Рішення № 141390465 у справі № 473/5392/26 від 11.11.2026

Справа № 473/5392/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"11" листопада 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді Булкат М.С.,

за участю секретаря судових засідань, Соколенко Д. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

28 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит у розмірі 37 356 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 лютого 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» (після зміни найменування ТОВ «Іннова-Нова») та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір надання грошових коштів у кредит №[номер приховано]. За умовами договору позивач зобов`язався надати та надав відповідачці кредит у розмірі 6 000,00 грн зі строком користування протягом 360 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 05 лютого 2026 року, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування коштами протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, в розмірі 0,87 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом, починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення договору.

Позичальниця свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 37 356 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 6 000 грн, заборгованість за процентами в розмірі 19 356 грн. та неустойка в розмірі 12 000 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте у позові просив про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки у позові представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 10 лютого 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» (після зміни найменування ТОВ «Іннова-Нова») та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір надання грошових коштів у кредит №[номер приховано]. За умовами договору позивач зобов`язався надати та надав відповідачці кредит у розмірі 6 000,00 грн зі строком користування протягом 360 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 05 лютого 2026 року, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування коштами протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, в розмірі 0,87 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом, починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення договору.

Згідно ч. 1ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст.627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст.207, ч. 1 ст.1054, ч. 1 ст.1055 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Матеріалами справи, а саме копією довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 10 лютого 2025 року, випискою з особистого рахунку позичальника, що була надана АТ «Пумб», підтверджено факт виконання позивачем свого зобов`язання перед відповідачем.

Таким чином, відповідачка набула прав та обов`язків позичальниці за укладеним договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем неустойка не підлягає стягненню за кредитним договором №[номер приховано] від 10 лютого 2025 року.

При розрахунку заборгованості позивачем враховано здійснені відповідачкою проплати за кредитним договором.

Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитних договору утворилася загальна заборгованість позичальниці перед позивачем, яка становить 25 356 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 6 000 грн, заборгованість за процентами в розмірі 19 356 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідачки на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача 1 807 гривень судового збору (25 356 гривень х 2 662,40 гривень / 37 356 гривень).

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок, 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №[номер приховано] від 10 лютого 2025 року в розмірі 25 356 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 6 000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 19 356 грн., а також повернення судового збору у розмірі 1 807 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя М. С. Булкат