Ухвала № 141390152 у справі № 552/1928/26 від 06.11.2026

УХВАЛА

06 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 552/1928/26

провадження № 61-13622ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 28 травня 2026 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2026 року

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського регіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті, заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського регіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У заяві ОСОБА_1 просила встановити факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 28 травня 2026 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду

від 28 вересня 2026 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що надані заявником та досліджені судом докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_4 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.

26 жовтня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 28 травня 2026 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2026 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення заяви.

Відповідно до частини дев`ятої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє не пізніше ніж через двадцять днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма

статті 394 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених)

статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи, що суди застосували норму права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду

від 16 жовтня 2023 року у справі №607/5528/23, від 29 березня 2023 у справі

№ 753/8033/22.

Також представник заявника посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо оцінки доказової сили акту службового розслідування військової частини, в якому прямо зазначено про отримання військовослужбовцем вогнепального поранення, несумісного з життям, унаслідок прямого влучання міни в окоп.

Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої

статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Полтави

від 28 травня 2026 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 28 вересня 2026 року.

Витребувати із Київського районного суду міста Полтави від 28 травня 2026 року цивільну справу № 552/1928/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського регіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту смерті.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська