25 грудня 2023 року перестала існувати, з урахуванням чого вимога ОСОБА_1 про виділення в натурі 1/2 частини вказаної земельної ділянки не відповідає належному способу захисту.

Правовий режим спільної часткової власності успадкованої земельної ділянки перейшов на новоутворені в результаті поділу земельні ділянки з кадастровими номерами: [номер приховано]:00:004:0273 та [номер приховано]:00:004:0274.

Поділ успадкованої сторонами земельної ділянки на дві окремі не є поділом майна в натурі, як об`єкта спільної часткової власності. Позовних вимог про виділ в натурі часток всіх співвласників у праві спільної часткової власності на новоутворені земельні ділянки ([номер приховано]:00:004:0273 та [номер приховано]:00:004:0274) ОСОБА_1 не заявляла, висновку щодо можливості такого виділу з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні матеріали не містять.

Також апеляційний суд звернув увагу, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0273, що утворилась в результаті поділу успадкованої сторонами у справі земельної ділянки, зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і запис про її реєстрацію є чинним, тоді як відомості про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0274 відсутні в Державному земельному кадастрі.

Щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що в ході розгляду справи представником відповідачів, адвокатом Приліпко І. Л., подавалися відзив на позовну заяву, клопотання про закриття провадження у справі, заперечення на відповідь на відзив, клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. Тобто адвокатські послуги є реальними.

Предметом позову у справі є виділ частки в натурі у спільному об`єкті права власності та визнання права власності, тобто позов містить вимоги як немайнового, так і майнового характеру. Дана справа розглядалась судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи її малозначність. У задоволенні клопотання сторони позивача про здійснення переходу до розгляду справи у порядку загального позовного провадження судом першої інстанції було відмовлено.

Віднесення судом першої інстанції справи до малозначної не свідчить, що сума витрат відповідача на послуги адвоката у розмірі 20 000 грн, понесених ним у зв`язку з подачею позову, є значно завищеною. Враховуючи змішаний характер позовних вимог та ціну позову, колегія суддів апеляційного суду вважала, що розмір таких витрат є співмірним складності справи і ціні позову.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ОСОБА_1 11 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу, через представника ОСОБА_5 , у якій просила скасувати рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2024 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що спір, який виник між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (законний представник ОСОБА_4 ) не входить до переліку справ, які можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, в розумінні процесуального законодавства не належить до категорії справ незначної складності, а отже, Чутівським районним судом Полтавської області порушено норми процесуального права.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивачки щодо проведення розгляду справи з повідомленням сторін у судовому засіданні, що також суперечить частині шостій статті 279 ЦПК України. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивачка чи відповідачі зверталися до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. З наведеного вбачається, що суд першої інстанції з порушенням частини другої статті 274, статей 276, 277 ЦПК України в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При ухваленні судових рішень суди не врахували жодного висновку щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, хоча представником позивачки і у самій позовній заяві, у судових дебатах, у суді апеляційної інстанції постійно акцентувалося та наголошувалося про застосування відповідної практики.

Суди повинні були відновити порушені права позивача та відповідачів одночасно, визнавши за ними права власності на новоутворені земельні ділянки, попередньо зобов`язавши Службу у справах дітей надати висновок щодо можливості такого поділу, як орган, який створений для контролю та захисту інтересів дітей, та виконати приписи закону «поділ за відсутності згоди співвласників».

Суд не врахував, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 1/4 частині, ОСОБА_1 - 1/2 частина. А тому спосіб захисту є правильним, таким, що дасть змогу співвласникам змінити запис. До того ж, суд, аналізуючи спосіб захисту, упускає продовження пункту 1 прохальної частину позовної заяви: «……припинивши при такому виділі право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233» Суд не був позбавлений можливості задовольнити позов частково, припинивши право спільної часткової власності на земельну ділянку та визнавши право власності на новоутворені ділянки, тим самим вирішивши спір для всіх.

Суд вирішив справу без належної оцінки доказів, показань свідків і матеріалів, які містяться у справі.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У червні 2025 року законний представник відповідачів ОСОБА_4 , через представника Приліпко І. Л. , подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив обґрунтований тим, що дана справа правомірно була визнана судом малозначною, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а тому порушення норм процесуального права при ухваленні рішення Чутівським районним судом Полтавської області відсутні.

Позивачкою вже поділено земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 та скасовано її державну реєстрацію, з огляду на що вимоги про виділ частини земельної ділянки в натурі не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про те, щоб суд визнав права власності позивача і відповідачів одночасно на новоутворені земельні ділянки є порушенням сталої практики Верховного Суду та прав неповнолітніх на майно.

Суд не може виходити за межі скарги при ухваленні судового рішення. Позовні вимоги представника позивача сформульовані з огляду на протиправний поділ земельної ділянки в технічній документації, тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.

Суди здійснили розгляд справи відповідно до завдань цивільного судочинства, а саме справедливий та неупереджений розгляд справи на підставі належних та допустимих доказів, з метою захисту порушених прав фізичних осіб.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 23 квітня 2025 року указані недоліки було усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 550/550/24. Справу витребувано із суду першої інстанції.

У травні 2025 року матеріали справи № 550/550/24 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_5 , про зупинення виконання рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 13 травня 2025 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16, від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 04 вересня 2024 року по справі № 278/2111/23, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц, від 13 квітня 2023 року у справі № 757/30991/18-а тасудове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки загальною площею 5,1261 га, кадастровий номер [номер приховано]:00:004:0233, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зеленківської сільської ради, Полтавського (Чутівського) району, Полтавської області.

Право спільної часткової власності набуте у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа № 197/2018.

ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/2 частини, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/4 частині земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17 жовтня 2019 року державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О. В., реєстрований № 636.

Відповідачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на час розгляд справи є неповнолітніми, в інтересах яких у справі діє законний представник (мати) - ОСОБА_4

06 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулась до ПП «ФОРС-ЛЕНД» з заявою про виготовлення технічної документації з землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 5,1261 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, що перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_2 (1/4), ОСОБА_3 (1/4), ОСОБА_1 (1/2).

На замовлення ОСОБА_1 сертифікованим інженером-землевпорядником ПП «ФОРС-ЛЕНД» виготовлено технічну документацію з землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:00:004:0233 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Як вбачається з цієї технічної документації земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233, площею 5,1261 га, поділено на дві земельні ділянки: [номер приховано]:00:004:0273, площею 2,5630 га, та [номер приховано]:00:004:0274, площею 2,5631 га.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-680[телефон приховано] від 25 грудня 2023 року вбачається, що на підставі вказаної технічної документації з землеустрою щодо поділу земельної ділянки Відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області до Державного земельного кадастру 25 грудня 2023 року внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0273, площею 2,5630 га, та скасовано кадастровий номер [номер приховано]:00:004:0233.

З відповіді ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вих № 29-16-0.221-2216/2-24 від 07 травня 2024 року вбачається, що скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 в Державному земельному кадастрі здійснено на підставі звернення ОСОБА_1 державним кадастровим реєстратором відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 377181387 від 03 травня 2024 року та № 377182198 від 03 травня 2024 року відсутня реєстрація права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:00:004:0273 та [номер приховано]:00:004:0274.

24 квітня 2024 року представником ОСОБА_1 за довіреністю, гр. ОСОБА_8 , на адресу законного представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - гр. ОСОБА_4 , направлено пропозицію щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233, площею 5,1261 га, на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

З листа представника ОСОБА_4 , адвоката Приліпко І. Л., за вих № 100-І від 01 травня 2024 року, наданого на вищевказану пропозицію, вбачається, що остання заперечувала законність здійсненого поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 на дві окремі, оскільки вона, як законний представник співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згоди на це не надавала.

10 травня 2024 року за вих № 106-І представником ОСОБА_4 , адвокатом Приліпко І. Л., було скеровано до Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника скаргу на дії інженера-землевпорядника ПП «Форас-Ленд» ОСОБА_9 щодо здійснення поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 без згоди законного представника неповнолітніх співвласників та без дозволу органу опіки та піклування згідно зі статтею 177 СК України.

Відповідно до витягу з протоколу засідання № 5 від 30 травня 2024 року Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, вирішено звернутися з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_10 (кваліфікаційний сертифікат № НОМЕР_1 від 12 грудня 2014 року).

07 червня 2024 року представником ОСОБА_4 , адвокатом Приліпко І. Л., скеровано скаргу за вих № 112-І до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру скаргу на дії державного кадастрового реєстратора, яким було внесено до Державного земельного кадастру відомості щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233.

З листа Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 23 липня 2024 року вих № 29-28-0.215-7815/2-24 щодо розгляду скарги вбачається, що при реєстрації поділу земельної ділянки [номер приховано]:00:004:0233 у складі документації із землеустрою відсутні будь-які документи, що підтверджують згоду співвласників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на поділ вищевказаної земельної ділянки. Також державним кадастровим реєстратором Капицею С. М. при прийнятті 25 грудня 2023 року рішення про поділ земельної ділянки [номер приховано]:00:004:0233 та державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:00:004:0273 та номером [номер приховано]:00:004:0274 не враховано норми частини 4 статті 24 Закону «Про Державний земельний кадастр» та пункту 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабміну від 17 жовтня 2012 № 1051, а саме: стосовно наявності документа, що належним чином підтверджують згоду співвласників земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 на її поділ.

Згідно з наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 41-ДКР від 22 липня 2024 року «Про задоволення скарги ОСОБА_11 (в особі адвоката Ірини Приліпко) від 07 червня 2024 року» вирішено задовольнити скаргу відносно державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Капиці С. М., розглянути Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності за вищевказані реєстраційні дії.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Згідно зі статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша-третя статті 358 ЦК України).

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (частина перша та друга статті 367 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 336/1136/19 (провадження № 61-4521св2) зазначено, що «…виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна»; аналіз змісту статей 356, 367, 364 ЦК України свідчить, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. Так, при поділі майно, що знаходиться у спільній частковій власності, розподіляється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. Натомість при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється».

У частині першій статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема: шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (частини 1- 6 статті 79-1 ЗК України).

Для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права обов`язковою умовою є наявність характеристик такого об`єкта, зокрема й її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2025 року у справі № 911/906/23 (провадження № 12-61гс24)).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 січня 2024 року у справі № № 201/2953/20 (провадження № 61-13293св23) зазначив, що: «при вирішенні спору про поділ в натурі земельної ділянки, визначаючи варіанти такого поділу, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого відсутні підстави, він ухвалює рішення про застосування саме такого варіанту поділу. Якщо ж відсутній погоджений або встановлений порядку користування земельною ділянкою, то суд здійснює поділ в натурі земельної ділянки з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном».

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

звертаючись з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , законний представник відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 посилалась на те, що спірна земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вона зверталася до відповідачів з пропозицією поділити земельну ділянку, але їхня згода відсутня. Вказані обставини обмежують права позивача на володіння, користування та розпорядження належною їй часткою земельної ділянки;

відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 складена з порушенням норм чинного законодавства, за відсутності згоди на поділ законного представника інших співвласників: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Наявність в Державному земельному кадастрі чинного запису про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 у зв`язку з її поділом на підставі зазначеної технічної документації, свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233, як об`єкт цивільних прав, з 25 грудня 2023 року перестала існувати, з урахуванням чого вимога ОСОБА_1 про виділення в натурі 1/2 частини вказаної земельної ділянки не відповідає належному способу захисту. Поділ успадкованої сторонами земельної ділянки на дві окремі не є поділом майна в натурі, як об`єкта спільної часткової власності. Позовних вимог про виділ в натурі часток всіх співвласників у праві спільної часткової власності на новоутворені земельні ділянки ([номер приховано]:00:004:0273 та [номер приховано]:00:004:0274) ОСОБА_1 не заявляла, висновку щодо можливості такого виділу з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні матеріали не містять;

суди встановили, що сторони у справі у порядку спадкування за законом набули право спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0233 у відповідних частках: неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 1/4 частині, ОСОБА_1 - 1/2 частина. Технічна документація з землеустрою щодо поділу вказаної земельної ділянки розроблена ПП «ФОРС-ЛЕНД» на замовлення ОСОБА_1 без відповідної згоди інших співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є неповнолітніми, інтереси яких представляє законний представник;

проте суди не звернули уваги, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, відсутність згоди співвласників на виготовлення технічної документації не може бути підставою для відмови в поділі (виділі) земельної ділянки;

сам по собі факт виготовлення технічної документації одним зі співвласників без згоди іншого співвласника не може бути достатньою підставою для відмови у позові про визнання права;

за таких обставин суди фактично не розглянули справу по суті позовних вимог.

Оскільки встановлені підстави для часткового скасування судових рішень, колегія суддів інші підстави касаційного перегляду не перевіряє.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без дотримання норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково. Оскаржені судові скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_5 , задовольнити частково.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту ухвалення постанови судом касаційної рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2024 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко