УХВАЛА
11 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 128/2197/25
провадження № 61-14231ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шикіра Дмитра Олександровича на постанову Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, в якому просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 та призначити опікуном над малолітньою ОСОБА_3 її бабусю - ОСОБА_1 .
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22 червня 2026 року позов задоволено частково.
Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернуто ОСОБА_1 розмір сплаченого судового збору в розмірі 484,48 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 484,48 грн.
У решті позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 червня 2026 року
в частині задоволення позовних вимог і розподілу судових витрат скасовано та ухвалено нове.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у суді першої інстанції, залишено за нею.
У решті рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 червня
2026 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 816,80 грн сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги.
07 листопада 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шикір Д. О. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2026 року (надійшла до суду 09 листопада 2026 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До касаційної скарги долучено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу заявника.
На підтвердження клопотання представник заявника не надав жодного доказу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній
у частині першій цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Враховуючи те, що представником заявника не надано жодних доказів на підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору, самі лише посилання на скрутне матеріальне становище не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
У зв`язку з наведеним заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, або надати обґрунтоване та підтверджене доказами клопотання про зменшення/звільнення/відстрочення від сплати судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті,
в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2025 році.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 2 11,20 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги
у розмірі 1 937,92 грн((1 211,20*200%)*0,8=1 937,92).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: [рахунок приховано], код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шикіра Дмитра Олександровича про звільнення від сплати судового збору за подачу касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шикіра Дмитра Олександровича на постанову Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць