Рішення № 141390512 у справі № 487/6729/26 від 02.11.2026

Справа № 487/6729/26

Провадження № 2-а/487/61/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Кузьменка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з адміністративним позовом до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії № 498 від 11 серпня 2026 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позов мотивовано тим, що адміністративна комісія не встановила, які саме дії вчинила позивачка, які предмети вона нібито розмістила у дворі та на підставі яких доказів зроблено висновок про порушення нею пункту 12.2.9 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві. Позивачка заперечувала факт складування нею сміття на території загального користування та зазначала, що до матеріалів адміністративної справи не було належним чином долучено доказів, які підтверджували б її особисту вину.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано у відповідача матеріали, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову.

У відзиві від 29 вересня 2026 року відповідач заперечив проти задоволення позову. Зазначив, що перевірку проведено після колективного звернення мешканців домоволодіння на АДРЕСА_1 ; інспектором складено протокол № 374 від 06 серпня 2026 року, порушення зафіксовано фотоматеріалами, а справа розглянута адміністративною комісією 11 серпня 2026 року за участю позивачки. На думку відповідача, сукупність цих доказів підтверджує правомірність накладеного стягнення. У відзиві також наведено доводи про неналежне утримання прибудинкової території та несвоєчасне її прибирання.

У відповіді на відзив від 08 жовтня 2026 року представник позивачки наполягав, що протокол та фотографії не доводять вчинення правопорушення саме позивачкою. Звернув увагу, що на фотографіях не зазначено дати й часу зйомки, а колективне звернення містить твердження інших мешканців, які не замінюють встановлення конкретних обставин події. Окремо заперечив належність формування складу комісії та обрання головуючого на її засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

06 серпня 2026 року начальником відділу санітарної інспекції управління комунального господарства та благоустрою Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 374 за статтею 152 КУпАП. У протоколі зафіксовано порушення пункту 12.2.9 Правил благоустрою на території двору за адресою: м. Миколаїв, вул. Ігоря Бедзая, 117. У графі пояснень особи міститься власноручний запис «мусор приберу».

11 серпня 2026 року адміністративна комісія при Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради прийняла постанову № 498, якою визнала ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, та наклала штраф у розмірі 340 грн. У постанові зазначено, що 06 серпня 2026 року о 09 год 45 хв позивачка складувала різноманітне сміття, речі тощо на території двору загального користування за вказаною адресою, чим порушила пункт 12.2.9 Правил благоустрою.

З протоколу засідання адміністративної комісії № 498 від 11 серпня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 була присутня під час розгляду адміністративної справи. У протоколі засідання зазначено посилання на протокол про адміністративне правопорушення № 374, однак не наведено змісту пояснень позивачки, аналізу фотоматеріалів та мотивів, з яких комісія дійшла висновку, що складування відходів здійснила саме вона.

До матеріалів справи відповідач долучив колективне звернення мешканців від 31 липня 2026 року, фотознімки території двору, протокол про адміністративне правопорушення № 374, протоколи засідань адміністративної комісії, а також рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13 вересня 2023 року № 716 щодо складу комісії.

Оцінюючи правомірність оскаржуваної постанови, суд виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 152 КУпАП встановлено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 12.2.9 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві, затверджених рішенням Миколаївської міської ради від 19 квітня 2007 року № 12/21 зі змінами, передбачає, що створення смітників, самовільне скидання побутового сміття, побутових відходів, будівельного сміття, відходів виробництва у невідведених для цього місцях. Складування на вулицях, площах, зелених зонах, прибудинкових територіях тари, конструкцій, виробів, ґрунту, будівельних матеріалів тощо без відповідного дозволу.

Отже, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення саме пункту 12.2.9 Правил необхідно встановити не лише наявність певних предметів або відходів на території двору, а й обставини їх самовільного скидання чи складування позивачкою, тобто конкретну дію, яка утворює об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення, та її вину.

Натомість посилання відповідача у відзиві на «незадовільне утримання прибудинкових територій» та «несвоєчасне прибирання прилеглої та закріпленої в установленому законом порядку території» стосуються іншого припису Правил. Пункт 12.2.29 Правил передбачає незадовільне утримання прибудинкових територій, територій підприємств і організацій, несвоєчасне прибирання прилеглої та закріпленої в установленому законом порядку території.

Однак постановою № 498 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності не за невиконання обов`язку щодо прибирання закріпленої території, а за складування речей і сміття з порушенням пункту 12.2.9 Правил. Суд перевіряє законність рішення з урахуванням фактичних обставин і правової кваліфікації, наведених у цьому рішенні, та не може замінювати інкриміновану особі дію іншим порушенням, яке адміністративна комісія не встановлювала.

За статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частинами першою - третьою статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Долучені відповідачем фотознімки свідчать про наявність на території, яку зображено, значної кількості речей, пакунків, тари та інших предметів. Водночас подані знімки не містять відомостей про дату й час зйомки, а інші досліджені докази не дають можливості пов`язати зображений стан території з діями ОСОБА_1 саме 06 серпня 2026 року о 09 год 45 хв. На фотографіях не зафіксовано, що позивачка особисто виносить, скидає чи складає зазначені предмети у дворі.

Сама по собі відсутність дати на фотознімку не є безумовною підставою для неврахування такого доказу. Проте за відсутності інших відомостей, які підтверджують час, місце та обставини його створення, відповідні зображення не дають змоги встановити конкретну дію позивачки, що поставлена їй у вину.

Колективне звернення від 31 липня 2026 року містить скарги мешканців щодо стану двору та поведінки позивачки. Звернення пояснює підстави для проведення перевірки, однак не містить безпосередньо перевірених адміністративною комісією відомостей про вчинення ОСОБА_1 конкретних дій 06 серпня 2026 року о 09 год 45 хв. Відомостей про опитування заявників як свідків саме цієї події та з`ясування, які предмети і коли було розміщено позивачкою, матеріали справи не містять.

Протокол про адміністративне правопорушення № 374 є передбаченим статтею 251 КУпАП джерелом доказових даних. Водночас за своїм змістом він переважно відтворює висновок посадової особи про порушення пункту 12.2.9 Правил. У ньому не конкретизовано, які саме речі були складовані позивачкою, за яких обставин посадова особа встановила факт їх розміщення саме нею та на підставі яких безпосередніх спостережень чи інших даних зроблено такий висновок.

Власноручне пояснення ОСОБА_1 «мусор приберу» суд бере до уваги. Разом з тим цей запис за своїм змістом стосується наміру прибрати сміття та не є прямим визнанням того, що саме вона його винесла, скинула чи складувала на території двору. Іншого пояснення позивачки, в якому вона визнавала б обставини правопорушення, зазначені у постанові № 498, матеріали справи не містять.

Участь позивачки в засіданні адміністративної комісії 11 серпня 2026 року підтверджена протоколом засідання. Проте сама присутність особи при розгляді справи не усуває обов`язку комісії встановити обставини події і дослідити докази її вини. Протокол засідання № 498 містить відомості про прийняте рішення, але не відображає оцінки пояснень позивачки, колективного звернення та фотознімків у зв`язку з конкретною подією, за яку накладено стягнення.

Суд також перевірив доводи щодо складу комісії. Відповідач надав рішення виконавчого комітету міської ради від 13 вересня 2023 року № 716 про склад комісії та протокол її організаційного засідання від 11 серпня 2026 року, в якому зазначено про обрання головуючого за відсутності голови та заступника голови комісії. Наведені матеріали не усувають встановленої судом недостатності доказів вчинення позивачкою інкримінованого правопорушення. Тому питання щодо порядку головування на засіданні не є визначальним для висновку про протиправність оскаржуваної постанови.

Посилання позивачки на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2026 року у справі № 487/1596/26 суд оцінює з урахуванням того, що зазначена справа стосувалася іншої постанови та інших подій. У ній також розглядалося застосування пункту 12.2.9 Правил благоустрою за тією самою адресою, проте обставини правопорушення від 06 серпня 2026 року підлягають самостійному доказуванню і не можуть вважатися встановленими або спростованими лише на підставі попереднього рішення.

Таким чином, зібрані докази дають підстави встановити наявність конфлікту між мешканцями щодо використання та стану двору загального користування, а також наявність на зображеній території значної кількості предметів. Проте відповідач не довів сукупністю належних і достатніх доказів, що саме ОСОБА_1 06 серпня 2026 року вчинила дії зі створення смітника, самовільного скидання відходів або складування предметів, які охоплюються пунктом 12.2.9 Правил благоустрою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки вчинення позивачкою дій, які становлять об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення, та її вина не доведені, суд дійшов висновку про відсутність встановленого складу адміністративного правопорушення в її діях. Відтак постанова № 498 від 11 серпня 2026 року підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Позов подано 20 серпня 2026 року, тобто в межах десятиденного строку з дня ухвалення оскаржуваної постанови 11 серпня 2026 року, передбаченого частиною другою статті 286 КАС України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що позивачка є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується посвідченням, долученим до позову. Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: «9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;». Відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору та не понесла відповідних витрат, підстав для їх стягнення з відповідача немає.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 138, 241-246, 286 КАС України, статтями 9, 152, 247, 251, 280 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради № 498 від 11 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за статтею 152 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю встановленого складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 05410599, 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 9.

Суддя В.В.Кузьменко