Рішення № 141390471 у справі № 474/583/26 від 10.11.2026

Справа № 474/583/26

Провадження № 2/474/551/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

10.11.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

29.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 9120255 від 04.06.2025 у розмірі 17 360 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.06.2025р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 9120255 у формі електронного документа підписаного відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С7653. Зокрема, для отримання кредиту відповідач перейшов на офіційний веб-сайт кредитодавця та ознайомився з правилами надання коштів у кредит, самостійно обрав бажані умови кредитування, зокрема суму й строк та продовжив реєстрацію на веб-сайті кредитодавця. Після проходження першого етапу реєстрації кредитодавець направив відповідачу засобами зв`язку код (одноразовий ідентифікатор). За результатами цього сформувалося електронне повідомлення кредитодавцю. Відповідач, ввівши отриманий код у відповідне поле на сайті, підтвердив свою особу та волевиявлення на укладення договору. У зв`язку з цим первинний кредитор створив обліковий запис (особистий кабінет) позичальника в інформаційній системі, що засвідчувало успішне завершення процедури ідентифікації. Одночасно відповідач підтвердив, що введений одноразовий ідентифікатор є його електронним підписом, який використовується ним як аналог власноручного підпису при укладенні договору. Після входу до особистого кабінету відповідач продовжив реєстрацію, заповнивши пусті поля електронної анкети для отримання кредиту. Оскільки первинним кредитором було прийнято позитивне рішення щодо надання кредиту, в особистому кабінеті відповідача була сформована та розміщена пропозиція укласти електронний договір (оферту) у формі електронного кредитного договору, що містила всі істотні умови правочину. Про підтвердження своєї повної обізнаності та згоди з усіма істотними умовами кредитного договору та ознайомлення з правилами прийняття пропозиції (оферти) свідчить натиснута відповідачем кнопка у особистому кабінеті, тільки після чого первинний кредитор направив засобами зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді коду, який позичальник ввів, тим самим підтвердивши підписання кредитного договору згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 6 200 грн.

ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та перерахувало кошти кредиту на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек».

29.01.2026р. між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 29012026, на підставі якого та реєстру боржників без номеру від 29.01.2026р. позивач набув право вимоги до відповідача.

Позивач після набуття права вимоги до відповідача жодних нарахувань за кредитним договором не здійснював.

Вказував, що станом на 29.06.2026р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 23 052 грн. 00 коп., з них: 6 200 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 160 грн. 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 5 692 грн. 00 коп. - заборгованість по штрафним санкціям.

Однак, позивачем, вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 17 360 грн. 00 коп., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представниця позивача Сахарова О.І. в судові засідання призначені на 23.09.2026р. та 10.11.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у прохальній частині позовної заяви просила розглядати позовну заяву за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду не заперечує.

Відповідач в судові засідання призначені на 23.09.2026р. та 10.11.2026р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час та місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання рекомендованим поштовим відправленням, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи не подав.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

10.11.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

04.06.2025р. 14:44:46 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К5334 підписано Паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма).

04.06.2025р. між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 було укладено договір № 9120255 про надання споживчого кредиту (далі - договір № 9120255). Укладення договору здійснювалося сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок. Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході його в особистий кабінет/мобільний застосунок в порядку передбаченому договором або законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача вказаний ним при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету/мобільного за стосунку. Договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7653 04.06.2025р. 14:44:57 (п. 1 розд. 1 та розд.10 договору № 9120255).

На умовах встановлених договором № 9120255 товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним. Сума кредиту - 1 200 грн. 00 коп. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка 1% в день від суми кредиту, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього Договору. Сторони також передбачили у договорі знижену процентну ставку у розмірі 0,95% в день від суми кредиту, яка застосовується якщо споживач до 04.07.2025р. або протягом трьох днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. У випадку невиконання споживачем умов для отримання зниженої процентної ставки чи індивідуальної знижки - користування кредитом для нього здійснюється за стандартною процентною ставкою (п.п. 1.2-1.5.2 договору № 9120255).

Денна процентна ставка на дату укладення договору - за стандартною процентною ставкою становить 1 % в день та за стандартною процентною ставкою з врахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 1% в день (п.п. 1.7.1, 1.7 2 договору № 9120255).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 2333,95% річних; за стандартною ставкою з врахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 2253,44% річних (п.п. 1.9-1.9.2 договору № 9120255).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору: за стандартною ставкою - 5 520 грн. 00 коп. та за стандартною ставкою з врахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 5 502 грн. 00 коп. (п.п. 1.10-1.10.2 договору № 9120255).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту 04.06.2025р. або 05.06.2025р. (п.п. 2.1-2.2 договору № 9120255).

Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, за методом факт/факт. До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту (п.п. 3.1, 3.2 договору № 9120255).

У пп. 3 п. 4.1 розд. 4 договору № 9120255 визначено право товариства укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Розділом 6 кредитного договору № 9120255 передбачена відповідальність сторін за порушення умов договору, тобто його невиконання або неналежне виконання. Зокрема, у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту, процентів, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 200 грн. на 4 день такого невиконання (неналежного виконання), та у розмірі 36 грн. - починаючи з 5 дня, за кожний день невиконання (неналежного виконання).

Порядок внесення змін і доповнень до кредитного договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів (угод) (розділ 7 кредитного договору № 9120255).

У п. 9.6 кредитного договору № 9120255 визначено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет/мобільний застосунок споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора який формується автоматично для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІКС товариства. Введення коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Підписуючи договір споживач підтвердив, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація вказана у ст. 9 Закону України» «Про споживче кредитування», ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» розміщена на веб-сайті/мобільномузастосунку, та що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Авентус Україна» розміщені на веб-сайті, повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватися (п. 9.8 кредитного договору № 9120255).

Додатком № 1 до кредитного договору № 9120255 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, підписана споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7653 04.06.2025р. 14:44:57.

07.06.2025р. 11:10:40 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н5269 підписано Паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма).

07.06.2025р. між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до договору № 9120255 про надання споживчого кредиту від 04.06.2025р. (далі по тексту - додаткова угода), яка підписана зі сторони споживача електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7250 07.06.2025р. 11:10:50. Вказаною додатковою угодою сторони домовилися збільшити суму кредиту на 5 000 грн., та погодили внести наступні зміни до п. 1.3 договору щодо суми кредиту (загальний розмір) - 6 200 грн. 00 коп. В зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінилися наступні умови основного договору. Денна процентна ставка, з моменту укладення додаткової угоди і до закінчення строку кредитування, - за стандартною процентною ставкою становить 1 % в день та за стандартною процентною ставкою з врахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 1% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає: за стандартною ставкою 2350,65% річних; за стандартною ставкою з врахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 2274,02% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає: за стандартною ставкою - 28 370 грн. 00 коп. та за стандартною ставкою з врахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 28 284 грн. 50 коп. Надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п. 2.1 основного договору. У додатковій угоді сторони також домовилися викласти Додаток № 1 до договору (таблиця обчислення загальної вартості кредиту) у новій редакції, що додається. Дана додаткова угода та додаток 1 набирають чинності з моменту їх підписання електронними підписами сторін, зокрема з боку споживача - електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений в договорі, та з боку товариства - електронним підписом у вигляді аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання.

Додатком № 1 до Додаткової угоди є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, підписана споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7250 07.06.2025р. 11:10:50.

Обставини перерахування грошових коштів у розмірі суми кредиту визначеної кредитним договором та додатковою угодою до нього 6 200 грн. на реквізити платіжної картки відповідача № НОМЕР_1 , що мало місце 04.06.2025р. та 07.06.2025р. підтверджуються: Листом за вих. № 20260202-1.1 від 02.02.2026р. ТОВ «Пейтек»; Довідкою ТОВ «Авентус Україна» № 2089/26-Е від 20.02.2026р.; Довідкою АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260709/114121-БТ від 20.07.2026р. з випискою за договором за період з 04.06.2025р. до 08.06.2025р., що надані на ухвалу суду, у яких зазначено, що відповідачу у банку емітовано карту з № НОМЕР_1 на яку 04.06.2025р. зараховано кошти у сумі 1 200 грн. та 07.06.2025р. - у сумі 5 000 грн. від P2P_AV_CR.

Згідно з Карткою обліку Договору № 9120255 позичальника ОСОБА_1 виконаної ТОВ «Авентус Україна» за період з 04.06.2025р. по 29.01.2026р. заборгованість відповідача за договором становить 23 052 грн. 00 коп., з яких: 6 200 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 11 160 грн. 00 коп. заборгованість за процентами та 5 692 грн. - заборгованість за штрафами (нарахований 08.07.2025р. та 07.08.2025р. - по 200 грн. щоразу, та 09.07.2025р. і починаючи з 08.08.2025р. до 31.12.2025р. - 36 грн. щоденно). Відсотки нараховані за 210 календарних днів (з 04.06.2025р. до 30.12.2025р.) за стандартною процентною ставкою 1% в день. З неї ж вбачається, що відповідачем вчинено 09.07.2025р. платіж на погашення боргу 1 710 грн. - проценти.

29.01.2026р. між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) укладено договір факторингу № 29012026, згідно якого фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені у Реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 3.

29.01.2026р. між сторонами договору факторингу № 29012026 підписано Акт приймання-передачі реєстру боржників та 03.02.2026р. проведено фінансування згідно договору факторингу № 29012026, про що надано платіжну інструкцію № 690.

Відповідно до реєстру боржників від 29.01.2026р. до договору факторингу № 29012026 у ньому під порядковим номером 415 значиться боржник ОСОБА_1 , договір № 9120255, сума боргу за тілом 6 200 грн. 00 коп., сума боргу за процентами - 11 160 грн. 00 коп., сума боргу за штрафами/пенею - 5 692 грн. 00 коп.

Директором ТОВ «ФК «ЕЙС» складено документ з назвою «Виписка з особового рахунку за кредитним договором № 9120255 за період з 29.01.2026р. до 01.05.2026р., у графі якої «сальдо на кінець періоду, дебет» зазначено заборгованість за тілом кредиту - 6 200 грн. 10 коп., сума боргу за процентами - 11 160 грн. 00 коп., сума боргу за штрафними санкціями - 5 692 грн. 00 коп.

20.01.2026р. між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання прийняло на себе обов`язок надавати правничу допомогу клієнту, в обсязі та умовах передбаченим договором. Адвокатське бюро наділяється: усіма правами, в тому числі процесуальними, які надано законом позивачу; правом представляти інтереси клієнта у всіх судових установах України; правом на подання та підписання усіх документів, необхідних для виконання доручень клієнта.

Відповідно до додаткової угоди № 25771531708 від 20.04.2026р. до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026р. клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта, з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема до позичальника ОСОБА_1 , кредитний договір № 9120255.

Акт приймання-передачі наданих послуг від 05.05.2026р. містить інформацію про обсяг наданих послуг, витрачений час та їх вартість: складання позовної заяви в часі 2 години - 5 000 грн.; вивчення матеріалів справи в часі 2 години - 1 000 грн.; підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника в часі 1 година - 500 грн.; підготовка клопотання про отримання такої інформації в часі 1 година - 500 грн. Всього 7 000 грн. 00 коп.

Встановивши вказані обставини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VІІІ від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що "принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс".

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022р. у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Із вказаного слідує, що доведення факту повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, є обов`язком позичальника, а не позивача. При цьому факт виконання своїх обов`язків позичальника щодо повернення кредитних коштів зобов`язаний доводити саме відповідач, надавши суду відповідні належні та допустимі докази, що свідчать про повернення кредитних коштів та процентів за їх користування.

За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» кредитного договору та додаткової угоди до нього, в електронній формі, та перерахування йому кредитних коштів згідно їх умов, невиконання позичальником обов`язку щодо повернення у погоджені сторонами строки отриманої суми кредиту та процентів, сплата яких передбачена кредитним договором, а також обставини набуття позивачем прав кредитора у спірних правовідносинах, а саме права вимоги до відповідача згідно договору факторингу та відповідного реєстру боржників.

Як встановлено, відповідач свої зобов`язання щодо сплати кредитних коштів та процентів не виконав, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку кредитування та за погодженими у ньому відсотковими ставками.

А тому позов підлягає задоволенню.

За приписами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц розглядалося питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони. У ній ВС зазначив, зокрема наступне: "У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", виходив з принципів співмірності та розумності судових витрат, врахував характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру та дійшов правильного висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" з 15 000 грн. до 3 000 грн. Посилання в касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 14 червня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18, від 26 липня 2022 року у справі № 910/1209/21, від 28 червня 2023 року у справі № 463/2001/19, та на те, що заявником ОСОБА_1 не заявлялось жодних письмових заперечень щодо заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу, не подавалось жодних доказів на спростування розумності та співмірності заявлених до стягнення судових витрат, не заявлялось клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, як зазначено вище у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони".

Аналогічні висновки містяться і у постанові ВС у справі № 522/10526/22 від 05.08.2026р., при розгляді касаційної скарги ГО "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", у якій останнє просило скасувати додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року та стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн., з наступних підстав касаційного оскарження судового рішення заявником - неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Суд вважає послуги адвоката наведені у п. 2 Акту прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026р. за своєю суттю є складовою підготовки та подання позовної заяви до суду, а тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом, тому визначена їх вартість є завищеною та підлягає зменшенню.

Таким чином враховуючи вищевикладене, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в Акті прийому-передачі наданих послуг, а також засад розумності, справедливості та співмірності, ціну позову 17 360 грн. 00 коп., розгляд справи у відсутність сторін, суд з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу надану в сумі 4 500 грн. 00 коп.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258- 268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 9120255 від 04.06.2025р., станом на 29.06.2026р., в сумі 17 360 (сімнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., з них: 6 200 (шість тисяч двісті) грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 11 160 (одинадцять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС".

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний "11" листопада 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол